Сирський про наступ: “Бахмут перебуває у напівоточенні – цим не можна не скористатися”

Сирський

Автор фото, Getty Images

Генерал-полковник Олександр Сирський ще в 2019 році очолив Сухопутні війська ЗСУ. Він керував обороною Києва на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, згодом Сирський був одним з командувачів успішного контрнаступу на Харківщині.

Він відповідав за зимову оборонну операцію на Донбасі, а зараз продовжує керувати Східним угрупуванням військ, яке веде бої на найгарячіших ділянках фронту.

Величезна увага світу зараз прикута до південного напрямку, де очікували головного наступу українського війська. Проте не менш драматична ситуація на Донбасі, де ЗСУ намагаються оточити Бахмут, а росіяни зібрали величезні сили на лиманському напрямку.

Кореспондент ВВС Джонатан Біл зустрівся із Сирським у секретному місці поряд зі спеціальним "командирським" автомобілем, на якому він відвідує своїх вояків та стежить за динамікою боїв на Донбасі.

  • Мені начхати, мене ніхто не зупинить – Залужний в інтерв'ю Washington Post
  • Генерал Сирський: людина, яка стоїть за українським наступом
  • Як проходить контрнаступ у Бахмуті і що змінилося після виходу вагнерівців
  • Залужний розповів в інтерв'ю WP про контрнаступ і те, що його бісить та лякає

ВВС: Розкажіть, як проходить наступ?

Олександр Сирський: Наразі ми, моє угруповання, проводимо оборонну операцію. І на фоні оборонної операції проводимо наступальні дії на декількох напрямках навколо Бахмуту.

ВВС: Тобто основне угруповання ваших сил зараз веде оборону, й одночасно йдуть наступальні дії на кількох напрямках?

Наступ триває вже понад місяць. І дехто на Заході каже, що прогрес відбувається повільніше, ніж очікували. Навіть президент Зеленський сказав, що наступ іде повільніше, ніж сподівалася Україна. Це правда? Наступ повільніший, ніж ви хотіли?

Олександр Сирський: Ви розумієте, ми хочемо отримати дуже швидкий результат. Але в нашій реальності це фактично неможливо. Я можу вам розповідати про своє угруповання, про свій напрямок. І я хочу сказати, що на моєму напрямку навколо Бахмута, на Лиманському напрямку, зосереджені основні сили російської армії.

Ця місцевість насичена інженерними загородженнями, багато підрозділів взагалі весь минулий рік там вели оборонні бої. Фактично вся та велика територія підготовлена в інженерному плані, є багато опорних пунктів. Тому всі просування дійсно ідуть не так швидко, як би нам хотілося.

Крім того, російські війська мають перевагу в кількісному складі й особливо в артилерії. А головне – значну перевагу в можливості забезпечення боєприпасами. Тобто наразі ми можемо відповісти одним пострілом на сім-вісім пострілів росіян.

На жаль, така наша жорстока реальність. Але ми дуже ретельно плануємо наші операції. Тому ми здатні досягати успіху. І зараз ми рухаємося вперед.

ВВС: Але не так швидко, як хотілося б?

Олександр Сирський: Кожного дня ми просуваємося вперед на відстань від 0,5 до 1 км.

ВВС: Тобто, ви відвойовуєте землю і наступаєте.

Олександр Сирський: Так.

.

Автор фото, Сирський

ВВС: Але не так швидко, як ви хотіли наступати?

Олександр Сирський: Так, звісно.

ВВС: І це відбувається тому, що росіяни замінували територію, мають потужну оборону, мають більше військ, а вам потрібно більше техніки – більше артилерії, більше снарядів?

Олександр Сирський: Так, ви абсолютно праві. Ми не маємо переваги над росіянами, на жаль, у кількості наших військ. І у кількості нашої артилерії, одиниць нашої артилерії.

ВВС: Генерали завжди хочуть більше часу, більше військ, більше техніки, більше амуніції. Як ви думаєте, ви були готові до цього наступу?

Олександр Сирський: На даний час я перебуваю в тій ситуації, коли розумієш, що нам треба наступати. І ми це робимо для того, щоб не дати можливості ворогу перехопити оперативну ініціативу. Нашу ініціативу наступальну.

Тому що тривалий час, коли російські війська наступали на Бахмутському напрямку, ми вимушені були тільки оборонятися.

Тому на фоні загальної оборонної операції ми проводимо наступальні дії на декількох напрямках, створюючи окрему перевагу в силах і засобах на доволі таких обмежених ділянках. І тоді ми використовуємо свою перевагу. Ну, і головне – це дає дуже великий моральний стимул для наших військовослужбовців.

Для нас це дуже важливо, тому що наші військовослужбовці відчувають, скажімо так, жагу перемоги. Вони розуміють, що вони рухаються вперед, попри те, що вони рухаються постійно з боями.

Але ж ми це робимо не абияк, а дуже продумана кожна операція. Кожен день таких наступальних дій детально планується, тому ми маємо значно менші втрати в особовому складі. І досягаємо успіху в основному за рахунок застосування маневру, ударами у фланг, обходом, охопленням і виходом в тил.

ВВС: Але знову питання: чи вистачило у вас часу, військ, амуніції, підготовки до цього наступу?

Олександр Сирський: Ви знаєте, ніколи не буває достатньо ані військ, ані озброєння, ані боєприпасів. Для кожного військового, як правило, це велика проблема.

Для нас це особливо, адже дуже великий розмах зони проведення бойових дій. І бойові дії ведуться на різних напрямках. І в цілому російські війська мають перевагу.

Разом із цим, не можна досягти перемоги тільки обороняючись. Звичайно, ми плануємо активні наступальні дії на фоні загальної оборонної операції. Ще раз я повторюю, що я веду мову тільки за свій напрямок.

Тому у нас виходить, що на низці напрямків, починаючи від Куп'янська до Лиману, ми ведемо оборонні дії. Також ми ведемо оборонні дії й навколо Бахмуту. Втім, на цей час ми перейшли до активних наступальних дій з метою покращення тактичного положення і охоплення Бахмута з флангів. І таким чином створення умов для взяття його в оточення.

ВВС:Ваша мета – відвоювати Бахмут?

Олександр Сирський: Я би хотів це зробити.

ВВС: Чому?

Олександр Сирський: Тому що це принципова справа, справа честі. Тому що ми втратили багато наших побратимів, багато наших військовослужбовців, коли ми обороняли Бахмут.

Ми знаємо, я знаю, яке це було дійсно чудове місто. Це було квітуче місто. А зараз це просто мертве місто, це руїни майже суцільні. І тому ми просто зобов'язані його повернути. Крім того, ми не забуваємо, що Бахмут є…

Бахмут

Автор фото, Reuters

Підпис до фото,

Біля Бахмута тривають бої

ВВС: Багато людей, зокрема й коментатори на Заході, кажуть, що Бахмут не має стратегічного значення. Але ви хочете його відбити. Якщо він не має стратегічного значення, навіщо вам відбивати Бахмут?

Олександр Сирський: Я з вами не погоджуюся щодо загального стратегічного значення Бахмуту. Я спробую пояснити. В першу чергу, Бахмут – це центр зосередження основних напрямків і доріг. Ну, наприклад, через Бахмут іде дорога з Дебальцевого, дорога з Сіверська, дорога з Горлівки, дорога з Костянтинівки і дорога зі Слов'янська. Тобто це центр, де сходяться всі ті шляхи.

Використовуючи розвинуту мережу доріг російські війська можуть наступати в щонайменше в трьох таких операційних напрямках. Крім того, взагалі місцевість навколо Бахмута – це зосередження різного роду панівних висот, які дозволяють контролювати велику частину місцевості навколо, на підступах до Бахмуту. Це підвищує його роль як плацдарму для подальших наступальних дій.

Буквально за три кілометри за Бахмутом розпочинаються наступне місто Часів Яр. І тут нам дуже важливо зупинити ворога в Бахмуті, який там перебуває в низині.

І я вважаю, що це була велика помилка "Вагнера", коли він повністю заліз в Бахмут, зазнав, можна сказати, шалених втрат в особовому складі. Фактично вони втратили боєздатність.

На цей час створені всі умови для того, щоб нам повернути це місто, але з меншими у десятки разів втратами.

Тому що взагалі розташування російських військ на даний час нагадує такий лук, який сконцентрований в Бахмуті. І вони перебувають у такому напівоточенні. Ну, цим просто не можна не скористатися.

ВВС: Скільки часу займе відвоювання Бахмуту?

Олександр Сирський: Я не знаю. Я буду намагатися це зробити якомога швидше.

ВВС: Відбити Бахмут – це було б важливо для України?

Олександр Сирський: Для України? Ви праві, абсолютно.

ВВС: А для Заходу? Як ви вважаєте, це буде сигнал про наступ України? Якщо захопити Бахмут?

Олександр Сирський: Наш народ чекає від нас перемог. Різних перемог, символічних перемог.

Сирський

Автор фото, Getty Images

ВВС: Я хочу поставити вам більш загальне запитання. Про операцію на сході, якою ви керуєте. І операцію на півдні, якою ви не керуєте. Багато людей вважають, що основний український поштовх буде на півдні. Військова логіка – розколоти російські сили.

Отже, яка мета української військової операції на сході? Вона для того, щоб зафіксувати ворога? Щоб затримати якомога більше російських військ і полегшити наступ на півдні, де ми очікуємо головний поштовх?

Олександр Сирський: Якщо ви відстежуєте розміщення російських військ, то, попри доволі важкі умови для них на півдні, вони все ж таки тримають доволі велике угрупування безпосередньо тут, на сході.

Вони під час нашого наступу на півдні, на Запоріжжі, продовжили перекидати з південного напрямку сюди, на схід, свої частини. Причому в основному це були частини десантних або десантно-штурмових військ.

А це якраз свідчить про ту роль і значення, які вони надають якраз цьому напрямку, сходу. Тому що, як я сказав, в принципі, ті завдання, які вони перед собою ставили, вони їх не змінювали. Для них одне із важливих завдань – прорив нашої оборони і вихід на межі Донецької області. Тому і не дивно, що близько 160 тисяч російських військ якраз перебувають у зоні відповідальності мого оперативно-стратегічного угруповання.

ВВС: Велика Британія опублікувала свій звіт за розвідувальними даними, в якому йдеться: Росія зазнає величезних втрат. Втрачають техніку, закінчуються боєприпаси. Це правда?

Олександр Сирський: Так.

ВВС: Але ви кажете, росіяни попри це – досі грізний, важкий ворог? Це теж правда, чи не так?

Олександр Сирський: Розумієте, це реальність. Не можна недооцінювати російську армію. Звичайно, вона має чисельну перевагу, вона має достатній рівень оснащення, в першу чергу засобами радіоелектронної боротьби, достатню кількість артилерії, достатню кількість боєприпасів, значну кількість ракетних систем.

Ну, і перевагу в авіації. Це також не можна скидати з рахунків.

Тому це дійсно важкі бої, це просування тому і йде повільно, бо противник чинить опір. Доволі часто стійкий опір. Але ж вони ведуть загарбницьку війну і добре, що частина їхніх військовослужбовців почала розуміти це.

Джерело

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю любов'ю

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *