Чому Україні не потрібне Каховське море-2 08.04.2024 11:04 Укрінформ Невідбудова Каховської ГЕС – це очищена дніпровська вода, відновлення флори і фауни, відродження Великого Лугу
Підрив російськими окупантами Каховської ГЕС у червні 2023 року спричинив одну з найбільших техногенних катастроф в історії не лише України, а й світу. Це призвело до масштабних трансформацій ландшафтів у Херсонській та Запорізькій областях. Зруйновані міста і села, евакуація десятків тисяч людей, припинення роботи ГЕС, портів, терміналів та всієї інфраструктури водного транспорту вздовж колишнього водосховища, втрата сотні тисяч гектарів зрошуваних земель…
У липні 2023 року уряд затвердив постанову про експериментальний проєкт відбудови Каховської ГЕС, розрахований на два роки. За попередніми підрахунками відбудова коштуватиме орієнтовно один мільярд євро, ще стільки ж грошей піде на інші супутні роботи. У березні 2024 року Кабінет міністрів прийняв рішення про консервацію земель Каховського водосховища виключно для потреб відновлення гідротехнічних споруд.
Але яким бачать українські екологи майбутнє колишнього водосховища, чому вони б’ють на сполох і закликають владу не відновлювати Каховське водосховище у його попередньому вигляді. Екологи наголошують: збалансований та сталий розвиток цих територій можливий без відновлення Каховської ГЕС.
Основні свої аргументи вчені виклали на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Природа в окупації – 10 років російської військової агресії проти довкілля», яка пройшла 28–29 березня 2024 року.
НЕ ВАРТО ПОСПІШАТИ З ВІДБУДОВОЮ КАХОВСЬКОЇ ГЕС
Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги
Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко вважає урядові рішення про експериментальний проєкт відбудови Каховської ГЕС занадто швидкими і недостатньо обґрунтованими. На її переконання (підкріплене думкою науковців та фахівців екологічної спільноти), вони не відповідають реаліям часу та суперечать екологічному розвитку не лише територій, де відбулося зневоднення Каховського водосховища, а й всього півдня України.
«Адже, коли ми говоримо про Каховську ГЕС і майбутнє регіону, то маємо в першу чергу говорити про реальне. Фантастичні речі нам не під силу. Через глобальні зміни клімату просто немає де взяти 18 млрд куб. води, щоб майбутня Каховська ГЕС почала працювати», – каже вона.
Екологи додають, що у жодній країні ЄС ніхто б не фінансував і не реалізував такий проєкт, як будівництво нової ГЕС та заповнення водосховища розміру Каховського, оскільки витрати, необхідні для такого проєкту, виглядають абсолютно нераціональними порівняно із потребами, які можна задовольнити за рахунок водосховища. Більшість країн ЄС навпаки займаються спуском значно менших водосховищ через їхню екологічну недоцільність і нові не будують.
Нагадаємо, що за ініціативи Президента України створена робоча група під співголовуванням керівника Офісу Президента Андрія Єрмака і ексвіцепрем'єра Швеції Маргот Вальстрем, яка включає європейських і світових політиків, які опікуються питаннями довкілля. І ця група високого рівня вже підготувала Екологічний договір для України – компактний документ, в якому викладено всі позиції і рекомендації, що стосуються економіки, соціальної політики, екологічної сфери, інфраструктури, безпеки і, зокрема, сказано й про Каховську ГЕС.
Пані Тимочко акцентує, що одна з 50 рекомендацій, викладених у Договорі від міжнародної спільноти – прочитується так: врахувати думку науковців і громадськості щодо майбутнього Каховської ГЕС, щодо можливості її відновлювати чи не відновлювати.
«І це є дуже важливим посилом», – каже Тетяна Тимочко.
ВІДНОВЛЕННЯ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА ПОРУШУЄ ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ – ЕКОЛОГИ
Разом з тим екологи Всеукраїнської екологічної ліги наголошують, що згідно зі 82 статтею Водного кодексу України регулювання річок і створення штучних водойм забороняється споруджувати в басейнах річок водосховища і ставки, загальний об’єм яких перевищує обсяг стоку цієї річки в розрахунковий маловодний рік, який спостерігається 1 раз на 20 років.
Каскад дніпровських водосховищ акумулював до руйнування 43,7 км куб., з них Каховське – 18,2 куб. км води, це значно більше, ніж дозволено за цією статтею Водного кодексу України.
У багатьох країнах Європейського Союзу і Сполучених Штатах Америки зараз існує тренд з демонтування гребель, тобто річки стають вільноплинними. В ЄС демонтовано понад 6 тисяч гребель, у Сполучених Штатах – понад 2 тисяч. Експерти переконані, що Україні теж варто долучитися до цього тренду, аби і наші річки змогли відновити свої природні самоочисні функції, від чого покращиться якість річкової води.
ЗНИКНЕННЯ МАСШТАБНОЇ ВОДНОЇ ПЕРЕПОНИ ВІДКРИВАЄ НОВІ ЛОГІСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ
На переконання українських екологів, надзвичайно важливо фіксувати збитки від екоциду, але не менш важливо думати про подальше відновлення території, яку займало Каховське водосховище.
Кандидат географічних наук, голова Кіровоградської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги Ольга Гелевера зробила масштабний географічний та екологічний аналіз території після руйнації, який було представлено на Всеукраїнській екологічній конференції.
Тож які аргументи на користь невідбудови Каховської ГЕС наводять екологічні експерти:
-
Логістичний потенціал
Каховське водосховище. Жовтень 2023 року.
Зникнення масштабної водної перепони відкриває нові можливості для відновлення наземних транспортних артерій та транзитного потенціалу регіону. Раніше, щоб потрапити, наприклад, з Енергодара в Нікополь чи Марганець, потрібно було об’їжджати 440 км, зараз можна побудувати мости і з’єднати ці території. Існуючу мережу шляхів можна модернізувати та доповнити новими мостовими переходами через відроджене русло Дніпра.
З точки зору водного транспорту – набагато краще використовувати річку, на якій немає штормів та шлюзів та затримок, пов'язаних з цим. Це дозволить відновити транзитні транспортні коридори, які раніше були перерізані водосховищем. Скорочення відстаней завдяки новим мостам та усунення перешкоди у вигляді величезного водосховища зробить регіон більш привабливим для логістичних компаній та вантажоперевізників. Покращиться зв'язок між лівим і правим берегами Дніпра.
ВІДРОДЖЕННЯ ЕКОСИСТЕМ ТА САКРАЛЬНОЇ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ ТЕРИТОРІЇ ВЕЛИКОГО ЛУГУ
-
Рослинність та екосистеми
Источник: www.ukrinform.ua
