Автор фото, 68 бригада ЗСУ
Підпис до фото, Російські військові атакують малими групами та на невеликих транспортних засобахArticle information
- Author, Абдуджаліл Абдурасулов
- Role, ВВС
- 5 грудня 2024
Російські війська намагаються прорвати оборону ЗСУ фактично уздовж усього фронту на Донбасі. Ситуація на кількох ділянках критична. Але на відміну від колишніх "м'ясних штурмів", тепер під час наступу російська армія використовує малі групи, які часто пересуваються на мотоциклах, "жигулях" та навіть електросамокатах.
Ще рік тому так звані "м'ясні штурми" були поширеним способом прориву та просування у російській армії, особливо під час затяжних боїв, таких як битви за Бахмут та Авдіївку.
У таких боях групи з кількох десятків російських солдатів атакували позиції противника, пересуваючись відкритим полем зазвичай без супроводу техніки. Ця тактика багатьом нагадувала окопні битви Першої світової війни.
В Україні такі наступи прозвали "м'ясними штурмами", адже солдати гинули під шквалом вогню супротивника, після чого йшла нова хвиля атаки. За рахунок неймовірних втрат російська армія повільно просувалася вперед, вичавлюючи українців з їхніх позицій.
Чому більше немає "м'ясних штурмів"
Але повсюдне використання аеророзвідки та FPV-дронів змінює методи ведення війни в Україні. Безпілотники та летючі пристрої-камікадзе просто не дають можливості піхоті спокійно переміщатися на полі бою, і в результаті атаки великими групами стають безглуздими.
І судячи з розповідей українських військових, які відбивають нинішні штурми російської армії на Донбасі, Москва вже не вдається до тактики "м'ясних штурмів".
Автор фото, 3 батальйон Президентської бригади ЗСУ
Підпис до фото, Військовий
Останнім часом росіяни не атакують великими з'єднаннями, а натомість переважно пересуваються малими групами, каже сержант Іван Клебанюк, командир взводу безпілотних авіаційних комплексів 2-го єгерського батальйону 68 бригади ЗСУ.
Його підрозділ працює на Покровському напрямку, де російська армія намагається прорвати оборону цього великого центру логістики вже кілька місяців.
Спроби захоплення позицій нерідко відбуваються за допомогою колони, на чолі якої йде важка броньована техніка – танк чи БТР.
"За ним можуть іти мотоцикли, баггі (квадроцикли), "жигулі" з обрізаними дахами – тобто будь-який транспорт, який може пересуватися", – розповідає сержант Клебанюк.
Іноді ці пересування проходять без прикриття тяжкої бронетехніки.
"Щойно вони вступають у контакт із нашою позицією, вони відходять на 200-300 метрів, – пояснює сержант. – І в той квадрат, де був контакт, починає летіти все – летять FPV-дрони, працює артилерія та танки, пускають касети "Градів". Вони рівняють із землею всю посадку і потім далі їхня група намагається зайти".
Електросамокати й сітки
Мобільність використовуваної цивільної техніки дає певну перевагу, каже солдат Анатолій із 72-ї бригади з Курахівської ділянки фронту.
"Вражати баггі, мотоцикли чи електросамокати – а буває й таке – набагато складніше через їхню високу швидкість і малі розміри", – пояснює він.
Автор фото, 68 бригада ЗСУ
Підпис до фото, Російські військові використовують невеликі автомобілі
У деяких випадках, каже Анатолій, росіяни на своїх транспортних засобах намагаються впритул під'їхати до їхньої позиції і закидати її протитанковими мінами.
Нескінченні атаки малими групами у колонах проходять і у Великій Новосілці, великому укріпленому районі ЗСУ, який прикриває фланги як на Запорізькому напрямку, так і місто Курахове на сході.
В одній із нещодавніх атак кілька транспортерів МТ-ЛБ, забиті піхотинцями, намагалися прорватися до села. Транспортери були обвішані сітками та так званими "мангалами" проти дронів. На чолі колони йшов танк із ножовим тралом, розчищаючи шлях від мін.
Але аеророзвідка президентської бригади імені Богдана Хмельницького виявила їхній рух та знищила всю техніку за допомогою FPV-дронів.
"У росіян головне не техніка. Їм не важливо, якщо її спалять. Їм головне треба доставити піхоту до потрібного пункту", – розповідає заступник командира 3-го механізованого батальйону Президентської бригади з позивним "Аркас".
"Тому в тій атаці ми спершу пропустили танк, відпрацювали по тій бронетехніці, яка везла безпосередньо піхоту. І вже потім знищили танк", – додає він.
Летючі гранатомети: як вони допомагають ЗСУ
За словами Аркаса, броньова машина на чолі колони завжди захищена РЕБом. Вона закриває певний радіус і тому дістати техніку, яка йде за нею, дуже складно. Один із виходів – це облетіти колону та вдарити ззаду.
Автор фото, 3 батальйон Президентської бригади ЗСУ
Підпис до фото, Українські військові фахівці обслуговують дрони
У батальйоні Аркаса, пілоти експериментують із гранатометом, встановленим на дрон. Коли FPV-дрони не можуть підлетіти близько, втрачають картинку і РЕБ глушить їхній сигнал, тоді ці гранатомети, що літають, відкривають вогонь на відстані, щоб вивести РЕБ з ладу.
Навіть на тих ділянках, де місцевість не дозволяє використовувати техніку для атак, штурми росіян, як правило, не йдуть великими групами. На північному фланзі Торецька, де лінія фронту йде уздовж каналу, росіяни пересуваються по одному або по двоє, каже старший лейтенант Євген Алхімов із 28-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Такими одиночними перебіжками вони збираються поряд із українськими позиціями.
"Коли їхня кількість досягає 5-8 осіб, вони атакують", – пояснює старший лейтенант Алхімов.
З настанням зими погода допомагає росіянам.
"Вранці стоїть туман. Через мороз земля стає твердою й ворогові набагато легше переміщатися. Часто ми їх бачимо лише на під'їздах до наших позицій", – пояснює сержант Клебанюк.
Коли йде дощ чи сніг, розвідувальні дрони ЗСУ не можуть піднятися на небо, і тому війська не можуть стежити за пересуванням противника. На моє зауваження, що російські військові також не можуть проводити повітряну розвідку за таких умов, сержант Клебанюк лише похитав головою.
Їх це не зупиняє, адже вони хочуть досягти прориву за всяку ціну, каже він.
Перевага у живій силі та озброєннях
Просування росіян на кількох ділянках фронту пояснюється не стільки тактикою, скільки перевагою в озброєнні і живій силі. Саме ці фактори змушують українців відступати.
Автор фото, 3 батальйон Президентської бригади ЗСУ
Підпис до фото, Українські військові кажуть, що росіяни мають перевагу в живій силі та техніці
Нещодавно, під час чергового штурму на південному фланзі Курахового, двоє російських солдатів на мотоциклі змогли дістатися української позиції і забратися в окопи, розстрілявши бійців, які там сиділи.
"Починаються спроби їх вибити. Підійти до окопу не можна – точково працюють їхні дрони", – згадує той штурм Анатолій. Поки вся увага була прикута до тих окопів, почався наступ на іншому боці.
"В результаті на двох флангах одночасно йдуть бої, тут [росіяни] завели групу під прикриттям бехи (БТР), прямо в центр між двома флангами. За фактом просто в лоб пройшли, тому що його прикрити елементарно не було кому через брак людей на той момент", – каже він.
В результаті українці втратили третину села. І такі штурми повторюються знову і знову.
Тактика російських сил може й змінилася, але ставлення військового керівництва до солдатів, очевидно, ні. Адже для бійця дістатися позиції супротивника на мотоциклі – це часто така ж місія в один кінець, як і при "м'ясних штурмах".
