Росіяни намагаються зробити катування частиною окупаційної політики Дослідження 17.01.2024 15:41 Укрінформ У Києві презентували дослідження “Переслідування і катування цивільних як спланований терор Росії: аналіз правозахисників”.
Презентація відбулась у Медіацентрі Україна – Укрінформ.
Під час заходу Центр прав людини ZMINA представив два аналітичні звіти про сплановану політику свавільних затримань, катувань та жорстокого поводження, яку Росія продовжує здійснювати проти українців в окупації. Аналіз засновано на свідченнях десятків постраждалих з Херсонської, Харківської та Запорізької областей.
“Росіяни намагаються перетворити практику катувань та тортур на практичний інструмент втілення окупаційної політики. Це працює і на рівні постраждалих, і на рівні місцевих громад. Тому що всі катівні функціонують демонстративно і відкрито”, – зазначив аналітик і документатор ZMINA Борис Петруньок.
Він наголосив, що окупаційна адміністрація базується на відчутті страху – вони, з одного боку, намагаються розчистити собі поле від будь-яких місцевих осередків самоорганізації, з іншого боку, тортури перетворюються на практичний інструмент здобуття інформації на рівні допитів.
За результатами аналізу, практики на окупованих територіях у різних місцях тримання – ідентичні. Вони повторюються до найменших деталей: поводження під час допитів представників ФСБ РФ, як людей утримують, у який спосіб з ними обходяться тощо.
Петруньок зауважив, що жорстокість під час російських допитів поступово посилюється.
“Росіяни намагаються комбінувати методи тортур для того, щоб завдати людині найбільших страждань, але при цьому контролювати ризики настання для неї летальних наслідків”, – сказав аналітик.
Окремо експерти згадали про злочини, які представники РФ вчиняли проти незаконно утримуваних у Куп’янському райвідділі поліції під час окупації міста.
“Росіяни розгорнули у Куп’янську систему катівень. Відомо про щонайменше 4 таких місця. Одне з них – це ізолятор тимчасового тримання у райвідділі поліції”, – розповіла координаторка напряму документування воєнних злочинів Центру прав людини ZMINA Єлизавета Сокуренко.
Вона повідомила, що аналіз щодо утримуваних у Куп’янському райвідділі поліції проведено на основі глибинних опитувань 30 людей – 29 постраждалих і родички одного з постраждалих, який наразі є зниклим безвісти. Всі свідчення документувалися дистанційно та під час польових місій.
За результатами опитування постраждалих, росіяни дуже широко застосовували практику схиляння людей до доносництва. Також часто людям з проукраїнською позицією росіяни говорили, що вони утримуються у райвідділку з метою перевиховання.
Учасниця ZMINA зауважила, що умови утримання людей уже можуть бути кваліфіковані як катування.
“Це переповнені камери. Наприклад, у чотиримісній камері могли перебувати 24 людини одночасно. Антисанітарні умови. Неналежне харчування. Єдина можливість нормально харчуватись – передачі від рідних, але їх часто затримували, і їжа вже була непридатна до споживання”, – сказала Сокуренко.
Також майже всі постраждалі відзначають як один з найгірших досвідів те, що вони постійно чули крики інших опитуваних, яких піддавали катуванням.
Крім того, до утриманих застосовували психологічні залякування, погрози.
Регулярно відбувалися допити в супроводі як фізичних, так і психологічних катувань. Найбільш поширеними фізичними катуваннями були жорстокі побиття та катування електричним струмом. З 30 опитаних до 19 застосовували фізичні катування, до 18 катування електричним струмом. Частина катувань – сексуалізовані, коли клеми електричного струму приєднували до геніталій постраждалих.
Сокуренко розповіла, що наразі відомо про щонайменше 2 випадки смерті в ізоляторі тимчасового тримання у Куп'янську. Один з них – смерть колишнього учасника АТО, викладача місцевого медичного коледжу Костянтина Миронова. Він помер після звільнення у лікарні внаслідок завдання йому тілесних ушкоджень.
Крім того, учасниця ZMINA зазначила, що у Куп'янському ізоляторі представники РФ розгорнули широку систему примусових робіт. 14 опитаних були до них залучені. Примусові роботи були умовою звільнення, їх призначали як відпрацювання.
19 постраждалих опитаних спілкувалися з представниками правоохоронних органів України, однак лише 4 повідомили, що їм відомо про факти відкритого кримінального провадження та їх процесуальний статус.
Один з опитаних намагався скоїти самогубство в утриманні, інший досі має суїцидальні думки.
Як повідомлялося, майже всю Харківську область було звільнено від російських військ. Після більш як п'яти місяців окупації російські війська залишили в регіоні зруйновані будинки, катівні та масові поховання.
26 вересня в ході контрнаступальної операції Сили оборони України взяли під контроль Куп’янськ Вузловий, продовжуючи зачистку деяких районів. Офіційно про звільнення селища Генеральний штаб ЗСУ заявив 27 вересня.
Правозахисники Росія Катування
Источник: www.ukrinform.ua
