«Ода стійкості»: мілітаризована музика з мажорним фіналом 28.02.2025 11:30 Укрінформ Попри дронові атаки, у Запоріжжі відбувся концерт національного культурно-благодійного проєкту
Прифронтове Запоріжжя стало другим після Києва містом, де відіграли «Оду стійкості». Цей проєкт присвячений загиблим захисникам і захисницям, а також є своєрідною подякою тим, хто боронить країну. Це і про тих, хто тримає фронт, і про тих, хто допомагає військовим.
ПʼЯТЬ КОНЦЕРТІВ ВІД ПʼЯТОЇ ШТУРМОВОЇ
Музичні твори виконуються під проводом офіцера ЗСУ, начальника відділення комунікацій 5 окремої штурмової бригади Сергія Лихоманенка. До повномасштабного вторгнення він був диригентом Харківської обласної філармонії, а з 2022-го воює на Донеччині. Після трьох років паузи Сергій зміг повернутися до цивільної професії, щоб разом з видатними музикантами представити світові прем’єри симфонічних творів, створених під час війни.
– Ми розбили програму на дві частини: взяли фортепіанні твори класиків і переробили їх на симфонічні, тож вони вперше звучатимуть в симфонічних обробках. А також у нас є сучасні композиції Габріеля Денера і Влада Солодовникова, – говорить Сергій.
Він має позивний «Маестро». Так його називали ще в цивільному житті. Ми зустрілися за кілька годин до концерту – Сергій приїхав до філармонії раніше, щоб відрепетирувати з оркестром окремі моменти.
– Коли був цивільним диригентом, то працював у різних містах – у Львові, рідному Харкові. У Запоріжжі бував раніше, але з оркестром виступаю вперше. Дуже задоволений рівнем колективу, та і взагалі тим, як нас приймають. Я представляю 5 окрему штурмову бригаду, у нас концерти заплановані у п’яти містах України, і в них беруть участь п’ять оркестрів. Ми не випадково вибрали саме ці міста: Київ, Запоріжжя, Черкаси, Одесу та Львів. Твори, які граємо, потребують великої кількості інструменталістів. На жаль, тепер багато колективів виїхали за кордон, але саме ці міста зберегли повнокомплектні колективи, які мають змогу виконати цю музику на найвищому рівні, – говорить.
– Чи були в музикантів побоювання, що через безпекову ситуацію не вдасться відіграти «Оду»? – питаю.
– Я майже три роки був у Краматорську, і мене зовсім не бентежить те, що Запоріжжя – прифронтове. А от італійського композитора Габріеля Денаре це налякало. Він мав бути спеціальним гостем, планувалося, що він виконає свій твір і в Запоріжжі, і усіх містах туру. Але так склалися обставини, що він гратиме лише в Одесі. Але не біда, його замінив український піаніст Євгеній Геплюк, який дуже достойно виконує його твір, – відповідає.
Сергій та запорізькі музиканти змогли провести дві повноцінні репетиції перед самим концертом. «Маестро» пояснює, що це нормальна практика для професійних музикантів.
– Вони заздалегідь отримали нотний матеріал, вивчили його, і ми разом лише основні акценти розставили. Мені взагалі кайф працювати з оркестрами. Я йшов до цього фаху довго. Лише в 34 роки вступив до консерваторії, а зараз мені 43. Коли вступав до консерваторії, бачив це як основну мету. Трирічна перерва далася взнаки, але я відчуваю, що швидко відновлююся. Через війну в усіх змінилися долі та плани. Це важко. Проєкт має назву «Ода стійкості», і тому ми маємо бути стійкими. Мене це надихає, – розповідає Сергій.
До початку музичної кар’єри він працював журналістом, спеціалізувався на діловій журналістиці і правничій, був головним редактором журналу «Український юрист». Тож цілком органічно увійшов у військову журналістику й очолив відділ комунікації бригади. Уже на війні він познайомився з багатьма журналістами. Каже, до них приїжджали ледь не всі світові ЗМІ.
У КОЖНОМУ МІСТІ «ОДА» ЗВУЧАТИМЕ ПО-СВОЄМУ
Перший твір, який увійшов до «Оди стійкості», написав ще в травні 2022 року композитор Владислав Солодовников. Потім долучився і Габріель Денаро, якого називають легендою Сицилії.
– У 2024 році нам вдалося осмислити наш задум, і умови дали змогу, хоч я чинний військовий, виїхати в такий тур. Хотіли максимально показати, що український симфонізм є, він розвивається. І ми використали цей шанс, щоб показати, як події війни впливають на творчість музикантів. А впливають по-різному: крім болю, жалю, зʼявилося багато гармоній міцності, бетонуючих вертикалей в оркестрі. Музика стала більш мілітаризованою, але водночас у кожній партитурі є дуже багато надії на позитив і фінальне мажорне завершення, – пояснює «Маестро».
Він говорить, що в кожному місті «Ода стійкості» звучатиме по-своєму, адже кожен колектив музикантів додає до творів свій досвід.
– 50–60 людей – це повний склад симфонічного оркестру. Є стереотипи, що треба злагодитися і багато репетирувати разом. Та тут зібралися всі фахові музиканти, і достатньо двох репетицій, щоб усе було зіграно на високому рівні.
Якби не війна, Сергій виступав би не лише в Україні, а й, на запрошення Габріеля, відіграв би концерт на Сицилії. Але це вже план на часи після перемоги.
НА ВІЙНІ НЕМА «ВАШИХ» ЧИ «НАШИХ» – УСІ СВОЇ
У перший день приїзду до Запоріжжя бійці 5 штурмової бригади зустрілися із запорізькими волонтерами, які підтримують їх і допомагають закрити багато потреб.
– Архіважливо спілкуватися з волонтерами, дякувати їм. У цьому випадку ми можемо зробити це за допомогою музики, – говорить Сергій.
Рубен Серуханян та волонтерка, яка працює в швацькому цеху з перших днів війни
Його побратим та колега, старший офіцер відділення комунікації 5 окремої штурмової бригади Рубен Серуханян додає, що проєкт «Ода стійкості – симфонії свободи у часи випробувань» – благодійний захід, який проходить за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій.
– Це данина як військовим на передовій, так і родинам, що втратили рідних та близьких. Також це можливість віддячити волонтерам, які нам допомагають, – додав Рубен.
Запорізькі волонтери зустрічали бійців 5 штурмової бригади в цеху «Окремого швацького батальйону», який виконує замовлення БО БФ «Власноруч».
Ксенія Бушарова
Директорка фонду Ксенія Бушарова пояснила, що вони співпрацюють з військовими частинами незалежно від їхнього «місця народження» та того, на якому напрямку вони тепер перебувають.
– Працюємо по всій лінії фронту. П’ята штурмова не є винятком. Ми їм допомагали з екофло та генераторами. Намагаємося закрити всі потреби. Для нас нема «ваших» чи «наших» – усі свої. Дуже приємно, що запросили нас, волонтерів, на концерт. Це нормально, що бійці хочуть бачити людей, які допомагають їм збирати гроші та купувати необхідне. Ми зі свого боку запросили їх до нас у гості, щоб познайомити з нашою командою, – каже Ксенія.
За її словами, війна стає все більш сучасною, і волонтерські команди намагаються швидко адаптуватися. Але донати збирати стає все важче.
– Збирати важче. Це правда. Ми обʼєднуємося фондами в межах країни, із закордоном, – додає.
Тепер наші захисники й захисниці мають потребу в дронах, РЕБах, авто і їхньому ремонті. І кожен день військових і тих, хто їх підтримує, гідний бути оспіваним в одах стійкості.
Музика Музикант Волонтери Військові Запоріжжя Війна з Росією
Источник: www.ukrinform.ua
