Автор фото, Телеграм "Военный осведомитель"
Підпис до фото, Російський військовий з дроном "Молния"Article information
- Author, Сергій Морфінов
- Role, для ВВС Україна
- 4 годин(и) тому
Росіяни дедалі більше застосовують ударні дрони "Молния" – FPV-літаки, що здатні долати понад 30 км.
Від них вже страждає Харків, а також ближній тил українських військ на Курщині та інших ділянках фронту.
Віднедавна російські "дроноводи" почали оснащувати ці безпілотники протитанковими мінами, що посилило їхню потужність.
Дрони "Молния" порівнюють з "Ланцетами", чия поява свого часу вплинула на ситуацію на фронті та втрати бронетехніки ЗСУ.
Здатність росіян масштабувати й модернізувати свої безпілотники, а також дешевизна й простота виробництва можуть вже у найближчій перспективі перетворити "Молнию" на серйозну проблему для українців.
Про загрозу цих безпілотників та боротьбу з ними BBC розповіли бійці батальйону безпілотних систем 14-ї механізованої бригади ЗСУ та військові оглядачі.
Що відомо про "Молнию"
Перші повідомлення про застосування росіянами нових дронів-камікадзе літакового типу "Молния" з'явилися минулої весни.
Згодом стало відомо, що існує дві моделі цих FPV-безпілотників: "Молния-1" та "Молния-2". З одним та двома електродвигунами відповідно.
Автор фото, Сергій "Флеш"
Підпис до фото, "Молния-2" з двома двигунами, а також один з варіантів її бойової частини
Один з російських "дроноводів" розповідав, що "Молнии" йому подобаються більше квадрокоптерів через перевагу у дальності та бойовому навантаженні. Російські джерела вказували, що вони можуть літати на понад 30 км – і згодом це підтвердилося на практиці.
Інший військовий РФ відзначав, що виробник "Молний-2" реагує на їхні запити щодо модернізації: "Нас чують, завод-виробник йде на зустріч. Дрібні деталі, як-от балансувальний стенд, вони для нас зробили. До цього ми їх самі робили. Чудово з ними працювати".
Автор фото, Міноборони РФ
Підпис до фото, Запуск "Молнии"
Від початку бойовою частиною "Молний" була кумулятивна граната від РПГ-7 або кумулятивний саперний заряд КЗ-6, що робило їхню потужність співмірною з "Ланцетами".
З початку січня почали з'являтися повідомлення, що на безпілотники почали ставити протитанкові міни ПТМ-3 або 10-кілограмові міни ТМ-62.
І хоча навантаження масивною ТМ-62 погіршує аеродинаміку та зменшує дальність "Молний" (що лишається до кінця невідомою), така бойова частина збільшує їхню ударну силу.
Автор фото, Телеграм Brussinf
Підпис до фото, "Молния-2" з прикріпленою протитанковою міною ТМ-62
Ще одна характеристика – простота й дешевизна "Молнии".
На багатьох відео розрахунки дронів складають їх у кустарних умовах й кріплять деталі за допомогою армованого скотчу чи ізострічки.
Водночас "Молния" з ТМ-62 не може злетіти з землі, а лише з певної висоти – росіяни самі показали, як бійці їхньої 98-ї дивізії ВДВ запускали безпілотник з балкона багатоповерхівки в окупованому Бахмуті по українських позиціях у Часовому Яру.
Це створює обмеження для запусків, а також робить виявлення розрахунків "Молний" простішим. Але в умовах бойових дій у забудові та з радіусом дії близько 30 км наразі це не така вже й велика проблема для російських "дроноводів".
Автор фото, Телеграм Bpla_inform
Підпис до фото, Запуск "Молнии-2" з ТМ-62 з багатоповерхівки
Російська армія все частіше б'є "Молниями" по Харкову – мер Ігор Терехов за останні тижні кілька разів повідомляв про "прильоти" цих дронів.
Наразі сумнівно, що це були дрони саме з ТМ-62.
У майбутньому, з врахуванням модернізацій, загроза "Молний" з протитанковими мінами для харківських передмість, що лише за 30 км від російського кордону, вочевидь зростатиме. Як і для ближнього тилу вздовж всього фронту.
У чому загроза "Молний"
Військові оглядачі та українські "дроноводи" у розмові з BBC відзначають, що конструкторам "Молнии" вдалося знайти баланс між "дешево" і "дієво".
Автор фото, Телеграм Brussinf
Підпис до фото, Прильот "Молнии" з протитанковою міною
"Небезпека полягає у системності й масовості застосування. Саме це робить зброю для фронту визначальною і помітною за ефектом. "Молния" – дешеве, просте FPV-крило, здатне нести велику вагу бойової частини", – пояснює військовий блогер та розробник систем автоматизованого навчання бійців Paolo Lumiere.
Особливо це стосується дронів з протитанковими мінами.
"Руйнація капітальних споруд, бліндажів, ураження бронетехніки – ця зброя доповнює більш технологічний і дорогий "Ланцет". Але на відміну від "Ланцету" вона самостійна, не потребує у небі навідника, такого як "Зала" чи "Суперкам", – вказує він.
Схожу оцінку дає молодший лейтенант Кирило з батальйону безпілотних систем 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
"Ударний потенціал робить "Молнии" універсальними – "беху" (БМП. – Ред.) повинні "розкривати" без проблем. А при гарному влучанні вони можуть наробити шороху і в бліндажі", – додає він.
Автор фото, Міноборони РФ
Підпис до фото, Російський військовий з дроном "Молния"
Інший боєць 14-ї бригади з позивним "Марк" припускає, що "Молнии" можна запускати за допомогою тих же станцій управління, що і квадрокоптери, без переобладнання. Це зменшує загальну вартість застосування літаків-камікадзе.
Він додає, що росіяни можуть ставити на "Молнии" LiPo-батареї (літієво-полімерні), що мають більшу потужність для "силових маневрів".
"Що дозволяє збільшити швидкість у піке перед ціллю, дає кращу балістичну траєкторію і полегшує наведення. А це дозволяє вражати без відео та із вимкненим двигуном, тобто безшумно", – попереджає "Марк".
Кирило очікує, що рано чи пізно росіяни встановлять на "Молнии" блоки для автоматичного захоплення цілей, що дозволить їм "полювати" на рухомі об'єкти.
Він також розповідає, що літаки-камікадзе використовувались українськими силами, зокрема у 14-й бригаді, але процес на якомусь етапі загальмував через малу бойову частину та низку інших недоліків.
Утім зараз, цілком імовірно, розробка українського аналога "Молнии" пришвидшиться.
"FPV літачки противника типу "Молнии" і "Привета" часто літають на далекі відстані. Польоти до 40-50 км вже не рідкість. У нас чомусь така ніша FPV не популярна", – дивувався у грудні спеціаліст з питань армійського зв'язку Сергій Бескрестнов ("Флеш").
Автор фото, Телеграм "Военный осведомитель"
Підпис до фото, Небезпека "Молний" полягає у системності й масовості застосування, кажуть експерти
"Коли у противника є вдалі рішення – про це треба казати. Це вдале рішення. Бо вартість доставки 1 кг вибухівки на дистанції 30-40 км при використанні таких дешевих дронів дуже низька", – пише ще один український "дроновод" Олександр Карпюк ("Serg Marco").
"Мінуси такої системи – зв'язок (зазвичай FPV-шний) та наведення по GPS (якого на фронті більш немає, ніж є). Але це можна "апнути" під задачі", – додає він.
І закликає Україну якнайшвидше скопіювати технічні рішення, використані у "Молниях".
Як боротися
Боротися проти "Молний", як і проти інших безпілотників, можливо. Хоча й складно.
"Якщо їхнє застосування стане масовим, треба збільшувати кількість відеоперехоплювачів (засобів радіоелектронної розвідки, які виявляють відеосигнал зв'язку дронів. – Ред.), адже сигнал на висоті видно значно краще. І далі придушувати РЕБом", – пропонує "Марк".
Автор фото, Міноборони РФ
Підпис до фото, Попри дешевизну, "Молнии" є складними цілями для фізичного знищення в польоті
"Молнии" літають вище за FPV-квадрокоптери, і на висоті їхній сигнал не "ховається" за радіогоризонтом, тому його можна виявляти з більшої відстані.
Про "направлений РЕБ на частоти відеоканалу" як найбільш реальний спосіб протидії говорить і Paolo Lumiere.
Іншим виходом може бути фізичне знищення літака-камікадзе. Але тут шансів на успіх навряд чи багато.
"Для знищення літаків і коптерів у процесі підльоту у нас досі нічого ефективного немає. Хіба що виконувати настанови класики середини минулого сторіччя – збивати "концентрованим стрілецьким вогнем підрозділу". Метод не те щоб дуже ефективний у сучасних умовах, але єдиний доступний бійцям безпосередньо на місцях", – відзначає Paolo Lumiere.
"Молния" частково має властивості міномета і водночас міні-КАБу, вона коригована, але може пікірувати, набираючи перед ціллю велику швидкість й інерцію. Встигнути збити таке зі "стрілковки" дуже непросто", – пояснює він.
"Дроновод" "Марк" також скептично ставиться до можливості знищення "Молний" стрілецькою зброєю: "Невідомо, що робити, якщо це летить у тебе в піке балістичною траєкторією десь під 190 км/год".
Автор фото, 68-ма окрема єгерська бригада ЗСУ
Підпис до фото, "Молния" за мить до того, як її зіб'є український FPV-перехоплювач, серпень 2024 р.
Нарешті ще одним способом протидії можуть бути FPV-перехоплювачі.
Їх вже застосовують проти "Молний", триває розробка й удосконалення різних моделей.
Тим часом росіяни нарощують масштаби і дальність своїх літаків-камікадзе.
21 січня "Молнию-2" з протитанковою міною ПТМ-3 виявили на правому, підконтрольному Україні, березі Дніпра Херсонщини – за пів сотні кілометрів від фронту.
