Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Президент Франції Еммануель Макрон запросив європейських лідерів до Парижа для термінових переговорів про майбутнє УкраїниArticle information
- Author, Катя Адлер
- Role, Редакторка ВВС з питань Європи
- 7 годин(и) тому
Європейські лідери нервують. Їхній наспіх скликаний безпековий саміт у Парижі в понеділок це доводить.
Вони досі не оговтались від того, що Америка не запросила їх на переговори з Росією про майбутнє України. Президент США Дональд Трамп заявив у неділю, що може зустрітися з російським президентом Путіним "дуже скоро".
Чи зможе Європа, перебуваючи під тиском, відкласти вбік політичні розбіжності та внутрішні економічні проблеми, щоб виступити єдиним фронтом у питаннях гарантії безпеки та майбутнього України, включно з потенційним відправленням туди військ – а також домогтися для себе місця за столом переговорів?
Вони хочуть спробувати це зробити.
Перед початком саміту у Парижі пресслужба президента Франції заявила, що він мав 20-хвилинну розмову із Трампом. Проте деталей не повідомили.
У понеділок вранці прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер висловив готовність і бажання Лондона відправити війська в Україну, якщо це знадобиться для контролю за дотриманням мирної угоди.
До миротворчої місії з міжнародним мандатом буде готова долучитись і Німеччина, заявив ВВС зовнішньополітичний експерт Християнсько-демократичного союзу Юрген Гардт, партія якого, як очікують, отримає найбільшу кількість місць у бундестазі на непростих для неї парламентських виборах 23 лютого.
Адміністрація Трампа явно не впевнена на 100% у тому, що саме вона хоче робити з Україною. За минулі вихідні від її представників надійшло безліч суперечливих повідомлень.
Це дає Європі крихітну можливість спробувати переконати американського президента в тому, що вона – безцінний партнер. Європа сподівається зробити це за допомогою паризької зустрічі, домігшись прогресу у двох основних питаннях, вирішення яких вимагає Трамп: щоб Європа більше витрачала і більше робила для своєї власної оборони і щоб Європа направила війська в Україну після досягнення домовленості про припинення вогню.
Європейські лідери наполягають на тому, щоб Київ теж брав безпосередню участь у переговорах. Вони давно підтримують принцип "жодних рішень щодо України без участі України".
Але для Європи це навіть щось більше.
Прийшло тверезе усвідомлення – дуже неприємне, але зовсім не несподіване – того, що адміністрація Трампа не ставить на перше місце ні відносини з європейськими партнерами, ні їхню оборону.
Європа з часів Другої світової війни покладалася на захист, який надають США.
Залежно від параметрів російсько-американських переговорів щодо України і того, наскільки вони додадуть сміливості Путіну, європейці також побоюються, що це зрештою може змінити безпекову архітектуру на їхньому континенті.
Путіна традиційно обурює розширення НАТО на схід. Зараз сусіди Росії – крихітні держави Балтії й Польща – почуваються особливо незахищеними.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну масованих бомбардувань зазнали і зазнають багато українських міст і сіл
У саміті в понеділок візьмуть участь не всі європейські країни, а тільки ті, що мають військовий вплив: Британія, Франція, Німеччина, Італія, Польща, Іспанія та Данія (остання, як очікують, представлятиме країни Балтії та Північної Європи). Також до зустрічі приєднаються президент Ради ЄС і генеральний секретар НАТО.
Повідомляють, що в інших країнах пізніше проведуть наради за підсумками саміту.
Навіть на невеликій зустрічі в Парижі буде важко, якщо взагалі можливо, домовитися про конкретне збільшення витрат на оборону. Польща планує витратити на оборону 4,47% свого ВВП у 2025 році. Велика Британія – 2,5% свого ВВП, але поки що не досягла цього показника.
Але лідери можуть пообіцяти поліпшити координацію, витрачати більше коштів у рамках НАТО і взяти на себе більшу частину витрат на післявоєнне відновлення України. Очікують також, що ЄС нарощуватиме зусилля зі зміцнення власної оборони.
Значна частина паризької зустрічі буде присвячена відправці військ в Україну після припинення вогню. Йдеться не про миротворчий контингент, а радше про "сили гарантування безпеки", які розмістять за будь-якою можливою лінією припинення вогню, але не на цій лінії.
Присутність європейських військ могла б відповідати одразу трьом цілям. Послати сигнал українцям, що вони не одні. Ще раз показати США, що Європа "робить свій внесок" у захист власного континенту. Та попередити Москву: якщо вона порушить умови можливого припинення вогню, то матиме справу не лише з Києвом.
Однак ця концепція – дискусійна і може не сподобатись європейським виборцям. Наприклад, в Італії, згідно з опитуваннями, 50% виборців не хочуть більше відправляти зброю в Україну, не кажучи вже про те, щоб послати туди своїх синів і дочок, сестер і братів.
Існує безліч запитань, на які поки що немає відповідей:
- Скільки військ мала б направити кожна європейська країна, на який термін і під чиїм командуванням?
- Якою була б їхня місія – наприклад, якби Росія порушила умови узгодженого припинення вогню; чи означатиме це, що європейські солдати воюватимуть з Росією?
- Чи підтримають їх у цьому випадку США?
Європа хотіла б отримати від США гарантії безпеки, перш ніж відправляти своїх солдатів в Україну. Але вона може їх не отримати.
Дуже багато треба вирішити цього понеділка. А європейські лідери, включно з прем'єр-міністром Британії Кіром Стармером, приїздять до Парижа зі своїми власними внутрішніми проблемами – чи можуть вони дозволити собі додаткові видатки на оборону та чи мають вони війська для відправки в Україну?
Колишній начальник генштабу сухопутних військ британської армії (нині член Палати лордів) Річард Даннатт заявив ВВС, що британські збройні сили надто виснажені, щоб надати значну допомогу Україні. За його словами, загалом могло б знадобитися близько 100 000 військовослужбовців, і від Британії очікують, що вона надасть значну їхню частину. В британській армії наголошують, що вона користується заслуженою репутацією у світі.
Але нинішній саміт – радше, загальні міркування, ніж особливі умови, прописані дрібним шрифтом. Однак це принаймні початок відкритої розмови.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Саміт у Парижі відбувається після Мюнхенської безпекової конференції, де заяви США викликали розбіжності серед європейських лідерів
Чи зверне на це увагу Дональд Трамп?
Важко сказати.
Можливо, після зустрічі в Парижі до Вашингтона направлять спеціального представника, щоб викласти позицію Європи. Це могла б бути, наприклад, близька до адміністрації Трампа прем'єрка Італії Джорджа Мелоні.
У Кіра Стармера запланований візит до Вашингтона за кілька днів. Можливо, це його шанс стати сполучною ланкою між Європою і США.
Зустріч у Парижі також дає можливість Британії та іншим європейським лідерам налагодити стосунки один з одним після важких наслідків "брекзиту".
Марк Леонард, голова Європейської ради з міжнародних відносин, зазначає, що Стармер міг би "продемонструвати, що Британія є відповідальною стороною в гарантуванні європейської безпеки – щось, що помітять і втілять у добру волю, коли дійде до інших питань".
Цими питаннями можуть бути торгівельні відносини з ЄС і співпраця правоохоронних органів, які Британія сподівається покращити в майбутньому.
Приймаюча країна – Франція – почувається впевнено. Президент Макрон давно виступає за те, щоб Європа менше залежала від зовнішніх країн щодо ланцюжків поставок, технологічних можливостей і особливо в тому, що стосується оборони. Рік тому Макрон потрапив у заголовки газет, вперше висунувши ідею розміщення контингенту в Україні.
Франція "неймовірно пишається" тим, що її розвідка та служби безпеки не пов'язані із США, на відміну від Британії, каже Джорджина Райт, заступниця директора з міжнародних досліджень Інституту Монтені. Це допомагає тепер, коли Трамп у Білому домі і вимагає, щоб Європа сама подбала про себе.
США надіслали європейським союзникам документ, що складається з шести пунктів і запитань, зокрема щодо того, які країни були б готові розмістити війська в Україні в рамках мирного врегулювання та які уряди були б готові посилити санкції щодо Росії, включно із жорсткішим дотриманням тих, що вже існують.
Але, як твердить Джуліанна Сміт, донедавна посол США в НАТО, така складна дипломатична робота зазвичай вимагає кількох тижнів регулярних зустрічей і не може бути виконана за допомогою заповнених формулярів.
Чого б не домоглися європейські лідери в Парижі, якщо вони використають це для того, щоб вимагати місця за столом переговорів щодо України, їхня позиція слабка, вважає Сміт.
"Якщо Трамп скаже "ні" – що, Європа взагалі відмовиться допомагати? Вони ж не ламатимуть гілку, на якій сидять", – зазначає вона.
По суті, якщо США планують відвернутися і від України, і від Європи загалом з погляду безпеки, їм у будь-якому разі доведеться значно посилити свою власну оборону.
І якщо навіть Дональд Трамп не особливо стежить за тим, що відбувається, то вже Володимир Путін точно спостерігає.
