Кремлівська пропаганда почала погрожувати Естонії

Володимир Соловйьов (фото — скріншот з відео)

Кремлівські пропагандисти почали погрожувати чимось “суровим” Естонії, назвавши цю країну “провінцією США”. 

Джерело: РосЗМІ 

Кремлівська пропаганда розганяє погрози агресії проти Естонії 

Із погрозами у бік Естонії в ефірі кремлівського пропагандиста Володимира Соловйова відзначився президент Асоціації прибалтійських досліджень Микола Межевич. 

Наразі відомо, що Росія створює так звані “волонтерські мобільні групи” поблизу держкордону з Естонією.

На пару з Соловйовим вони обговорили, що Москва без наслідків з боку Америку могла б загрожувати Естонії, позаяк Вашингтон в будь-якому випадку не пішов би на застосування ракет проти Росії.

Існує точка зору, що якщо ми дозволимо собі сказати щось суворе або вже тим більше щось зробити щодо Талліна-Ревеля-Коливані, то уже через 15 хвилин полетять американські ракети. Запевняю… Якби вони могли їх відправити, знаючи, що нічого не буде у відповідь, вони б вже давно їх відправили, — зухвало заявив Межевич. 

Він додав, що США вважають ці території “провінцією” і “периферією”, тому не підуть на такий ризик. 

Для них це провінція провінцією, периферія периферією, тому нічого тут не буде, — зазначив кремлівський пропагандист. 

Що треба робити ЄС в умовах російської агресії в Україні

За інформацією аналітиків видання Bloomberg, кремлівський диктатор та військовий злочинець Володимир Путін на прикінці лютого минулого року розпочав вторгнення в Україну, абсолютно помилко сподіваючись провести коротку та переможну війну. 

Наразі теорія перемоги кремлівського диктатора полягає у тому, щоб перечекати наслідки розв’язаної війни проти України.

Зазначається, що останнім часом Путін пов’язує власні успіхи в Україні із продовженням зернової блокади і здатності продовжувати виробництво крилатих ракет. 

Однак ключові сподівання кремлівської верхівки полягають у проведенні виборів у західних країнах в наступному році. 

Таким чином підтримка України, як зазначають автори матеріалу, стає все більш залежною від конфлікту між західними правими та лівими політичними силами. 

Поки Словаччина і Польща, два сусідніх союзника України, готуються йти на вибори, крайні праві партії в обох країнах отримали вигоду з вартості підтримки Києва, щоб отримати голоси.

Автори матеріалу підкреслюють, що успіх таких партій на виборах буде наче червоний прапор для лідерів ЄС, що їм необхідний план для відбиття агресії Росії проти України протягом кількох років, який виходить за рамки стандартних обіцянок “стільки, скільки буде потрібно”. 

У матеріалі видання зазначається, що коли стало зрозуміло, що контрнаступ ЗСУ не принесе швидких успіхів, Україні та західним партнерам слід готуватись до тривалої війни. 

Наразі прокремлівські політики на Заході для залучення електорату можуть посилатись на велику кількість біженців з України, як на тягар для країн ЄС, або на 250 мільярдів євро (265 мільярдів доларів) у вигляді військової, гуманітарної та фінансової допомоги.

Вони також можуть підкреслити інфляцію цін на енергоносії в Європі, яка була прискорена різким скороченням імпорту російського природного газу і нафти.

І до цього ще можна додати поширювані твердження, що Україна зазнає неминучої поразки і Захід має нести за це відповідальність. 

Найбільш обнадійливим для Путіна є можливість того, що вибори в США в листопаді наступного року приведуть до другого президентства Дональда Трампа. 

Враховуючи, наскільки сильно Росія недооцінила волю України до боротьби і здатність Європи і США об’єднатися на підтримку Києва, все це може здатися невиправдано песимістичним. 

Однак автори матеріалу зазначають, що, все ж таки, втома від війни неминуча. 

Без переконливої стратегії проти кремлівської війни на виснаження ризики для України зростатимуть по мірі подальшої мобілізації військ в Росії. 

Росія мобілізує додаткові війська і переводить свою економіку на військову основу. Російські “яструби” вважають, що отримання контролю над Україною необхідно для відродження Москви як великої держави, яка може нав’язувати свої інтереси в Центральній Європі, на Балканах і за її межами, що є рецептом нестабільності.

Війна навряд чи припиниться до тих пір, поки Кремлю не стане очевидно, що вона не зможе домогтися успіху. Тільки тоді можна буде досягти міцного врегулювання ситуації в Україні.

Відповідь поки не в нових санкціях. Посилення існуючих санкцій може допомогти, але на Росію вже поширюється один з найширших режимів санкцій в історії.

Відповідь також не може значною мірою залежати від США, враховуючи невизначеність навколо виборів наступного року.

Зрештою, саме Європі доведеться діяти так, як вона не робила раніше. Це означає, що потрібно виробляти більше зброї для України і знаходити більше грошей, тому що захист від військової машини Росії обходиться дорого.

Але Європі також необхідно послати послідовний сигнал про те, що вона розглядає оборону України як довгостроковий стратегічний пріоритет. І неодмінною умовою для цього є отримання Україною зеленого світла для переговорів про вступ до ЄС у грудні.

До фактичного членства ще далеко, але його цілеспрямоване прагнення стане основою реформ, які Києву необхідно провести щодо корупції та зміцнення своєї економіки. Це вимагатиме реструктуризації блоку, щоб уможливити прийняття великої сільськогосподарської держави, такої ж бідної, як Україна. 

У короткостроковій перспективі Європі також необхідно взяти на себе ініціативу, допомагаючи Україні уникнути успішної зернової блокади Путіна. Тому що, не маючи можливості експортувати свою продукцію, Київ стане ще більш залежним від іноземної допомоги. Сільське господарство становить близько 10% економіки країни. Для цього потрібна спритна дипломатія Брюсселя з негативно постраждалими сусідами, включаючи Польщу і Словаччину, посилення протиповітряної оборони українських портів і допомогу в створенні багатообіцяючого альтернативного Чорноморського зернового коридору, успіх якого може обеззброїти зернову зброю Путіна.

Росія вважає, що її рішучість контролювати Україну вище, ніж у союзників Києва щодо забезпечення її незалежності. Щоб війна закінчилася, Путіна необхідно переконати, що це неправда і що в результаті його довгострокова військова стратегія не спрацює.

Источник

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю знахідкою

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *