Автор фото, Соцмережі
Підпис до фото, Підбитий російський танкArticle information
- Author, Відділ новин
- Role, BBC Україна
- Twitter,
- 3 годин(и) тому
Невдала атака російських танків під червоними знаменами на Курщині викликала хвилю обурення в провоєнних російських соцмережах.
Кадри розгрому російської бронетанкової колони в районі селища Микільський на півночі від підконтрольної ЗСУ Суджі з'явилися в соцмережах 16 лютого.
"Зараз просто ****** під Микільським коїться. 155-та [бригада] колоною, ***, під червоними прапорами, як на параді пішла в лоб на рій ******* [українських] дронів замінованою дорогою!!! Ви не протирайте очі, ми все правильно написали — саме під червоними прапорами Перемоги й саме замінованою дорогою", — пише в телеграмі "Північний канал".
Автор фото, Соцмережі
Підпис до фото, Атака російської танкової колони
На відео видно, як російські танки та бронетранспортери з протидронними сітками рухаються засніженим полем та один за одним підриваються.
"Спочатку скептично сприйняв це повідомлення. Потім уточнив у знайомих на місцях, і все підтвердили. Справді, навіжені діди змусили поставити прапори Перемоги на техніку, після чого відправили колону прямо на мінне поле під удари тисяч FPV-дронів у Курській області", – повідомив Z-блогер Alex Parker Returns.
"Частину машин підбили й десант вимушено спішився та відійшов назад. Вціліла ж частина колони пройшла трохи далі, але їм кінець-кінцем також не вдалося значно заглибитися, і техніку втратили", – визнає телеграм-канал "Воєнний інформатор".
Автор фото, Соцмережі
Підпис до фото, Російська бронетехніка
Як повідомляють z-блогери, російській танковій атаці передувала північнокорейська піхотна.
Згідно з телеграм-каналом "Північний канал", план, ймовірно, полягав у тому, "щоб атакувати двома хвилями з паузою": перша хвиля мала вимотати українську оборону, а другій колоні 155-ї бригади, мабуть, доручили зробити пролом з використанням північнокорейських військових.
На кадрах відео помітно, як разом із російською бронетехнікою на снігу зазнає втрат і піхота.
І це зовсім не перший такий випадок.
"Кілька місяців тому 810 [бригада] так само поїхала на міни під Погребками. Ну невже ті втрати нічого нікого не навчили?" — обурюється "Північний канал".
Що розповідають українці
За словами учасника подій, українського військового DroneBomber, ЗСУ ще кілька днів тому знали, що 155-та російська бригада планує наступати, але операція з якихось причин затримувалася. А коли почалася, оборона була при повній зброї.
"Командири 155-ї доповіли, що шляхи не заміновані, тож можна спокійно просуватися. Колону прикрили РЕБом, але він виявився ******* (поганим — Ред.). Працювали ми й за допомогою оптоволокна, і звичайними FPV-дронами з деякими секретиками", — пише він.
Фактор раптовості та наївність
Сергій Морфінов, український воєнний оглядач
Розгром штурмової групи російської 155-ї бригади під хутором Нікольський – це яскрава демонстрація ролі бронетехніки у сучасній війні.
Навіть відносно підготовлена атака танків Т-80БВ і бронетранспортерів БТР-82 з навареними "протидрооновими" сітками, протимінними тралами і засобами РЕБ може бути вщент розбита ударними FPV-дронами менш ніж за годину. Якщо таких дронів буде достатньо багато, ними керуватимуть досвідчені екіпажі дроноводів і погода це дозволятиме.
Автор фото, Соцмережі
Підпис до фото, Момент атаки українського дрона на російську бронетехніку
Українські джерела говорять також і про застосування ударних безпілотників на оптоволокні, які стають все більш поширеними по обидва боки фронту.
Російським морпіхам не допоміг ні той факт, що вони йшли вже другою хвилею атаки на начебто ослаблені українській позиції. У першій хвилі, за даними російських пабліків, діяли "союзники" з Північної Кореї, які ледь не захопили Нікольський, але відійшли без вчасної підмоги.
Як не допомогли механізованому штурму і червоні радянські "знамена Перемоги" на техніці – припускають, що це була спроба своєрідної "психологічної атаки". Що дивно, адже українці у Другій світовій війні воювали з нацистами під такими ж прапорами.
Вочевидь, вкотре на цій війні виявив себе дуже ефективним фактор інженерної підготовки до оборони – мінні загородження збирали свій врожай підбитої російської бронетехніки на рівні з дронами. Мінні трали все ж не можуть бути гарантією подолання насичених мінних полів – у всього є свій ресурс.
Є свідчення, що місцевість перед українськими позиціями додатково мінувалася дистанційно за допомогою важких безпілотників.
Тож у суперництві "бронетехніка проти дронів" останні знову здобули перемогу. Це протистояння і надалі буде однією з ключових тенденцій сучасної війни та новітньою "гонкою озброєнь" для військових інженерів.
А 155-та окрема бригада морської піхоти Тихоокеанського флоту РФ, відома розстрілами українських полонених, схоже, не відмовляється від тактики штурмів механізованими колонами. Через які вона вже зазнавала великих втрат під час боїв за Вугледар.
Ілля Абішев, воєнний кореспондент Російської служби BBC
В умовах російсько-української війни жодна зі сторін не має ефективних способів досягнення вирішальної переваги на полі бою.
Насамперед це пов'язано з неможливістю масово залучити в наступі засоби вогневої підтримки, створити високу щільність вогню.
Артилерія вразлива – засоби контрбатарейної боротьби, ті самі ударні дрони з радіусом дії 40 км і більше, здатні швидко її нейтралізувати.
З бойовою авіацією приблизно те саме — через потужне прикриття оборони противника засобами ППО авіація вимушена діяти з великої відстані, що дуже знижує її ефективність.
По суті останні рік-півтора наступальні дії ведуть двома способами: або непомітним просочуванням/проникненням невеликих піхотних груп з подальшим закріпленням і численним посиленням, або шляхом спроби швидкого подолання фронтальної зони перед бойовими позиціями, що перебуває під вогневим контролем противника.
Для цього можуть використовувати як будь-які підручні засоби пересування — мотоцикли, багі, цивільні автомобілі, так і штатну бронетехніку.
В обох випадках вирішальне значення має фактор раптовості, але у другому випадку домогтися її складно.
Поле бою контролюють цілодобово, розраховувати на те, що противник вчасно не виявить висування десятків одиниць техніки й не завдасть по них удару всіма наявними у нього засобами, досить наївно. Тим паче, коли атака йде серед білого дня під парадними червоними прапорами.
