В Україні цифровізують графіті Бенксі 22.11.2023 12:08 Укрінформ У Києві презентували проєкт "НУАРТ", метою якого є цифровізація та розміщення 3D-версій графіті Бенксі у віртуальній галереї для широкого загалу.
Презентація відбулася в Укрінформі.
Трьома представниками креативного сектору Київщини був ініційований проєкт "НУАРТ" (Новий Український АРТ) | NUArt (New Ukrainian ART).
За підтримки Українського культурного фонду (УКФ) команда проєкту вже провела фотометрію та сканування артоб'єктів Бенксі і зараз завершує роботу над сайтом проєкту та розміщенням цифрових 3D-версій у віртуальній галереї, що буде доступна для широкого загалу.
Підкреслювалося, що завдяки сучасним AR/VR-технологіям буде створено не лише умови збереження робіт Бенксі в істотному середовищі та доступу до їх перегляду, а й можливість збільшити кількість аудиторії, як української, так і світової, що зможе ознайомитися з ними.
“Цей проєкт побудований на роботі з мистецькою інтервенцією. Бенксі – один з найвідоміших авторів сучасності, зокрема стріт-арту, інкогніто з'явився в Україні і створив сім робіт, якими він почав розмову про воєнну Україну і те, що відбувається в Україні, з усім світом. Це мова мистецтва”, – зазначив артменеджер проєкту НУАРТ|NUArt Олександр Цегольник.
Він зауважив, що кількість запитів щодо України станом на листопад 2022 року, коли Бенксі підтвердив в Інстаграмі своє авторство на ці роботи, зросла до тієї кількості запитів, що була на початку повномасштабної війни у лютому 2022 року.
Артменеджер проєкту нагадав, що акції, які ініціював Бенксі, принесли більше 15 мільйонів гривень зборів і майже всі ці кошти були передані на підтримку діяльності Охматдиту в Києві.
“Якщо ми використовуємо культурну адвокацію в будь-якій сфері у будь-якому мистецькому прояві, ми можемо посилити будь-який меседж, який потребує ситуація, в якій створюється цей мистецький витвір. Дуже важливий контекст часу та дій у цьому часі, які супроводжують створення цієї роботи. Такі мистецькі прояви фіксують в часі і артикулюють проблеми цього часу до загалу. А цифрові технології дозволяють зробити це максимально доступним для ще більшого загалу”, – підкреслив Цегольник.
Як додав автор ідеї проєкту НУАРТ|NUArt Олександр Величко, головне, що рухає наш прогрес, – це контент.
“Насправді віртуальна реальність не має сенсу без контенту. Сьогодні ми можемо все це відцифровувати для того, щоб зберегти, показувати і розповсюджувати”, – сказав Величко.
Виконавчий директор Українського культурного фонду Владислав Берковський висловив думку, що з точки зору держави було б нонсенсом не підтримувати культуру в умовах такої війни. Він зазначив, що зараз позиція держави полягає в тому, що є необхідність фінансувати, створювати культурно-мистецькі проєкти, які націлена на захист нашої культури та ідентичності.
“Діджиталізація у першу чергу починалась саме як один з елементів збереження культурної спадщини, але зараз ми переходимо до іншої частини – її популяризації. Поступово ми маємо перейти до третього елементу діджиталізації – це комерціалізація”, – підкреслив Берковський.
Доктор філософських наук Вахтанг Кебуладзе додав, що “зберігаючи ці об'єкти стріт-арт мистецтва, ми зберігаємо пам'ять про злочини росіян”.
Як повідомляв Укрінформ, британський художник Бенксі намалював сім графіті в Україні, зокрема в Києві, а також Ірпені й Бородянці, які найбільше постраждали від російських бомбардувань.
Мурал Україна Бенксі Цифровізація
Источник: www.ukrinform.ua
