Автор фото, УНІАН
"Іде війна, триває воєнний стан. Про які вибори можна говорити, коли, за Конституцією, ми не можемо сьогодні проводити вибори", – заявив два тижні тому голова офісу президента Андрій Єрмак.
Здавалось, він поклав край чуткам, що цього року Україна може провести парламентські вибори просто під час війни.
Проте минулої п'ятниці спікер парламенту Руслан Стефанчук здивував експертів, журналістів та й навіть деяких однопартійців зі "Слуги народу" заявою, що Конституція не забороняє проводити вибори під час воєнного стану.
Це якась гра, Банкова готується до виборів, адже Стефанчук без дозволу "звідти" таке не казав би, почали переписуватись між собою журналісти та депутати. Інакше як пояснити різку заяву формально другої людини у державі, яка суперечить позиції Єрмака, який – якщо і не перший, то вже точно не другий у країні.
Одні співрозмовники ВВС Україна у "Слузі народу" списали це на непорозуміння між спікером та журналістом. Інші глузують з його пізнань у Конституційній сфері. А треті кажуть, що це особиста думка окремого депутата, яка не підкріплена глобальними планами Банкової.
Хоча експерти й не виключають, що ця заява не випадковість, а свідоме промацування ґрунту і громадської думки для майбутніх дій влади.
То ж що значать слова спікера, чи варто чекати виборів цього року і чи реально проводити голосування під російськими ракетами, коли мільйони українських жінок у Європі, а сотні тисяч чоловіків на фронті?
- Новим спікером став Стефанчук: шлях від КВН до голови Верховної Ради
- Олександр Ткаченко в інтерв'ю BBC: "Я не хотів би бути цапом-відбувайлом"
- Тарас Чмут: "У цій війні служити будуть всі"
Стефанчук і вибори
Якби не повномасштабне вторгнення Росії, то вже у жовтні 2023 року в Україні б мали відбутись чергові парламентські вибори. У в березні 2024-го – президентські.
Проте закон про воєнний стан чітко передбачає, що проводити голосування в умовах воєнного часу не можна.
Та й Конституція, як твердять багато знаних юристів, також не дозволяє голосувати під час війни.
Тим більше здивувало інтерв'ю Руслана Стефанчука парламентському ж телеканалу "Рада".
Де він, по-перше, на запитання журналістки про вибори, заявив, що Конституція не забороняє проводити їх під час воєнного стану. По-друге, натякнув, що готуються зміни до закону про воєнний стан, щоб такі вибори провести.
Стефанчук додав, що найближчим часом це питання в парламенті може "актуалізуватись", і нагадав, що раніше про необхідність виборів попри війну говорив президент Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс.
Щоправда, сам Кокс тоді уточнював, що чинна Конституція проводити такі вибори все ж не дозволяє.
Автор фото, УНІАН
Підпис до фото,
Тіні Кокс у Києві з Русланом Стефанчуком
Ця заява спікера викликала критику серед юристів та експертів, які наполягають, що Конституція таки забороняє вибори під час воєнного стану.
Та й сам Стефанчук ще у червні розповідав, чому не можна проводити вибори і як це розірве країну.
"Проблема, що голова Верховної Ради як доктор юридичних наук говорить нісенітниці", – не добирає слів у розмові з ВВС Україна відомий юрист та колишній член Центральної виборчої комісії Андрій Магера.
Він, як і багато колег, посилаються на 83 статтю Конституції, де йдеться про вибори та воєнний стан.
"У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану", – йдеться у статті, яку багато юристів трактують як чітку вказівку, що вибори можна проводити тільки після закінчення війни.
"У Стефанчука тлумачення інакше", – визнає у розмові з ВВС Україна його колега по партії, колишній представник Зеленського у Конституційному суді Федір Веніславський.
Він каже, що в Конституції напряму не написана фраза про заборону, але "шляхом тлумачення можна казати, що Конституція передбачає, що вибори під час дії воєнного стану не проводяться". І наполягає, що комплексне тлумачення Конституції та законодавства дає відповідь – не можна проводити вибори під час правового режиму воєнного стану.
Таку ж позицію висловили ще кілька співрозмовників у партії.
У розмові з ВВС Україна експертка з Конституційного права і одна з керівниць центру політико-правових реформ Юлія Кириченко також наполягала на неконституційності виборів під час війни.
По-перше, вона твердить, що 83 стаття Конституції дозволяє проведення парламентських виборів тільки після скасування воєнного стану.
По-друге, каже юристка, Конституція дозволяє під час воєнного стану обмежувати низку основоположних прав людини, наприклад, на свободу слова, зібрань і так далі. І вони зараз обмежені, а тому забезпечити демократичність виборів неможливо.
"Тому, якщо виходити з конституційних принципів, ми не можемо провести демократичні вибори під час війни, і це стосується усіх виборів", – резюмувала експертка.
У пресслужбі Руслана Стефанчука повідомили ВВС Україна, що щільний графік роботи не дозволяє йому зараз спілкуватись з пресою, щоб чіткіше прояснити його позицію щодо виборів.
Не зміг знайти часу для тлумачення позиції керівника парламенту і перший віцеспікер Ради від "Слуги народу" Олександр Корнієнко.
- Віцепрезидент Єрмак. Як помічник Зеленського став ключовою фігурою в українській владі
Що робить ЦВК і чи можуть голосувати в "Дії"?
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото,
Андрій Єрмак нещодавно заявив, що Конституція не дозволяє проводити вибори під час воєнного стану
"Однозначно, що без скасування воєнного стану ніяких виборів не може бути", – визнає у розмові з ВВС Україна один із членів Центральної виборчої комісії, проте просить не називати його через "політичну чутливість питання".
Він визнає, якщо буде політична воля та схвалений закон, то ЦВК доведеться його виконувати і вибори проводити.
Але наполягає – наразі підготовки до виборів під час воєнного стану немає, та й сам він не розуміє, навіщо це зараз озвучив Руслан Стефанчук.
"Питання це дуже чутливе і дражливе, але зараз точно нічого конкретного ще немає, одні розмови", – визнає співрозмовник у ЦВК.
Щоб провести вибори, каже він, крім змін до закону про воєнний стан треба ще ретельно прописати, як проводити голосування під ракетами, обстрілами й іншими викликами війни. "Не уявляю, як це все реально зробити", – додає він.
Член ЦВК каже, що й після закінчення війни провести вибори буде не так просто, не кажучи вже про те, що робити це під час.
Виборча інфраструктура суттєво зруйнована, особливо на деокупованих територіях. Також є величезна кількість внутрішніх переміщених осіб, багато мільйонів людей перебувають за кордоном.
Реєстр виборців, каже співрозмовник, треба реанімувати, адже через безпекові загрози його роботу припинили, ніхто його не оновлював. Як робити списки виборців – невідомо.
"Ми над цим працюємо, але є багато технічних, організаційних, безпекових проблем з цим, потрібен час", – визнають в ЦВК.
Там кажуть, що до виборів готуються, але вже після війни. У парламенті для цього працюють спільні робочі групи.
Головний виклик – сім мільйонів українців, які втекли від війни, і як забезпечити їхнє голосування.
Зараз закон дозволяє відкривати дільниці тільки у дипломатичних установах, а цього для мільйонів виборців не вистачить. Особливо у Польщі, Німеччині та інших країнах, куди масово переїхали українці.
Тому обмірковують план, щоб відкрити сотні дільниць поза посольствами та консульствами.
Деякі співрозмовники ВВС Україна вказували, що у владі серйозно обговорюють варіант голосування у Європі поштою. Проте наше джерело у ЦВК такий варіант не підтверджує.
"Багато передових країн показали, що це можливо. Але треба, щоб це люди підтримали", – так два тижні тому відповів на питання про голосування на виборах в "Дії" Андрій Єрмак.
Проте в ЦВК різко проти такої ідеї.
"Не думаю, що це можливо, ми не готові до цього організаційно та політично. Це не тільки про "Дію", а й про будь-яке електронне голосування", – наполягає співрозмовник.
Автор фото, УНІАН
Підпис до фото,
Вибори під час війни провести складно, кажуть експерти
"Інтернет-голосування для нас ще не на часі, ЦВК жодним чином не готується до подібних сценаріїв виборів через інтернет", – запевнив член ЦВК.
Андрій Магера як ексзаступник голови ЦВК проводив десятки виборів. Окрім конституційних перепон, він також вказує на безліч технічних і політичних проблем.
Свобода пересування під час воєнного стану суттєво обмежена, діє комендантська година у всіх регіонах, окрім Закарпаття, а тому багато передвиборчих заходів неможливі.
Право на мирні зібрання також обмежене, навіть зустріч кандидата з виборцями розглядатиметься як порушення, каже він.
А громадяни, які перебувають на фронті, не зможуть ні голосувати, ні балотуватись. Окрім того, обмежена і свобода слова. На телебаченні домінує контрольований Банковою "телемарафон".
"Якщо ще буде якийсь елемент електронного голосування чи поштою, це зірве ситуацію. Там стільки зловживань може бути, що страшно уявити, дискредитуємо вибори як такі", – наполягає Магера.
Він радить брати приклад з Британії, яка з 1935 по 1945 роки не проводила вибори через Другу світову.
- Телемарафон. Як він змінює українське суспільство та медіаринок
То коли ж будуть вибори?
Представник "Слуги народу" Федір Веніславський наполягає, що жодних ознак підготовки до виборів вже незабаром він не бачить та не відчуває.
"Впевнений, що це неможливо найближчим часом", – каже він ВВС Україна.
Погоджується з ним й інший співрозмовник у фракції, який називає весь цей шум особистою думкою Стефанчука.
Хоча не виключає, що команду готувати вибори може дати Банкова. Але тільки у разі, якщо на цьому наполягатиме Захід. У чому співрозмовник сумнівається.
Політолог Володимир Фесенко у розмові з ВВС Україна нагадав, що у Раді Європи закликали не відмовлятись від виборів попри війну. І Стефанчук може чути подібні поради під час розмов із західними колегами.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото,
У телевізорі домінує марафон, який контролює влада
Але поки що Фесенко називає подібні розмови просто словами. А от серйозно це варто буде сприймати, коли до парламенту почнуть подавати законодавчі ініціативи.
Найперше, коли до Ради надійдуть зміни до Виборчого кодексу, з якого буде зрозумілий формат виборів. Окрім того, до Ради має надійти проєкт фінансування виборів – чи на цей рік, чи вже у бюджеті на наступний.
Якщо ж надійде і проєкт змін до закону про воєнний стан, де буде дозвіл на проведення виборів, тоді можна буде казати про початок підготовки до виборів, вважає Фесенко. Адже в кулуарах тему обговорюють і думають над сценаріями.
"Сумніваюсь, що вибори можуть провести ще в цьому році. Не бачу для цього передумов, ця ідея зараз не сприймається ні суспільством, ні експертами. Це буде руйнація внутрішньої консолідації. Хіба якимось дивом швидко закінчиться війна", – наполягає Фесенко.
Звісно, на Банковій хочуть провести вибори, допоки у Зеленського високі рейтинги й він отримає перемогу його оновленої партії. Але зараз це ризиковано, вважає експерт.
Ідеальний варіант для Банкової, каже Фесенко, щоб до весни війна закінчилась, а влада запустила одночасні президентські і парламентські вибори.
"Якщо ж війна не закінчиться до весни, то можуть зробити спробу, з посиланням на наших партнерів, провести усі вибори в березні попри війну", – прогнозує Фесенко. І тоді якраз може згодитись проєкт змін до закону про воєнний стан, який такі вибори дозволятиме.
При цьому Володимир Фесенко має песимістичний прогноз щодо війни і не вірить, що вона закінчиться до весни, адже Путіну вигідно її затягувати в якомусь форматі до виборів у США.
