Як війна вплинула на економіку Росії – огляд преси

Кремль

Автор фото, Getty Images

4 годин(и) тому

Проблеми російської економіки стають дедалі очевиднішими. І хоча Путін намагається робити вигляд, що час на його боці, цифри свідчать про інше, пишуть західні видання.

Для того, аби підтримати свою економіку на плаву та фінансувати війну проти України, Росія витратила близько чверті резервів свого фонду добробуту лише минулого року, пише Bloomberg.

За даними російського міністерства фінансів, Фонд національного добробуту в 2024 році практично не змінився і склав близько 12 трлн рублів (117 млрд доларів). Однак запаси ліквідної готівки та інвестицій в ньому скоротилися на 24% – до 3,8 трлн рублів станом на 1 січня порівняно з початком минулого року.

Від початку великого російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року фонд скоротився на 57%.

Тиск на російську скарбницю посилюється через зростання бюджетних витрат, пов'язаних із потребами армії. Навіть при тому, що доходи від експорту нафти і газу протягом минулого року перевершили урядові прогнози, міністерство фінансів було змушене витратити 1,3 трлн рублів з фонду добробуту на покриття дефіциту бюджету.

Зменшуються також і резерви – їх "поглинають" необхідність підтримувати економіку в умовах дії західних санкцій та фінансування інфраструктурних проєктів, пише Bloomberg.

Бізнесова агенція нагадує, що ще у жовтні минулого року у звіті Банку Росії йшлося про ризики для російської економіки, серед яких називали і вичерпання Фонду національного добробуту вже у 2025 році за умови "суттєвого погіршення" зовнішніх факторів та падіння цін на нафту.

Кошти цього фонду накопичувалися у 2010-2022 роках за рахунок надприбутків від продажу нафти і газу.

Фінансова бомба

Стаття у Bloomberg про негаразди у російській економіці – далеко не перша. Про них від початку цього року активно пишуть як поважні економічні видання, так і популярні масові ЗМІ.

"За повідомленнями, Путін розглядає можливість замороження банківських рахунків росіян та запровадження карток на харчі, аби запобігти економічному колапсу", – пише британська Express, пояснюючи, що в Росії нині вирує інфляція та високі банківські ставки.

Ціни на картоплю за рік між листопадом 2023 та 2024 зросли на 95%, а на масло – на 36,5%. Високі ціни спровокували хвилю крадіжок із супермаркетів. Особливо часто крадуть масло, змальовує ситуацію популярне видання.

Натомість поважна Financial Times пояснює підґрунтя та наслідки того, що стоїть за зростанням цін на картоплю і масло в Росії.

"Путін намагається справити враження на західних союзників України, що час на його боці, а тому єдиний шлях завершення війни – це виконати усі його бажання. Частина цієї інформаційної операції полягає у тому, щоб переконати, що західні санкції не мають ефекту і російська економіка виглядає витривалою", – пише Financial times.

Але реальність полягає у тому, що фінансова база, на якій тримається російська воєнна економіка дедалі більше нагадує картковий будинок – такою мірою, що навіть чільні члени владної еліти стали публічно висловлювати занепокоєння.

FT нагадує, що такі занепокоєння висловлювали Сергій Чемезов, голова російського збройного гіганта Ростех, та голова Банку Росії Ельвіра Набіулліна.

"Задум Путіна – як для західної, так і для внутрішньої аудиторії – полягав у тому, щоб показати, що він може фінансувати війну, не наражаючи країну на фінансову нестабільність чи суттєві матеріальні жертви. Але це ілюзія. І якщо вже такі люди, як Чемезов та Набіулліна публічно висловлюють занепокоєння, це означає, що ілюзія зникає".

"Час не на боці Путіна. Він сидить на фінансовій бомбі уповільненої дії, яку він створив власноруч", – підсумовує Financial times.

Джерело

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю любов'ю

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *