Як етично комунікувати з військовими та ветеранами? 28.11.2024 09:42 Укрінформ Укрінформ зібрав найпоширеніші стереотипи, тригери та питання, яких варто уникати в спілкуванні з нашими захисниками
В умовах сучасної України, де значна частина громадян має досвід військової служби або участі в бойових діях, питання етичного спілкування з військовослужбовцями та ветеранами набуває особливої актуальності. Для підвищення рівня обізнаності благодійний фонд «Vesta» провів лекцію на тему «Правила етичного спілкування з військовими та ветеранами». Спікерками заходу виступили: психологині Тетяна Ціленко і Катерина Ейхман.
ПЕРШИЙ КРОК ДО РОЗУМІННЯ ВЕТЕРАНІВ – ВИЗНАЧЕННЯ, ХТО ВОНИ Є
Насамперед психологи наголошують, що ветерани – це люди з різним життєвим досвідом, з різних соціальних прошарків, професій, вікових груп, з різними поглядами, цінностями та життєвими цілями. Те, що їх об’єднує – бойовий досвід, який безпосередньо впливає на їхній світогляд. І перший крок до розуміння ветеранів – визначення, хто вони є.
Попри те, що ветерани – це різні люди, існують стереотипи, які спрощують їхній образ. Ось – найпоширеніші з поясненнями, чому вони невірні:
- Всі ветерани мають ПТСР. Хоча на посттравматичний стресовий розлад страждає від 27 до 40% ветеранів, такий розлад може виникати і в цивільних.
- Всі ветерани хочуть повернутися на службу. Деякі дійсно знайшли своє покликання у військовій справі, але більшість прагнуть повернення до цивільного життя.
- Ветерани нездатні адаптуватися до цивільного життя. Багато ветеранів успішно інтегруються в суспільство, освоюють нові професії й застосовують свій досвід у різних професіях.
- Ветерани не можуть працювати в команді з цивільними. Досвід роботи у команді під час служби розвиває навички взаємопідтримки, тож іноді ветерани працюють краще в команді, ніж цивільні.
- Ветерани завжди готові до насильства. Бойовий досвід не означає схильність до агресії.
- Ветерани завжди мають бути сильними і не показувати свої слабкості. Нав’язування образу «супергероя» позбавляє їх права на людські емоції.
ЧОГО СЛІД УНИКАТИ В РОЗМОВІ
Психологи дослідили та розповіли про найважливіші «тригери», яких слід уникати у розмові між цивільною людиною та військовослужбовцем або ветераном:
- Політика
- Релігія
- Війна
- Мова
- Ідеологічні переконання (правий/лівий рух)
Однак, як зазначила Катерина Ейхман, людина може сама починати говорити на ці теми. Головне пам'ятати, що кожен має право на свою особисту думку. Немає потреби переконувати в протилежному – достатньо вислухати.
Також, за спостереженнями психологів, існують питання і фрази-загальники, яких варто уникати:
- Що там, коли перемога?
- Ти когось вбивав?
- Герої не вмирають
- У тебе хтось помирав?
- Не хвилюйся, все буде добре
- Я тебе розумію
Також слід уникати зменшувально-пестливих звертань на кшталт «сонечки», «котики» тощо.
Ці фрази та слова можуть звучати як спроба підтримки, але зазвичай вони звучать неетично або зневажливо для людей з військовим досвідом. Найкращий спосіб висловити підтримку – бути щирим, відкритим та уникати спроби знецінити або спростити пережитий досвід.
ЩО ЩЕ ВАРТЕ УВАГИ
Окрім вербальних тригерів, деякі фізичні подразники – гучні та специфічні звуки, дотики, спалахи світла, запахи. Як наслідок у ветеранів та військових може виникати психологічна реакція, яка іноді супроводжується: пришвидшеним серцебиттям, швидким поверхневим диханням, тремором рук, блідістю обличчя, онімінням та слабкістю в ногах, відчуттям задухи, втратою контролю над тілом, панічною атакою, втратою свідомості.
Для того щоб послабити напругу у розмові з військовими та ветеранами, психологи радять:
- Говорити з людиною, стишуючи тон. Спокійний, м’який тон допомагає зняти емоційну напругу.
- Змістити фокус уваги. Якщо певна тема викликала гостру реакцію, дискомфорт або емоційне напруження, варто змінити тему, перевести фокус уваги на щось інше, що зацікавить або здивує людину.
- Застосувати стабілізуючі методи. Просте фізичне відволікання, наприклад, випити склянку води чи зробити короткий запис від руки, допомагає повернути контроль над ситуацією.
- Знати і використовувати протокол при панічній атаці. У випадку, якщо співрозмовник стикається з панічною реакцією, важливо знати базові прийоми для заспокоєння: повільне дихання, заземлення через відчуття опори та зосередження на предметах навколо.
Головне слід пам’ятати, що етичне спілкування з військовими та ветеранами ґрунтується на повазі, тактовності та розумінні їхнього досвіду. Важливо бути чутливими до їхніх потреб, уникати стереотипів і показувати готовність підтримати, вислухати і прийняти індивідуальність кожного.
Любов Базів, Юлія Балан. Київ
Фото Євгена Котенка
Перше фото з відкритих джерел
Ветерани війни Війна Військові Поради
Источник: www.ukrinform.ua
