Автор фото, AFP
Підпис до фото,
На знімку – Іл-20, який хоч і відрізняється від Іл-22, але зовні дуже схожий на нього
Заколот ПВК "Вагнер" 23-24 червня призвів до значних втрат у російській військовій авіації. Судячи з відкритих джерел, збили три вертольоти радіоелектронної боротьби Мі-8МТПР, два ударні — Ка-52 та Мі-35, один військово-транспортний Мі-8, а також літак Іл-22М — "повітряний захищений пункт управління".
- "Це початок кінця режиму Путіна". Британія буде готуватись до краху Росії – The Times
- 24 години хаосу в Росії. Як це було і навіщо
Інформація про загибель літака цього типу офіційно не підтверджена. Про це повідомляють російські журналісти та провоєнні блогери. Як пише дослідницька група Conflict Intelligence Team, можливо, 23 червня під Луганськом збили ще один Мі-8МТПР, подробиць цієї події у відкритих джерелах немає. Незрозуміло також, скільки членів екіпажів загинуло.
У телеграм-каналах 24 червня з'явився відеозапис, зроблений приблизно під час падіння літака, а також кадри, зняті на місці падіння.
Якщо уламки на землі дійсно належать літаку, збитому в суботу, то на одній фотографії видно відносно цілий фрагмент хвостової частини, що відвалилася ще у повітрі. Номер на ній – 75917 – належить літаку Іл-22М із заводським номером 2964010105. У різних онлайн-сервісах його можуть називати також Іл-18М-11 або Іл-22М-11.
Судячи з фото на різних авіаційних сайтах, цей літак раніше бачили на військових аеродромах "Іваново-Північний" в районі міста Іваново, а також "Мігалово" у Твері. Якій саме авіаційній частині він належить, невідомо.
На аеродромі в Іваново розташована 2457 база бойового застосування літаків далекого радіолокаційного виявлення, до якої міг би належати Іл-22М, оскільки там було б простіше обслуговувати електронну апаратуру такого літака. На аеродромі "Мігалово" базується військово-транспортна авіація.
У будь-якому випадку, втрата цього літака є дуже відчутною для російських військ.
Повітряний командний пункт
Іл-22М був найціннішим з втрачених апаратів. У назві цього літака іноді використовують абревіатуру ПЗПУ — "повітряний захищений пункт управління".
"Захищеність" у цій назві стосується не фізичного захисту, а каналів зв'язку, стійких до впливу засобів радіоелектронної боротьби.
Цей літак є повітряним командним пунктом, з якого можна керувати військами під час бойових дій. Оскільки цей пункт перебуває в повітрі, його неможливо вразити оперативно-тактичними ракетами.
Друга перевага літака полягає в тому, що з висоти простіше забезпечити зв'язок із бойовими частинами на землі. Особливо з фронтовою авіацією, яка літає на невеликій висоті, що ускладнює зв'язок.
Декілька проросійських телеграм-каналів стверджують, що збитий літак з початку повномасштабного військового вторгнення виконував завдання з ретрансляції радіосигналу, тобто працював як висотна антена, пов'язуючи наземний КП з військами.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото,
На знімку – Іл-20
Однак жодного підтвердження цієї інформації з офіційних джерел немає. Тому відкидати те, що на борту могли бути офіцери, які керували бойовими діями на фронті, не можна.
Іл-22 створили у 1970-х роках. Для втілення ідеї повітряного командного пункту розглядали кілька літаків, серед яких – Ан-10, Ан-12 та Іл-18. Усі вони могли довго перебувати в повітрі, але врешті вибрали цивільний авіалайнер Іл-18.
Іл-18 був дуже надійним літаком, а головне, з 1958 по 1978 їх побудували досить багато. У 1970-х роках цей тип планували поступово знімати з цивільних авіаперевезень, тож створити на його основі військовий літак було логічно.
У підсумку на базі Іл-18 розробили одразу кілька військових літаків, серед яких, крім Іл-22М, були також протичовновий Іл-38, розвідник Іл-20 (один з них збила сирійська ППО у 2018 році) та літак радіоелектронної боротьби Іл -22ПП. Останній – одна з нових модифікацій, він з'явився лише у другій половині 2010-х років.
Під час переобладнання з авіалайнерів повністю видаляли пасажирський салон та встановлювали спеціальну апаратуру. У випадку з Іл-22М у літаку також облаштовували робочі місця для командного складу.
Загалом з 1970-х років випустили чи обладнали близько трьох десятків Іл-22. Вони постійно модернізувалися, і остання програма, в рамках якої створювалася версія Іл-22 ЛУРТ (літак управління та ретрансляції), триває донині.
За даними довідника Military Balance 2022, на початку широкомасштабної війни з Україною в Росії було 12 літаків Іл-22М та 10 Іл-22 (старішої модифікації).
Щонайменше один літак постраждав під час бойових дій. Російська газета "Московский комсомолец" писала у жовтні 2022 року, що Іл-22 обстріляла українська ППО, і він отримав пошкодження. Літак зміг повернутися на базу, але про його подальшу долю нічого не відомо.
Гелікоптери РЕБ
Два збиті гелікоптери радіоелектронної розвідки — також досить велика втрата для російської авіації.
Гелікоптери Мі-8МТПР-1 – одна з нових розробок російського ВПК. Ці апарати оснащені системою радіоелектронної боротьби "Рычаг-АВ", що призначена для боротьби з наземними та повітряними радарами, засобами ППО та авіаційною зброєю. Крім того, такі гелікоптери ведуть радіоелектронну розвідку.
"Рычаг-АВ" — секретна розробка, а доступна інформація про неї має лише загальний характер, тому оцінити її ефективність досить складно.
Росія традиційно приділяє велику увагу засобам РЕБ, і ці гелікоптери активно надходили до військ останніми роками. У довіднику Military Balance 2022 вказано, що у 2022 році їх було понад 30 одиниць, але, ймовірно, певну кількість побудували під час війни.
Два збиті бойовиками Мі-8МТПР-1 – не перша відома втрата таких машин. У травні в Брянській області збили два такі вертольоти. Обставини загибелі цих апаратів та двох літаків Су-30 та Су-34 – досі не встановлені. За однією з версій, їх збила українська ППО, за іншою – російська, але помилково.
"Дурень ППОшник"
Ударні Ка-52 й Мі-35, а також військово-транспортний Мі-8 теж досить цінні апарати, але під час війни такі машини часто опиняються поблизу лінії фронту і зазнають пошкоджень.
Не виключено, що вони могли завдавати ударів бойовикам "Вагнера". Принаймні так стверджував Євген Пригожин.
У складі угруповання "Вагнера", яке фактично взяло під контроль Ростов-на-Дону, намагалося прорватися до Воронежа і рухалося колоною у бік Москви, були зенітно-ракетні комплекси "Панцир-С1" – щонайменше дві такі установки було видно у складі колони.
Крім того, на відеозаписі, зробленому, як стверджують, під Воронежем, Ка-52, що пролітав на невеликій висоті, обстріляли, ймовірно, з переносного зенітно-ракетного комплексу.
Якщо ударні вертольоти атакували вагнерівців, їхні дії у відповідь можна пояснити. Навіть Мі-8 та Мі-8МТПР-1, який нічим візуально не відрізняються від нього, здалеку можуть виглядати як загроза.
Але очевидного сенсу збивати великий Іл-22, який не схожий на жоден ударний літак, не було.
Кореспондент російського Першого каналу Ірина Куксенкова у своєму телеграм-каналі написала, пославшись на слова самого Пригожина, що винен вагнерівський зенітник: "Коли Пригожина вже в штабі ППО запитали, навіщо, адже цей літак не завдає ударів, а виконує інші функції, він сказав — а дурень ППОшник у колоні збивав все, що злітало".
Поки що це єдине пояснення.
