Times розповіла про роль Британії у наступі 2023 року і чому він провалився

Автор фото, EPA

Підпис до фото, Українські військові тренуються перед відрядженням на передову у 2023 році 11 квітня 2025

Британська газета Times розповіла невідомі до цього подробиці весняного наступу України в 2023 році і роль у ньому Великої Британії.

Те, що Британія є однією з найголовніших союзниць України, не є секретом, але масштаб її залученості у військові операції та вплив на війну до останнього часу особливо не розголошували.

На початку літа 2023 року, коли українська армія розпочала довгоочікуваний "весняний наступ". Кодова назва однієї з його частин мала імʼя не відомого українського діяча чи місця, а британського політика – Бена Воллеса.

Вісь "Воллеса" віддавала шану тодішньому міністру оборони Британії, який зіграв ключову роль в отриманні Україною необхідної зброї в перші дні війни.

За словами українського військового, якого цитує видання, Бен Воллес за його підтримку отримав ласкаве прізвисько – "людина, яка врятувала Київ".

Як пише видання, українці негласно називають британське військове керівництво "мозком" "антипутінської" коаліції, яка складається з Америки, Великої Британії та десятків інших країн-однодумців. Але роль Великої Британії виявилася набагато глибшою, ніж можуть припустити спостерігачі.

"У вас достатньо зброї, кидайте виклик"

Хоча адміністрація президента Байдена все ще беззастережно підтримувала своїх українських союзників, залаштункова напруга наростала, й на початку літа 2023 року все могло вийти з-під контролю, пише Times.

Пропустити WhatsApp і продовжити

BBC Україна тепер у WhatsApp

Головне про Україну та світ – у нашому WhatsApp-каналі

Клікніть тут, щоб підписатися

Кінець WhatsApp

Утім, історія цього ключового моменту та ролі, яку зіграла Британія, починається на шість місяців раніше.

Ще у грудні 2022 року Київ чітко дав зрозуміти, що наступною весною хоче піти в наступ проти Росії, однак і американці, й британці сумнівалися, що Україна готова.

Тоді британський адмірал Сер Тоні Радакін отримав телефонний дзвінок від свого американського колеги генерала Марка Міллі. Міллі повідомив, що американці вирішили підтримати наступ і кинути на нього максимум сил.

Під час зустрічі в Рамштайні у січні міністр оборони США Ллойд Остін оголосив, що США та інші країни НАТО відправлять Україні величезний пакет важкого озброєння широкого діапазону.

США відкинули свої давні побоювання про надання Києву наступальної бронетехніки й пообіцяли надіслати 31 танк M1 Abrams. А Британія оголосила, що стане першою західною країною, яка надасть Україні крилаті ракети великої дальності Storm Shadow.

Британських військових таємно направили в Україну, щоб оснастити українські літаки ракетами та навчити військових, як ними користуватися. Це було не вперше, раніше військові британської армії вже проводили навчання в Україні. Наприклад після поставок британських протитанкових ракет NLAW на початку вторгнення.

Майбутній контрнаступ мав стати переломним моментом у війні. У коаліції було відчуття оптимізму, що битва буде останньою для України і президент Путін буде змушений укласти мир, пише Time.

За кілька тижнів до його початку генерал Джим Гокенхалл, голова стратегічного командування та колишній начальник британської розвідки, зустрівся з Кирилом Будановим. Гокенхалл, який діяв у тіні, надав розвіддані про позиції росіян.

Але проблема була в іншому. За планом, усі комплекти зброї зі США, Великої Британії та інших країн мали прибути до кінця березня. Але кінець березня став кінцем квітня, а потім кінцем травня.

"Україна продовжувала чекати, поки вони отримають весь комплект, ми продовжували казати, що вам потрібно починати наступ, Росія не є сильною. Вам потрібно кинути їм виклик, у вас достатньо зброї", – цитує видання джерело серед британських військових.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Начальник штабу оборони Великої Британії адмірал Тоні Радакін (в центрі ліворуч) і його французький колега генерал Тьєррі Буркхард у Києві 4 квітня 2025 року

На той момент озброєння, яке Київ отримав для контрнаступу, дорівнювало тому, що мала в наявності вся британська армія.

Час йшов, росіяни скористалися можливістю й окопалися.

Коли на початку червня українці нарешті зробили свій крок, виникла ще одна проблема. Радакін і його американські колеги стверджували, що Україна повинна дотримуватися стратегії "обрізати, розтягувати й бити".

Під "обрізанням" мали на увазі напади на логістичні центри росіян з метою обмежити поставки. "Розтягування" означало короткі атаки й операції на кількох осях одночасно, одна з яких і мала імʼя "Воллеса".

А для "ударної" частини стратегії потрібно було зосередити сили і вогневу потужність в одній точці зіткнення з найкращими шансами на прорив.

Розчарування американців

Але президент Зеленський мав інші ідеї. Як пише Times, тоді командувач сухопутними військами України генерал Олександр Сирський переконав його в іншій стратегії – сіяти хаос на півночі та тиснути на південному сході.

"Замість того, щоб пробити південь (і розірвати сухопутний міст між Росією та окупованим Кримом), українці розкололи свою бойову силу й так і не завдали удару", – пише британське видання.

Це розчарувало американців, як і те, що українські сили на землі рухалися повільніше, ніж того вимагали США.

За словами українських військових, всі, включаючи американців і британців, недооцінили російські перешкоди попереду та факти сучасного поля бою. Шлях був усіяний російськими мінами, а тих, хто намагався його розмінувати, атакували з повітря дрони.

Головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний, в кабінеті якого висіла фотографія Радакіна, відчайдушно намагався впоратися з падінням духу.

Він пояснював британським військовим начальникам, що багато солдатів проводили на передовій лише три дні. У перший день вони прибували на позиції, у другий – просувалися на 200-300 метрів, а на третій – закріплялися, щоб передати позиції свіжим військам. Це було повільно, вважали найближчі союзники України.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Марк Міллі на брифінгу щодо України в Капітолію 20 вересня 2023 року

"Американці дивувалися, "що в біса відбувається", і закликали українців "йти набагато жорсткішими темпами", – пише Times.

Саме в цей момент відносини між українцями та американцями "досягли дна". Марк Міллі та генерал Крістофер Каволі, командувач армією США в Європі та Африці, були дуже розчаровані Залужним. Залужний, у свою чергу, був розчарований тиском Америки.

Тоді, перервавши довго плановану відпустку, Радакін вирушив потягом з Польщі до Києва, щоб примирити обидві сторони.

Британська дипломатія

Америка дуже побоювалася, що її залученість у війну в Україні ризикує перетворитися на проксі-війну, можливо, з ядерними наслідками.

Одночасно з таємним візитом Радакіна генерал-лейтенант Роллі Вокер, колишній директор спецпідрозділу, телефонував своїм американським і українським друзям.

Британська дипломатія знову зблизила обидві сторони, і в середині серпня Радакін, Залужний і Каволі особисто зустрілися на польсько-українському кордоні.

Під час п'ятигодинної дискусії вони обговорили плани контрнаступу і зиму, а також наступний рік. Це був знак, що американці нікуди не дінуться найближчим часом.

З наближенням Різдва, приблизно через шість місяців після літнього контрнаступу, українські війська мало просунулися за російську лінію оборони, а війна продовжувалася.

Згодом Британія та Америка послабили обмеження на використання далекобійних ракет проти цілей у Росії. А мозковий центр поставок західної зброї в Україну перемістився з "припорошеного пилом горища будівлі часів Другої світової війни в Штутгарті, на півдні Німеччини, до військового гарнізону США у Вісбадені".

"Україна заплатила жахливу ціну, захищаючи себе, але вони також відкрили нам вікно в сучасну війну", – цитує видання джерело серед британських військових.

Джерело