На вулицях тіла лежали тижнями: у поліції розповіли, як заходили у деокуповані міста Ексклюзив 24.02.2025 16:54 Укрінформ Перший заступник голови Національної поліції України – начальник Головного слідчого управління НПУ Максим Цуцкірідзе наголосив, що фактично кожне деокуповане місто, у яке заходили поліцейські, було суцільним місцем злочину.
Про це він розповів у коментарі Укрінформу про початок повномасштабної війни у 2022 році.
«Фактично кожне деокуповане місто було одним суцільним місцем злочину, де ми мали не тільки оглянути тіла, а й встановити обставини їхнього вбивства, безпосередніх свідків та осіб, причетних до цих злочинів. І це все — серед зруйнованих ракетами і розграбованих мародерами будівель на замінованих територіях, куди, крім нас, приїздили і комунальники, які хотіли якомога скоріше прибрати влаштований росіянами жах, але разом із тим — і всі потрібні слідству докази з місць скоєння злочинів», – зазначив керівник ГСУ.
За його словами, поліцейським було вкрай важливо задокументувати все — від гільзи на вулиці до огляду приміщень, у яких розміщувались окупанти.
Він пояснив, що деякі справи вдавалось розслідувати іноді буквально за одним відбитком пальця – правоохоронці чіплялися за будь-який речовий доказ. Для цієї роботи залучили тисячі слідчих та криміналістів з усіх областей країни, об’єднаних однією метою: зафіксувати кожне скоєне звірство, аби жоден воєнний злочинець не уникнув відповідальності.
Цуцкірідзе відзначив, що саме завдяки цьому слідчі не втратили цінні свідчення й докази, які вже стали основою для тисяч підозр і сотень судових вироків російським воєнним злочинцям.
Перший заступник керівника Нацполіції нагадав, що саме на Київщині, Сумщині та Чернігівщині навесні 2022 року слідчі поліції вперше розпочали документувати звірства росіян.
«І це той страшний досвід, якого я не побажаю жодному колезі у світі. Це спогади жахливі. Ми вперше стикнулись із настільки жорстокими масовими злочинами проти людяності, наслідками терору щодо дітей, мирних людей. Та не мали часу оговтатись – ми повинні були не просто зафіксувати факт російських злочинів, але і професійно їх розслідувати», – сказав він.
Коли восени 2022 року поліцейські заходили на деокуповані території Харківщини та Херсонщини, вони вже діяли за напрацьованими алгоритмами.
«Після росіян картина всюди була однакова: місцеві мешканці місяцями не мали водопостачання, газу та електроенергії, відсутній був і мобільний зв’язок. Аптеки, заправки і магазини були повністю розграбовані, сотні будівель було зруйновано чи пошкоджено. Люди жили в жахливих умовах, без продуктів та ліків, у постійному страху стати ціллю окупантів. Для цього були причини», – згадує очільник слідства поліції.
Він також навів у якості прикладу Бучу, де на вулицях тижнями лежали тіла беззбройних цивільних, яких вбивали просто за те, що вони намагались знайти продукти харчування чи вибратись із окупованого міста. За його словами, декого ховали на стихійний кладовищах.
Цуцкірідзе додав, що на Харківщині окупанти позбувалися тіл організовано.
«В Ізюмі ставленики росіян нашвидкуруч закопували вбитих, закатованих та померлих в результаті ворожих атак в лісі на старому кладовищі, де вже давно не ховали людей. Чим ближче підходиш до лісу, тим дужчий був трупний запах. Настільки, що коли я повернувся в авто після огляду місця подій, водія знудило — таким їдким був запах, який залишився на одязі», – зазначив він.
Правоохоронець нагадав, що в ізюмських могильниках було виявлено 448 тіл цивільних і військових. «Таку кількість мертвих водночас ні я, ні інші присутні ніколи не бачили. Їхній стан був різним — хтось помер природною смертю, а чиїсь рештки окупанти понівечили настільки, що неможливо навіть було встановити їхню стать», – підкреслив він.
За його словами, єдиним яскравим спогадом у ті чорні дні є радість, із якою місцеві зустрічали українських військових і поліцію, коли ті заходили на деокуповані території.
«Люди казали, що разом із нами до них повернулось життя. Вдячність громадян допомагала триматись нам всюди. В кожному куточку країни ми зміцнили їхню довіру своєю постійною присутністю і допомогою, намагались вирішити всі проблеми, які на них звалились, навіть якщо це було не в нашій компетенції, безперервно були з ними на зв’язку та, попри всі загрози, завжди прибували на виклики», – розказав Цуцкірідзе.
Він зазначив, що на це люди відповіли поліцейським безпрецедентною підтримкою, яка на початку повномасштабної війни сягнула історичних висот.
«Раніше на Різдво наші слідчі їздили вітати людей, яких вони врятували за час війни, і переконалися, що навіть із плином часу люди пам’ятають все і дуже вдячні», – констатував перший заступник голови НПУ.
Як повідомляв Укрінформ, голова НПУ Іван Вигівський заявив, що наразі у Нацполіції України біля 40% усіх поліцейських (це близько 40 тисяч працівників) задіяні до виконання тих чи інших завдань поблизу лінії фронту.
Деокупація Поліція Воєнні злочини Війна Війна з Росією
Источник: www.ukrinform.ua
