Злий клоун Путіна. Яку роль виконує Дмітрій Мєдвєдєв в системі російської пропаганди 16.01.2025 17:50 Укрінформ Серед балакучих голів Кремля особливе місце займає заступник голови Радбезу РФ Дмітрій Мєдвєдєв.
Кар’єра цього персонажа вже давно йде за спадною траєкторією. Її пік припав на 2008-2012 роки, коли Мєдвєдєв виконував роль місцеблюстителя престолу, поки Путін відсиджувався у кріслі прем’єр-міністра. Після повернення Путіна до Кремля, Мєдвєдєва спустили на другу сходинку – на посаді голови уряду він затримався майже на вісім років. Потім, у 2020-му, його запроторили на декоративну посаду заступника голови Радбезу РФ. За два роки, у грудні 2022-го, Путін призначив Мєдвєдєва ще й своїм першим заступником у Військово-промисловій комісії РФ, але реальних повноважень це йому не додало.
Фактично опинившись на політичній пенсії, Мєдвєдєв почав сповзати у забуття, але з початком повномасштабної війни знайшов для себе несподіване амплуа. Якщо на початку свого президентства Мєдвєдєв вважався мало не «системним лібералом», то тепер він став рупором рашизму. Його телеграм-канал, створений у 2022 році, являє собою нескінченний потік погроз, ненависті й прокльонів на адресу України, Європи, США і всіх, з ким Кремль веде свою «священну війну». Цьому заняттю Мєдвєдєв (або його спічрайтер) віддається із таким ентузіазмом, що фактчекерам дедалі важче відрізнити, де пролягає межа між недолугим гумором і делірієм – згадаймо лише його нещодавній допис про «рептилоїдів» у Конгресі США.
Попервах заяви Мєдвєдєва виглядали шокуючими, але з часом їх перестали сприймати серйозно. Наприклад, торік, після чергових філіппік Мєдвєдєва про Київ і Одесу, у Єврокомісії порекомендували йому потурбуватись про стан свого ментального здоров'я і звернутися по допомогу фахівця. Однак, смартфон у Мєдвєдєва ніхто не забирає, а його дописи передруковують не лише російські телеграм-помийки, але й, наприклад, офіційний орган уряду РФ «Российская газета» (в тому числі й допис про конгресменів-рептилоїдів). Що спонукало Мєдвєдєва обрати для себе роль злого клоуна – питання другорядне. Набагато важливіше, які саме функції виконує Мєдвєдєв в системі російської пропаганди.
Тривожний шум
Перша і найбільш очевидна функція Мєдвєдєва – це залякування. Дефіциту балакучих голів у Кремля немає, але на відміну від Соловйових і Скабєєвих Мєдвєдєв має високий офіційний статус, хай навіть не підкріплений реальними повноваженнями. Одна справа – коли про «ядерний попіл» просторікує журналіст, і зовсім інша – коли це робить цілий заступник голови Радбезу РФ. Російська пропаганда не поспішає спростовувати теорію про те, що балаканина Мєдвєдєва – це дещо більше, ніж хейтспіч політичного пенсіонера: мовляв, «що у Путіна на умі, те у Мєдвєдєва на язиці».
До речі, саме ядерні погрози є улюбленою темою Мєдвєдєва. З 2022 року дописи на цю тему на його телеграм-каналі з’являються щомісяця, а в деякі періоди – по декілька разів на тиждень. Це й заяви на кшталт «ядерний Апокаліпсис не тільки можливий, але ще й цілком імовірний» (лінк), і міркування про те, що «спроби повернути Росію до кордонів 1991 року призведуть лише до одного. До глобальної війни із західними країнами із застосуванням усього стратегічного арсеналу нашої держави. По Києву, Берліну, Лондону, Вашингтону».
Цілком очевидно, що балаканина Мєдвєдєва є складником широкої інформаційної кампанії Кремля, спрямованої на ядерний шантаж міжнародної спільноти, включно з Україною. Її мета – примусити Захід зупинити (чи принаймні обмежити) військову допомогу Україні під страхом ядерної ескалації. Ну а українців ця риторика повинна переконати в тому, що вибір у них невеликий: або капітуляція на умовах Путіна, або ядерні удари по Києву та інших «центрах прийняття рішень». І хоча виплеканий пропагандою міф про «червоні лінії» Кремля був зруйнований, заяви Мєдвєдєва традиційно з’являються не лише на сторінках пропагандистських медіа, але й на шпальтах CNN, Al Jazeera, The Associated Press та інших провідних інформаційних агенцій світу.
Ось так, генеруючи тривожний інформаційний шум, пропаганда намагається тримати міжнародну аудиторію в постійній напрузі. Бо війна на виснаження – це не лише про військові та економічні ресурси, але й про психологічну витривалість.
Встановлення «нової норми»
Але створенням інформаційного шумовиння функції Мєдвєдєва не обмежуються. Його спеціалізація – не лише погрози, але й ретрансляція диких рашистських поглядів, загорнутих у підкреслено вульгарну риторику. Ось декілька прикладів дописів з телеграм-каналу Мєдвєдєва:
«Потрібно допомагати будь-яким деструктивним процесам у Європі. Хай живуть агресивні погромники на її історичних вуличках! Слава натовпам мігрантів, які творять безчинства і з ненавистю знищують райдужні європейські цінності! Нехай зникнуть у потоці майбутніх громадянських зіткнень усі мерзенні пики європейських бюрократів!»
«Ще один хоробрий пшек з'явився. Колишній НГШ запльованої Польщі на прізвище Анджейчак погрожує Росії нападом «безпосередньо на Санкт-Петербург». Він би, відставний дурень, згадав про численні поділи Польщі і не будив звіра. А то ж Варшава була частиною Російської імперії. Скучив?»
«Україна буде зруйнована, як Содом і Гоморра, а демони неминуче впадуть. Причому розплата накриє їх не в далекому майбутньому – після переходу в інший світ. Навпаки, покарання буде земним, жорстоким, болісним і здійсниться скоро».
На позір це виглядає як словесні виверження психічно нестабільної особи, проте за ними криється дещо більше. Мєдвєдєв задіяний у масштабній операції путінського режиму, спрямованій на пониження морально-етичної планки російського суспільства. Для того, щоб Кремль міг розв'язувати війни без ризику внутрішнього спротиву, населення РФ треба було належним чином підготувати до цього. Придушення опозиції та громадянського суспільства, знищення незалежної преси – все це робилося планомірно і поступово. Але поряд з цим офіційна пропаганда спотворювала суспільні уявлення про те, що припустимо, а що ні.
«Я звільняю людей від обтяжливих обмежень розуму, від брудних і принизливих самокатувань химери, що іменується совістю і мораллю», – нібито сказав Гітлер. І хоча правдивість цієї цитати сумнівна, вона добре передає методику роботи нацистської пропаганди. В цьому сенсі рашисти не вигадали нічого нового. Якщо на державних телеканалах з року в рік влаштовують щоденні п'ятихвилинки ненависті, значить ненависть – це нова суспільно схвалювана норма. Якщо геноцидна риторика щодо українців проникла не лише у медіа, а навіть до шкільних підручників, значить відмовляти цілому народу у праві на існування – це прийнятні погляди, яких не треба соромитись. Якщо з кожної праски лунають заклики до масових вбивств цивільного населення України, значить так, напевно, і треба.
І фігура заступника голови Радбезу РФ виявилась тут надзвичайно корисною. Якщо потоки словесних нечистот вкупі із закликами до геноциду вивергає офіційна особа такого рівня, не наражаючись навіть на публічну критику – це сигнал про те, що саме такою є «нова норма», встановлена у державі Путіна. І цей сигнал добре зчитують не лише функціонери режиму, але й пересічні громадяни. Включно із тими, які підписують контракти й відбувають «в зону СВО».
Матеріал підготовлено Головною редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу
Источник: www.ukrinform.ua
