План перемоги. Виступ Президента у Верховній Раді Повний текст 16.10.2024 13:10 Укрінформ "Хай наша спільна робота за Планом перемоги якнайшвидше обернеться миром для України"
Слава Україні!
Наші люди в Україні, у світі не втомлюються говорити: «Слава Україні!»
Україна не втомлюється відповідати: «Героям слава!»
Але на нашій землі стали рідше звучати слова «Україна має перемогти».
Перемога для декого стала незручним словом. На жаль. І в реальності – ми розуміємо – перемоги непросто досягти.
Хоча тільки перемоги народжують для країни славу. І дають змогу берегти реальну пам’ять про героїв – на століття. І дають змогу країні жити. Жити незалежно, жити вільно, суверенно, на своїй землі й за своїм законом.
І самим обирати для себе майбутнє. Майбутнє для України – це, безперечно, бути сильною частиною глобального світу, бути на рівних з усіма країнами-лідерами, бути у Євросоюзі та НАТО – бути там повноправно. Бути там – це справедливо для нас. Слава Україні!
Українці заслуговують на це.
І саме в цьому наша мета – відвоювати для України право на життя. Вибити для України саме справедливість. Завершити цю війну надійним і чесним миром для всіх нас.
Я дякую всім, хто наближає реалізацію цієї нашої мети: кожному воїну, усім громадянам України.
І саме для всіх нас, українців, підготовлений план – План перемоги.
План перемоги України – це план посилення нашої держави, посилення наших позицій. Щоб бути достатньо міцними у завершенні війни. Щоб Україна була з усіма мускулами.
Цей План можливо реалізувати. Це залежить від партнерів. Підкреслюю: від партнерів. Це точно не залежить від Росії.
Кожен у світі бачить, що Росія не шукає чесного миру. Путін збожеволів і хоче тільки війни. Він сам не зміниться. Він надто з минулого. Надто вчорашній. Він глухий до всіх інших.
Але – разом із партнерами – ми повинні змінити обставини так, щоб війна закінчилась. Безвідносно до того, чого хоче Путін.
Ми всі повинні змінити обставини так, щоб Росія була примушена до миру.
Давайте згадаємо, що майже два роки тому на саміті «Групи двадцяти» в Індонезії я запропонував Формулу миру. Це стратегія припинення російської агресії проти України та відновлення справедливості для українського народу на основі цілей і принципів Статуту ООН.
За два роки майже сто країн з усіх частин світу підтримали Формулу миру.
Я вдячний кожній такій країні.
Ми провели успішний інавгураційний Саміт миру й довели, що цей переговорний формат може бути успішним для завершення війни.
Але Росія поки ухиляється від чесної дипломатії та поміж бомбами кидає ще ультиматуми.
Ми повинні це зупинити.
Жоден російський ультиматум не матиме сенсу для України.
Це гарантують наші воїни, усі наші люди й наша єдність. Єдність України. І єдність партнерів. Усе це є основою нашої здатності досягти своєї мети.
План перемоги – це шлях посилення України. Це саме таке посилення України, яке потрібне, щоб не тільки захистити наші позиції, а й щоб прокласти міст – міст до проведення другого Саміту миру, який поставить справедливу для України крапку у цій війні.
Сьогодні я хочу публічно представити цей План. І звертаюсь до вас – заради єдності та підтримки України.
Дорогий український народе!
Пане Голово Верховної Ради України!
Пане Прем’єр-міністре!
Пане генерале, Головнокомандувачу Збройних Сил України!
Панове керівники розвідок, Служби безпеки України, урядовці, голови всіх державних інституцій України!
Народні депутати України!
Українські дипломати!
Представники держав – наших партнерів – посли в Україні!
Усі, хто присутній у цій залі!
Терміновість Плану перемоги – саме зараз. Це пункти, більшість яких розрахована в часі.
Якщо почати рухатися за цим Планом перемоги зараз, то може вдатися завершити війну не пізніше ніж наступного року.
Ми всі з вами, хто відчуває біль війни, чуємо, що в таких назвах, як Покровськ, Вовчанськ, Харків, Суми, Оріхів, Запоріжжя, Херсон, а також Донецьк, Луганськ, Крим, звучить не тільки доля України.
Але також доля країн Балтії. Фінляндії. Польщі. Грузії. Молдови. Балкан. Країн Центральної Азії.
І країн з інших регіонів світу, які далекі від нас із вами в Україні, але дуже близькі до наших партнерів. Це стосується і Лівії, і Сирії, і країн регіону Сахель.
У битвах, у яких зараз б’ються українці заради своєї незалежності, вирішується, чи порине світ у ще більше воєн.
Росія та її спільники хочуть більше воєн.
Вони вчаться. Що більше часу вони матимуть, щоб учитись нести руїни, то більше згодом світ заплатить за право на мир.
Зараз для наших партнерів допомогти Україні – це гарантувати, що у світі збережеться порядок, заснований на правилах.
Якщо війна Росії проти України завершиться на Саміті миру та на основі міжнародного права, це переконає інших потенційних агресорів не розв’язувати війни.
Якщо ж Путін досягне своїх божевільних цілей – геополітичних, військових, ідеологічних та економічних, то це створить нездоланне враження в інших потенційних агресорів, зокрема в регіоні Затоки, в Індо-Тихоокеанському регіоні та в Африці, що загарбницькі війни можуть бути вигідними і для них також.
Тому доля наступних десятиліть визначається саме діями нашої глобальної коаліції на захист України й міжнародного права.
Для нас абсолютно легітимно звертатися до партнерів по підтримку в цій битві.
Для партнерів – цілком практично допомогти нам не лише вистояти, а й перемогти.
Цим партнери допоможуть собі не менше.
В коаліції злочинців разом із Путіним станом на зараз уже є Північна Корея – родина Кім, яка тримає в рабстві більш ніж 20-мільйонну частину корейського народу.
Наша розвідка фіксує не лише передачу зброї з Північної Кореї до Росії, а й передачу людей.
Це робітники для російських заводів – замість убитих на війні росіян. І особовий склад для російської армії.
Фактично це участь уже другої держави у війні проти України на боці Росії.
Кожен бачить допомогу іранського режиму для Путіна. Так само, як і співпрацю Китаю з Росією.
Попри заяви Пекін утримується від справді дієвих кроків для того, щоб зупинити агресію та порушення Росією Статуту ООН.
І ми маємо чесно говорити – українці та всі наші партнери: якщо ми не посилимося зараз, Путін встигне посилитися в наступному році так, щоб назавжди відкинути дипломатію.
Росія повинна програти у війні проти України.
І це не «заморожування».
І це не торгівля територією чи суверенітетом України.
Ми повинні реалізувати План перемоги, щоб примусити Росію бути на Саміті миру та бути готовою закінчити війну.
Отже, План складається з п’яти пунктів і трьох таємних додатків.
Пункт перший – геополітичний.
Пункти другий і третій – військові.
Пункт четвертий – економічний.
Пункт п’ятий Плану перемоги – безпековий.
Пункти розраховані за часом. Перші чотири – це час війни, щоб її завершити. П’ятий пункт – на час після війни, щоб гарантувати безпеку.
Перше – це запрошення в НАТО.
Ми – демократична нація, яка довела, що може захищати Євроатлантику і наш спільний спосіб життя – інших демократичних націй.
Протягом десятиліть Росія використовувала геополітичну невизначеність у Європі, а саме – факт, що Україна не є членом НАТО. Саме це спокушало Росію посягати на нашу безпеку. Тепер факт запрошення для України в НАТО може стати справді фундаментальним для миру.
Ми розуміємо, що членство в НАТО – це питання подальшого, а не теперішнього.
Але Путін має побачити, що його геополітичні розрахунки програшні.
Росіяни повинні це відчути – що їхній цар програв геополітично.
Я дякую всім нашим партнерам, хто підтримує, що запрошення для України в НАТО зараз із членством пізніше посилює всіх.
Invitation – запрошення – це сильне рішення, яке не потребує нічого, окрім рішучості.
І сьогодні запрошення символізує значно більше, ніж тільки НАТО.
Рішучість у питанні НАТО для України означає також неминучість євроінтеграції для України та безальтернативність демократії в Україні.
Саме тому це початковий пункт Плану перемоги. Свідчення рішучості. Безумовне запрошення зараз.
Це визначеність, як партнери бачать насправді місце України в архітектурі безпеки.
Я прошу всіх вас працювати заради рішучості партнерів визнати Україну рівною іншим у європейській архітектурі безпеки.
Источник: www.ukrinform.ua