Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Польщею (повний текст) 08.07.2024 16:22 Укрінформ Президент України Володимир Зеленський і голова Ради міністрів Польщі Дональд Туск підписали у Варшаві 8 липня безпекову угоду
Джерело: Офіційний канал Президента України Повний текст
Преамбула
Україна та Республіка Польща («Польща»), надалі іменовані як «Учасники»,
нагадуючи, що Польща була першою країною, яка визнала незалежність України 2 грудня 1991 року;
нагадуючи про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Польщею 8 січня 1992 року та підписання Договору про добросусідство, дружні відносини та співробітництво 18 травня 1992 року;
нагадуючи про підписання Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Польщі про взаємне співробітництво у сфері оборони 2 грудня 2016 року;
підтверджуючи свою спільну історичну спадщину та визнаючи близькість обох культур, мов, політичних традицій своїх народів;
підтверджуючи свої спільні інтереси та спільну відповідальність за мир і безпеку у Європі;
підтверджуючи свою глибоку відданість загальноприйнятим принципам демократії, верховенства права, ефективного управління, поваги до основоположних свобод і прав людини;
підтверджуючи, що членство України у Європейському Союзі (ЄС) і в Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та поглиблене регіональне співробітництво є стратегічним інтересом України та Польщі;
підтверджуючи рішучість і надалі зміцнювати тісну співпрацю в захисті незалежності й територіальної цілісності своїх держав та забезпеченні свободи своїх народів від зовнішнього примусу;
визнаючи, що незаконне та неспровоковане вторгнення Росії в Україну є загрозою міжнародному миру та безпеці й грубим порушенням міжнародного права та принципів і зобов’язань Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ);
непохитні у нашій відданості суверенітету й територіальній цілісності України в межах її кордонів, які були міжнародно визнані з 1991 року, включно з територіальним морем;
підтверджуючи невід'ємне право України на самооборону, закріплене в статті 51 Статуту Організації Об'єднаних Націй;
підтверджуючи свою солідарність, яка з 2022 року проявляється в підтримці України з боку Польщі перед жорстокою та незаконною агресією Росії;
згадуючи про безпрецедентну політичну, військову, економічну, медичну та гуманітарну підтримку й допомогу, яку Польща та її громадяни надавали Україні перед лицем агресії з боку Росії з 2014 року та у зв’язку з повномасштабним вторгненням у 2022 році;
визнаючи, що 5 квітня 2024 року Польща створила Раду з питань співробітництва з Україною для кращого подолання викликів і координації зусиль з метою відбудови та відновлення України та її інтеграції з ЄС;
підтверджуючи заяву в Комюніке Вільнюського саміту НАТО у липні 2023 року про те, що майбутнє України – в НАТО;
підкреслюючи, що двосторонні зобов'язання у сфері безпеки не є заміною майбутнього членства України в НАТО;
згадуючи про історичне рішення Європейської ради від 14 грудня 2023 року про надання Україні статусу кандидата та відкриття переговорів з Україною про вступ і підкреслюючи, що розширення ЄС є значущою інвестицією в мир, безпеку, стабільність і процвітання;
визнаючи, що Україна повинна отримати підтримку, щоб бути повністю спроможною захищати себе та стримувати будь-яку майбутню агресію;
визнаючи, що Україна та вся Європа не будуть у безпеці, доки не буде відновлено справедливий мир, який поважатиме права України згідно з міжнародним правом, зокрема її суверенітет і територіальну цілісність;
нагадуючи, що Україна продовжуватиме впроваджувати амбітну програму реформ і що Польща готова підтримати реформаторські зусилля України, необхідні для її членства в ЄС і НАТО, а також її приєднання до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і високо оцінює значний прогрес у реформах, досягнутий Україною на сьогодні;
нагадуючи, що Польща підтримує ініціативу України щодо всеосяжного, справедливого й тривалого миру – Формулу миру з 10 пунктів, засновану на Статуті Організації Об’єднаних Націй (ООН), і що цей формат забезпечує надійну основу для майбутнього миру та охоплює низку важливих напрямів дій, у яких Польща вже бере участь, з особливим акцентом на енергетичну безпеку;
спільно вирішили зміцнити своє співробітництво шляхом реалізації таких двосторонніх довгострокових домовленостей та зобов’язань у сфері безпеки і пов'язаних із безпекою.
І. Сфера застосування та цілі
Ця Угода має на меті доповнити Спільну декларацію про підтримку України, ухвалену у Вільнюсі 12 липня 2023 року (далі – Спільна декларація «Групи семи»), згодом підписану Польщею.
Цією Угодою Україна та Польща вирішили підтвердити та поглибити своє співробітництво й партнерство. Учасники продовжуватимуть вивчати шляхи задля подальшого зміцнення своїх довгострокових відносин, особливо у сфері політики безпеки та оборони.
Учасники готові проводити регулярні консультації зі стратегічних питань та координації підтримки з метою надання допомоги Україні в її захисті від російської агресії.
Учасники визнають, що російська агресія проти України, що триває, становить фундаментальний контекст цієї Угоди. Тому головна мета – підтримати самооборону України. У зв'язку з цим Учасники прагнуть:
надалі розвивати політичне, військове, безпекове, оборонне та економічне співробітництво;
співпрацювати з питань оснащення та підготовки Сил безпеки й оборони України;
сприяти розвитку майбутніх Сил оборони України;
підтримувати процес інтеграції України у євроатлантичні та європейські структури;
тісно співпрацювати у відбудові України як суверенної та демократичної держави;
працювати разом, щоб надати належну підтримку Україні у разі будь-якої майбутньої російської агресії;
підтримувати прагнення до справедливого й тривалого миру та безпеки для України на основі виведення російських військ із території України, відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів, а також притягнення Росії, її керівництва та співучасників до відповідальності за всі злочини, скоєні проти України та її народу.
ІІ. Співробітництво у разі майбутнього збройного нападу чи значної ескалації
У разі відновлення російської агресії проти України після припинення поточних бойових дій або у разі значної ескалації поточної агресії та на прохання будь-якого з Учасників Учасники негайно проведуть консультації протягом 24 годин з метою визначення необхідних заходів для протидії або стримування агресії. Керуючись потребами України під час здійснення нею свого права на самооборону, закріпленого у статті 51 Статуту ООН, Польща, згідно зі своїми відповідними законодавчими та конституційними вимогами, надаватиме швидку й тривалу допомогу, включно з кроками для накладення політичних та економічних втрат на Росію. За згодою Учасників такі консультації можуть проводитися з представниками інших зацікавлених держав, які також уклали домовленості з Україною в межах Спільної декларації «Групи семи».
Учасники продовжуватимуть проводити консультації за потреби під час агресивної війни Росії, що триває.
З метою забезпечення якнайширшої та якнайефективнішої колективної відповіді на будь-яку майбутню агресію проти України Учасники можуть внести зміни до цієї Угоди для узгодження з будь-яким механізмом, який Україна може згодом погодити з міжнародними партнерами, включно з учасниками Спільної декларації «Групи семи».
ІІІ. Оборонне та військове співробітництво
Військові спроможності України
Учасники продовжуватимуть докладати зусилля з підвищення спроможності Збройних Сил України та інших Сил безпеки й оборони захищати територію та народ України від російського вторгнення, реагувати на будь-який подальший збройний напад з боку Росії, а також посилювати оперативну сумісність України з НАТО та прискорити перехід України на стандарти НАТО.
Політика Польщі полягає в тому, щоб допомагати Україні на двосторонній основі та через співпрацю з членами Альянсу та партнерами зі збереженням рівня якості своєї оборони та військової переваги в умовах швидкої, невизначеної та складної регіональної політичної та безпекової трансформації.
Політика України полягає в тому, щоб ділитися з Польщею своїм найкращим досвідом, набутими оперативними знаннями та за необхідності – рішеннями, що стосуються посилення їхньої взаємної безпеки та взаємодоповнюваності процесів їхнього розвитку у військовій сфері, що є таким важливим для взаємної підготовки до членства України в НАТО.
З початку повномасштабної агресії Росії Польща була на передовій у наданні Україні військової сухопутної, повітряної, морської та кібернетичної підтримки. Польща передала Україні значну кількість зброї, а саме:
важке озброєння, включно з танками та бойовими броньованими машинами,
винищувачі та бойові гелікоптери,
переносні зенітні ракетні комплекси та комплекси протиповітряної оборони,
безпілотні літальні апарати та баражуючі боєприпаси,
артилерійські системи,
особисту зброю,
боєприпаси великого та малого калібру,
засоби медичного, протипожежного та індивідуального захисту військовослужбовців,
інше озброєння та обладнання.
Польща також мобілізувала країни-однодумців для просування нових форм підтримки, як-от постачання сучасних систем зброї західного виробництва.
З початку 2022 року Польща надала 44 пакети різних видів озброєння та боєприпасів. Їхня загальна вартість разом з іншими формами підтримки Збройних Сил України, особливо у формі підготовки, матеріально-технічного забезпечення, постачання, технічного обслуговування та ремонту, а також у медичній сфері, перевищила 4 мільярди євро.
Враховуючи вищезазначене, у 2024 році Польща надасть декілька пакетів істотної військової допомоги та продовжить надавати значну підтримку протягом наступних 10 років.
Польща продовжуватиме виділяти військову допомогу Україні стільки, скільки буде потрібно, надаючи пріоритет зусиллям, спрямованим на зміцнення бойових спроможностей України в усіх сферах. Ця підтримка буде здійснюватися на двосторонній основі та шляхом внеску у:
коаліції, ЄС, НАТО та інші багатосторонні ініціативи, спрямовані на забезпечення захисту України від російської агресії та зміцнення її обороноздатності;
підготовку Збройних Сил України та інших Сил безпеки й оборони;
допомогу у створенні стратегічних запасів, необхідних для швидкого стримування потенційних майбутніх агресій;
зусилля щодо забезпечення повної оперативної сумісності Збройних Сил України з НАТО, що є ключовим для її майбутнього членства.
Польща продовжуватиме активно залучатися до Контактної групи з питань оборони України (UDCG). Беручи до уваги кількість важкої техніки, яку Польща надала Україні, а також роль Польщі у створенні коаліції західних танків, Польща взяла на себе лідерство в коаліції бронетанкових сил у межах UDCG. Ця коаліція підтримуватиме постачання комплексного пакета бронетехніки та сприятиме покращенню оперативної сумісності українських і союзницьких сил.
Польща також братиме участь в інших коаліціях і залишатиметься відкритою для розгляду й коригування свого внеску в можливі майбутні ініціативи, враховуючи розвиток інструментів допомоги.
Польща продовжуватиме роботу логістичного хаба (POLLOGHUB з його повітряними, автомобільними й залізничними модулями) та висловлює рішучість зберегти свою провідну роль у забезпеченні ефективного постачання озброєння та обладнання в Україну. Польща сприятиме переміщенню військового та цивільного персоналу, озброєння та обладнання Збройних Сил України та інших Сил безпеки й оборони територією Польщі до інших країн для навчання та інших цілей, як це робилося з початку російського вторгнення.
Визнаючи значний прогрес України на шляху до євроатлантичної інтеграції, Польща підтримуватиме процес військової модернізації Збройних Сил України та інших Сил безпеки й оборони, спрямований на підвищення оперативної сумісності з НАТО, а також адаптацію до стандартів НАТО. Підтримуючи поточний процес оборонної реформи в Україні, Польща даватиме поради на стратегічному, оперативному й тактичному рівнях. Особливу увагу буде приділено здійсненню демократичного контролю над Збройними Силами України, покращенню практики боротьби з корупцією, прозорому управлінню ресурсами та іншим необхідним реформам, що стосуються інституційної трансформації оборонного сектору.
З початку повномасштабної агресії Росії Польща безперервно постачала військове обладнання Україні також через Європейський фонд миру (EPF), одночасно просуваючи надійний та ефективний характер цього інструменту, щоб заохотити інші держави-члени приєднатися до нього. Польща працюватиме зі своїми партнерами в ЄС, щоб забезпечити довгострокову стійку підтримку України через EPF, Фонд допомоги Україні (UAF) та інші потенційні майбутні інструменти.
Польща на прохання України заохочуватиме громадян України повертатися до України для служби у Збройних Силах України та інших Силах безпеки й оборони.
Учасники визнають, що в умовах нинішньої російської агресивної війни Україна здобула значний досвід та знання, які можуть сприяти подальшій модернізації Збройних сил Польщі. Учасники визначать детальний обсяг та напрями майбутнього співробітництва у цій сфері.
Учасники прагнутимуть налагодити тісніше співробітництво на рівні командувань та видів збройних сил (шляхом обміну офіцерами зв’язку) з метою підтримки обміну досвідом та набутими знаннями.
Визнаючи потенціал ЛитПолУкрбригу в підтримці спроможностей Збройних Сил України, Учасники продовжуватимуть брати участь у процесі навчання українських військових, зокрема на території Польщі, та інших формах військового співробітництва в цьому форматі.
Польща продовжуватиме надавати військову допомогу Україні шляхом обміну досвідом у кіберсфері, а також у розробці, впровадженні та використанні систем системного аналізу та розробки програм (SAP) і систем планування ресурсів підприємства (ERP).
Учасники працюватимуть разом над посиленням військових спроможностей України з метою досягнення такого рівня, який у разі зовнішньої агресії проти Польщі в період до вступу України в НАТО дасть Україні змогу надати у відповідь ефективну військову допомогу.
Учасники погоджуються з необхідністю продовження двостороннього діалогу та діалогів з іншими партнерами, спрямованих на вивчення обґрунтування та доцільності можливого перехоплення в повітряному просторі України ракет і дронів, випущених у напрямку території Польщі, дотримуючись необхідних процедур, погоджених державами та причетними організаціями.
Визнаючи істотну підтримку, надану до цього часу Повітряним силам України з боку Польщі, зокрема винищувачі МіГ-29, Учасники продовжать у 2024 році й надалі двосторонній діалог щодо подальшої співпраці стосовно цієї повітряної платформи та розглянуть можливість передачі ескадрильї МіГ-29 без шкоди для безпеки Польщі та оперативних можливостей Повітряних сил Польщі.
Підготовка та навчання
Польща зобов’язується продовжувати забезпечувати підготовку та військову освіту на території Польщі (включно з програмами підготовки інструкторів) та підтримувати розбудову потенціалу українських Сил безпеки й оборони. Як приймаюча сторона оперативного командування CAT-C Місії військової допомоги ЄС (EUMAM) на сьогодні Польща підготувала приблизно третину із загальної кількості в 50 тисяч українців, які пройшли навчання в межах EUMAM. Одночасно з двосторонньою підтримкою Польща забезпечила підвищення кваліфікації для майже 22 тисяч українських військових.
Підготовка буде продовжена в межах EUMAM, що проводиться під егідою ЄС – CAT-C, командування оперативного рівня, у формі двосторонньої підготовки та підтримки як приймаючої країни. Підготовку буде продовжено за трьома напрямами:
спеціальна підготовка відповідно до потреб, а також медична та військово-інженерна підготовка;
колективна – включно з підготовкою бригад, механізованих батальйонів і танкових штабів;
командування – підготовка командирів бригад і взводів.
Вищезазначені навчання доповнюються та доповнюватимуться навчаннями, які проводять Збройні сили Польщі у співпраці із союзниками відповідно до інших угод.
3. Цей тип підготовки забезпечує конкретну додану вартість і сприяє підвищенню оперативної сумісності сил. Польща готова розширювати та гнучко коригувати свою пропозицію підготовки на двосторонній основі або в межах EUMAM з метою включення ширших компонентів українських Сил безпеки й оборони, а також різних типів спроможностей.
4. Польща продовжить організацію курсів англійської мови для Збройних Сил України у польських військових університетах та спеціальну підготовку, зокрема медичну, а також військово-морську підготовку та освіту. У межах медичної підтримки Польща продовжить свою участь у започаткованій у 2023 році ініціативі щодо надання допомоги у підготовці мультидисциплінарних команд системи психологічної підтримки, зокрема фахівців із психологічного відновлення та реабілітації Збройних Сил України.
5. Можливість розширення обсягу підготовки фахівців для Збройних Сил України залежатиме від спроможностей Збройних сил Польщі.
6. Учасники продовжать співпрацю з питань підготовки особового складу Сил безпеки й оборони України на території Польщі. Громадяни України, які тимчасово проживають у Польщі та інших державах, зможуть узяти участь у процесі підготовки. Учасники домовляться про порядок відбору, підготовки, комплектування, забезпечення зброєю, технікою та боєприпасами, а також про соціально-фінансову підтримку таких військових і статус їхнього перебування на території Польщі.
7. Учасники проводитимуть щорічний діалог високого рівня з питань стратегічної оборони та політики безпеки, зокрема, за необхідності, у розширеному форматі.
Співробітництво у сфері оборонної промисловості
Учасники заохочуватимуть та сприятимуть залученню своїх оборонних промислових підприємств до розвитку обороноздатності України. Особлива увага приділятиметься розвитку та збереженню військової переваги України, необхідної для самооборони від агресії Росії.
Польща підтримуватиме зусилля України, спрямовані на інтеграцію її оборонної промисловості до оборонних і безпекових рамок НАТО та ЄС, зокрема в контексті нових перспектив оборонного співробітництва між Україною та ЄС.
Учасники визначать можливості для тіснішого оборонно-промислового партнерства та співробітництва, які спрямовані на отримання взаємної комерційної та політичної вигоди. З цією метою Польща розгляне шляхи залучення інвестицій і фінансової допомоги за потреби, зокрема під час війни та у період післявоєнного відновлення.
Учасники співпрацюватимуть для створення сприятливого середовища для того, щоб польські оборонні компанії розміщували виробництво також в Україні. Крім того, вони мають намір включити у виробничі ланцюги військової техніки та майна українські підприємства.
Польща вивчатиме подальші можливості для розширення поточного обслуговування та ремонту військової техніки, переданої Польщею, членами Альянсу та партнерами Збройним Силам України та іншим Силам безпеки й оборони, спираючись на накопичений досвід, зокрема щодо ремонту важкого обладнання на місці. Допомога в ремонті та обслуговуванні військової техніки надаватиметься як для сучасної зброї польського виробництва, так і для пострадянської техніки.
Визнаючи стратегічну важливість космічної галузі, Учасники нададуть пріоритет розробці проєктів у спільно узгоджених сферах космічної діяльності на основі роботи, виконаної до цього часу відповідними космічними агентствами.
Учасники працюватимуть над посиленням зусиль з метою зменшення наявних бар’єрів для промислового співробітництва, серед іншого в космічній галузі, беручи до уваги загальну безпекову ситуацію та законні інтереси своїх галузей промисловості, зокрема шляхом оцінки найкращих варіантів розміщення виробництва в Україні чи Польщі, а також шляхом вивчення можливостей спільного виробництва.
Учасники на регулярній основі розглядатимуть заходи щодо пом’якшення наявних ускладнень у ланцюгу постачання, які перешкоджають виробництву пріоритетної зброї та боєприпасів.
Польща співпрацюватиме з Україною для посилення захисту переданих технологій та прав інтелектуальної власності. Водночас Україна здійснюватиме заходи для захисту цих технологій та інтелектуальної власності.
Учасники активізують двосторонню співпрацю з питань контролю за міжнародними передачами зброї та зміцнення спроможності України управляти запасами стрілецької зброї та легкого озброєння, які перебувають під державним контролем або у володінні цивільних осіб.
Україна та Польща працюватимуть над перетворенням оборонної промисловості України на потужну спроможність, яка дасть Україні змогу відновити свою територіальну цілісність у межах кордонів, які були міжнародно визнані з 1991 року, будучи основним рушієм для економічного відновлення та невід’ємною частиною ефективного стримування майбутніх спроб агресії задля забезпечення миру та процвітання України, Польщі та всієї Європи. Протягом цього процесу Україна візьме на себе зобов’язання залучати польські підприємства.
Шлях до НАТО
Учасники знову підтверджують, що Україна належить до євроатлантичної сім’ї та приєднається до лав союзників НАТО. Членство України в НАТО буде значним внеском у мир і стабільність у Європі.
Будь-яка форма двосторонніх зобов’язань або гарантій безпеки, наданих Україні її партнерами, не може бути альтернативою повноправному членству в НАТО.
Польща залишається непохитним прихильником зусиль України, спрямованих на набуття членства в НАТО шляхом, але не обмежуючись, просування практичного та політичного співробітництва через Раду Україна – НАТО, багаторічний Комплексний пакет допомоги НАТО та адаптовану Річну національну програму України.
Польща підтримує подальше зміцнення відносин між Україною й НАТО та практичного співробітництва, включно зі збільшенням ролі НАТО в підтримці України.
Учасники погоджуються, що використання засвоєних уроків і набутого під час війни досвіду та впровадження їх у доктрину, тактику та операції в Україні, а також у країнах Альянсу залишаються основним пріоритетом. Тому вони співпрацюватимуть, щоб гарантувати подальший розвиток Спільного центру аналізу, підготовки та навчання Україна – НАТО (JATEC) у Бидгощі (Польща) та на будь-якій додатковій майбутній локації.
IV. Невійськове співробітництво, зокрема протидія гібридним загрозам
Критична інфраструктура
Польща співпрацюватиме з Україною задля посилення безпеки, відбудови та захисту критичної інфраструктури України на двосторонній основі та в межах Європейського Союзу, НАТО та інших відповідних міжнародних структур.
Учасники зміцнюватимуть своє співробітництво для підвищення стійкості та готовності як державних, так і громадських організацій, зокрема шляхом обміну інформацією, надання обладнання за наявності, обміну найкращими практиками та досвідом.
Учасники розглянуть можливість започаткування спільних освітніх і навчальних програм для фахівців із захисту критичної інфраструктури, а також сприятимуть доступу українських експертів до відповідних міжнародних програм і проєктів на території Польщі та інших країн-партнерів.
Цивільний захист
Польща була однією з країн, яка ініціювала та активно підтримувала приєднання України до Механізму цивільного захисту ЄС (UCPM), який залишається ключовим у наданні Україні допомоги у сфері цивільного захисту, а також у підтримці запобігання та готовності до катастроф та інших криз.
Польща також зробила значний внесок у передачу матеріальної та іншої допомоги відповідно до потреб українських рятувальників і цивільного населення. Загалом Польща передала 2895 палет протипожежного обладнання, зокрема: засоби індивідуального захисту (наприклад, спеціальний одяг, каски для пожежників, черевики для пожежників), тепловізори, генератори електроенергії (792 одиниці), медичні сумки, 259 пожежних автомобілів. Додаткову пожежну техніку й транспорт було доставлено у зв’язку зі знищенням російськими військами Каховської греблі на річці Дніпро.
Польща підтверджує своє зобов’язання надавати багатовимірну допомогу на основі потреб України, включно з підготовкою та іншою підтримкою в подальшому розвитку української системи цивільного захисту.
Обидві сторони також отримають вигоду від знань і досвіду, набутих під час управління поточними та майбутніми ризиками.
Ризики використання хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї (ХБРЯ)
Учасники мають намір і надалі розширювати поточну двосторонню співпрацю з метою посилення стійкості України та розвитку її спроможностей цивільного захисту від ризиків, пов’язаних із ядерною, біологічною та хімічною зброєю.
Кібербезпека
Визнаючи Меморандум про взаєморозуміння у сфері кіберзахисту між Міністерством цифрової трансформації України та Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в кіберпросторі і Канцелярією Прем’єр-міністра Польщі, підписаний у Києві 22 серпня 2022 року, як основу для співробітництва у сфері кібербезпеки та суміжних сферах, Учасники погодилися докласти подальших зусиль для покращення своїх можливостей реагувати на будь-які подальші загрози, що надходять із кіберпростору.
Ще до початку повномасштабної агресії Росії Польща була передовою державою у наданні Україні допомоги у сфері кібербезпеки, даних, інформації та комунікаційних систем. Це суттєво підтримало стійкість функціонування багатьох українських національних і локальних систем.
Польща послідовно співпрацює з Україною у сфері кібербезпеки та ІТ-допомоги та продовжить надавати підтримку й надалі.
Польща продовжуватиме брати участь та активно залучатиметься як головний координаційний офіс до роботи міжнародного Талліннського механізму (TM), метою якого є координація та сприяння розбудові цивільного кіберпотенціалу, щоб допомогти Україні відстоювати її основоположне право на самооборону в кіберпросторі та відповісти на потреби довгострокової кіберстійкості. Польща (Міністерство цифрових справ) продовжуватиме виконувати роль бек-офісу, який пов’язує потреби України у сфері кібербезпеки з відповіддю партнерів.
Учасники працюватимуть разом для виявлення, припинення та стримування зловмисних кібероперацій, зокрема зловмисного використання кіберспроможностей будь-якою ворожою державою та недержавними суб’єктами проти Учасників, включно з використанням кіберінструментів для шпигунства, гібридних атак та загроз системам критичної інфраструктури. Вони також посилять оперативне співробітництво у боротьбі з кіберзлочинністю.
Безпечна цифрова трансформація
Учасники визнають, що технологія блокчейн підвищує довіру громадян до послуг державного управління та обмежує простір для зловживань у цифровому світі.
Учасники підтримуватимуть використання квантових технологій для розвитку стійких і безпечних комунікацій між польськими та українськими установами.
Учасники визнають переваги співпраці з питань кібербезпеки щодо штучного інтелекту (ШІ).
Інформаційна безпека та боротьба з пропагандою
Учасники визнають критичну важливість інформаційної безпеки в сучасну цифрову епоху. Удосконалення технологій, зокрема ШІ, призвело до збільшення таких загроз, як пропаганда, зовнішнє інформаційне маніпулювання та втручання (FIMI), зокрема через дезінформаційні кампанії, що створює значні виклики для демократичних процесів, національної безпеки та соціальної єдності.
З початку агресії Росії Польща намагалася привернути увагу міжнародної спільноти до небезпек, які становлять операції російського FIMI, основною метою яких є зменшення суспільної підтримки України. Польща підтримуватиме ці зусилля, сприяючи ЄС, НАТО та іншим багатостороннім зусиллям та ініціативам, спрямованим на ефективніше охоплення ключових аудиторій у Європі та за її межами фактами про невиправдану війну Росії проти України.
Учасники спільно працюватимуть для протидії загрозам інформаційній безпеці в усьому світі, включно з пропагандою та FIMI, особливо на тимчасово окупованих територіях України, шляхом обміну інформацією, спільної оцінки загроз та скоординованих зусиль реагування, а також надання Україні міжнародної технічної допомоги.
Учасники мають намір зміцнити свою співпрацю у підвищенні стійкості до загроз інформаційній безпеці, пропаганди та інших форм FIMI. З цією метою вони проводитимуть спільну комунікаційну діяльність, обмінюватимуться знаннями щодо найкращих практик та інструментів протидії дезінформації, зокрема на основі ШІ, а також організовуватимуть відповідні тренінги та проєкти медіаграмотності.
Співробітництво у сфері розвідки та контррозвідки
Польські спецслужби співпрацюватимуть з українськими спецслужбами у виявленні та протидії спільно визнаним загрозам.
Польща підтримуватиме Україну у зміцненні її співпраці з НАТО у сфері розвідки та контррозвідки.
Співробітництво у боротьбі з тероризмом
1. Україна та Польща поглиблять співробітництво у сфері протидії міжнародним терористичним організаціям, їхнім афілійованим установам і групам, активізують обмін інформацією про іноземних бойовиків-терористів, вживатимуть заходів для виявлення каналів їхнього пересування та юридичних і фізичних осіб, які використовуються для фінансування, надання матеріальної та іншої підтримки міжнародним терористичним організаціям.
Боротьба з небезпечною та організованою злочинністю
Учасники мають намір вжити заходів для боротьби з небезпечною та організованою злочинністю (НОЗ).
Для протидії всім видам діяльності НОЗ спільні зусилля можуть охоплювати форми співпраці, передбачені чинними двосторонніми угодами між Учасниками, або тими, які вони можуть укласти у майбутньому.
Беручи до уваги переговорний прогрес, Учасники сповнені рішучості укласти міжурядову Угоду про співробітництво у сфері боротьби з організованою злочинністю.
Нелегальна міграція
1. Учасники співпрацюватимуть з метою зменшення ризику нелегальної міграції та інших транскордонних злочинів. Цього буде досягнуто шляхом обміну інформацією, спільних робочих груп та ефективної взаємодії відповідних правоохоронних органів.
Співробітництво у сфері морської безпеки
1. Учасники прагнутимуть координувати свої зусилля у зміцненні міжнародного співробітництва у сфері морської безпеки відповідно до Конвенції ООН з морського права та інших міжнародно-правових документів. Україна та Польща працюватимуть над варіантами підтримки України в посиленні безпеки у Чорноморському регіоні.
2. Учасники опрацюють можливості свого внеску у розбудову морського потенціалу України на двосторонній основі та через співпрацю із союзниками та партнерами. Розвиток морського флоту України може бути досягнутий шляхом зусиль із нарощування потенціалу, промислового виробництва, зусиль із підготовки, а також фінансової допомоги.
V. Політичне співробітництво
Двосторонні відносини
Учасники розвиватимуть тісні та дружні відносини в усіх сферах, засновані на спільних цінностях і солідарності перед лицем агресивної війни Росії проти України та спільних загроз і викликів.
Учасники поглиблюватимуть свої двосторонні відносини шляхом подальшого зміцнення регулярних консультаційних форматів, використання форматів внутрішньоурядових та галузевих консультацій, а також обмінів на експертному рівні.
Учасники розглянуть можливість укладення нового двостороннього договору, який усебічно регулюватиме всю повноту відносин між Учасниками.
Учасники сприятимуть взаємному економічному співробітництву, включно з торгівлею та інвестиціями, прагнутимуть забезпечити для них сприятливі умови, беручи до уваги захист інвестицій, технологій, авторських і патентних прав.
Учасники заохочуватимуть співробітництво між бізнесами та створюватимуть рівні умови для підприємців. Учасники також підтримуватимуть використання чинних та майбутніх фінансових механізмів, спрямованих на стимулювання економічної діяльності українських та польських бізнес-спільнот.
Учасники сприятимуть розвитку співробітництва між підприємствами, органами економічного самоврядування та бізнес-інституціями.
Учасники сприятимуть розвитку співробітництва у сфері науки і технологій.
Учасники заохочуватимуть співробітництво між українськими та польськими компаніями, зокрема у сфері фінансових послуг, пов’язаних із ринками капіталу та страхуванням, із розумінням, що обидва Учасники визнають, що надання певних регульованих послуг (включно з банківськими, страховими чи інвестиційними послугами), а також доступ до ринку капіталу залишаються підпорядкованими європейським і національним нормам і можуть вимагати, залежно від обставин, ліцензії, дозволу, повідомлення або іншого рішення компетентного національного наглядового органу, яке можна отримати лише після виконання певних умов з боку заявника.
Україна та Польща висловлюють бажання встановити довгострокове стратегічне партнерство у сфері вищої освіти й науки. Важливо розвивати наявні механізми двостороннього співробітництва, зокрема ті, що стосуються академічного та наукового обміну. Учасники відкриті до взаємних пропозицій щодо бажаних напрямів двостороннього співробітництва, партнерства та підтримки. Україна та Польща підкреслюють свою готовність зміцнювати взаєморозуміння між їхніми народами, зокрема шляхом пошуку – за підтримки дослідних центрів – примирення щодо спірних питань, які є наслідком складної історії обох держав.
Україна та Польща заохочують свої університети та інші заклади сектору вищої освіти й науки розбудовувати тісні відносини та використовувати механізми підтримки, доступні у межах фінансових установ та Європейського Союзу.
Учасники працюватимуть разом над розробкою спільних інструментів для історичних досліджень, а також інструкцій щодо навчальних програм для шкільних підручників з історії відносин двох держав і народів, зокрема на основі українсько-польського братерства у війні 1920 року з більшовицькою Росією.
Учасники вирішили посилити співробітництво у проведенні пошуків, ексгумацій та інших заходів для гідного поховання жертв конфліктів, репресій і злочинів, скоєних на території України та Польщі, а також щодо запитів до компетентних органів обох Учасників для виконання таких робіт.
Соціальний захист
Уряд Республіки Польща на ранньому етапі війни вжив низку заходів для допомоги громадянам України. Це були як найбільш термінові заходи прийому, так і системні рішення, спрямовані на створення – наскільки це можливо – задовільної соціальної та професійної інтеграції для осіб з України, які були вимушені виїхати внаслідок російської агресії. Серед іншого Польща активно підтримувала доступ громадян України до електронних комунікаційних послуг на території Польщі, зокрема, надавши кілька сотень тисяч передплачених SIM-карт для безкоштовного спілкування з родинами, які залишилися на території Польщі, а також запровадивши необмежений безкоштовний доступ до окремих сайтів державних установ України.
Польща прийняла понад 1,6 мільйона осіб з України, які були вимушені виїхати внаслідок російської агресії, переважно жінок і дітей. Завдяки Спеціальному закону від 12 березня 2022 року про допомогу громадянам України вони мають доступ до соціального забезпечення нарівні з громадянами Польщі. Усі форми підтримки громадян України, які пропонуються різними системами, зокрема системою підтримки сім’ї, соціальною допомогою, системою освіти, включно з фінансовою підтримкою, доступом до соціальних послуг та закладів догляду та освіти, сприяють збільшенню шансів їх швидкої соціальної інтеграції та виходу на ринок праці.
Учасники підтверджують всебічну підтримку з боку уряду Республіки Польща та польського народу для громадян України, які були змушені шукати притулок у Польщі, включно з дітьми, евакуйованими з прийомних сімей в Україні.
Польща використала всі свої ресурси, щоб підтримати переселення дітей з українських прийомних сімей, які перебувають у центрах колективного розміщення, до будинків сімейного типу. Учасники домовилися співпрацювати у напрямі створення можливостей для прийомних сімей з України, які тимчасово перебувають на території Польщі, приймати українських дітей, евакуйованих до Польщі із закладів соціальної опіки України.
Учасники підтверджують свою готовність до подальшої співпраці з метою забезпечення добробуту дітей, евакуйованих з України до Польщі.
Учасники погодилися обмінюватися досвідом та передовими практиками щодо вдосконалення системи соціального захисту, адаптації українського законодавства та політики у соціальній сфері до законодавства та стандартів ЄС. Зокрема, буде приділено увагу обміну досвідом соціальної підтримки малозабезпечених сімей із дітьми.
Шлях до ЄС
Польща вкотре наголошує, що Україна належить до європейської сім’ї і її майбутнє – в ЄС. Польща високо оцінює зусилля України, спрямовані на впровадження реформ у надзвичайно складних умовах.
Учасники підтверджують свій намір конструктивно працювати над інтеграцією України в ЄС з метою її повноправного членства.
Польща готова підтримувати Україну на її шляху до членства в ЄС і поділитися своїм досвідом і ноу-хау з наголосом на практичних рекомендаціях.
Польща активно сприятиме швидкій інтеграції України на основі прогресу, досягнутого Україною у впровадженні стандартів ЄС.
Учасники проведуть тісні консультації, щоб заздалегідь у дружньому двосторонньому форматі визначити та розглянути можливі виклики, пов’язані з процесом вступу України до ЄС, особливо в секторах, що становлять взаємний інтерес (наприклад, в агропродовольчому секторі). Вони також використовуватимуть цей формат для допомоги Україні на її шляху до ЄС.
Співробітництво та координація у межах наявних форумів та механізмів
Учасники намагатимуться забезпечити координацію дій, які здійснюються в межах цієї Угоди, з іншими напрямами діяльності на багатосторонніх форумах і в механізмах, у яких вони обидва беруть участь. Це охоплює НАТО, ЄС, Багатосторонню координаційну платформу донорів для України «Групи семи» та інші наявні або майбутні відповідні форуми та механізми.
Учасники також продовжать тісну співпрацю в межах міжнародних інституцій, включно з Організацією Об’єднаних Націй, Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Радою Європи, Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також міжнародними фінансовими інституціями (Група Світового банку, Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк).
Учасники підтвердили підтримку членства України у Європейському космічному агентстві (ESA).
Санкції
Учасники й надалі працюватимуть над тим, щоб ціна Російської Федерації за її агресію продовжувала зростати, зокрема через санкції та експортний контроль. Учасники визнають цінність обмежувальних заходів для обмеження доступу Росії до фінансів, товарів, технологій і послуг, які використовуються для її агресії, стримування потоків доходів Росії та стримування майбутніх нападів. Від початку агресивної війни Росії Польща спільно з партнерами з ЄС розробила наймасштабніший пакет санкцій, який коли-небудь запроваджувався проти великої економіки.
Польща працюватиме над максимальним посиленням санкцій проти Російської Федерації, а також проти тих у Російській Федерації та за її межами, хто підтримує або отримує прибуток від війни чи допомагає обходити санкції у третіх країнах, забезпечуючи при цьому їхню ефективність. Польща також продовжуватиме вживати рішучих дій із партнерами, щоб підтримувати санкційний тиск на Росію та боротися з усіма формами обходу санкцій, поки триватиме російська агресія та поки не буде відновлено територіальну цілісність України.
Учасники надаватимуть один одному актуальну інформацію про підстави для запровадження санкцій та іншу відповідну інформацію відповідно до взятих зобов’язань.
Справедливий мир
Учасники визнають, що Україна та вся Європа не будуть у безпеці, доки не буде встановлено справедливий мир, який поважатиме права України згідно з міжнародним правом. Тому Україна та Польща працюватимуть разом для справедливого й тривалого миру, який матиме широку глобальну підтримку.
Польща вітає зусилля України щодо досягнення справедливого та сталого миру, заснованого на принципах Української формули миру. Польща готова відігравати провідну роль у здійсненні кроків з упровадження ініціатив, які відображають принципи Статуту ООН.
Польща підтримуватиме Україну в її зусиллях забезпечити негайне звільнення та повернення всіх незаконно утримуваних, примусово переміщених та незаконно депортованих цивільних осіб, насамперед українських дітей, та сприятиме міжнародним зусиллям щодо притягнення до відповідальності осіб і організацій, відповідальних за організацію незаконної депортації та переміщення українських дітей, до правосуддя відповідно до міжнародного права та, у певних випадках, – рішень міжнародних судових установ.
Відшкодування збитків, втрат і шкоди, заподіяних російською агресією
Учасники підтверджують свою відданість притягненню Росії до відповідальності за заподіяні втрати або шкоду фізичним та юридичним особам, а також державі Україна внаслідок її міжнародно-протиправних діянь в Україні чи проти України, включно з її агресією в порушення міжнародного права. Вони підтверджують, що Росія повинна нести юридичну відповідальність, що охоплює виплату репарацій за усю шкоду, завдану такими діяннями, що також допоможе стримати майбутні напади та підтримає відновлення України.
Російські суверенні активи повинні залишатися знерухомленими, доки Російська Федерація не заплатить за шкоду, якої вона завдала Україні. Працюючи зі своїми партнерами в ЄС і «Групі семи»+, Польща шукатиме всі можливості, через які російські активи можуть бути використані для підтримки України, відповідно до міжнародного права та права Європейського Союзу.
Учасники продовжуватимуть працювати разом із державами «Групи семи» та іншими партнерами над створенням міжнародного компенсаційного механізму для надання компенсації за збитки, втрати чи шкоду, спричинені російською агресією, як це передбачено Статутом Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, ухваленим Резолюцією Комітету міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3. У зв’язку з цим Учасники вивчатимуть відповідні варіанти фінансування міжнародного компенсаційного механізму для надання швидкої та адекватної компенсації жертвам агресії.
Відповідальність
Учасники прагнутимуть притягнути до відповідальності осіб, відповідальних за воєнні злочини та інші міжнародні злочини, скоєні в Україні або проти України в контексті агресивної війни Росії, відповідно до міжнародного права, зокрема шляхом підтримки роботи Офісу Генерального прокурора України та Міжнародного кримінального суду, щоб гарантувати повне та справедливе розслідування ймовірних міжнародних злочинів за допомогою незалежного, ефективного та надійного правового механізму.
Учасники поділяють переконання щодо необхідності забезпечення відповідальності за злочин агресії проти України та створення трибуналу для забезпечення ефективної відповідальності. Тому Україна та Польща продовжать свою участь у Коаліції щодо пошуку опцій створення трибуналу щодо злочину агресії проти України. Учасники погодилися, що реакція міжнародної спільноти на агресію Росії, зокрема через переслідування злочину агресії, має вирішальне значення для майбутнього міжнародного правопорядку.
Учасники нагадують, що Україна ратифікує Римський статут Міжнародного кримінального суду, включно з поправками щодо злочину агресії, ухваленими Резолюцією RC/Res.6 на Конференції з перегляду Римського статуту, яка відбулася в Кампалі, Уганда, 11 червня 2010 року, про що також ідеться в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС на шляху до її членства в ЄС.
VI. Економічна стабільність, відновлення та відбудова
Економічне співробітництво, відновлення та відбудова
Внесок Польщі в український спротив було визнано, коли Польща приєдналася до Багатосторонньої координаційної платформи донорів для України як спостерігач і через її подальшу заявку на повноправне членство. Обидва Учасники продовжать використовувати та посилювати механізми координації, створені в межах платформи, зокрема шляхом залучення представників бізнес-спільнот. Обидва Учасники обіцяють продовжувати працювати над повноправним членством Польщі в Керівному комітеті платформи та інших поточних або майбутніх відповідних форумах і механізмах, беручи до уваги стратегічне значення Польщі для відбудови та відновлення України, а також внески, які Польща вже зробила.
Польща стала міжнародним хабом для відновлення України. Учасники визнають значну роль, яку Польща відіграла у сприянні постачанню обладнання, а також запасних частин і компонентів для відбудови енергетичної та нафтової системи України.
У зв’язку з цим Учасники визнають необхідність подальшої співпраці щодо модернізації прикордонної інфраструктури, пов’язаної з ветеринарним та фітосанітарним контролем, зокрема через прозору реалізацію проєктів, що фінансуються наданим Польщею кредитом на умовах пов’язаної допомоги, а також тісну координацію митниць та прикордонних служб.
У координації в межах ЄС та з відповідними міжнародними організаціями і міжнародними фінансовими інституціями Польща прагнутиме сприяти підтримці відновлення та відбудови України, зокрема через Раду з питань співпраці з Україною. Учасники продовжать зміцнювати механізми координації спільних зусиль для підтримки відбудови та заохочення залучення приватного сектору, зокрема через механізми, встановлені в Меморандумі про взаєморозуміння щодо співробітництва у сфері відбудови України, підписаному між Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України та Міністерством економічного розвитку та технологій Республіки Польща у Варшаві у квітні 2023 року.
Учасники визнають необхідність тісного співробітництва приватного, неурядового секторів та органів місцевого самоврядування у проєктах, спрямованих на відновлення, відбудову та модернізацію України. Учасники працюватимуть разом над посиленням співробітництва з приватним сектором, використовуючи переваги роботи філії Управління ООН з обслуговування проєктів (UNOPS) у Варшаві.
Учасники погоджуються, що зусилля з відновлення та відбудови мають бути прозорими та підзвітними українському суспільству та міжнародній спільноті, а також здійснюватися відповідно до визнаних міжнародних стандартів, правил та передового досвіду, особливо у сфері боротьби з корупцією, зокрема у правоохоронних органах.
Польща тісно співпрацюватиме з Україною для визначення та розвитку відповідних та ефективних каналів поширення з метою обмеження негативного впливу на сільськогосподарські ринки та забезпечення чесної конкуренції на Єдиному ринку.
Польща продовжуватиме підтримувати Україну в посиленні її людського капіталу та інституційної спроможності шляхом обміну досвідом у сфері економічної трансформації, інституційної розбудови, реформи місцевого самоврядування, зокрема з огляду на переговори про вступ до ЄС.
Польща підтримуватиме Україну в розбудові інституційної, економічної та соціальної стійкості. Це охоплюватиме підтримку Державної служби України з надзвичайних ситуацій у багатьох критичних сферах, що посилить реагування на надзвичайні ситуації та покращить цивільний захист, зокрема цивільну оборону. Особливу увагу буде приділено забезпеченню інклюзивного соціального відновлення у сфері освіти та охорони здоров’я, зокрема для задоволення потреб найбільш уразливих верств населення.
Оскільки зусилля, спрямовані на відбудову України та сприяння економічному відновленню, тривають, необхідно визнати вирішальну роль підприємців. Польща вже запровадила численні пільги для українських підприємців.
Україна погоджується, що спрощені та прискорені процедури мають бути запроваджені, щоб також полегшити вихід польських компаній на український ринок. Це має охоплювати прискорені процедури отримання ліцензій, дозволів та реєстрації, що дасть змогу польським підприємцям швидко та ефективно забезпечити свою присутність.
Учасники співпрацюватимуть з українськими підприємствами для заміни критично важливого промислового обладнання, яке було пошкоджене або зруйноване під час війни, водночас посилюючи взаємні зусилля для відновлення зруйнованої та пошкодженої промисловості.
Визнаючи, що багато учасників Сил безпеки і оборони України та їхні сім’ї продовжуватимуть страждати від наслідків поранень і хвороб, спричинених агресією Росії, Учасники розширюватимуть співробітництво щодо політики стосовно ветеранів шляхом обміну стратегіями, стандартами, рамками та найкращими практиками підтримки ветеранів війни та членів їхніх сімей у переході до цивільного життя та успішній реінтеграції у соціально-економічне життя суспільства.
Учасники визнають необхідність об’єднання зусиль, спрямованих на захист населення та територій України від негативних наслідків мін та вибухових залишків війни внаслідок російської агресії та пом’якшення руйнівних наслідків після її завершення. Польща продовжуватиме підтримувати бойове та гуманітарне розмінування, ініціативи з навчання ризиків та розбудову спроможностей.
Учасники зобов’язуються зміцнювати співробітництво в межах ОЕСР для досягнення прогресу на шляху до членства України в ОЕСР. Польща вкотре наголошує, що Україна належить до родини народів-однодумців та країн, що розвиваються, і проходить через вирішальні реформи. Україна вже відіграє значну роль як у регіональному, так і в глобальному масштабі, заслуговуючи в майбутньому на належне місце в родині ОЕСР. Польща високо оцінює зусилля України, спрямовані на впровадження реформ у надзвичайно складних умовах. Польща має на меті продовжувати надавати свій досвід і експертні знання для підтримки Плану дій України щодо виконання Програми ОЕСР для України, а також продовжувати фінансову підтримку Українського офісу ОЕСР у Києві в межах початкового діалогу щодо вступу. З цією метою Польща також виділила добровільний внесок у 2022 та 2023 роках у розмірі 180 000 євро для створення та забезпечення роботи Українського відділу в Секретаріаті ОЕСР. Польща розгляне можливість продовження такої практики.
Енергетична безпека залишається надзвичайно важливою для стійкості України. Відповідно до польського співголовування разом із Данією та Норвегією у робочій групі з енергетичної безпеки Української формули миру, а також участі в дискусіях у форматі «Групи семи»+, Польща продовжить надавати підтримку енергетичному сектору України.
Україна продовжить докладати зусиль для вдосконалення нормативно-правової бази відповідно до норм ЄС у сфері енергетики та телекомунікацій, а також для забезпечення довгострокової передбачуваності та ефективного застосування з метою створення оптимальних умов для подальшого співробітництва та майбутніх інвестицій у секторі енергетики та телекомунікацій.
Учасники визнають, що логіка новоствореного Ukraine Facility полягає в тому, щоб спрямувати фінансову підтримку ЄС на реалізацію плану відбудови, запропонованого Україною та згодом схваленого ЄС, який називається Планом щодо України. План щодо України охоплюватиме бачення відновлення, відбудови та модернізації України, а також підтримку реформ, необхідних на шляху до членства в ЄС. Польща готова підтримувати Україну в усьому процесі реалізації Плану щодо України.
Сполучення
Учасники продовжать докладати зусиль для розширення мережі взаємних транспортних сполучень та відповідної інфраструктури, зокрема пов’язаної з сільськогосподарською продукцією, а також у сфері транспорту, зокрема залізничного, автомобільного, повітряного, для забезпечення ефективного використання наявних транскордонних електроенергетичної та телекомунікаційної інфраструктур, а також визначення умов, необхідних для забезпечення надійної потужності для транспортування природного газу з Польщі до України, включно з постачанням скрапленого природного газу з польських LNG-терміналів.
Щодо будівництва доріг Польща розширює мережу швидкісних доріг у бік України, зокрема швидкісних доріг S12 і S17. Остання ділянка швидкісної дороги S12 перед кордоном співфінансується за кошти, надані в межах конкурсу CEF, у якому брали участь Україна та Польща. Польща сподівається на швидке будівництво продовжень вищезгаданих швидкісних доріг з українського боку, що забезпечить пряме дорожнє сполучення Захід – Схід.
Щодо залізниць, то у 2023 році Польща відновила залізничний пункт пропуску (ПП) на українсько-польському кордоні Рава-Руська – Гребенне. Найближчим часом буде відкрито новий залізничний ПП Нижанковичі – Мальховичі. Польща готується модернізувати залізничні лінії в бік України, очікуючи подальшого збільшення обсягів перевезень. Учасники зосередяться на модернізації з’єднання, насамперед стандартних, а також широких колій (1435 і 1520 мм) на ПП, розвитку інфраструктури перевантажувальних терміналів уздовж залізничної лінії 65, а також у районі Хелма та Медики (включно з інтермодальними терміналами).
Польща зацікавлена у відкритті українського неба відразу після припинення російської агресії. Польща організувала навчання для українських авіадиспетчерів, яке дає їм змогу зберегти право практикувати свою професію.
Польща докладе всіх зусиль, щоб і надалі надавати вільний доступ до послуг зв’язку для громадян України та тих, хто переїхав до Польщі через російське вторгнення. У 2022 та 2023 роках Польща придбала та передала Україні майже 20 тис. терміналів системи супутникового зв’язку Starlink (у межах кредиту). Польща покрила абонентську плату, підтримка триває й у 2024 році.
З 2023 року у відповідь на руйнування енергетичної інфраструктури, зокрема інфраструктури, яка використовується для живлення пристроїв та елементів телекомунікаційної інфраструктури, Польща розширила обсяги допомоги, закупивши та надавши Україні пристрої для накопичення електроенергії для аварійного забезпечення живлення комунікаційної інфраструктури на території України для її громадян.
Польща також підтримуватиме цифровий зв’язок в Україні, пропонуючи інші методи підключення.
Польща продовжуватиме підтримувати Україну в межах Міжнародного телекомунікаційного союзу, вживаючи відповідних заходів, як, наприклад, ухвалення Резолюції 1408 про допомогу та підтримку України у відбудові її телекомунікаційного сектору.
VII. Міжлюдські контакти та співробітництво органів місцевого самоврядування
Ґрунтуючись на нещодавньому досвіді солідарності та безпрецедентній допомозі, яку польське суспільство надало особам з України, які були вимушені виїхати внаслідок російської агресії, Україна та Польща прагнутимуть до подальшого розвитку глибокого та всебічного довгострокового партнерства та зв’язків між регіональними й місцевими інституціями, а також міжлюдських контактів у всіх відповідних сферах.
Учасники працюватимуть разом над посиленням співробітництва між муніципалітетами / громадами України та Польщі та на рівні місцевого самоврядування на основі чинних і майбутніх угод про партнерство.
VIII. Гуманітарна допомога
Оскільки Україна продовжує робити перші кроки з відновлення та відбудови, Учасники забезпечать продовження надання життєво необхідної гуманітарної допомоги там, де це необхідно. Учасники працюватимуть разом, щоб забезпечити цілеспрямовану гуманітарну допомогу тим, хто її потребує, зокрема населенню у важкодоступних районах.
Там, де це можливо, Учасники поступово переходитимуть на надання допомоги національним системам соціальних послуг та гуманітарної допомоги в Україні. Учасники працюватимуть разом щоб забезпечити спроможність та фінансування в руках українських місцевих органів влади та місцевих українських організацій, які є найбільш спроможними керувати оперативним наданням гуманітарних послуг.
ІХ. Реформи
Польща визнає прогрес, якого Україна досягла у здійсненні реформ. Україна продовжить свій амбітний процес реформ, зосередивши особливу увагу на сферах реформ, визначених для вступу до ЄС і викладених у рекомендаціях Європейської комісії від 8 листопада 2023 року, зокрема у сферах правосуддя, верховенства права, децентралізації, боротьби з корупцією та відмиванням грошей, секторі безпеки та державного управління, які підкреслюють відданість України демократії та верховенству права, повазі до прав людини та свободи ЗМІ.
Учасники вітають рішення Європейської ради розпочати переговори про вступ з Україною, після якого слід виконати подальші процедурні кроки, тобто скринінг та офіційний початок переговорів про вступ. Польща високо оцінює прогрес, здобутий Україною у досягненні цілей, що лежать в основі процесу вступу.
Україна продовжуватиме свій амбітний шлях реформ, щоб виконати зобов’язання, необхідні для членства в ЄС. Учасники погоджуються з важливістю продовження та завершення Україною системних реформ у секторах оборони та безпеки, включно з цивільним контролем над Збройними Силами та ефективністю й прозорістю оборонних інституцій та оборонно-промислового комплексу України.
Україна визнає необхідність вжиття додаткових заходів щодо реформ у сфері боротьби з корупцією та відмиванням грошей, правосуддя та верховенства права, децентралізації, захисту прав осіб, які належать до меншин, прозорості, безпечності та якості харчових продуктів, а також ефективного управління в економіці, сільському господарстві, секторі оборони й безпеки.
Україна бере до уваги, що узгодження її законодавства з acquis ЄС та практична імплементація acquis ЄС, зокрема пов’язаного з виробництвом, торгівлею, транспортуванням, ветеринарними та фітосанітарними стандартами, використанням засобів захисту рослин та інституційної бази, є основоположними для виконання вимог Єдиного ринку ЄС та визначають майбутній успіх багатостороннього співробітництва України.
Україна зобов’язується продовжувати процес реформ щодо децентралізації, а також зміцнювати та модернізовувати управління як на центральному, так і на місцевому рівнях.
Учасники погоджуються, що впровадження цих реформ сприятиме зміцненню демократії, поваги до прав людини та основоположних свобод, виконанню основних вимог ЄС щодо Єдиного ринку, а також відбудові, модернізації та стійкості України.
Усі реформи здійснюватимуться відповідно до пріоритетних сфер реформування, визначених для вступу до ЄС, та контрольних показників Міжнародного валютного фонду (МВФ), а також у тісній координації з основними донорами, зокрема міжнародними фінансовими інституціями, ЄС та «Групою семи». Польща й надалі підтримуватиме Україну на цьому шляху та готова надавати відповідну адміністративну підтримку.
Зважаючи на це, Польща підтримуватиме Україну у виконанні програми реформ та надаватиме технічну підтримку для впровадження необхідних реформ, зокрема щодо децентралізації, регіонального розвитку, модернізації державного апарату, боротьби з корупцією. Польща готова залучити технічних експертів до органів влади України.
Х. Заключні положення
Учасники виконуватимуть цю Угоду відповідно до міжнародного та національного права.
Учасники у разі потреби визначатимуть уповноважені органи для розробки та реалізації двосторонніх угод відповідно до напрямів співробітництва, визначених цією Угодою.
Учасники інформуватимуть один одного дипломатичними каналами про уповноважені органи, відповідальні за виконання цієї Угоди.
Уповноважені органи Учасників можуть укладати виконавчі та технічні угоди за окремими напрямами співробітництва в межах виконання цієї Угоди.
Ця Угода діє протягом десяти (10) років з дати її підписання.
Відповідно до Спільної декларації «Групи семи», Учасники мають намір залишати цю Угоду чинною, поки Україна просувається на шляху до членства в євроатлантичній спільноті.
У разі якщо Україна стане членом НАТО до закінчення строку дії цієї Угоди, Учасники вирішуватимуть її майбутній статус.
Ця Угода може бути припинена будь-яким Учасником шляхом письмового повідомлення іншого Учасника про свій намір припинити дію цієї Угоди. Дія цієї Угоди припиняється через шість (6) місяців з дати отримання такого повідомлення. Припинення дії не вплине на виконання поточних заходів або проєктів, рішення про які було ухвалено до дати припинення, якщо Україна та Польща не вирішать інше.
Ця Угода може бути змінена та доповнена, зокрема шляхом включення до неї додатків, за взаємною згодою Учасників, яка має бути оформлена в письмовій формі.
Ця Угода набирає чинності з моменту підписання.
Підписано у м. Варшава 8 липня 2024 року у двох примірниках українською, польською та англійською мовами, при цьому всі тексти є рівно автентичними. У разі будь-яких розбіжностей у тлумаченні переважну силу матиме текст англійською мовою.
