Підпис до фото, Володимир Зеленський намагається спішно налагодити відносини з Трампом, щоб показати себе як людину, з якою можна мати справуArticle information
-
- Author, Пол Адамс
- Role, Кореспондент ВВС із питань дипломатії
- 3 годин(и) тому
"Cитуація кардинально змінюється, – заявив Володимир Путін на своїй пресконференції в кінці року. – По всій лінії фронту є рух. Щодня".
На сході України московська військова машина поступово йде широкими полями Донбасу, знищуючи та захоплюючи села і міста.
Деякі цивільні тікають ще до того, як до них приходить війна. Інші чекають, поки снаряди почнуть вибухати навколо них, перш ніж пакувати речі, які вони ще можуть донести, і сідають на поїзди та автобуси, щоб їхати далі на захід.
Росія завойовує позиції швидше, ніж будь-коли, відколи вона розпочала своє повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року – попри великий список оголошених Києвом асиметричних атак проти сусіда.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Попри деякі останні успіхи ЗСУ, схоже, Україна може програти
Повномасштабне вторгнення триває уже майже три роки, загальні втрати оцінюють у мільйон вбитих і поранених, і Україна, можливо, програє.
Тим часом у далекому Вашингтоні Білий дім от-от займе непередбачуваний лідер Дональд Трамп, який не славиться прихильністю до України та її лідера.
Це схоже на переломний момент.
Але чи 2025-й стане роком, коли цей руйнівний європейський конфлікт нарешті завершиться – і якщо так, як може виглядати фінал?
Михайло Подоляк: розмови про переговори – ілюзія
Обіцянка Трампа покласти кінець конфлікту протягом 24 годин після вступу на посаду – це типове грандіозне вихваляння, але воно йде від людини, яка вочевидь втратила терпіння через війну і дорогу участь в ній Америки.
"Кількість вбитих, які лежать на полях повсюди, вражає, – сказав він. – Те, що там відбувається, – безумство".
Але, за словами Майкла Кофмана, старшого наукового співробітника Фонда Карнегі за міжнародний мир, нова адміністрація США зіштовхується з двома проблемами.
"По-перше, вони успадкували війну з негативною траєкторією, без великої кількості часу для стабілізації ситуації, – сказав він у грудні. – По-друге, вони успадкують її без чіткої теорії успіху".
Обраний президент в недавніх інтерв'ю дав деякі підказки про свої майбутні підходи до війни.
Він сказав журналу Time, що "категорично" не погоджується з рішенням адміністрації Байдена в листопаді дозволити Україні запускати поставлені США ракети великої дальності по цілях у Росії.
"Ми лише посилюємо цю війну і погіршуємо її", – сказав він.
8 грудня NBC News запитав його, чи варто Україні готуватися до зменшення допомоги.
"Можливо, – відповів він. – Напевно, звичайно".
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Дональд Трамп пообіцяв закінчити війну в Україні через 24 години після вступу на посаду
Але тим, хто побоюється, що новий лідер Америки схильний піти з України, він дав обнадійливий меседж.
"Ви не можете досягнути згоди, якщо відмовляєтеся, на мою думку", – сказав він.
Правда в тому, що наміри Трампа незрозумілі.
І сьогодні українські офіційні представники заперечують всі розмови про тиск чи припущення про те, що прихід Трампа обов'язково свідчить про те, що мирні переговори неминучі.
"Багато говорять про переговори, але це ілюзія", – каже Михайло Подоляк, радник голови офісу президента Зеленського.
"Ніякий переговорний процес не може мати місце, тому що Росію не змусили заплатити достатньо високу ціну за цю війну".
Стратегія Зеленського
Не дивлячись на всі побоювання з приводу переговорів, поки російські війська продовжують своє невблаганне просування на сході.
Очевидно, що президент Зеленський намагається позиціювати себе як людину, з якою Трамп може мати справу.
Український лідер поспішив привітати Трампа з перемогою на виборах і не став втрачати часу, відправивши високопосадовців на зустріч із командою новообраного президента.
Заручившись допомогою президента Франції Макрона, Зеленський також забезпечив собі зустріч із Трампом, коли вони обидва навідали Париж для відкриття відновленого собору Паризької Богоматері.
"Те, що ми зараз бачимо, – це дуже розумна стратегія президента Зеленського", – заявив у грудні його колишній міністр зовнішніх справ Дмитро Кулеба Раді США з міжнародних відносин.
За його словами, Зеленський "сигналізував про конструктивність та готовність взаємодіяти з президентом Трампом".
За відсутності помітних ознак того, що Кремль робить подібні жести, уряд в Києві очевидно намагається грати навипередки.
"Оскільки Трамп повністю не пояснив, як він збирається це робити, українці намагається надати йому деякі ідеї, які він може представити як свої власні", – каже Орися Луцевич, голова Українського форуму в Chatham House.
"Вони знають, як працювати з таким его"
План перемоги: можливі фінали
Ще до виборів у США були ознаки того, що Зеленський шукає способи підвищити привабливість України як майбутнього партнера для обраного президента, такого як Трамп, який не бажає надалі забезпечувати ширшу європейську безпеку.
У рамках "Плану перемоги", представленого в жовтні, Зеленський заявив, що загартовані в боях українські військові можуть замінити американських військових у Європі після закінчення війни з Росією. І він також запропонував перспективу спільних інвестицій в розробку природних ресурсів України, включаючи уран, графіт і літій.
Такі стратегічні ресурси, попередив Зеленський, "посилять або Росію, або Україну і демократичний світ".
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Україна припустила, що після закінчення війни з Росією її військові можуть замінити сили США, які зазвичай дислокуються в Європі
Але інші елементи "Плану перемоги" українського лідера – членство в НАТО та його заклик до "комплексного неядерного стратегічного стримування" – союзники Києва, схоже, зустріли з млявою реакцією.
Членство в НАТО залишається каменем спотикання, як і задовго до повномасштабного вторгнення Росії.
Для Києва це єдиний спосіб гарантувати майбутнє виживання країни проти хижого російського ворога, який прагне підкорити країну.
Але, не дивлячись на заяву в липні минулого року про те, що Україна перебуває на "незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО", альянс розділений, оскільки США і Німеччина не підтримують ідею направити Україні запрошення.
Президент Зеленський дав зрозуміти, що якщо запрошення про членство буде поширюватися на всю країну в межах її міжнародно визнаних кордонів, він був би готовий погодитися на те, що на початковому етапі воно буде застосовуватися тільки на території, яка перебуває під контролем Києва.
Це, як сказав він у листопаді Sky News, може покласти край "гарячій стадії" війни, що дозволить дипломатам вирішувати питання далі.
Але, за його словами, такої пропозиції ще не було.
Хитка позиція Києва
Якщо не НАТО, то що? З урахуванням можливості мирних переговорів з приходом Трампа і втрати Україною позицій на полі бою, міжнародні дебати зводяться до зміцнення хиткої позиції Києва.
"Вкрай важливо мати надійні, правові та практичні гарантії", – заявив Андрій Єрмак, голова офісу президента Зеленського, на українському телебаченні 12 грудня.
Недавнє минуле України, за його словами, залишило гіркий спадок. "На жаль, з нашого досвіду, всі гарантії, які в нас були раніше, не призвели до безпеки".
Спостерігачі побоюються, що без конкретних механізмів, подібних до концепції колективної оборони, втіленої в статті 5 статуту НАТО, не буде нічого, що могло би попередити ще один російський напад.
"Зеленський розуміє, що не може мати просто голе припинення вогню", – каже Орися Луцевич.
"Це повинно бути припинення вогню плюс ще щось. Для Зеленського було би самогубством просто погодитися на припинення вогню і не мати ніякої відповіді на те, як захистити Україну".
На європейських політичних форумах експерти розглядають способи, за допомогою яких Європа могла би допомогти взяти на себе цю важку відповідальність.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Українські військові в Донецькій області
Ідеї включали розміщення миротворців в Україні (цю пропозицію вперше висунув Макрон в лютому минулого року) чи участь об'єднаних експедиційних сил на чолі з Британією, які об'єднують сили з восьми країн Північної Європи і Балтики, а також Нідерландів.
Але Кофман налаштований скептично. "Гарантії безпеки, в яких не беруть участі США як один із гарантів, схожі на пончик із гігантською пустою серединою".
Таку думку поділяють і в Києві.
"Яка може бути альтернатива? Сьогодні альтернатив немає", – каже Подоляк.
Такі папірці, як Будапештський меморандум 1994 роки чи Мінські угоди 2014-2015 років (які були спрямовані на припинення війни на Донбасі) нічого не вартують, каже він, без додаткової загрози воєнного стримування.
"Росія повинна розуміти, що як тільки вона почне агресію, то отримає значну кількість ударів у відповідь", – каже він.
Британія, Байден і роль Заходу
Поки угоди про довгострокове майбутнє України немає, союзники роблять все можливе для зміцнення її оборони.
У грудні генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що розглядається "все", включаючи постачання додаткових систем ППО, зокрема, для захисту постраждалої енергетичної інфраструктури країни від нової хвилі координованих атак російських ракет і безпілотників.
Україна продовжує відчувати гостру нестачу військових, тому міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що уряд може відправити британські війська в Україну для допомоги з навчанням.
Адміністрація Байдена, яка от-от піде, зі свого боку, схоже, повна рішучості надати Україні як можна більше схваленої Конгресом військової допомоги до закінчення каденції, хоч і є припущення, що часу на відправлення усього може і не вистачити.
21 грудня повідомлялося, що Трамп продовжить надавати військову допомогу України, але вимагатиме, щоб члени НАТО значно збільшити свої витрати на оборону.
Союзники Києва також продовжили зміцнювати санкції проти Москви в надії, що економіка Росії, яка виявилася вперто стійкою, може нарешті зламатися.
"Існує глибоке розчарування тим, що санкції не зруйнували російську", – сказало джерело в Конгресі США на умовах анонімності.
Після численних раундів санкцій (їх було 15 тільки з боку ЄС) урядовці стали обережно говорити про їхній вплив.
Але останні показники все більше тривожать Кремль.
З відсотковими ставками на рівні 23%, інфляцією, що перевищує 9%, падінням рубля, напруга в російській економіці, здається, рідко коли була гострішою.
Путін робить хоробре обличчя. "Санкції мають ефект, – сказав він під час пресконференції в кінці року. – Але вони не мають ключового значення".
Разом із приголомшливими втратами Росії на полі бою – за оцінками західних офіційних осіб, Москва щодня втрачає убитими та пораненими в середньому 1500 людей, ціна цієї війни ще може змусити Путіна сісти за стіл переговорів.
Але скільки ще території втратить Україна – і скільки ще людей вб'ють – до того моменту, коли буде досягнуто цього моменту?
