“Як під Верденом”. Репортаж з Куп’янська, де Росія посилює атаки

Antonina Semenivna

Автор фото, DARREN CONWAY/BBC

Підпис до фото,

Антоніна Семенівна пів року жила під російською окупацією і не хоче її повернення

На Лимано-Куп'янському напрямку Росія зосередила близько 100 тисяч бійців. Але кореспондент ВВС Квентін Соммервіль, який провів там останній місяць з українськими військовими, каже, що особливу загрозу становлять дедалі більш витончені атаки російських безпілотників.

  • "Їх убили за свою землю. До цього не можна звикнути". Працівниця моргу, що розмовляє з полеглими на війні
  • США змирились, що війна триватиме довго, на Україну чекає нова зброя

Одна з найгарячіших ділянок фронту – Серебрянський ліс. Бійці ЗСУ, які тримають цей напрямок, кажуть, що росіяни спалюють розлогий заповідник на межі Донецької та Луганської областей, щоб оголити їхні позиції.

Тут, а також на північ до Куп'янська, РФ за останні тижні досягла скромних успіхів. Проте загроза залишається значною, вважає командувач східними силами України.

Троє військових 1-ї окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна сідають у броньований "Хамві" і їдуть на позиції. Попереду лунає гуркіт артилерійського вогню.

"Там як під Верденом", – попереджає пресаташе бригади Тарас, маючи на увазі найбільшу битву в Першій світовій війні.

Минулого тижня генерал Олександр Сирський попередив, що російські війська перегруповуються на сході. За його словами, росіяни направили в цей район 100 тисяч військових і понад 900 танків.

РФ прагне зміцнити свій контроль над східними регіонами, частину яких українські сили повернули у вересні минулого року. Але маючи перевагу в живій силі, Москва також намагається виснажити українські ресурси, оскільки Київ веде окремий наступ на півдні країни.

  • Наступати під Бахмутом чи перекинути війська на Південь? Що кажуть у США, Залужний і Сирський
  • Дайте Україні воювати так, як вона хоче, а не критикуйте контрнаступ – директор ISW

Важко рухаючись ґрунтівкою, "Хамві" їде глибше в ліс. Навколо горять дерева — деякі просто на місці, інші впали почорнілими стволами на вкриту кратерами землю.

Aftermath of shelling

Автор фото, DARREN CONWAY/BBC

З дула кулемета на даху автівки в салон падає пил і дим. Командир батальйону з позивним "Спікер" сидить на передньому пасажирському сидінні, його увага прикута до дороги й неба над нею — наскільки дозволяє невелике тріснуте лобове скло.

"Його сьогодні вранці пошкодили артилерійським ударом. Десь кілька годин тому", – пояснює він.

Спікер воює на Донбасі з 2014 року. Він залишав фронт лише на місяць – після поранення в руку у вересні минулого року.

В авто він майже не розмовляє, а радіозв'язок зведений до мінімуму.

"Хамві" і пікап, що їде попереду, підіймають в ранкове повітря величезні хмари бруду й піску.

Водій з позивним "Бухгалтер" міцно тримає кермо, поки "Хамві" долає вибоїни і повороти на трасі. Його шолом катається по центральній консолі біля ніг навідника "Студента", що керує кулеметом 50-го калібру.

Десь за 40 хвилин просто перед "Хамві" вибухає вогненна куля. Студент падає в кабіну. Я запитаю, чи він цілий. "Все окей", – киває хлопець.

"Тут багато дронів, – кричить Спікер з пасажирського сидіння. – Росіяни побачили нас згори і спробували вдарити. Тепер полюватимуть. Тому треба швидко їхати і повертатись назад".

Дрон впав за метр від нас, врізавшись в дорогу між "Хамві" і пікапом. Створювана нами хмара пилу, яка, можливо, попередила росіян про нашу позицію, також завадила їм вдарити точно в ціль.

Спікер вказує, що в небі над нами ще два дрони. Один – для спостереження, інший – для завдання ударів.

Назад ми їдемо іншою ґрунтовою дорогою, де на узбіччі лежать рештки ще одного "Хамві". Йому пощастило менше, ніж нам.

Inside the Humvee

Автор фото, DARREN CONWAY/BBC

Тиждень тому російський дрон-камікадзе знищив одну з машин батальйону, розповідає Спікер, один солдат загинув, троє поранені.

"За останні два тижні безпілотники атакують все більше і більше. Росіяни вчаться, навчають своїх операторів і боротися з ними стає все важче", – пояснює він.

Солдатам легше – вони мають бронежилети й каски. Цивільні – ні. Через посилення ворожих обстрілів українська влада оголосила обов'язкову евакуацію з деокупованих міст і сіл у Куп'янському районі.

Вивозити людей допомагають волонтери. Один з них – Артур Виноградов з громадської організації "Я врятований". Його група складається з колишніх нарко- і алкозалежних людей. На трьох пошарпаних фургонах вони їздять по навколишніх селах і забирають людей. За їхніми словами, з початку війни їм вдалося врятувати близько 17 тисяч.

"Ми продовжуємо вивозити дітей. Вони – пріоритет при евакуації", – каже Артур.

У кузові одного з мікроавтобусів п'ятимісячна Софійка сидить на руках у матері Тетяни. Того ранку їхній район обстріляли.

"Тут дуже страшно жити. [Мені потрібно виїхати], щоб захистити своїх дітей", — каже вона, цілуючи сплячу Софійку.

Tetiana and her baby

Автор фото, DARREN CONWAY/BBC

Підпис до фото,

Тетяну з дитиною везуть у безпечне місце

Поруч з ними у заповненому фургоні сидить її дідусь.

"Вранці після двох прильотів ми нарахували 36 кратерів… Жахлива сцена, – розповідає він. – Я сидів на ліжку і пив каву, аж раптом опинився під столом. [Вибухова] хвиля скинула мене з ліжка".

Місцеві жителі пів року жили під російською окупацією, і багато хто не хоче її повернення.

Однак 72-річна Антоніна Семенівна каже, що поки що ризикне залишитись.

"Вчора бомба вибухнула, – бідкається жінка. – Ми думали, що це літак, а потім пролунав вибух. Якби тільки [українські солдати] могли їх вигнати. Але ж вони лізуть і лізуть".

На фронті, що тягнеться від Лиману до Куп'янська, успіхи Росії поки що незначні. Але для Антоніни та її сусідів все, що там відбувається, має життєве значення.

Джерело

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю знахідкою

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *