Warning: Undefined array key "find" in /www/wwwroot/1novyny.com/wp-content/plugins/seo-by-rank-math-pro/includes/modules/image-seo/class-image-seo-pro.php on line 465
Warning: Undefined array key "replace" in /www/wwwroot/1novyny.com/wp-content/plugins/seo-by-rank-math-pro/includes/modules/image-seo/class-image-seo-pro.php on line 465
Warning: Undefined array key "find" in /www/wwwroot/1novyny.com/wp-content/plugins/seo-by-rank-math-pro/includes/modules/image-seo/class-image-seo-pro.php on line 465
Warning: Undefined array key "replace" in /www/wwwroot/1novyny.com/wp-content/plugins/seo-by-rank-math-pro/includes/modules/image-seo/class-image-seo-pro.php on line 465
Warning: Undefined array key "find" in /www/wwwroot/1novyny.com/wp-content/plugins/seo-by-rank-math-pro/includes/modules/image-seo/class-image-seo-pro.php on line 461
Warning: Undefined array key "replace" in /www/wwwroot/1novyny.com/wp-content/plugins/seo-by-rank-math-pro/includes/modules/image-seo/class-image-seo-pro.php on line 461
Прийняти хаос як стратегію: як вберегти нині ментальне здоров’я 23.02.2025 16:16 Укрінформ Європа, Україна шукають варіанти залишитись при тямі. А військові діляться з цивільними своїм досвідом
Світ несеться з дивовижною швидкістю кудись у безодню, і ніхто навіть не натисне на гальма. Втім, у цей бурхливий період хаотичного польоту точно треба подбати про власні гальма чи як то кажуть, полагодити дашок або і просто тримати зозульку на місці, як би вона не прагнула випірнути кудись у невідомість.
В нас, особливо в Україні сущих, вже є досвід переживання подібних криз чи глобальних світоглядних змін і невизначеностей. Один із найсвіжіших, окрім останнього, – початок повномасштабного вторгнення три роки тому. Жах, фрустрація, паніка від усвідомлення того, що тепер попереду невідомість із холодним подихом руйнувань і смерті, а позаду налагоджене життя. За цей час багатьом із нас вдалось подолати перші етапи, – від заперечення до прийняття нової реальності, якою вона є. Включно із негативними і… позитивними наслідками, які також є, – це наш досвід долати катастрофи і кризи.
Втім, навіть у такому часі невизначеності й війни поступово налагоджуються мінімальні ритуали, особисті досвіди проживання і планування. Розуміння вичерпності власного ресурсу і спроб його якось зберегти.
Але ж спокійно жити за таких умов не виходить. І поки найпесимістичніший зі сценаріїв проглядає у цьому хаосі досить чітко і конкретно. Як пише Пекар у розтиражованому різними медіа підсумку-прикладі найгіршого сценарію, де пророкує, що на Європу чекають важкі часи: «цілі Америки збігаються з цілями Росії та Китаю: роз’єднати Європу з Америкою, розбити Європейський Союз та мати Європу слабкою, роз’єднаною й безсилою у вигляді окремих незахищених ринків та об’єкту грабунку. Такого собі неповороткого тюленя, якого можна обкусувати з усіх боків… Старий світовий порядок, заснований на правилах, домовленостях і цінностях, більше не існує. Він ніколи не був досконалим, але він існував. Нині його більше нема».
Тож які б мотиви не стояли за висловлюваннями і діями високих представників США, інформаційний вал несеться на всіх парах на наші голови та психіку. Його зустрічають в Україні чорним гумором, помиральними ямами та курганами, які стали мемами лютого.
Втім, саме гумор, подекуди чорний, допомагає витримувати хвилі стресу і користувачам, і журналістам.
А ось як світова преса відреагувала на зближення риторики США з російською пропагандою.
Росія понад усе
– Тепер скажемо їм, що українці почали війну
– Українці почали війну
Обкладинка «Дейлі стар» із підписом: "пудель Путіна" Діяти швидко чи повільно?
Але, як кажуть у народі: «нема лиха без добра», ситуація у світі, зокрема в Європі, Україні та навіть в Америці, змушує знову фокусуватись на внутрішніх резервах і заново вчитись жити й діяти в екстремальних умовах. «Ідея цього тренінгу в мене з’явилась 12 годин тому. Я встала, прочитала статтю Пекаря, сказала: «Вашу мать, тепер все понятно». І в таких ситуаціях, коли з’являється ця невизначеність, я мобілізуюсь і роблюся максимально здатна до дії. Правда, потім повинна швидко впасти на вчасно підкладену подушку. Так працює моя біохімія, мій тип нервової системи. Якщо у вас інший тип і ви, наприклад, завмираєте, це теж не катастрофа», – так починає розмову соціологиня і кар’єрна консультантка Уляна Ходорівська. Вона вирішила допомогти своїми знаннями поділитись із тими, хто потребує підтримки ментального здоров’я у цей час.
Уляна Ходорівська Світова реакція: хаос треба прийняти
«Хаос на міжнародній арені» – ця фраза зараз звучить дедалі частіше. Причини для стурбованості стрімко наростають: швидка зміна політичних ліній, геополітичні потрясіння, серйозні економічні наслідки, а також зростання соціальної напруги. Якщо політики можуть мати певний спокій за рахунок досвіду, порад оточення та доступу до впливових рішень, то звичайні люди залишаються без конструктивних підходів для адаптації до таких часів.
Як відповідь на це світові медіа пропонують рекомендації від лідерів думок у галузі психології щодо того, як адаптовуватись до політичної непевності та соціального безладу. Скажімо, Емма Беддінгтон у статті The Guardian аналізує, як постійне відчуття тривоги стає своєрідною звичкою, посиленою постійним впливом глобальних криз. І пропонує практичні методи для зменшення надмірної тривожності. А це різні практики усвідомленості та переосмислення особистих страхів. Подбати про себе та змінити звичку «живити» свою тривогу, – одна із найчастіших порад.
Українська реальність: у нас все веселіше
Українська реальність ще складніша, адже зміни торкаються передусім нашого життя, проте ми вміємо долати ці проблеми. То що радить Уляна Ходорівська.
По-перше, усвідомити те, що ми неспроможні впливати на цю невизначеність, ми просто не знаємо що буде і саме тому експертні і псевдоекспертні думки – це лише один із багатьох варіантів розвитку подій. «Прогнозування в таких ситуаціях від експертів менш точне, ніж прогнозування рандомне, тому можна розслабитися. Адже нам треба зберегти свою здатність діяти адекватно». Зосередженість на новинах і постійному потоці новин, особливо у соцмережах, під час адаптації має бути мінімізовано.
Коли майбутнє невідоме, критично важливим, найважливішим стає стан вашого ресурсу. «Все може піти лісом, – продуктивність, попередні плани, навіть трішечки репутація, але ваш внутрішній, професійний та фізичний ресурси критично важливі і вони вичерпні. Ніколи в житті за шість років, що я веду групи і записую лекції, я не спізнилася записати лекцію. Навіть у 22-му році вони виходили як годинник. А нині вже другий тиждень я не можу зробити це. Якщо я зроблю надзусилля і запишу, моє тіло, психіка, свідомість і професійний ресурс можуть сильно гойднутися. Тож я зриваю дедлайни вперше в житті. Говоріть про це офіційно. Мій і не лише мій досвід показує, що світ від цього не падає».
Важливо в такі моменти розуміти, що варто відмовитися від великих зусиль. «Ніяких наполеонівських планів. «Baby Steps» – маленькі кроки. Прямо маленькі кроки – піти до лікаря, пройтися вулицею, запланувати вихідний». Що це дає? По-перше, це підконтрольно кожному, дає вам відчуття, що ви готуєтесь. Підготовка до невідомості включає такі прості речі.
В період важкої невизначеності, яку наш організм сприймає як стрес, раптом актуально звучить поняття задоволення: від їжі, фізичної активності, від теплого душу. «Це гормони, які виділяються, коли ви отримуєте тілесні задоволення, вони слугують противагою до гормонів стресу».
Якщо підсумувати. Нам важливо максимально утримати свій ресурс – тіло нас носить, психіка забезпечує нам комунікацію з іншими людьми, а інтелект і свідомість аналізує ситуацію і приймає рішення. «Як ви думаєте, в ситуації невизначеності це важливі фактори?» – риторично запитує Уляна Ходорівська.
До речі, пошук простих рішень, – це один із факторів виснаженої психіки. «Бажаний стан – це такий стан, в якому в разі необхідності свідомість може аналізувати ситуацію і приймати рішення в ситуації невизначеності. Адже виснажена, втомлена свідомість – це свідомість, яка хоче простих відповідей тут і зараз».
Перуанські шамани тримають портрети Дональда Трампа і Володимира Путіна під час ритуалу передбачень на наступний рік . фото Reuters Приклад військових – показовий
Втім, поки наш світ знову змінює позу з ніг на голову, а тепер вже на лівій руці та правому вусі, українські військові демонструють приклад саме тієї зібраності й відваги, як у словах Павла Тичини «нам своє робить» – вони добре підходять під ситуацію, яка склалася у нас.
Скажімо, Павло Казарін, відомий журналіст, який нині воює в ЗСУ, пояснює у своєму дописі: «Армія подарувала мені привілей. Не відволікатися на новини. Довоєнна професія журналіста вимагала протилежного. Ти мав стежити за подіями, формулювати свою думку й висловлюватися вголос. А війна змінює пріоритети.
Ти маєш обмежений обсяг емоційного ресурсу і ти намагаєшся не витрачати його на речі, на які не здатний вплинути. Армія звужує оптику. Є ти, твій підрозділ, ваші потреби та ваші завдання. Все інше відбувається вище й далі – і тобі не вистачає повноважень та компетенцій, щоб скласти свою думку про це. Життя роти БпЛА складається з дуже відчутних речей. Налагодження дронів. Ремонт авто. Логістика. Бойова робота. Ти можеш вплинути на обмежений список подій. Якщо вирішиш витрачати час і нерви на щось другорядне – ризикуєш не встигнути зробити щось важливе. Можливість бути пікейним жилетом – це привілей цивільних. Поки інші копають помиральні ями, ми копаємо бліндажі».
Ярина Чорногуз, письменниця й військовослужбовиця, додає: «В умовах, що склалися, відчуваю себе спокійно й відносно байдуже до новин через те, що я в армії, на посаді, яку давно хотіла, з широким простором для роботи, яка абсолютно ніяк не залежить від волі союзників постачати чи не постачати нам менше чи більше зброї, бо вона побудована на українській технології.
На якісній і класній українській технології, яка працюватиме навіть якби ми залишилися самі. Мені це дає відчуття безпеки і контролю над своїм життям. Всім раджу такий вид спокою».
Можливо, саме це відчуття спокою і поради військових можуть подарувати нам саме той спокій серед бурі, якого так бракувало останні дні. Бо поки у світі штормить, є два важливі ресурси: особистий, власний та українська армія. І подбати саме про них нам точно варто, – вони будуть нас захищати перед найбільшими викликами, які ще можливі…
Ярина Скуратівська, Київ
Путін Трамп Гумор Війна з Росією Поради психологія
Источник: www.ukrinform.ua
