«Мені дуже хочеться розпочати Свою справу. Але я працюю у великій компанії на добрій зарплаті. Соцпакет, відпустка. А свій бізнес… Потрібен стартовий капітал, інстанції, папірці, звіти… Та й коли це почне приносити добрі гроші? І чи почне взагалі? А я не можу собі дозволити піти з компанії. Адже мені треба годувати дітей, оплачувати рахунки, і т.д.»
Подібних історій за своє життя чув сотні, якщо не тисячі. І ось що вражає. Чомусь переважна більшість населення вважають бізнесом щось на кшталт магазинчика, пекарні чи майстерні на розі… Що сформувало цей стійкий стереотип – не знаю. Та й знати не хочу! Просто воно так є.
Отже, у Вас хороша робота. Посада, зарплата, соцпакет, начебто влаштовує. Але хочеться більшого. Або набагато більше! Але… Страшно. І що робити? Так і вдаватися до безплідних мрій і боятися далі?
Ліричний відступ. Була в нас нещодавно зустріч однокласників. 25 років тому ми ще навчалися у школі, а потім… Розкидало життя. І ось зібралися. Востаннє ми збиралися ось так десять років тому. І відбулася у мене тоді з моїм однокласником цікава розмова.
Нагадую, це було десять років тому.
«Працюю я в одній дуже солідній компанії. Моя робота – спілкування з клієнтами, передній край, так би мовити… І ось останнім часом не той пішов клієнт. Невигідний. Дедалі частіше доводиться відмовляти. Не збагну я наше начальство. Дає рекламу скрізь, де тільки можна, а мені потім спілкуватися з клієнтами, які нашій компанії здебільшого невигідні. А віддуватися доводиться мені!
Хтось із нас не чув таких розмов. Так от людина, яка сказала цю фразу десять років тому, не змогла приїхати на цю зустріч випускників. Контракт підписував. Доларовий. Дуже великий. Передавши привіт колишнім однокласникам, він попросив передати слухавку мені (дзвонив він на мобільний нашій класній керівниці). Обмінявшись черговими люб'язностями, він нагадав мені про ту, десятирічну давність, розмову. Саме тоді я наштовхнув його на думку про створення свого бізнесу. Та ще якого! Він просто хотів подякувати мені за те, що він за ці роки став тим, ким він є.
Ось як це було. Ключова фраза в його сповіді була, звичайно, «Не зрозумію я наше начальство. Дає рекламу скрізь, де тільки можна, а мені потім спілкуватися з клієнтами, які нашій компанії здебільшого невигідні. А віддуватися доводиться мені! Саме це і стало початком його, сьогодні такого успішного бізнесу. З моєю допомогою, звичайно (що за безсовісний піар, припиніть рекламу негайно!).
У людини в руках була вже готова клієнтура, проблеми якої вона може вирішити, якщо просто трохи більше думатиме про свої інтереси, ніж про інтереси компанії. Адже, організуй вирішення їхніх проблем, ці організації в боргу не залишаться. Усі навички вирішення бізнес-проблем у цієї людини вже є. Потрібно тільки почати! І він почав. Його бізнес переріс кордони Росії та став міжнародним. Ось як у житті буває.
До чого я все це розповідаю.
Бізнес – це вирішення проблем інших людей у найширшому значенні цього слова. Абсолютно будь-які проблеми, за які люди готові заплатити гроші. А будь-яка компанія має клієнтів, працювати з якими просто невигідно! Придивіться до них. Можливо, Ви особисто зможете організувати вирішення їхніх проблем набагато ефективніше, ніж фірма, в якій Ви працюєте! У яких випадках менеджери вашої фірми відповідають клієнтам “Ні, наша фірма не може…”. Це є Ваш шанс! Вирішуючи проблеми «проблемних клієнтів» Ви можете розпочати свою справу вартістю. Навіть цифру назвати боюся. Дуже багато! Причому без будь-якого стартового капіталу, витрат за рекламу тощо. За Вас це вже зробила фірма, де Ви працюєте. Безглуздо не скористатися таким шансом!
Подумайте. Ви все життя, працюючи на когось, ви збагачували інших людей. А треба збагачувати себе. Тож починайте! Щоправда, тут постає питання етики. А чи етично…
Відповідь тут дуже проста. Етично – якщо сама фірма не може вирішити проблем клієнтів, які до неї звертаються. Неетично – якщо може.
Отже, основні правила започаткування свого успішного бізнесу без початкового капіталу і навіть втрати в доходах.
1. Виявити якнайбільше ситуацій, коли менеджер каже клієнтам: «Наша компанія не виконує такі види робіт (послуг, не постачає такі товари, не доставляє в цю точку тощо)».
2. Витягти з цього менеджера якнайбільше інформації про клієнтів, з якими фірмі просто невигідно працювати. Інформації має бути стільки, щоб Ви змогли зв'язатися з цими клієнтами.
3. Зв'язатися, представитися, ще раз детально дізнатися, які роботи, товари або послуги були потрібні клієнтам, яким спочатку відповіли «Ні». Інформація такого роду чим більше, тим краще. Для Вас.
4. Класифікуйте запити таких клієнтів, складіть базу даних. Проаналізуйте, у яких галузях могла б працювати Ваша Власна Фірма.
5. Склавши докладний аналіз запитів і способів їх вирішення, що часто повторюються, Ви отримуєте найголовніше для Вашої майбутньої компанії – клієнтуру, потреби якої Вам відомі. Зауважте, що весь цей час Ви отримуєте зарплату і Ваше матеріальне становище ніяк не страждає.
6. Тепер подумайте, як найкраще Ви могли б задовольнити ці потреби. Поки що чисто гіпотетично. Де взяти те, що їм потрібно, як доставити, як обслуговувати надалі, як розвивати і ще сто тисяч як де, куди, навіщо і чому. Чим більше Ви поставите собі ці питання зараз, тим легше Вам буде в майбутньому.
7. Проведіть розвідку. Як і хто займається такою справою. Це ваші майбутні конкуренти, або партнери. Причому, партнери завжди вигідніші за конкурентів. Подумайте, чим Ви можете бути корисним для цих людей або організацій.
8. Починайте замикати на себе інформацію про «проблемних клієнтів». Так Ви дізнаєтеся з перших вуст безліч нюансів, про які самі ніколи не здогадалися б. А диявол завжди у дрібницях.
9. Починайте! Помилки, які неминуче будуть спочатку, виправляти будете на ходу, заразом і придбаєте навичку швидко вирішувати проблеми. Навіть продовжуючи працювати на колишньому місці, Ви вже можете надсилати клієнтів до своєї маленької компанії.
Отже, підіб'ємо підсумки.
Щоб піти з Офісу в Бізнес, Ви повинні залишитися в офісі і почати свій бізнес. Підете тоді, коли прибутки від бізнесу з лишком перекриють Вашу заробітну плату.
Тим, для кого це здається надто складним і страшним, я раджу згадати старе, добре прислів'я: «Не боги горщики обпалюють!»