Про аеропорт в Ужгороді та перспективу цивільної авіації в Україні 24.08.2024 11:57 Укрінформ Підприємство ліквідовують, щоб відновити? Можливо. Хоча навряд це вплине на перспективи відновлення польотів з України
Минуло майже пів року відтоді, як КП «Міжнародний аеропорт Ужгород» ліквідували рішенням сесії обласної ради. Ця новина тоді здивувала: ще на початку березня українські ЗМІ, зокрема, tsn.ua публікували матеріали про те, що в Україні нарешті ведуться «реальні перемовини про відкриття повітряного простору країни для цивільних літаків», а вже 21 числа аеропорт закрили. Саме той, з яким ще недавно ЗМІ пов’язували потенційне відновлення в українському небі польотів цивільної авіації. Ми вирішили з’ясувати, що ж наразі відбувається з цим підприємством, чи є перспективи відновлення його роботи і чи дійсно ці регіональні повітряні ворота відігравали б для української пасажирської авіації таку визначну роль.
Заплутана історія чи місцевий скандал
Історія насправді скандальна – настільки, що один з наших експертів з питань авіації та транспортної інфраструктури відмовився коментувати тему, бо «наскільки я розумію, там корупційні схеми і ганебне невігластво, майно роздерибанили і аеропорт втратив всі сертифікати, тепер це купа споруд». Навколо новини про ліквідацію взагалі майже повний інформаційний вакуум – виходило тільки інтерв’ю керівника КП «Міжнародний аеропорт Ужгород» Олега Коцюби (юридично він досі директор, рішення суду щодо поновлення в посаді чинне, – ред.), де він ділився своїм баченням ситуації. І все, ніби аеропорт – то якийсь МАФ у закапелку.
Олег Коцюба розповідає, що аеропорт – де юре на стадії ліквідації, але відбувається це «з порушенням всіх можливих нормативів, вимог Цивільного та Господарського кодексів і законів України». «Все робилося поспіхом, незаконно і зараз там безлад, – коментує ситуацію він. – Основні засоби виробництва – злітно-посадкова смуга, перон, всі будівлі, стоянки – підпорядковані структурі, яка має в штаті 9 людей і від авіації в ній лише назва – «Хорів-АВІА» (Державне підприємство «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-АВІА», предмет діяльності в Україні та за її межами надання авіаційних вантажних, пасажирських транспортних послуг і послуг з авіаційних робіт. – Ред.) За словами колишнього директора аеропорту, нерухоме майно передано у державну власність, рухоме є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ та міст області. «Майно розпорошено – техніка, яка використовувалась в аеропорту, у розпорядженні ОДА і її продадуть, – каже він. –
Летовище давно оточене міською забудовою.
Справа дуже заплутана, вважає Кирил Новіков, авіаційний експерт та менеджер авіаційного сектору. Може бути – має місце звичайна реорганізація: відбулась ліквідація однієї юрособи, утвориться інша. «
Реорганізація КП, на думку Новікова, могла бути пов’язана, наприклад, з обнуленням боргів – один з варіантів управління підприємством комунальної чи державної власності – введення в банкрутство з метою залишити його на плаву для подальшого перезапуску. «Це один з варіантів розвитку подій. Можливо, буде створена нова юрособа, що візьме на себе управлінські функції, міркує він. – Тобто мова більше про юридичні конструкції, але аеропорт як об’єкт інфраструктури лишиться, де й був».
Укрінформ звертався за коментарями і до Закарпатської ОДА. У відповідь заступник голови обласної державної адміністрації – начальник обласної військової адміністрації Олександр Пацкан пояснив лише, що «на сьогодні відповідними органами державної влади опрацьовується питання щодо створення державного авіапідприємства, зі збереженням профільної діяльності, на базі відокремленого майна ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород». Хотілося б ширшого пояснення ситуації, що склалася і для спілкування з обласною адміністрацією Укрінформ досі відкритий.
Майбутнє аеропорту в Ужгороді: 1-2 рейси на тиждень і ніяких «боїнгів»
«
Аеропорт Ужгород.
Якщо летовище повертатиметься у ту ж нішу, яку займало, – ближньомагістральні рейси по Україні та до Європи – то інфраструктури, наявної на осінь 2021 року, буде достатньо, вважає Кирил Новіков. Інформація про стан аеропортів та аеродромів в Україні наразі засекречена, але якщо аеропорт добре зберігся, то
«Найбільшою проблемою ужгородського аеропорту була відсутність повноцінного пасажирського термінала – там стояла стара коробка, яка ніколи не виконувала цю функцію, і до неї прибудували такий собі МАФ, що обслуговував якихось 50 пасажирів на годину на рейсах», – розповідає Новіков.
Насправді потенціал аеропорту Ужгорода досить скромний, він і до війни не працював повноцінно, каже Богдан Долінце, авіаційний експерт, директор Інституту менеджменту і стратегій та член громадської ради при Державіаслужбі. І термінал потребував капремонту, і злітна смуга мала обмеження. Бо створювалась для прийому ближньомагістральних літаків і
Злітна смуга аеропорту Ужгорода.
Кожен аеропорт в Україні мав свою напрацьовану нішу, зауважує Кирил Новіков. «Деякі, на жаль, просіли і заглохли, а у деяких забрали можливість розвиватися певні локальні явища (наприклад, аеропорт Чернівців мав чудові перспективи, але місто не дало ходу)», – делікатно пояснює експерт. А ужгородський аеропорт мав рейс на Київ і чартери до Європи. Щоб утримувати себе, аеропорту досить було б двох регулярних рейсів на тиждень по Україні та одного за кордон. «Це б дало певний бізнесовий потік, щоб летовище працювало хоча б в нуль: для місцевої влади це важливо, бо дотувати таке підприємство надто дорого», – пояснює Кирил Новіков.
Прибуття рейсу з Києва.
Мабуть, ще з весни 2022-го в Україні звучать роздуми про те, чи можливо відкрити небо під час війни для цивільних літаків. Аеропорт Ужгорода згадувався у них найчастіше саме завдяки унікальному розташуванню на самому кордоні зі Словаччиною. З точки зору експерта Новікова, цей аеропорт – не єдиний, який міг би приймати рейси у нашому випадку. «І навряд буде першим, – зауважує пан Кирил. – Наразі ситуація така, що
А географія, близькість кордону, насправді відіграє роль не першу.
Пережив би війну та програв би конкурентам
Виглядає так, ніби організувати роботу закарпатського аеропорту було б недорого і нескладно за бажання – були б тільки гарантії безпеки та воля Закарпатської ОДА. Але навряд чи у нього було б гідне майбутнє, вважає Богдан Долінце. З одного боку – у Чехії, Німеччині та Польщі наразі перебувають до 3 млн вимушених переселенців і в перспективі (на найближчі 5-10 років) саме ці країни будуть генерувати найбільший трафік з України та в Україну, каже він. «І цей
Аеропорт Кошице, один з головних конкурентів ужгородського летовища.
Наразі, за словами Долінце, ужгородський аеропорт може обслуговувати обмежену кількість літаків, що літають на відстань 200-700 км (а щоб літати на відстань від 1000 км, використовують вже інші повітряні судна, бо це економічно доцільніше). Тобто ні Хургада, ні хоча б Берлін пасажирам з Ужгорода не світять.
А ще під боком може з’явитися додатковий конкурент. У 2010 році, нагадує Долінце, був розроблений проєкт
Не те що ужгородському – навіть аеропортам Тернополя та Івано-Франківська тоді роботи не лишиться в разі появи в регіоні сучасного конкурента. Але – то якщо проєкт реалізується, що в нинішніх умовах здається фантастикою.
Але ж ми сподіваємося, що з перемогою нормальне життя з подорожами таки повернеться, і бажаючі інвестувати в Україну знайдуться. А туризм створить попит на польоти і розвиток.
Тетяна Негода, Київ
Перше фото: ngl.media
Аеропорт Ужгород
Источник: www.ukrinform.ua
