Найкращі друзі-вороги. Цього разу відносини Трампа з Європою будуть геть іншими Article information
- Author, Катя Адлер
- Role, Європейський редактор BBC
- 2 годин(и) тому
"Це божевілля! Наближаються загальнонаціональні вибори. Країна почувається зламаною. Економіка в стагнації… Але більшість німецьких ЗМІ виглядають одержимими Трампом, Трампом, Трампом!"
Айріс Мюллер, викладачка інженерії на північному сході Німеччини, одна із виборців, з якою я говорю перед лютневими виборами. Але вона не єдина, хто має такі погляди.
Попри те, що в кожної країни, а не лише у таких європейських локомотивах як Німеччина та Франція, є букет внутрішніх проблем, з того часу, як у листопаді минулого року Трамп переміг на президентських виборах у США, Європа сфокусована на ньому.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Повернення Трампа до Білого дому спонукало європейських лідерів замислитися над вразливістю Європи
Коли минулого разу Трамп перебував у Білому домі, Європі довелося нелегко.
Багато хто побоюється, що з Трампом 2.0 може бути ще гірше.
А європейським традиційним політичним силам вже доводиться розгрібати свої власні проблеми.
Франція та Німеччина загрузли у політичних та економічних негараздах, ЄС загалом відстає від Китаю та США в плані конкурентоспроможності, тоді як у Британії державні послуги перебувають у жалюгідному стані.
Тож, чи готова Європа до приходу Дональда Трампа або ж (знову) все проспала?
Трамп – бізнесмен, який зневажає альянси
Коли йдеться про торгівлю та оборону, Трамп поводиться переважно як ділок, а не американський державний діяч, який цінує трансатлантичні зв'язки, що походять ще з часів Другої світової.
"Він просто не вірить у партнерство, де виграють обидві сторони", – каже мені колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель.
Вона спостерігала за Трампом, коли він був на посаді президента минулого разу, і дійшла висновку, що той бачить світ через призму переможців та лузерів.
Він переконаний, що Європа роками використовувала США, і що це має припинитися.
Останніми тижнями, відтоді, як Трамп виграв президентські вибори в США, європейські лідери із відкритими ротами спостерігають за його другим пришестям. Він свідомо публічно критикує союзників у Європі та Канаді й не виплескує свій гнів на тих, кого вважає стратегічною загрозою, такою, як Китай.
Трамп дражниться можливістю виходу з НАТО – трансатлантичного військового альянсу, на який Європа десятиліттями покладалася у своїй безпеці. Він заявив, що "заохочує" Росію зробити із європейськими союзниками США "все, що вона, дідько, захоче", якщо вони "не заплатять" свою частку і не збільшать оборонні видатки.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Дональд Трамп викликав занепокоєння можливим виходом з НАТО
Що ж до торгівлі, то тут Трамп очевидно так само злий на ЄС, як і під час свого першого терміну.
Євросоюз продає до США набагато більше, ніж імпортує звідти. Станом на січень 2022 торгівельне сальдо становило 15,4 млрд доларів на користь європейців.
Відповідь Дональда Трампа? Він каже, що застосує імпортні мита у 10-20%, а для таких товарів, як авто, ще більше.
Це є катастрофічним сценарієм для Німеччини, яка покладається на експорт, зокрема, і авто. Її економіка вже запинається – минулого року вона скоротилася на 0,2%.
Німеччина – найбільша економіка єврозони, і її фінансові проблеми можуть вплинути на євро як валюту загалом.
Німеччина як мішень №1 для Трампа
Меркель каже, що коли Трамп був президентом минулого разу, він явно "мав зуб" на Німеччину.
Ян Бонд, заступник директора Центру європейських реформ, вважає, що Німеччина залишається "мішенню №1" для Трампа у Європі.
"У минулому він говорив, що не хоче бачити мерседесів на вулицях Нью-Йорка. Цього разу це виглядає як облом, бо більшість мерседесів, які ви бачите на вулицях Нью-Йорка, зроблені в Алабамі, де Mercedes-Benz побудував великий завод".
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Ангела Меркель каже, що коли Трамп був президентом минулого разу, він явно "мав зуб" на Німеччину
"Він ставиться до Німеччини найбільш вороже. Після виборів із новим та більш консервативним урядом може трохи полегшає, але я б на це не розраховував".
Тим часом у Британії сподіваються уникнути трампівського підвищення мит, оскільки торгівельний дисбаланс не є таким великим. Але якщо дійде до торгової війни між США та ЄС, наслідки можуть зачепити і Сполучене Королівство.
Наскільки готова Європа до Трампа
Після першого перебування Трампа у Білому домі його стиль забіяки вже не є великою несподіванкою для союзників.
Справжньою халепою для Європи є його непередбачуваність: як відрізнити гучні слова і залякування від справжніх намірів?
Ян Лессер, президент німецького аналітичного центру Фонду Маршалла, вважає, що митні погрози Трампа є реальними, і що Європа не готова до їх застосування.
"Ніхто насправді не готовий. Цей підхід до світової торгівлі розхитує багато наріжних каменів глобальної економіки, які вибудовувалися роками".
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Дональд Трамп каже, що застосує імпортні мита у 10-20%, а для таких товарів, як авто, ще більше
Європейська комісія каже, що готова до будь-яких кроків Трампа після його повернення до Білого дому. Врешті, ЄС є величезною торгівельною потугою у світі.
Але Ян Лессер вважає, що ще більшу проблему Європа матиме, якщо Трамп розпочне агресивну торгову війну з Китаєм. Це може призвести до розірвання ланцюжків постачань товарів, і Пекін може завалити європейський ринок дешевими товарами за демпінговими цінами, що підірве європейський бізнес.
"Для Європи це подвійна проблема: спочатку від того, що зробить Америка, а потім від того, як відповість Китай".
Торгівля, оборона і фактор Маска
Що ускладнює ситуацію ще більше, так це те, що для Трампа та його адміністрації торгівля і оборона не є різними питаннями.
Нещодавно він не виключив застосування економічних та/або військових дій проти Данії, члена ЄС та НАТО, якщо вона не віддасть Гренландію США.
А Ді Джей Венс попередив: США може забрати свою підтримку з НАТО, якщо ЄС і надалі продовжуватиме розслідування проти Х, що належить Ілону Маску, "золотому хлопчику" Трампа.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Згідно із останніми опитуваннями, Дональд Трамп та Ілон Маск не користуються довірою європейців
Нещодавно Ілон Маск також продемонстрував свої схильності у європейській політиці.
Він здійснив кілька онлайн-нападів на лівоцентристських політиків у Європі – британського прем'єра Кіра Стармера та німецького канцлера Олафа Шольца. А також написав у Х, що ультраправа антимігрантська AfD є єдиною надією для Німеччини.
Це шокувало багатьох у Європі, але, як свідчать оптування, мало невеликий вплив на громадську думку.
Трампу і Маску не довіряють у Європі, і це чітку засвідчило опитування "ЄС і глобальна громадська думка після виборів у США", проведене на замовлення Європейської ради із закордонних справ.
Велике его і чекова книжка
В результаті різні європейські лідери мають різні підходи до проблеми "приборкання Трампа", як називають цей процес.
Дехто обрав тактику лестощів його немаленькому его.
Експертом у цьому є президент Франції Еммануель Макрон. Він був одним із перших світових лідерів, хто привітав Трампа із переобранням у своїх соцмережах, і блискавично запросив його на поважну і розкішну церемонію відкриття відреставрованого після пожежі собору Нотр-Дам в Парижі.
Коли Трамп був у Білому домі вперше, президент Макрон запрошував його як почесного гостя взяти участь у помпезному святкуванні Дня взяття Бастилії.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Еммануель Макрон був одним із перших, хто привітав Дональда Трампа із другою перемогою на президентських виборах
Тим часом у Британії знають, що Трамп має слабкість до Шотландії, звідки походить його мати, а також до британської королівської родини. У 2019 він буквально насолоджувався державним обідом із королевою Єлизаветою ІІ. А після зустрічі з принцом Вільямом цієї осені осипав його похвалою.
Інші у Європі радять приготувати чекову книжку.
Голова Європейського центробанку Крістін Лагард порадила європейським лідерам готуватися вести переговори щодо тарифної політики Трампа, а не мститися.
Урсула фон дер Ляйн, голова Єврокомісії, говорить про купівлю більших обсягів (і дорожчого) американського скрапленого газу як про частину зусиль Європи з диверсифікації джерел постачання енергоносіїв.
Після того, як Кремль розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, Європі доводиться позбавлятися від залежності від дешевого російського газу.
Джерела у Єврокомісії також говорять про збільшення імпорту американської аграрної продукції та зброї.
Чи варто Європі бути більш самодостатньою
Макрон вже давно агітує за те, що він називає "стратегічною автономією", – щоб вижити, Європі варто навчитися бути більш самодостатньою.
"Європа… може померти. І це цілком залежить від наших рішень", – заявив президент Франції минулої весни.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Макрон закликає Європу бути більш самодостатньою, щоб вижити
Епідемія ковіду показала, наскільки Європа залежить від китайського імпорту, зокрема, і медичних препаратів.
А російське вторгнення в Україну показало надмірну залежність Європи від російських носіїв.
Нині Макрон попереджає щодо США:
"У Сполучених Штатів два пріоритети. Америка понад усе – і це цілком законно. І друге – питання Китаю. Європейське питання не є геополітичним пріоритетом на наступні роки і десятиліття".
Повернення Трампа в Білий дім змушує європейців замислитися над слабкими сторонами континенту.
Велике оборонне питання
Що стосується оборони, то наполягання Трампа, щоб Європа витрачала більше, загалом приймають (хоча й дискутують, на скільки саме більше).
Але коли Трамп говорить про більший відсоток витрат ВВП на оборону, то європейці обговорюють, як розподіляти оборонні бюджети мудріше і більш злагоджено, аби посилити захист континенту.
Еммануель Макрон закликає розробити спільну європейську політику щодо оборонної промисловості. Він каже, що війна в Україні показала, що "наша розділеність є слабкістю… Ми, європейці, з'ясували, що наша зброя різного калібру, а ракети не відповідають пусковим установкам".
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Наростає занепокоєння, що Трамп може скоротити військову допомогу Україні
У Європі побоюються, що Трамп не захоче і надалі бути головним спонсором військової допомоги Україні, як це було за адміністрації Байдена.
Наступного місяця європейські лідери запросили Британію – одну із двох найбільших військових потуг на континенті – на неформальний саміт, аби обговорити співпрацю задля покращення безпеки та оборони.
Представниця ЄС з питань оборони та колишня прем'єрка Естонії Кая Каллас вважає, що європейцям потрібна єдність.
"Ми маємо діяти спільно. Тоді ми є сильними. Тоді нас серйозно сприймають на світовій сцені".
Європа сьогодні: слабкіша і розділена?
Деякі аналітики кажуть, що сьогодні Європа є набагато слабшою, щоб мати справу із Трампом 2.0, ніж це було у 2016, коли він став президентом США вперше. Я би сказала, що так. Але також і ні.
Так, бо в економіці застій, а в політиці – волатильність.
Популістські націоналістичні євроскептичні партії набирають вагу у багатьох європейських країнах. Деякі, як от німецька AfD, м'які до Москви. Інші, як італійська прем'єрка Джорджіа Мелоні можуть піддатися спокусі поставити трансатлантичні зв'язки із Трампом вище європейської єдності.
Але не варто дивитися на Європу часів першого президентства Трампа через рожеві окуляри.
Автор фото, EPA
Підпис до фото, Дехто вважає, що італійська прем'єрка Джорджіа Мелоні може поставити трансатлантичні зв'язки із Трампом вище європейської єдності
У фінансовому плані північна Європа тоді була у кращому стані, ніж зараз. Але якщо говорити про єдність, то тоді континент був розділений через міграційну кризу 2025 року. Популісти та євроскептики тоді також були на підйомі, і після голосування за вихід Британії з ЄС у 2016 році досить поширеними були припущення, що зовсім скоро союз залишать й інші країни, і він просто розвалиться.
Але станом на 2025 ЄС пережив і Брекзит, і пандемію коронавірусу, і міграційну кризу, і перше президентство Трампа, і продовжує зберігати єдність на тлі війни РФ проти України.
Після виходу Британії з ЄС її сприймають як близького союзника, який поділяє ті самі цінності у світі, якому загрожує амбіційний Китай, експансіоністська Росія та непередбачуваний, задиркуватий президент США.
Тим часом НАТО, хоч і побоюється щодо відданості Трампа альянсу, нарощує військову і геополітичну міць завдяки приєднанню Швеції та Фінляндії після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Можливо – лише можливо – цього разу Трамп побачить менше відмінностей, які так дратують і налаштовують його проти Європи.
Врешті, ця Європа визнає, що має більше витрачати на оборону – як він і вимагає, більш обачна щодо Китаю, як він і очікує, та поправішала у політиці, як йому і подобається.
Чи є це Європою, лідери якої готові протистояти Трампу попри погрози і гучні слова, якщо він перетне лінію, – скажімо, у питанні прав людини, свободи слова чи потуранні диктаторам?
Про це розповість наступний розділ у відносинах між трансатлантичними друзями-ворогами.
