У серпні Китай втретє за останні чотири місяці почав використовувати свої величезні запаси сирої нафти. Це сталося тому, що обсяги перероблення на нафтопереробних заводах (НПЗ) перевищили незначне зростання імпорту нафти, як пише Клайд Рассел, колумніст Reuters.
Згідно з розрахунками, які базуються на офіційних даних, НПЗ переробили приблизно на 640 тис. барелів на добу (б/д) більше, ніж було доступно завдяки імпорту та внутрішньому видобутку.
Китай, найбільший у світі імпортер сирої нафти, скоротив закупівлі до найнижчого рівня за десятиліття. Причиною цього стало зростання цін на нафту, викликане перебоями в постачанні з Близького Сходу після атаки США й Ізраїлю на Іран 28 лютого.
Країна також знизила інтенсивність роботи НПЗ до рівня, достатнього для задоволення внутрішнього попиту. Однак цього виявилося недостатньо для підтримки експорту продуктів нафтоперероблення, обсяги якого також різко впали в місяці після початку війни з Іраном.
Китай не розкриває обсягів надходження нафти до стратегічних і комерційних сховищ або її вилучення звідти. Однак оцінку можна зробити, віднявши обсяг переробленої нафти від загальної кількості нафти, доступної завдяки імпорту та внутрішньому видобутку.
Виходячи з цього, імпорт на рівні 8,93 млн б/д у серпні та внутрішній видобуток обсягом 4,34 млн б/д означали, що в розпорядженні нафтопереробників було загалом 13,27 млн б/д.
Згідно з офіційними даними, оприлюдненими 15 вересня, у серпні НПЗ переробили 13,91 млн б/д – це найвищий показник із березня. Це означає, що обсяг перероблення перевищив наявні запаси нафти на 640 тис. б/д.
Китай використовував запаси обсягом близько 500 тис. б/д у травні та 940 тис. б/д у червні. Натомість у липні спостерігався надлишок у 210 тис. б/д, оскільки імпорт дещо зріс, а темпи перероблення залишалися низькими.
Нещодавнє використання запасів сирої нафти Китаєм (які, за оцінками, становлять щонайменше 1,2 млрд барелів) не змогло перекрити зростання запасів, що спостерігалося на початку року. За перші вісім місяців загалом зафіксовано надлишок у 330 тис. б/д. Попри це, очевидно, що Китай переживає суттєві зміни у відповідь на втрату постачання мільйонів барелів сирої нафти з Близького Сходу.
Ормузька протока, через яку до початку війни проходило близько 20% світових обсягів сирої нафти й нафтопродуктів, залишається зоною протистояння між Іраном і США. Водночас просування єменського угруповання хуситів загрожує саудівському експорту через Баб-ель-Мандебську протоку, що з’єднує Червоне море з Аденською затокою.
Хоча існують певні розбіжності щодо точних обсягів постачання з Близького Сходу, навіть найоптимістичніші оцінки вказують на втрату близько 5 млн барелів на добу (б/д).
Китай компенсував більшу частину цієї втрати, скоротивши морський імпорт нафти на 4 млн б/д порівняно з довоєнним рівнем. Однак питання про те, чи триватиме ця тенденція, залишається одним із ключових для нафтового ринку.
Безперечно, Китай має достатні запаси, щоб утримувати імпорт на низькому рівні, не припиняючи при цьому роботу НПЗ. За даними EA Crude Oil Inventories, станом на 9 вересня обсяг запасів сирої нафти в наземних резервуарах Китаю становив 1,23 млрд барелів.
Водночас дані свідчать про те, що з кінця серпня запаси скоротилися на 24,05 млн барелів, що вказує на прискорення темпів їх використання Китаєм.
Також відновлюється експорт нафтопродуктів. За даними аналітичної компанії Kpler, у серпні обсяги відвантаження легких і середніх дистилятів становили 975 тис. б/д, а у вересні цей показник, ймовірно, перевищить 1 млн б/д, досягнувши найвищого рівня з березня 2024 року.
Хоча китайські НПЗ прагнуть отримати високі прибутки від продажу таких видів пального, як дизель і бензин, стрімке зростання цін на сиру нафту останніми тижнями стримуватиме їх від нарощування імпорту.
Раніше повідомлялося, що Китай у серпні збільшив обсяги імпорту нафти на 6,2%, до 37,9 млн т.
