Автор фото, BBC/Matthew Goddard
Підпис до фото, Олександр залишився без роботи після того, як втратив свій рибальський бізнесArticle information
- Author, Джеймс Вотерхаус
- Role, Кореспондент BBС, Запорізька область
- 2 годин(и) тому
"Планів на майбутнє зовсім немає, – каже Олександр Бежан, стоячи біля порожнього замерзлого загону на березі Дніпра, де він раніше займався виловом риби. – Сьогодні прокинувся – і вже, в принципі, непогано".
Селище Малокатеринівка розташоване за 15 км від лінії фронту в Запорізькій області.
Якщо президенту США Дональду Трампу вдасться зупинити війну в Україні, Малокатеринівка хотіла б опинитися праворуч від лінії розмежування – під контролем України.
Востаннє я відвідував ці місця 2023 року, коли українці почали довгоочікуваний контрнаступ.
Тоді вони ще мріяли про перемогу у цій війні. Вони виграли битву за Київ і звільнили значні території в інших областях.
Але минуло півтора року, і гучні артилерійські удари неподалік свідчать про провал цієї операції та перевагу російської армії.
Лінія фронту тут загалом не зрушила, але широкі річкові простори зникли.
Після підриву окупованої РФ Каховської ГЕС дно її зруйнованого водосховища заросло кущами та деревами.
Цей пустельний пейзаж ніби відображає застиглу невизначеність, в якій опинилася Україна.
Білий дім хоче припинити війну, але одним помахом руки цього не досягти.
"Якщо лінія розмежування стане кордоном, страшно буде… бойові дії можуть знову статися в будь-який момент", – пояснює Олександр.
Відкрите річище відділяє нас від окупованої Росією території. Вдалині відблискує Запорізька АЕС – найбільша атомна станція в Україні та Європі, – що перебуває під контролем російських сил з 2022 року.
І Україна, і США прагнуть миру, але на цьому їхній консенсус, схоже, закінчується.
Бачення Вашингтона і реалії на полі бою вказують на те, що Росія, найімовірніше, утримуватиме захоплені нею українські землі.
Україна прагне вагомих гарантій безпеки, які б не дозволили росіянам прорватися через Дніпро.
Водночас Дональд Трамп не підтримує прагнення Києва приєднатися до НАТО, зосередивши свою увагу на Росії.
Спостерігаючи й висвітлюючи боротьбу України вже понад три роки, можу сказати, що це особливо важкий удар для країни.
Є відчуття того, що її зрадили. Оглядачі критикують як президента Зеленського, так і нову зовнішню політику США – найбільшого союзника України.
"Кордон залежить не від нас, – каже Олександр. – Напевно, нічого не вийде, але Сеул за 30 кілометрів від Північної Кореї, і вони якось живуть і процвітають".
Автор фото, BBC/Matthew Goddard
Підпис до фото, Наталія (у центрі) нещодавно поховала чоловіка
Пошуки нових перспектив – нове завдання, як для Малокатеринівки, так і для майбутнього України.
І поки політики дискутують щодо переговорів, українці продовжують воювати і гинути.
Жителі селища зібралися на похорон місцевого воїна, якого також звати Олександр. Половина могил на цвинтарі – свіжовикопані.
Через загрозу артобстрілу церемонія триває не більше 25 хвилин. Учасники жалоби здригаються і присідають, коли побратими загиблого дають на його честь прощальний військовий "салют".
"Я не сподіваюся на перемир'я", – каже вдова захисника Наталія, яка, однак, хоче, щоб їй довели зворотне.
"Тільки відправляють і відправляють наших хлопців на фронт. Уже хоч якось би це закінчилося, щоб вони якось зробили це".
Вздовж річки пролягає покинута залізнична колія, обнесена колючим дротом.
"Це для того, щоб російські агенти не влаштували саботаж на коліях", – пояснює Людмила Волик, яка все життя прожила в Малокатеринівці.
Раніше потяги ходили звідси до Криму.
"Плекаємо надію, що все відновлять, – оптимістично промовляє 65-річна жінка. – І ми колись поїдемо до свого Криму".
Однак після одинадцяти років російської окупації півострова це важко уявити.
Автор фото, BBC/Matthew Goddard
Підпис до фото, Людмила дивиться на спорожніле водосховище, навколо якого колись вирувало життя її селища
Президент Зеленський наголошує: Україна не прийме жодних домовленостей без участі Києва, але чи вірить Людмила в те, що він зможе домогтися угоди, яка захистить її?
"Хочемо вірити", – відповідає вона, глибоко зітхнувши.
Якщо Дональд Трамп принесе в Україну мир, це сприймуть з радістю.
Всім хочеться ночей без повітряної тривоги та якнайшвидшого повернення додому воїнів.
Але в нинішній ситуації будь-яке полегшення швидко заглушать питання, на які відповідей поки що немає, – як саме діятиме припинення вогню і хто забезпечить його дотримання.
Київ розглядає цю відсутність конкретики як те, за що ще можна поборотись. Але проблема в тому, що і Росія думає так само.
У підготовці матеріалу брали участь Світлана Лібет, Тобі Лакхерст і Ганна Чорноус
