Зустріч у Парижі: емоції вилили, консенсусу не дійшли 18.02.2025 18:09 Укрінформ У тісному колі друзів України спробували виробити стратегію дій, незалежну від США. Радикально нових рішень нема, але – далі буде
У Парижі відбулася екстрена зустріч європейських лідерів. Запрошені президентом Еммануелем Макроном представники – винятково дружні до нас і активні як у практичній допомозі, так і на рівні публічних заяв. Це – лідери Німеччини, Великої Британії, Іспанії, Італії, Данії, Польщі, а також генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніо Коста. «Європа готова взяти на себе ініціативу для надання гарантій безпеки Україні», – заявив пресі після зустрічі Рютте, повідомляло видання Le Figaro. І це прозвучало обнадійливо. Та потім з’явилось більше подробиць зустрічі й уже знову незрозуміло: політики дійсно зробили новий крок до згуртованості у захисті європейських інтересів чи лише планували його і вкотре продемонстрували нерішучість та розгубленість.
ЯКБИ ЛИШ ЦЕ НЕ ВИЯВИЛОСЯ ДЕМОНСТРАТИВНИМ ПШИКОМ
«Європа готова і бажає посилити себе, взяти на себе ініціативу, щоб надати гарантії безпеки Україні», – наголосив у понеділок Марк Рютте. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніо Коста у спільному зверненні підкреслили, що Україна «заслуговує на мир через силу» та Європа «повністю бере на себе свою частку військової допомоги Україні». Це могло б бути хорошим анонсом до позитивних новин, що наші партнери тверезо оцінили заяви з Білого дому і зважились на радикально новий підхід у протидії РФ. «Це влучно і красиво. Після Мюнхенської конференції треба було щось таке робити – не можна було залишати все на тій ноті, якою вона закінчилася», – говорить директор Школи політичної аналітики НаУКМА Максим Яковлєв. Навряд чи зустріч планувалася наперед, раз чуємо критику самого формату її проведення, вважає він. Швидше – це спонтанна реакція на те, що прозвучало у Мюнхені. Хоч позиція Дональда Трампа не те щоб для європейців нова. «Він ще під час свого першого президентства висував до Європи багато претензій і їй дійсно слід було віддавна дуже серйозно вкладатися у свою оборону, – зауважує політолог. – Зроблено
Та сама зустріч у Парижі. Фото Укрінформ
Та саме такої думки – про пшик – дійшли автори підсумкових публікацій у Politico та Financial Times: на саміті в Парижі мали досягти консенсусу, як реагувати на мирні переговори Трампа з РФ (фактом яких були шоковані), а натомість вкотре констатували розходження у принципово важливих питаннях. «Після 3,5-годинної зустрічі в президентському палаці на Єлисейських полях реакція лідерів на найбільшу за останні десятиліття зміну безпекових розрахунків була не надто вражаючою», – пише Politico.
Цього разу, судячи з інформації FT, йшлося не стільки про «скинутися грошима» (хоча Макрон розраховував на розробку планів збільшення витрат на оборону, пише видання), як щодо поглиблення військової підтримки, введення військ в Україну. Як знаємо, прем’єр Великої Британії заявив на зустрічі, що готовий і до такого варіанту, та деякі інші учасники відразу висловили небажання скласти йому компанію.
За словами офіційних осіб, поінформованих про зустріч, Франція запропонувала «сили заспокоєння» в Україні, пише FT. Розміщені не завтра і не на передовій, а за майбутньою лінією припинення вогню. Але навіть цей варіант роздратував канцлера Німеччини Олафа Шольца. «Дискусія є абсолютно передчасною, і зараз не найкращий час для неї», – заявив він і на додачу назвав її «незрозумілими дебатами в невідповідний час і на невідповідну тему».
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні чесно зізналась, що вагається щодо відправки європейських військ в Україну. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен пояснила, що «відкрита для обговорення багатьох різних речей», але перед рішенням щодо військової участі треба прояснити ще «багато-багато» питань. ЇЇ польський колега Дональд Туск таку ідею відкинув і довго пояснював, що Польща і так чимало робить для сусіда. Лише прем’єр-міністр Великї Ббританії сер Кір Стармер відкрито заявив, що він «готовий розглянути питання про введення британських військ в Україну разом з іншими, якщо буде досягнута міцна мирна угода». Хоча потім зробив уточнення: щоб стримати РФ від повторного нападу, повинна бути підтримка з боку США.
А поки що, за словами Туска, всі європейські країни усвідомили, що вони повинні посилити свої збройні сили. «Була досягнута згода і одностайність у тому, що значне збільшення витрат на оборону є абсолютно необхідним», – заявив він. На зустрічі також обговорювали, як саме фінансувати посилення європейського оборонного потенціалу – за рахунок спільних запозичень чи інших методів «інноваційного фінансування». І то був, схоже, єдиний конструктив.
ЧОМУ НЕ СТАЛОСЬ ІСТОРИЧНОГО ПРОРИВУ
Виходить, Франція та Велика Британія готові до відправки військ в Україну, якщо у безпекових гарантіях будуть брати участь США. «А про безпекові гарантії Штатів якраз поки і не йдеться, то чи готові насправді?», – зауважує Максим Несвітайлов, експерт-міжнародник. На його думку, з організацією зустрічі дещо поспішили – це було продиктовано емоціями, обуренням від мюнхенських подій, які сам голова конференції Крістоф Гойсген назвав «в певному сенсі європейським жахіттям».
Джей Ді Венс, що наробив Європі "жахіття". Фото зі сторінки Венса у Фейсбук
Різкі висловлювання Джей Ді Венса багато кого образили, вважає Богдан Ференс, інший експерт із міжнародних питань, і скидається на те, що зустрілися, аби просто виговоритися після всього, що відбулося. «І хоча б зорієнтуватися, що робити європейським країнам далі, якщо ситуація буде поза їхнім контролем і між США та РФ щось таки вирішиться», – говорить він. «Але ще «ноги не охолонули» у Мюнхенської конференції, а вони вже зібралися в Парижі. Це так не працює – без підготовки, – каже Несвітайлов. – Тож поспішили – людей насмішили». До змін, на його думку, треба підійти системно – пришвидшити процеси, як цього потребує час, але чинити згідно з інституційними традиціями. «Не намагатися діяти, як американці зараз – бігти галопом, бо не слід грати за правилами, за якими не вмієш грати», – говорить експерт.
В РФ та США нинішня політична модель – президентська республіка зі швидким ухваленням рішень завдяки фактичній однопартійності, нагадує Євген Магда, політолог, директор Інституту світової політики. В Європі ні такої одностайності, ні темпів немає і бути не може. «Швидких рішень не буде. Та й для змін потрібні гроші, а в середині року вносити їх складно», – міркує він. Та добре вже навіть те, що виник конфлікт з приводу участі в заході: мовляв, чому представників деяких країн не запросили. «
Як мінімум вона є у вирішенні фінансових питань. Досі лідери країн Європи здебільшого декларували готовність тримати на рівні і навіть посилити матеріальну допомогу Україні. Так, зокрема, сьогодні посли країн ЄС, за повідомленням кореспондента Радіо Свобода (з посиланням на проєкт документа, з яким йому вдалося ознайомитися), мали обговорити надання Україні «найближчим часом» додаткової військової допомоги на суму 5 мільярдів євро. А це – півтора мільйона артилерійських боєприпасів великого калібру, системи протиповітряної оборони, високоточні ракети великої дальності, безпілотники тощо. І рухатися ще є куди, впевнений Богдан Ференс. «Не всі країни готові давати стільки, скільки можуть, і у нас на офіційному рівні визнавалося, що деякі обіцянки допомоги не виконувалися на 100%, – говорить він. – Це питання і бюджетів, і пріоритетів: все важче багатьом урядам (особливо країн, де політичну систему хитає вправо) переконувати виборців, що треба допомагати українцям і в Україні, і за її межами».
Поки що паризька зустріч нічого корисного для України не принесла, вважає Максим Несвітайлов. «Але сьогодні горизонт передбачення, аналітики – не більше дня. Для більш далеких прогнозів бази просто немає», – визнає він. Швидкість змін ситуації шалена.
ДАЛІ – ЗВИКАТИ ДО ДУМКИ ПРО МИРОТВОРЦІВ І НАРОЩУВАТИ ОБОРОНКУ
Політики розійшлися по домівках з планами подальших дій. Кір Стармер анонсував зустріч із Дональдом Трампом у Вашингтоні наступного тижня. Після повернення він проведе подальші переговори з європейськими лідерами. Еммануель Макрон заявив, що найближчими днями продовжить консультації з європейськими партнерами як щодо допомоги Україні, так і щодо розбудови власних збройних сил, повідомляло FT. «Ми хочемо міцного і тривалого миру в Україні. Ми будемо працювати з усіма європейцями, американцями та українцями. Це ключ до успіху», – так висловився президент Франції. На додачу глава МЗС Франції Жан Ноель Барро вчора підтвердив: питання відправки військових в Україну дійсно розглянуть (після укладення мирної угоди). «Не забуваймо, що Макрон ще з часів першого президентського терміну тему створення збройних сил Європи всіляко педалював, просував», – говорить Максим Яковлєв.
Еммануель Макрон оглядає підрозділ морських збройних сил у Нормандії, 2023 рік. Фото www.japantimes.co VIA AFP JIJI
Саме образа на трампівську адміністрацію з її різкими заявами примусила Францію рухати свою улюблену ідею. «Щодо автономії Європи у зовнішніх безпекових питаннях Франція має давню історичну позицію, ще з часів Шарля де Голля (крім Франції, часом ще Німеччина її озвучувала), – говорить Богдан Ференс. – Основний мотив – не бути залежним від настроїв у Вашингтоні». Але ця зустріч все ж показала, на думку політолога, що традиційно Велика Британія та США як координували, так і координують зовнішню політику і свою безпеку найтісніше. «Заява Стармера свідчать, що у них і зараз полярні деякі бачення – контексту російсько-української війни, архітектури європейської безпеки, – говорить він. – А щодо армії Європи прогнозувати рано: вона мілітарно
Головне – політична воля. Фото Stephanie Lecocq/AFP via Getty Images
Відправити війська – гучна заява, але куди саме? На кордон – немає сенсу, на лінію припинення вогню – страшно. Та й скільки? «Чого справді
А от щодо оборонних спроможностей – буде багато дискусій і навіть, на думку експерта, конкретні кроки, скажімо, до кращої координації оборонних видатків. «Скоро все трішки вляжеться і, як завжди, буде прагматика», – сподівається Ференс.
Тетяна Негода, Київ
Перше фото @Bundeskanzler
Источник: www.ukrinform.ua
