Як подати в «Дії» заяву на репарації РФ за втрату близької людини – поради юристки 28.02.2025 17:21 Укрінформ З 16 січня 2025 р. українці отримали можливість подати заявки до Міжнародного Реєстру збитків на репарації Росії за втрату близької людини. Процедура не надто складна технічно, але щоб пройти її, треба набратися терпіння.
Про це кореспонденту Укрінформу розповіла юрисконсультка Світлана Медвєдєва, яка допомагала подати першу заяву до реєстру. Вона працює в Громадській організації "Місто сили", чию діяльність підтримує проєкт «Посилення потенціалу спільнот на півдні та сході України через місцеві ініціативи (EMPOWER)».
Попри те, що на порталі "Дія" вказано, що процедура вимагає приблизно 20 хвилин часу, у випадках, які консультувала Медвєдєва, на це пішло понад дві години.
Крім того, є проблема з тим, що подати заяву можна лише через цей онлайн-сервіс. Не в усіх громадян є достатній рівень цифрової грамотності, телефон з необхідними функціями і якісний зв'язок, наголошує експертка. Є інформація, начебто планується впровадити можливість подавати заяви у ЦНАПі, але конкретні терміни або шляхів впровадження такої послуги невідомі.
Юрисконсультка розповіла, на що слід звернути увагу тим, хто звернувся до Реєстру.
"Коли подаєш заявку, перед очима мають бути всі необхідні документи або їхні копії: паспорт загиблого родича, ідентифікаційний код, свідоцтво про смерть. Свідоцтво має бути українське, бо воно підтягається автоматично через реєстр ДРАЦС (Державний реєстр актів цивільного стану громадян. – ред.) За наявності вкажіть також номер кримінального провадження, відкритого за фактом цієї смерті", – зазначила Медвєдєва.
За її словами, сама по собі процедура нескладна, інтерфейс працює. Найбільше часу забирає опис: як трапилася смерть, чи була присутня при цьому особа, яка подає заяву, наскільки близькі у неї були стосунки із загиблим (загиблою).
Є особливості, які слід врахувати при долученні необхідних документів.
"Документи, які у вас є, треба заздалегідь відсканувати, завантажити на пристрій, з якого ви подаєте заяву, і переконатися, що файли не перевищують встановленого розміру", – радить юристконсультка.
Найбільше часу, зауважує вона, забирає накладання електронного підпису, особливо якщо зв'язок поганий.
"Процедура, повторюся, нескладна, вона добре розписана. Просто треба до цього підготуватися, мати при собі всі необхідні документи і запас терпіння. Не треба намагатися "підганяти" реєстр: натиснули кнопочку "Обрати область" – і дайте йому "подумати"", – закликає експертка.
По закінченні роботи у "віконечку" з'являється повідомлення, що заява відправлена до Реєстру. Статус поданої заяви відображається в електронному кабінеті "Дія". Насамперед її розглядають на прийнятність: чи заповнені всі поля, чи все відповідає вимогам, тобто чи дійсно особа померла у зв'язку з російською агресією. Уже цього року, за інформацією експертки, планується створення комісії Міжнародного реєстру збитків, яка розглядатиме саме цей тип заяв. На відміну від заяв, наприклад, про зруйноване майно, в цьому випадку сума збитків не вказується, її встановить майбутня комісія.
"Міжнародний Реєстр збитків створений для того, щоб українці перед міжнародною спільнотою могли заявити про злочини, які коїть Росія. Зараз вони можуть повідомити про дві категорії: перша – пошкоджене або знищене майно, друга – душевні страждання у зв'язку зі смертю близької людини. Далі відкриється ще багато видів заяв: про вимушене переміщення, втрату бізнесу, втрату іншого майна, крім нерухомого… Я дуже рекомендую подавати туди заяви, бо це – голос українців, крик про те, що Росія вчиняє на нашій території, це важливі свідчення", – зауважує юристка.
Вже у січні Світлана Медвєдєва і ГО «Місто сили» допомогли подати до Міжнародного Реєстру першу заяву про втрату близької людини. Стосувалася вона справи вбивства волонтера «Міста сили» Антона Кушніра. Росіяни вбили чоловіка 16 травня 2022 року на правобережжі Херсонщини, яке на той час було в окупації. Автівку 48-річного волонтера російські військові розстріляли під час евакуації ним людей з Херсона. У Антона залишилася велика родина, зокрема неповнолітні діти. Репарацій від Російської Федерації за непоправну втрату вимагає дружина вбитого Людмила Кушнір.
З того часу Світлана підтримала подачу ще однієї заяви.
"Я допомагала в режимі онлайн ще одному волонтеру, який працює в Херсоні, – син загинув на його очах під час обстрілу. Лікарі багато годин намагалися його врятувати, але не змогли", – розповіла юристка.
Проєкт «Посилення потенціалу спільнот на півдні та сході України через місцеві ініціативи (EMPOWER)» фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Генеральним Директоратом Європейської Комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги та реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ.
Реклама, згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 і Закону України№2849-IX від 31.03.2023.
Фото: GIZ
Загибель Репарації Додаток “ДІЯ”
Источник: www.ukrinform.ua
