Вулиця Івана Мазепи: Київ відновлює історичну справедливість 04.03.2025 14:10 Укрінформ Українці більше не ухвалюватимуть рішень під диктовку Москви
«Крига скресла!» – так нещодавно відреагував історик, ексголова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович на те, що Комісія з найменувань при Київському міському голові дала старт наданню вулиці Лаврській імені Івана Мазепи. Йдеться про відрізок столичної вулиці древнього Печерська, яка веде до намоленої протягом понад тисячі років Печерської лаври.
Від метро «Арсенальна» і до Лаври з 2007 року вулиця Івана Мазепи вже вела. А в 2010-му її вкоротили до площі Слави, на пів дорозі до святині зі статусом Національного заповідника України, частину приміщень якого безоплатно орендувала УПЦ Московського патріархату.
Активістам півтора десятка років тому – за часів пізніше засудженого за державну зраду президента Віктора Януковича – не вдалося результативно протистояти рішенню, проголосованому з порушенням регламентних вимог на догоду проросійським силам. Нині за повернення історичної справедливості виступають депутати Верховної та Київської рад і громадські організації.
Укрінформ дізнавався, коли можна очікувати нового голосування депутатів.
ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ: ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД РОСІЙСЬКИХ ВПЛИВІВ
Координатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда, один з ініціаторів перейменування, каже, що основною метою зміни назви вулиці у Києві з Лаврської на Івана Мазепи є остаточне звільнення суспільного простору в Україні від руйнівних російських впливів. Це є частиною загального процесу деколонізації.
«З одного боку, нам треба звільнятися від впливів російської церкви, з іншого – від топонімів, які пропагують російські наративи і були нав’язані Україні у різні періоди. Треба повертати і на чільне місце ставити свої історичні назви та демонструвати повагу до українських достойників», – каже Тарас Шамайда.
І додає: «Україна має демонструвати, що рішення всередині нашої країни не можуть ухвалювати під диктовку Москви. І це ключовий момент щодо повернення імені Івана Мазепи всій вулиці на Печерську, якою вона була до 2010 року».
Лаврська вулиця у Києві з’явилася у 2010 році на догоду російській церкві. Фото з сайту «Електронні петиції. Київська міська рада».
Після того, як півтора десятка років тому наприкінці лютого 2010-го президентом став Віктор Янукович, в Україні активізувалися проросійські сили. Влітку планувався приїзд патріарха РПЦ Кирила (Гундяєва). Зрозуміло, їхати до Києво-Печерської лаври вулицею Івана Мазепи, на якого нібито за зраду, а насправді за європейський вибір України на початку XVIII століття на вимогу московського царя Петра було накладено анафему, – Гундяєв не хотів. Тож регіонали виконали забаганку росіян, в обхід регламентних процедур – 64 депутати Київради тоді віддали свої голоси за сервільне рішення на догоду Москві.
Просував у 2010 році ідею перейменування хоча б частини вулиці Івана Мазепи на Лаврську тодішній заступник голови КМДА Віталій Журавський, – каже Укрінформу Олесь Шевченко, дисидент. Бо прізвище гетьмана дуже муляло очі й вуха служителям УПЦ МП. Вони – уже в незалежній Україні – у Лаврі «таборилися-кублилися» протягом трьох десятиліть.
«Це була антиукраїнська провокація. Ідею, поза сумнівом, подали через агентів ФСБ з Москви, – переконаний Олесь Шевченко, один із засновників сучасної держави Україна, колишній політв’язень, голова Київського товариства політв’язнів і репресованих та ветеранського об’єднання Українська Гельсінська спілка. – Бо постать Івана Мазепи завжди була символом української незалежності. Не випадково ж справжніх українських патріотів, незаконно звинувачуючи, московити спочатку називали «мазепинцями», а вже потім – «петлюрівцями» і «бандерівцями».
Активіст Андрій Лупак ще 28 грудня 2022 року на сайті Київміськради розмістив петицію №11649 «Відновити справедливість – повернути вулиці Лаврській ім’я гетьмана Мазепи!», яка набрала потрібних 6 тисяч голосів. І вже 2 лютого 2023 року було доручення розглянути її. Утім обнадійливі зрушення сталися лише 12 лютого 2025-го, коли на засіданні Комісії з найменувань більшістю голосів підтримали петицію про повернення вулиці Лаврській імені Івана Мазепи.
ІВАН МАЗЕПА ВІВ УКРАЇНУ В ЄВРОПУ З XVIII СТОЛІТТЯ, ТОМУ БІСНУВАЛАСЯ МОСКВА
Чому такою доречною є вулиця Івана Мазепи саме в древньому районі Печерська, адже заснування Лаври, за «Повістю минулих літ», датується 1051 роком? Тобто засвідчує давню історію України, яку Росія з часів Петра І свавільно привласнює собі.
Провідний науковий співробітник Національного музею історії України Ярослав Затилюк.
Ярослав Затилюк, провідний науковий співробітник Національного музею історії України, нагадує, що з XVIII століття Мазепа був символом вільної України. І це завжди було тригером ненависті для колонізаторів – Російської імперії, а потім Радянського Союзу, які намагалися знищити ідентичність України.
А рух України до Європи почався навіть не в 1708 році, коли гетьман Іван Мазепа уклав угоду зі шведським королем Карлом ХІІ, нагадує історик. Цей рух до свободи був започаткований за пів століття до того, у 1658 році, коли від протекції московського царя відмовився гетьман Іван Виговський. Як пояснювалось у «Маніфесті до володарів Європи», московський правитель порушив присягу, тож козаки виступають проти московських сваволі і тиранії. Після того представники гетьмана Івана Виговського погодили з посланцями польського короля Яна Казимира умови відомого Гадяцького трактату.
За його умовами, Річ Посполита переформатовувалася з держави двох народів у державу трьох народів. Центральна частина України – терени Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств – відтоді стали Великим князівством Руським (тобто Українським) під юрисдикцією Гетьмана. Фактично йшлося про політичне утворення державного ґатунку.
«За наявними свідченнями, гетьман Іван Мазепа з найближчим оточенням «Гадяцькі пакти» читали, брали у бібліотеці Києво-Печерської лаври», – розповідає історик Ярослав Затилюк. Тож мали перед собою і досвід боротьби з московською тиранією, і взірець для означення умов існування вільної козацької держави.
Іван Мазепа, козацький гетьман Війська Запорозького.
Козацький гетьман Війська Запорозького Іван Мазепа був уособленням державної влади більшої частини тодішньої України з 1687 по 1708 рік і залишається одним із найвизначніших українських державних діячів. А ще він був відомим меценатом. У Києво-Печерській лаврі його зусиллями та коштом було відновлено Троїцьку Надбрамну церкву, Успенський собор, збудовано Церкву Всіх святих над Економічною брамою, лаврські «мазепині мури» з вежами та інші споруди.
Лавра. Архівне фото.
Збудований коштом Мазепи Військовий Микільський собор, який стояв трохи ближче до сучасного центру столиці, був знищений комуністичним режимом у 1934 році. Зараз там, за адресою вулиця Івана Мазепи, 13 – на тепер це її край – працює Київський палац дітей та юнацтва.
«Гетьман активно підтримував освіту та церкву Київської митрополії (її не легітимне перепідпорядкування московському патріархату у 1688 році згодом перетворило церкву, по суті, на інституцію державного контролю та ідеологічного впливу), – акцентує історик Ярослав Затилюк.
Росія кілька століть докладала максимум зусиль, щоб дискредитувати Івана Мазепу та викреслити його з історії. Натомість для України він – лідер, який керував у часи її розквіту і бачив її успішне європейське майбутнє. Тому наш обов’язок тепер закріпити визнання великої історичної ролі гетьмана, зокрема, і в топонімах».
Світські процеси відстоювання історичної пам’яті відбуваються паралельно з церковними. Після визнання у 2019 році автокефалії Православної церкви України (ПЦУ) Вселенським патріархом Константинопольським Варфоломієм, почалося повернення справді українського православ'я на територію Києво-Печерської лаври.
Уже в період повномасштабної російсько-української війни Верхня Лавра була передана в користування ПЦУ і тепер там регулярно проводяться богослужіння. А 11 червня 2023 року у храмі Всіх Святих – через 325 років, як Іван Мазепа його збудував, – відбулася перша літургія на честь гетьмана.
Збудована коштом Івана Мазепи церква.
Тим часом 23 вересня 2024 року набув чинності Закон «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Згідно з його нормами Російська православна церква в Україні опинилися поза законом. Пов’язані з нею релігійні організації мали три місяці, щоб розірвати будь-які зв’язки з московським центром. І хоч не все так просто з укоріненими звичками окремих громадян та затягуванням повного звільнення українських святинь від Московського патріархату через суди – поверненням у столиці імені Івана Мазепи частині вулиці, яка веде до Києво-Печерської лаври, доводимо право знати свою правдиву історію і шанувати українських достойників.
ДВА МІСЯЦІ ГРОМАДСЬКИХ ОБГОВОРЕНЬ ТА ІНТЕРНЕТ- ГОЛОСУВАННЯ
Активіст, координатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда.
Активіст Тарас Шамайда каже, що ніде, принаймні в Києві, немає такої концентрації споруд, які були б зведені чи відреставровані за кошти Івана Мазепи, – як на відрізку від метро «Арсенальна» до Києво-Печерської лаври. І це ще один вагомий аргумент, чому має бути повернута назва всій вулиці – як це було із 2007 по 2010 рік.
«Російська православна церква, Янукович, які просували незаконну зміну назви на догоду Москві, вже поза законом в Україні, – нагадує Тарас Шамайда, координатор руху «Простір свободи», який разом з іншими організовували акції протесту і живий ланцюг проти перейменування у 2010 році. – А частина київської вулиці все ще зберігає нав’язану нам назву. Тому надзвичайно важливо відновити історичну справедливість».
Тепер за процедурою має відбутися громадське обговорення питання мешканцями вулиці і всіма киянами, а також голосування у системі «Київ цифровий». Процедура обговорення триватиме приблизно два місяці, уточнює Тарас Шамайда. Після цього питання розгляне Київрада. Проєкт рішення вносить на розгляд міський голова. «Ми сподіваємося, що і кияни, і депутати проголосують за пам’ять про одного з найвеличніших правителів і будівничих України», – каже активіст.
За словами Тараса Шамайди, підтримують перейменування Православна церква України і Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», який направив до Київради офіційного листа. «Нам треба остаточно нейтралізувати російську церкву в Україні і ворожий культурний продукт, загалом ворожі наративи, послідовно здійснювати дерусифікацію», – резюмує координатор руху «Простір свободи».
Сергій Квіт, доктор філологічних наук, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» зі студентами.
Сергій Квіт, який з перервою є вдруге президентом Національного університету «Києво-Могилянська академія», під час першої каденції підписував у 2010 році спільний лист протесту проти скорочення вулиці імені Івана Мазепи разом із Левком Лук'яненком, Євгеном Сверстюком, В'ячеславом Брюховецьким, Дмитром Павличком та іншими. Пан Сергій коментує: «Для мене очевидно, що має бути повернуто ім’я гетьмана Мазепи. Він є дуже важливою постаттю для України та Києва, зокрема. Також треба вшановувати його матір – Марію Магдалину Мазепу, яка відіграла дуже важливу роль у його становленні та діях. І завдяки їй він став тим, кого ми знаємо».
Валентина Самченко, Київ
Фото Укрінформу і надані співрозмовниками.
Мазепа Київ Перейменування
Источник: www.ukrinform.ua
