Візит Орбана в Україну: що привозив і з чим поїхав?

Візит Орбана в Україну: що привозив і з чим поїхав? 04.07.2024 17:31 Укрінформ Угорський прем’єр говорив у Києві про «мир із РФ». Але в його риториці експерти помітили… не кремлівські вуха

Вперше за 12 років і вперше за час вторгнення РФ в Україну: 2 липня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан таки відвідав Київ.

Не переповідаючи зайвих подробиць, на другу добу нас цікавить найбільше те, чому він приїхав, що привіз та з чим повернувся назад у Будапешт? Але про це згодом. Спочатку тезово – про тло цього візиту, а точніше, що йому передувало: 

  • 11 вимог щодо нацменшин, які Орбан висунув в обмін на згоду підтримати початок переговорів про вступ України в ЄС. Половина вимог стосується угорськомовної освіти, зокрема, забезпечення використання угорської мови в усьому освітньому процесі, можливість отримати переклад угорською завдань ЗНО та національного мультипредметного тесту, запровадження статусу «заклад загальної середньої освіти національної спільноти» тощо. Також є пункти щодо статусу територій, де історично проживають українські угорці, наприклад, автоматично визнати «традиційно угорськими» всі населені пункти Закарпаття, навіть ті, в яких угорці історично ніколи не жили. Ще частина – стосується політичного представництва національних меншин, зокрема, у парламенті.
  • У травні Орбан висловлював підтримку китайському «мирному плану». А ще раніше – позицію Дональда Трампа, який заявляв, що у разі перемоги на президентських виборах «може за один день закінчити війну».
  • З 1 липня Угорщина розпочала шестимісячне головування в Європейському Союзі. Нагадаємо, гасло свого головування, яке Орбан обрав, – «Зробимо Європу знову великою» (аналогія з гаслом Дональда Трампа – «Зробимо Америку знову великою») вже викликало певну стурбованість в ЄС. А ще Орбан оголосив про альянс з правими партіями Чехії та Австрії в Європарламенті, запевнивши, що незабаром спілка поповниться іншими партнерами і стане найбільшою правою групою в ЄП.

А тепер повернімося до того, з чого почали.

НАВІЩО ОРБАН ПРИЇЖДЖАВ В УКРАЇНУ?

В коментарі Укрінформу голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко заявив, що цей візит був політичним жестом з боку Орбана – демонстрацією потепління у відносинах з Україною. В першу чергу це пов’язано з початком головування Угорщини в ЄС.

«Цим візитом Орбан демонструє пріоритетність України для зовнішньої політики як Євросоюзу, так і Угорщини. Одночасно він демонструє і свою конструктивність. По-друге, Орбан хоче взяти участь у формуванні об’єднання правопопулістських партій в Європарламенті і розподілі портфелів у складі Єврокомісії, а для цього йому потрібний союз з головою уряду Італії пані Мелоні. Поінформовані джерела кажуть, що Джорджа Мелоні поставила жорстку вимогу Орбану – продемонструвати конструктивність у відносинах з Україною і Президентом Зеленським. Що врешті-решт і відбулось на саміті ЄС наприкінці червня – спілкування Орбана із Зеленським, а потім і сам візит Орбана до Києва», – розповідає політолог.

Загалом же, на його думку, нічого особливого Орбан в Київ не привіз, крім своїх неоднозначних мирних пропозицій (про це – нижче), і нічого особливого він з Києва не привезе.

«На перспективу найбільш значущим результатом цього візиту є початок переговорів про велику двосторонню міждержавну угоду. Для України важливо хоча б на певний час зняти напруженість у відносинах з Угорщиною, особливо в контексті європейської інтеграції України», – додав Володимир Фесенко.

Президент України Володимир Зеленський у Києві зустрівся з Прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Його візит відбувся одразу після початку угорського головування в ЄС.

За словами політолога Ігоря Рейтеровича, Орбан приїхав в Україну з двох ключових причин. Перша – це те, що Угорщина нині головує в ЄС, і Орбану важливо почати цей період на позитивній ноті.

«Він прагне продемонструвати іншим європейським країнам, що не є таким токсичним, як його часто сприймають. Орбан викликає багато критики серед європейських лідерів, і деякі з них навіть висловлювали сумніви щодо головування Угорщини. Тому він хоче показати себе готовим до компромісів і підтримки України, щоб знизити напруженість навколо своєї особи в ЄС. Врешті-решт, це візит більше іміджевий для самого Орбана», – каже пан Рейтерович.

Друга причина має суто утилітарний характер – захист прав угорської меншини.

«Орбан потребує маленької перемоги, оскільки внутрішня ситуація в країні для нього не надто сприятлива. Будемо відвертими, його партія програла вибори до Європарламенту, здобувши менше місць, ніж у попередні роки. Він не зміг сформувати велику праву коаліцію і тепер намагається показати своїм «ядерним» виборцям, що успішний хоча б у захисті прав угорців, які живуть за межами країни, – коментує політолог. Зверніть увагу, угорці відкрили навіть першу українську школу, більшою мірою для наших біженців. Але це символічний крок, бо багато європейських країн зробили це ще в 2022 році. Київ і Будапешт врешті домовлять по деяких пунктах, а по найбільш неадекватних угорці дадуть задню – знімуть їх з порядку денного. В результаті Орбан скаже, що, мовляв, бачите, я, як завжди, красунчик, відстояв інтереси угорців. І це зайде його «ядерному» електорату, він на цьому питанні спекулював роками і продовжує спекулювати зараз», – наголосив Ігор Рейтерович.

«ПРИПИНЕННЯ ВОГНЮ»: ЩО СТОЇТЬ ЗА ПРОПОЗИЦІЄЮ УГОРСЬКОГО ПРЕМ’ЄРА АБО ЧИЄ БАЧЕННЯ ВІН ОЗВУЧИВ? 

Поки Орбан був у Києві, пропонуючи Зеленському «припинення вогню» заради переговорів з РФ, глава МЗС Угорщини Петер Сійярто провів телефонну розмову з Лавровим. Але головне – все ж орбанівська пропозиція, на яку моментально відреагували у Сполучених Штатах: «Ми та НАТО чітко заявили, що тут насправді тільки одне рішення: Російська Федерація просто має вийти з території України».

Цікавимося, що про все це думають наші співрозмовники.

«Розмова Сійярто з Лавровим під час візиту Орбана до Києва зайвий раз засвідчила як подвійність зовнішньої політики Угорщини (збереження особливих відносин з Росією, всупереч спільній позиції ЄС, але без конфліктного відходу від спільної політики ЄС щодо України і Росії), так і ймовірну претензію Будапешта на роль посередника в майбутніх мирних переговорах про завершення війни», – вважає Володимир Фесенко.

Подібним чином висловився Ігор Рейтерович: «Те, що Сійярто під час візиту Орбана в Україну зателефонував Лаврову, є демонстративним кроком. На мою думку, угорці зробили це для того, щоб підкреслити свою багатовекторність. Вони ніби сигналізують Росії: ми враховуємо і ваші інтереси. Це дипломатія в стилі – і нашим, і вашим».

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан

Щодо так званої «мирної пропозиції» Орбана… На думку Володимира Фесенка, це не для Росії, а для власного самопіару і на користь Трампу.

«Росія під час війни веде переговори, здійснюючи військовий тиск на протилежну сторону. Так у нас було і в 2014, і в 2015 рр., коли домовлялись про Мінські угоди. Тому пропозиція про те, щоб спочатку було перемир’я, а потім мирні переговори, це не відповідає стилю Путіна. І Путін не хоче заморозки війни, він хоче мирної угоди на умовах односторонніх поступок України. За заморозку війни в Україні виступає команда Трампа, у всякому разі група його радників», – звертає увагу політолог.

Ігор Рейтерович також вважає, що пропозиції Орбана йдуть не від РФ, але й не від Трампа: «Я не вважаю, що Орбан є посланцем Путіна. Його нещодавні заяви більше відповідають китайському «мирному плану», ніж російським інтересам. Чому це дисонує з Росією? Тому що останні дві заяви Лаврова і Пєскова були якраз про інше. Вони сказали, що навіть якщо й сядуть за стіл перемовин, то війну зупиняти не збираються, себто жодного перемир’я чи припинення вогню аж допоки не буде підписано конкретний договір».  

Реакція США, на думку політолога, чітко показує, що Вашингтон розуміє недоліки китайського «мирного плану».

«Цікаво, а що буде, якщо, скажімо, на виборах переможе Трамп, і скаже, що китайський план – це повна фігня. Як Орбан, який ледве не закоханий у Трампа, на це реагуватиме?» – розмірковує пан Рейтерович.

Ну, Орбану не звикати підлаштовуватися, щось та й придумає…

«Орбан прагне заробляти політичні дивіденди і в Пекіні. Ця заява насправді йому нічого не коштувала, але галочку він собі поставив. Ніхто не збирається обговорювати «китайський мирний план», оскільки Китай не пояснив, що саме має на увазі під «повагою до територіальної цілісності та державного суверенітету згідно зі статутом ООН». Це ключовий момент. Якщо вони мають на увазі загальні принципи, тоді Росія повинна повністю вийти з території України. Якщо ж вони говорять про стан на сьогодні, то це не відповідає принципам ООН», – наголосив експерт.

Наразі Китай не готовий реально розглядати цю історію, оскільки його позиція не до кінця сформована.

«Майбутня зустріч у форматі ШОС не є альтернативою швейцарському саміту миру, адже Китай не має чітко сформульованої позиції. Фраза «давайте сідати і про щось домовлятися» не працює, оскільки Китай повинен виступати гарантом перемир'я та початку домовленостей, але на цей момент він не готовий взяти на себе таку роль», – додав Ігор Рейтерович.

А це – журналіст Віталій Портніков: «Якщо уважно подивитися на сенс приїзду угорського прем’єр-міністра до української столиці, головним змістом цього перебування є достатньо обережна пропозиція прем’єр-міністра Угорщини про припинення вогню на лінії зіткнення між російськими і українськими військами. Досі ніхто офіційно в присутності президента України Володимира Зеленського, який втім не зреагував на цю пропозицію угорського прем’єр-міністра, не говорив, що припинення вогню – це найбільш реалістична можливість закінчити війну між Росією та Україною. Деякі спостерігачі вважають, що Орбан пропонує російський наратив. Однак у Кремлі відразу ж відхрестилися від візиту угорського прем’єр-міністра й підкреслили, що не очікують від його перебування в Києві якихось реальних зрушень. І це очевидно, адже російське уявлення про припинення вогню зовсім не передбачає те, що вогонь дійсно може бути припинений на лінії зіткнення».

Портніков нагадав, що умовою для мирних перемовин з Україною Путін висуває ідею, згідно з якою українські війська мають бути виведені з території всіх тих українських областей, які формально анексовані РФ. Окрім Автономної Республіки Крим, це Донецька, Луганська, Херсонська й Запорізька області. Частина кожної з цих областей контролюється українськими військами, яким навіть вдалося звільнити Херсон після російської окупації.

«Так що пропозиція Орбана, за великим рахунком, відповідає не російському, а китайському баченню того, як може припинитися чи призупинитися війна між Росією та Україною. І, таким чином, можна вважати, що угорський прем’єр-міністр під час перебування в українській столиці хотів проявити лояльність не до Брюсселя, не до Вашингтона (там він взагалі очікує на перемогу Дональда Трампа, і тільки після неї хоче розбудовувати відносини Угорщини зі США), не до Москви — а саме до Пекіна», – підкреслив пан Портніков.

ЄДНАННЯ ПРАВИХ ТА ГОЛОВУВАННЯ УГОРЩИНИ В РАДІ ЄС: ЧОГО ВІД ЦЬОГО ОЧІКУВАТИ?

Віктор Орбан, лідер ультраправої Австрійської партії свободи Герберт Кікль і колишній прем'єр Чехії Андрей Бабіш оголосили про створення нової правої групи в Європейському парламенті. Політики уклали «патріотичний маніфест за майбутнє Європи», де заявили, що Євросоюз «обернувся проти європейців і тепер представляє інтереси, що суперечать волі націй, регіонів і невеликих громад».

Німецький політолог, аналітик Стокгольмського центру Східноєвропейських досліджень Андреас Умланд вважає, що уже зараз можна сказати, що це буде доволі ізольована група, яка, ймовірно, голосуватиме часто проти України на користь Росії.

«Але не думаю, що це змінюватиме загальний проукраїнський напрям Європарламенту», – стверджує він.

Правий блок зараз посилився, і це певною мірою проблема.

«Але поки центристські фракції домінують, голосування і надалі будуть на користь України. Тим більше, що серед правих популістів є й ті, хто підтримує Україну. Яскравий тому приклад – партія Джорджії Мелоні в Італії», – звертає увагу пан Умланд.

Він каже, що угрупування Орбана, яке в кращому разі може налічувати кілька десятків депутатів, уже встигли жартома охрестити «патріотами Путіна».

«Вони можуть спробувати блокувати військову, фінансову підтримку для України, можливість вступу до Євросоюзу, засудження дій Росії, низку юридичних процедур тощо. Цікаво, що до цього об'єднання не увійшла німецька «Альтернатива для Німеччини». І вже це за фактом дробить правий фланг у Європарламенті. Інша річ, якщо з часом новостворене праве крило посилюватиметься іншими партіями і переростатиме у щось значуще на загальний напрямок рішень Європарламенту. Але це залежатиме від того, як розвиватиметься правий фланг, від того, до якої з фракцій приєднуватиметься безліч незалежних депутатів. Так чи інакше, Росія намагатиметься використовувати праві партії в Європарламенті як трибуну», – переконаний Андреас Умланд.

На півроку Раду ЄС очолила Угорщина

Інше бачення у Володимира Фесенка: «Орбан навряд зможе створити свою фракцію в Європарламенті. У фракції Європарламенту мають брати участь депутати з не менш як 7 країн. Депутатів від чотирьох країн недостатньо. Правопопулістський табір не є єдиним. Наприклад Мелоні та її партія підтримують Україну і засуджують російське вторгнення. Партія Марі Ле Пен також засудила дії Росії, але дотримується певного нейтралітету. Її партія також відмовилась від співпраці з «Альтернативою для Німеччини», яка відверто підтримує Путіна. Правопопулістську фракцію в Європарламенті намагається створити саме Мелоні. Якщо їй це вдасться, то це зменшить ризики для України».

Ігор Рейтерович теж відзначає, що група ультраправих в Європарламенті – різнорідна, через це їм буде важко домовитися між собою.

«Вони зможуть робити гучні заяви з певних питань, але чи зможе Путін використовувати їх як рупор? Я сумніваюся, що Путін зможе використовувати, наприклад, Джорджію Мелоні – запевняє політолог. – Навіть ті, хто є відкрито проросійськими, зараз дуже обережно коментують усе, що пов'язано з Росією, оскільки це не користується підтримкою серед більшості громадян європейських країн. Путін, звичайно, буде намагатися вносити певний дисонанс через своїх сателітів, але цей вплив буде не таким потужним, як сподівається РФ».

Щодо головування Угорщини в ЄС пан Рейтерович переконаний: нам не варто, як каже молодь, «паритися» з цього приводу.

По-перше, Угорщина не має реальних механізмів, щоб під час свого головування ускладнити наш шлях до євроінтеграції.

По-друге, реальні перемовини розпочнуться в січні.

«Європейський Союз повинен сформувати відповідні групи, які вестимуть ці перемовини, а це процес, що затягнеться через вибори і формування керівництва Єврокомісії. Україна також повинна створити свої переговорні групи для роботи по кожному з 33 пунктів. Тобто це бюрократичний процес, який почнеться тільки після Нового року, під час вже головування Польщі», – акцентує пан Рейтерович.

У цілому політолог позитивно оцінює візит Орбана в Україну.

«Чому? Тому що досягнуто конкретних домовленостей, а зустріч двох лідерів завжди важлива для вирішення спірних питань. Варто розуміти, що угорці можуть змінювати свою позицію в процесі, але цей візит точно допоміг зняти частину гострих питань між нашими країнами.

Нинішній візит був більше потрібен Орбану, ніж Зеленському, а тому Банковій треба максимально скористатися цією ситуацією. Сподіваюся, наші перемовники зробили все можливе, і незабаром ми почуємо приємну новину про те, що 11 вимог більше не існує, а є узгоджені пункти, які не суперечать національним інтересам України», – резюмував Ігор Рейтерович.

Мирослав Ліскович. Київ

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю любов'ю

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *