Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Уламки ракети "Кинджал"17 грудня 2024
Російську "суперзброю" можна знищити, якщо мати для цього відповідні ракети, пише британське видання The Telegraph.
Отримати точні дані про перехоплення ракет під час війни важко, однак у випадку з російськими гіперзвуковими ракетами простежується тенденція – вони далеко не такі хороші, як свідчить ажіотаж довкола них.
Близько місяця тому під час масованого обстрілу України Росія випустила вісім ракет Х-47М2 "Кинджал" і одну ракету 3М22 "Циркон". Попри те, що Володимир Путін називає їх російською "суперзброєю", від якої не можна захиститися, згідно з повідомленнями українських військових, тоді перехопили і "Циркон", і майже всі "Кинджали", крім одного.
Така імовірність знищення (pKill) на рівні 88% щодо балістики та гіперзвуку є чудовим показником, пише The Telegraph.
До цього моменту щодо 111 "Кинджалів", випущених росіянами з лютого 2022 року, pKill був ближчим до 25%. Очевидно, що Україна все краще і краще використовує системи ППО Patriot, робить висновок видання.
Швидкість "Кинджалів" може перевищувати 5 Махів – гіперзвуковий поріг – однак це, як правило, відбувається під час фази польоту на великій висоті. Коли ракета опускається до цілі, вона сповільнюється до 1,9 Маха та стає вразливою для Patriot.
"Циркони" запускають з корабля, і ці ракети можуть досягати швидкості, що перевищує 7 Махів. Однак вони також виявилися вразливими до перехоплення, тому, ймовірно, ракети також сповільнюються, коли наближаються до цілі.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Уламки ракети "Циркон"
У польоту на гіперзвукових швидкостях є неминучий недолік: навколо корпусу ракети утворюється шар надгарячої плазми, який заважає передачі радіосигналу.
Це означає, що зброя не може використовувати засоби зв'язку, супутникову навігацію чи радар. Вона не зможе вразити рухому ціль і, оскільки обмежена інерціальною навігацією, також не буде дуже точною щодо фіксованої цілі.
У морі ракета завжди намагатиметься вразити складну рухому ціль, тому на останніх етапах завжди необхідне уточнення. Тоді як технології для цього стають кращими, також покращуються і технології для створення перешкод. Тому наведення цілей у морі в режимі реального часу залишається складним завданням, пише The Telegraph.
У морі також можна переміщувати кораблі-перехоплювачі на вісь загрози, щоб мінімізувати кут перетину ракети, що летить. Менший кут перетину збільшує шанси на перехоплення. Водночас "Патріоти" на суші часто розставляють заздалегідь відповідно до загрози, й вони, як правило, захищатимуть більше ніж одну ціль одразу від кількох загроз.
Найкращою зброєю в арсеналі НАТО для перехоплення швидких ракет з меншою траєкторією є Standard Missile 6 (SM-6) ВМС США. SM-3 має такі ж можливості, але розроблений спеціально для перехоплення зброї на високих траєкторіях за межами атмосфери.
І SM, і Patriot засновані на старих системах, які багато разів допрацьовували та оновлювали, і обидві тепер працюють чудово, пише The Telegraph. Однак, виходячи зі швидкості та маневровості, SM майже напевно мають перевагу над своїм наземним побратимом. Крім того, вони мають неперевершений Spy Radar і бойову систему Aegis, яка контролює весь процес перехоплення SM, тому можна з високою впевненістю казати, що SM матиме більший pKill проти російської балістики та гіперзвуку, ніж Patriot, особливо над морем.
Видання зазначає, що станом на зараз успішно боротися з такими ракетами на морі можуть лише США, Японія та незабаром Австралія – усі вони використовують американські SM. Водночас британський есмінець Type 45 наразі цього робити не здатний, тому The Telegraph пише, що Британія має закуповувати або створювати системи, які можуть перемогти російську зброю, якомога швидше.
Видання також згадує російський "Орешник" – модифіковану міжконтинентальну балістичну ракету, по суті, адаптовану МБР РС-26 із заміною ядерних боєголовок на звичайні – якою росіяни обстріляли Дніпро. За словами автора, вони дуже швидкі, і їх так само важко перехопити, але в морі вони також переважно будуть неефективними через їхню недостатню точність.
У нещодавній статті RUSI на цю тему йдеться, що їх точність може бути в районі 150 метрів, а не менше 10 метрів, як, скажімо, в російської балістичної ракети меншої дальності "Іскандер-М" – наземної версії "Кинджала".
The Telegraph доходить висновку, що гіперзвукові ракети – це еволюція війни, а не революція. Україна доводить це з дедалі більшою регулярністю – причому на суші, де умови є менш сприятливими, ніж на морі.
