Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Дональд Трамп5 годин(и) тому
Першу телефонну розмову президентів Росії та США, головною темою якої стало закінчення війни з Україною, більшість оглядачів західної преси визнали успіхом Володимира Путіна.
Він повертається у світову політику з ізоляції, щоб вести переговори з Дональдом Трампом про долю України тет-а-тет, тоді як Брюссель та Київ можуть відчути, що їх виключили із процесу — так описують підсумок першого контакту Путіна та Трампа багато коментарів. Але справжні переговори ще попереду, і неочевидно, що Путіну вдасться досягти на них всього, чого він хоче.
Розмови двох президентів явно чекали у Москві. Путін заявив про готовність до контактів ще в день інавгурації Трампа 20 січня, але дзвінок в результаті відбувся більше ніж через три тижні.
Щоправда, за кілька днів до цього американська New York Post із посиланням на слова самого Трампа повідомила, що розмова двох президентів уже відбулася, але не навела ні цитат, ні подробиць, а Кремль не став тоді ні підтверджувати, ні спростовувати це повідомлення.
Тоді інформаційне тло виглядало менш сприятливим для Москви. На той час Трамп уже пообіцяв посадити Володимира Путіна за стіл переговорів, щоб закінчити "цю безглузду війну", а якщо цього не станеться, на Росію чекають нові санкції та мита, сказав Трамп.
Президент України Володимир Зеленський відповів на це фактично згодою сісти за стіл переговорів з Путіним, який попри це прямо забороняє його власний указ. Але для початку переговорів Києву потрібні гарантії безпеки від Заходу — у перспективі членство в НАТО, а також розміщення миротворців на території України, зокрема американських, сказав тоді Зеленський.
Тепер контекст був дещо іншим. За кілька годин до того, як стало відомо про розмову Путіна та Трампа, міністр оборони США Піт Ґегсет зробив у Брюсселі кілька заяв, які розбивали сподівання Києва.
Він, зокрема, сказав (а Трамп підтримав його пізніше), що Україні не варто розраховувати на вступ до НАТО, що бажання Києва повернутися до кордонів 2014 року нереалістичне, і що жодного результату переговорів США не відправлять свій контингент в Україну. Хоча наступного дня він відкотив свох слова і заявив, що всі "опції досі на столі".
У результаті головна новина за підсумками розмови — заява Трампа, що він домовився з Путіним про початок підготовки переговорів про врегулювання "негайно" — частково була перекрита важливою деталлю: Київ, чиї умови відкинуті, не братиме участі в цих переговорах, як мінімум поки що. Перша зустріч Трампа і Путіна (імовірно, в Саудівській Аравії) пройде тет-а-тет, без Володимира Зеленського, сказав Трамп журналістам пізніше.
Це означає відмову від принципу, якому була віддана адміністрація попереднього президента США Джо Байдена: "Не обговорювати Україну без України", констатує Le Monde.
Автор фото, Getty Images
"Президент-демократ (Байден) не хотів, щоб угода була укладена за спиною жертви, і відмовився публічно говорити про реалістичне закінчення конфлікту. Трамп жорстко позбавляється цього колективного підходу, ворожого до агресора", — вважає вашингтонський кореспондент французького видання Петро Смоляр.
Київ довгий час побоювався, що новий президент США може віддати перевагу переговорам безпосередньо з Путіним, і тепер є ризик, що подальший процес проходитиме під диктовку Росії, вважає журналіст Le Monde.
"Путін довго чекав прямого контакту з Вашингтоном щодо майбутнього України, виходячи зі своєї переконаності в тому, що вона перебуває у сфері впливу Росії, а Захід і НАТО лише використовували її, — зазначає Washington Post. — Півторагодинний дзвінок, що відбувся в середу, ілюструє зміцнення альянсу між Трампом і Путіним, і це напевно стурбує Зеленського".
- "Все не має піти за планом Путіна": Зеленський на шляху до Мюнхена після "холодного душу" від Трампа8 годин(и) тому
- Трамп анонсував першу зустріч з Путіним і коли може бути перемир'я12 лютого 2025
- "Будьмо реалістичними". Новий голова Пентагону зробив жорсткі заяви щодо війни на Рамштайні12 лютого 2025
Розмова з Трампом — це кінець ізоляції Путіна, вважає оглядач польської Rzeczpospolita Енджей Білецький: "Вважали його військовим злочинцем. Тепер він довів, що є рівноправним партнером найважливішого світового лідера".
New York Times прямо називає розмову "великою перемогою" президента Росії. "Телефонний дзвінок зміцнив Путіна у думці, що визначати долю України та розв'язувати інші важливі питання мають Москва та Вашингтон, — пише голова московського бюро видання Антон Трояновський. – Це явний знак того, що Путін, попри катастрофічні невдачі Росії на початку вторгнення в Україну на початку 2022 року, все ще може вийти з війни з перекроєною картою Європи та впливом Росії, що посилився".
"Україна у лайні. Європа, до речі, теж"
Така конфігурація переговорів – Путін і Трамп, Росія та США – це проблема і для України, і для Європи, визнає німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ). Стаття кореспондента видання у Вашингтоні Маджіда Саттара має заголовок "А яку роль відіграє Київ?": на його думку, ця роль у кращому разі "незрозуміла".
Можливо, припускає журналіст, саме тому Володимир Зеленський за підсумками своєї телефонної розмови з Трампом (що відбувся після розмови з Кремлем) вважав за потрібне наголосити: Україна сподівається, що "США досить сильні, щоб чинити тиск на Росію та Путіна і примусити їх до укладання миру разом з нами, з нашими партнерами". "Що він, Зеленський, буде частиною процесу", – підкреслює журналіст FAZ.
Саме такого сценарію — що Америка "кине" Україну та її європейських партнерів, вважаючи за краще домовлятися безпосередньо з Путіним — найбільше побоювався Зеленський, посилається Economist на своє інтерв'ю з президентом України, опублікованим днем раніше.
Тепер розмова Трампа з Путіним, що відбулася в середу, викликала "страх і жах" у Києві та європейських столицях, пише видання в статті, що вийшла в рубриці "Йдучи по їхніх головах".
При цьому в Україні є думка, що це провал Європи загалом, зазначає Economist. "Я думаю, що все вирішиться без України, – цитує видання неназваного українського чиновника. – Україна в лайні. І Європа, до речі, також".
Те, що Трамп вирішив домовлятися безпосередньо з Путіним, означає провал політики Європи, зокрема Німеччини: таку думку висловив у подкасті заступника головного редактора німецької Bild Пауля Ронцхаймера військовий аналітик Карло Масала. Європа не мала стратегії ведення війни до виграшу Києва, і тепер вона залишилася з порожніми руками, вважає він.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Зеленський і Туск
Європа, можливо, прогавила свій шанс, так і не дійшовши згоди з питання участі у миротворчій місії в Україні, розмірковує оглядач Rzeczpospolita Енджей Білецький.
"[Президент Франції] Еммануель Макрон вже давно попереджав, що якщо об'єднана Європа не погодить конкретний план своєї участі у припиненні війни в Україні, починаючи з миротворчої місії, то її просто не враховуватимуть у мирних переговорах, від яких залежатиме її власна безпека.
Однак французькому президенту не вдалося переконати практично нікого у своїй ідеї. Зокрема, Польща відмовилася у ньому брати участь. Це може бути історична помилка", — пише він.
Чи став зрозумілішим "план Трампа"
Майбутнє підтримки України з боку США незрозуміле, пише Economist. Навіть ідея Зеленського дати США доступ до рідкісноземельних елементів в обмін на продовження допомоги — вона начебто привабила Трампа — поки що не прийнята остаточно, зазначає видання.
З того, що Трамп розповів про зміст своєї розмови з Путіним, складно уявити, що ж він хоче отримати від Кремля в рамках переговорів, зазначає Washington Post: "Вони [президент США та адміністрація] дали зрозуміти, що Росія зможе зберегти як мінімум частину захопленої української території в обмін на припинення війни.
Вони також кажуть, що Україні потрібні гарантії безпеки і що вони очікують, що Європа візьметься забезпечити більшу їхню частину".
Трамп уже неодноразово заявляв, що не розкриватиме деталі свого "плану", нагадує видання, от і цього разу він обмежився словами, що "ми досягли великого прогресу".
Відсутність виразних умов від Трампа сприймається як поганий сигнал. На думку Economist, зараз Трамп "фактично починає нормалізацію відносин з Росією, не домагаючись відчутних поступок" від Кремля.
І якщо Трамп, схоже, зосереджений насамперед на припиненні бойових дій в Україні, то Путін, ймовірно, хоче домогтися від США "більш комплексної угоди, яка не дозволить Україні вступити до НАТО, обмежить чисельність збройних сил України і скоротить присутність НАТО у Східній та Центральній Європі", пише New York Times, посилаючись на думку своїх співрозмовників з-поміж аналітиків.
Навряд чи Путін погодиться припинити бойові дії до того, як отримає гарантії виконання хоча б частини цих умов, узагальнює їхню позицію видання.
Багато коментаторів при цьому зазначають, що не варто сприймати як даність, що Путін отримає все бажане, наголошує NYT: переговори ще тільки готуються.
