Автор фото, Getty Images
31 хвилин(и) тому
Поки українські війська намагаються стримати російську армію на полі бою, а новообраний президент Дональд Трамп прагне досягти мирної угоди, президент Володимир Зеленський останніми тижнями продемонстрував більшу готовність до переговорів про припинення війни – серйозна зміна для українського лідера, який обіцяв боротися за кожен сантиметр землі своєї країни. Про причини цих змін розмірковує Washington Post.
Заяви Зеленського були обережними. Він прямо не сказав, що Київ погодиться на поступки – територіальні чи інші – навіть враховуючи, що Росія окупує понад 20% України і, ймовірно, збереже контроль над цією землею після будь-якого припинення вогню. Але якщо раніше він казав про те, що переговори можуть початися лише після того, як Москва виведе всі свої війська, Зеленський тепер наголошує на необхідності довгострокової безпеки, а не на негайному поверненні території.
Зміну риторики Зеленського, яку помітили українські та західні чиновники, можливо, можна пояснити погіршенням ситуації на лінії фронту та новою адміністрацією США, яка поставила під сумнів майбутню безпекову допомогу Києву, пише WP. Українська влада протягом першого року повномасштабної війни наголошувала на необхідності повернення всієї української землі, включно з Кримом та іншими територіями, які Росія фактично контролює з 2014 року, для досягнення будь-якої угоди.
Однак під час останніх зустрічей із Трампом і європейськими лідерами Зеленський більше зосереджувався на тому, що він назвав "тривалим миром" для України. Пріоритетом є запрошення до військового альянсу НАТО та інші гарантії безпеки, такі як можлива присутність західних миротворців, щоб запобігти майбутнім нападам Росії.
Чиновники та аналітики кажуть, що зміна тону Зеленського, ймовірно, є спробою узгодити свою політику з лінією Трампа, який наполягає на припиненні конфлікту. Але український лідер також намагається переконатися, що його країна не залишиться з порожніми руками.
Адміністрація Зеленського "розуміє, що за Трампа все зміниться", каже Майкл Макфол, колишній посол США в Росії, який разом з українськими офіційними особами очолює Міжнародну робочу групу з російських санкцій.
"Я думаю, що це звільняє Зеленського від його ідеї фікс воювати до кордонів 1991 року, незважаючи ні на що, – цитує видання Макфола. – Тепер він може сказати: "Ну, я б хотів це зробити, але пришов Трамп, і все змінилося".
У нещодавньому інтерв'ю Sky News Зеленський заявив, що "гаряча фаза війни" може припинитися, якщо Україна вступить до НАТО. За його словами, землі, які контролюють російські сили, можна буде повернути пізніше "дипломатичним шляхом". Ці коментарі продемонстрували, що Київ розгляне принаймні тимчасову поступку територією, пише WP.
Водночас дипломати НАТО кажуть, що запрошення до Альянсу залишається віддаленою перспективою через побоювання та політичну невизначеність у таких союзників України, як США та Німеччина, та заперечення інших членів, таких як дружня до Кремля Угорщина.
Високопоставлений дипломат НАТО сказав, що Зеленський не може відмовитися від вимоги західних гарантій безпеки, попри небажання деяких ключових союзників їх надавати.
"З української точки зору цілком логічно порушувати це питання, тому що, звісно, якщо ви українець, то єдиною гарантією безпеки, яку ви дійсно цінуєте, є членство в НАТО. Тому він зробить усе, щоб проштовхнути це. Не можна звинувачувати його в цьому", – цитує видання дипломата, який говорив на умовах анонімності.
Зрештою, більшість сумнівається, що російський президент Володимир Путін готовий до переговорів, поки його війська досягають успіхів на лінії фронту попри великі втрати. Деякі чиновники припускають, що Зеленський мудро підстраховується та сподівається, що його більш поступлива позиція приверне увагу адміністрації Трампа та сприятиме наданню більшої підтримки України, якщо Путін відмовиться від переговорів.
"Я ставлю себе на його місце, а що ще він повинен робити? – цитує WP високопоставленого українського чиновника. – Чи повинен він сказати Трампу та Америці, що нам не потрібна їхня допомога і ми просто зробимо це по-своєму? Я думаю, що він підходить до цього ідеально".
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Зміну риторики Зеленського повʼязують зокрема із приходом до влади Дональда Трампа
Європейські союзники Києва також постали перед необхідністю адаптуватися до приходу Трампа у Білий дім і можливих змін, із цим повʼязаних.
"Перший крок, який ми маємо зробити, – щоб Зеленський міг вести переговори з позиції сили. І на цей момент лінія фронту рухається на захід, а не на схід, сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте журналістам минулого тижня. – Йому не потрібні додаткові плани, йому потрібна амуніція".
Путін, тим часом, дотримується своєї максималістської позиції: українська капітуляція. У червні він озвучив свої умови мирних переговорів, вимагаючи від України передати Москві постійний суверенітет над чотирма областями, а також Кримом. Це передбачало б передачу Києвом Росії ще більшої території, оскільки російські сили не повністю контролюють ці регіони.
Путін також наполягає на тому, щоб Україна остаточно відмовилася від членства в НАТО та значному скороченні чисельності українських військових.
Оскільки членство в НАТО виглядає малоймовірним, європейські союзники пропонують альтернативні рішення, такі як миротворчі сили, до яких Зеленський був відкритий. Але українські чиновники стверджують, що це не є прийнятною заміною членства в НАТО.
Після переговорів у Брюсселі минулого четверга Зеленський заявив, що одних лише європейських гарантій буде недостатньо без "спільного рішення" за участю США.
Тим часом високопоставлений український чиновник заявив WP, що вони "починають вірити", що війна справді може закінчитися наступного року, оскільки розмови про мирну угоду після обрання Трампа почастішали.
Але якби не всі раптові публічні розмови про мирне врегулювання, "я б не повірив, що ми наблизилися до переговорів", додав він.
"Я просто не думаю, що з Путіним можна домовитися".
Останній удар Байдена
Поки Трамп готується до повернення у Білий дім, президент Джо Байден в останні тижні свого перебування на посаді обмірковує нові серйозні санкції проти енергетичного сектору Росії. Про це WP повідомили чотири поінформовані джерела.
За їхніми словами, цей крок також дасть майбутній команді новообраного президента Дональда Трампа більше важелів впливу на потенційні переговори з Путіним щодо припинення війни.
Нові обмеження можуть стосуватися "тіньового флоту" міжнародних суден, що перевозять російську нафту в незахідні країни, а також деяких російських експортерів нафти, які досі не були під санкціями. Також можуть відкликати ліцензію, яка дозволяє банкам обробляти російські енергетичні транзакції.
Протягом усього повномасштабного вторгнення Росії Білий дім остерігався занадто жорстких заходів щодо експорту російських енергоносіїв, побоюючись різкого зростання світових цін на нафту — і цін на пальне для автомобілістів США.
"Адміністрацію Байдена турбувало підвищення цін на пальне і погіршення інфляції. Це було головним обмеженням політики санкцій щодо Росії – внутрішні наслідки, – цитує WP Едварда Фішмана, старшого наукового співробітника Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету. – Але вибори закінчилися, і інфляція під контролем. Причин бути таким обережним щодо санкцій більше немає".
Наявні західні санкції проти Росії завдають ударів із дедалі більшою силою: згідно з офіційними даними уряду, річна інфляція в Росії перевищить 9%, а наступного року можлива рецесія. Центральний банк Росії підвищив процентну ставку до 21%.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, На експорт нафти та газу припадає від третини до половини доходів російського бюджету
Однак російський енергетичний сектор потрапив під санкції лише частково, що дозволяє Путіну продовжувати війну та мінімізувати економічні збитки. На продаж нафти та газу припадає від третини до половини доходів російського бюджету. Минулого року Кремль заробив приблизно 100 мільярдів доларів від продажу енергоносіїв, йдеться у звіті S&P Global.
"Метою нових серйозних санкцій має стати двозначне зниження доходів від експорту за період від шести до 12 місяців", – каже Пітер Гаррелл, колишній старший директор з міжнародної економіки адміністрації Байдена, який зараз працює у Фонді Карнегі за міжнародний мир.
Високопоставлений чиновник адміністрації назвав ці зусилля необхідними для забезпечення "найкращої можливої позиції" України на майбутніх переговорах, щоб вона могла захиститися та домовитися про мир на "справедливих" умовах.
