Постраждалих від війни ставлять на ноги у понад 20 країнах 11.03.2025 16:07 Укрінформ Програма надання українцям медичної допомоги від Європейської комісії триватиме щонайменше ще рік. Як подати заявку?
Багато хто пам’ятає історію Романа Олексіва, 7-річного хлопчика, який внаслідок ракетного удару РФ по Вінниці у липні 2022 року отримав стільки опіків і осколкових поранень голови – що лікарі спочатку не давали жодних гарантій. Але прагнення допомогти і врятувати були такими, що сталося диво – і Роман став на ноги та наприкінці минулого року зміг вже зняти компресійну маску з обличчя, яку носив для стримування росту рубців.
А тоді Романа спочатку терміново транспортували до Німеччини, а загалом – провели за кордоном понад 30 операцій за рахунок приймаючих сторін, у рамках програми Medevac. Нею скористалося вже понад 5 тисяч постраждалих від війни українців, які безплатно отримали медичну допомогу у понад 20 європейських країнах.
Укрінформ поспілкувався з координатором програми Medevac у Міністерстві охорони здоров’я України Арманом Качаряном та тими, хто лікувався у Німеччині та Норвегії, – щоб зорієнтувати, як потрапити у списки претендентів на безоплатне лікування в європейських країнах, та до чого бути готовим, перебуваючи у медзакладах за кордоном.
Координатор програми Medevac Арман Качарян, начальник відділу з питань інновацій Департаменту високотехнологічної медичної допомоги та інновацій МОЗ України. Фото Юлії Овсяннікової.
КОГО БЕРУТЬ НА БЕЗОПЛАТНЕ ЛІКУВАННЯ ЗА КОРДОН
Medevac – програма медичної евакуації. Вона діє за підтримки Європейської комісії, ВООЗ та урядів європейських країн, які фінансують її у межах загальних програм захисту українців, постраждалих від війни.
Тобто, коли людина з опіками чи пораненнями прибуває в Нідерланди, Данію, Іспанію чи іншу країну, їй швидко оформлюють документи тимчасово переміщених осіб, яким гарантується безоплатне надання медичної допомоги та інші соціальні гарантії. На умовах тимчасового захисту перебувають за кордоном і супроводжуючі особи.
Рішення про запуск програми Medevac ухвалювали у березні 2022 року, коли вся Україна потерпала від повномасштабного нападу РФ, який шокував світ. Тоді особливо гостро відчувалися брак ліків та неможливість надання швидкої якісної медичної допомоги постраждалим на місцях. Перший евакуація відбулася 11 квітня.
Для медичної евакуації залучено спеціально обладнаний транспорт. Фото надане МОЗ України.
На тепер евакуйовано 5251 пацієнта, каже координатор програми Medevac Арман Качарян, начальник відділу з питань інновацій Департаменту високотехнологічної медичної допомоги та інновацій МОЗ. І додає, що ще 763 дитини з онкологічними захворюваннями евакуйовані у рамках проєкту SAFER Ukraine, що діє на базі Клінічного центру дитячої медицини Львівської обласної ради.
«Ми зараз евакуюємо найбільше чоловіків із мінно-вибуховими травмами та іншими пораненнями. Евакуювали 149 дітей, з яких половина – з травмами й опіками. Усіх заявок на тепер було близько 9 тисяч, від цивільних і військовослужбовців», – констатує Арман Качарян.
Координатор програми додає, що нині механізм подання заявок є максимально зручним і доступним. Тепер кожен, хто постраждав від війни, самостійно чи його рідні можуть заповнити форму на сайті.
«Але треба розуміти, що не завжди людина потребує медичної допомоги саме за кордоном. Якщо остеохондроз чи інші хронічні захворювання опорно-рухового апарату – то не потрібна евакуація хворого чартерним літаком», – каже Арман Качарян.
Зустрічаються випадки, коли вітчизняні лікарі, які лікують того чи іншого хворого, який має бажання їхати лікуватися за кордон, – неохоче оформляють кілька довідок, які потрібно додати до заявки за програмою Medevac. Причин кілька. Це справді потребує трохи часу. Інколи на заваді стає корисливий інтерес, бо якщо поїде поранений за кордон – зменшаться незаконні прибутки тих, хто наживається на цьому.
Також подекуди побутує безпідставна думка, що на закордонне лікування постраждалих витрачають великі гроші з українського держбюджету, які б можна було скерувати на інші потреби в період повномасштабної війни. Ні, не витрачають.
Буває, що кажуть таке: «В Україні теж можна зробити таку операцію». Так, в нашій країні роблять багато унікальних операцій. Але вже понад три роки українські лікарі та система охорони здоров’я мають великі навантаження й обмежені ресурси. Тому європейські країни і запропонували свою допомогу ще з 2022 року.
Спочатку заявки на лікування за кордоном розглядає українська сторона. Далі знеособлені діагнози українців потрапляють до спеціальної бази даних Координаційного центру реагування на надзвичайні ситуації (ERCC) Європейської комісії. Звідти обирають собі пацієнтів медичні установи різних країн. Якщо людина погоджується – готується її евакуація.
У середньому ці процедури займають два тижні. Але є випадки, коли все вирішується за 3-4 дні. Евакуаційний літак відправляється з Польщі раз на тиждень.
Одна з причин, чому евакуйованих менше, аніж поданих заявок, – відмова від лікування за кордоном заявника, бо передумав. Чому? Дехто хоче отримати медичні послуги, яких ще не мають у своєму арсеналі навіть іноземні медзаклади: скажімо, протезування біонічними очима. Не відправляють за кордон і тих, хто має невиліковні стани, пояснює координатор Medevac. Також були відмови іноземних медичних закладів, коли пацієнти зі складними станами мали завищені очікування.
«Ніколи не були причиною відмови неправильно оформлені документи. Бо ми перевіряємо, телефонуємо і пояснюємо, що треба робити чи виправити, – каже Арман Качарян. – Якщо дуже потрібна саме термінова евакуація, у пришвидшеному порядку навіть можуть відновлювати документи людини, наприклад, паспорт якої залишився на окупованій території чи згорів від удару ракети».
НОРВЕГІЯ: ДОСВІД ЛІКУВАННЯ І РЕАБІЛІТАЦІЇ ПІЛОТА ІВАНА ПЕПЕЛЯШКА
Пілоти ЗСУ Іван Пепеляшко та Олексій Чиж, 2025 р.
Про лікування за кордоном Укрінформ розпитав в Олексія Чижа, який лікувався у Німеччині, та Івана Пепеляшка, він потрапив до Норвегії.
Гвинтокрил МІ-8, який пілотували Олексій Чиж та Іван Пепеляшко, ворог підбив 8 березня 2022 року у районі села Стара Басань Чернігівської області. Обидва отримали схожі травми ніг – багатоуламкові переломи великогомілкових кісток. В Івана ще був перелом трьох нижніх хребців. Обох захисників ворог взяв у полон. 14 квітня українських захисників вдалося повернути в Україну.
Іван Пепеляшко до повномасштабної війни.
У київському госпіталі Марина – дружина Івана – почула про можливість відправити поранених на лікування за кордон.
Іван Пепеляшко та Олексій Чиж через кілька тижнів після російського полону, 2022 р.
Лікарі внесли Івана і Олексія у списки, але зворотного зв’язку не було тижнів два. Тоді Марина знайшла сторінку координатора програми Medevac у соціальній мережі, написала – і отримала відповідь. На все-про-все далі пішло ще тижні три: оформлення документів, пошук закладів за кордоном… Заявники лише надали закордонні паспорти, а також уточнили, чи їхатиме за кордон супроводжуючий. Поїхали у червні.
Евакуаційний літак доставляє постраждалих від війни українців у закордонні медичні заклади щотижня. Фото надане МОЗ України.
Медична евакуація відбувається за маршрутом: з місця перебування – у Львів на транспорті української екстреної допомоги, далі на спеціалізованому медичному транспорті місії – у Польщу, а звідти евакуаційним літаком на 30 місць з посадками у кількох країнах. Марина Пепеляшко радить відразу уточнювати, чи буде змога з Києва чи іншого міста супроводжуючому доїхати у спеціалізованому медичному транспорті до Львова. Бо тільки далі за маршрутом таке місце обов’язково бронюється за запитом.
«Із Києва їхали кілька «швидких», – згадує 36-річний Іван Пепеляшко. – У Львові переночували у цивільній лікарні. А в Польщу зранку вже їхали у машинах з польськими номерами. Потім – у спеціалізований евакуаційний літак: половина його – ніби плацкарта із ношами у три поверхи, а решта – сидячі місця. Робили кілька посадок, зокрема, в Бергені. Ми спочатку прилетіли в Осло, звідки нас із дружиною маленький санітарний літак доставив на південь Норвегії».
У Норвегії Марина й Іван оформили документи тимчасового прихистку, як і всі інші біженці з України. Спочатку було поселення у готель, потім переселилися у дім. Проживання оплачувала норвезька сторона, подружжя отримувало соціальні виплати. Жінка вчила норвезьку мову. У чоловіка такого обов’язку не було, оскільки він постійно займався лікуванням і реабілітацією.
Іван Пепеляшко з дружиною Мариною і дітьми.
«Не треба сидіти і чекати, поки хтось кудись тебе покличе чи щось для тебе зробить, – радить Марина Пепеляшко. – Потрібно звернутися до центру інформації для біженців і не боятися запитувати, де і як можна оформити документи, отримати ту чи іншу послугу. Мені жодного разу, коли зверталася, не сказали: «ні». Ми дякуємо Норвегії, нас там дійсно дуже гарно прийняли».
Лікування і реабілітація – це і за кордоном тривалий процес. У норвезькому шпиталі Іванові Пепеляшку відразу сказали, що операцію на хребті робити вже пізно. Після тижня спостереження почали курс реабілітації. Через чотири місяці після дійшли висновку, що покращення, на жаль, не спостерігається.
Іван Пепеляшко на реабілітації
«Мені запропонували чекати ще п'ять місяців. Бо за протоколами лікування, повторну операцію проводять у тому випадку, коли 9 місяців з моменту попередньої кістка не зростається, – розповідає Іван. – Ще через місяць без покращення я наполіг, щоб операцію провели швидше. Мене проінструктували про можливі ризики і наслідки, я підписав документи – і в грудні прооперували».
Пів року Іван переміщався в інвалідному візку, кілька місяців – на милицях.
Пощастило, що центр реабілітації знаходився поруч з місцем проживання. Процедури були через день, щоразу 1-1,5 години. Проводили масаж, лікувальну фізкультуру, розробку ноги на тренажерах.
Пілот гвинтокрила Іван Пепеляшко з донькою Аріною, 2024 р.
Повернулися в Україну у березні 2023 року. Іван ще у Києві пройшов 3-місячну реабілітацію. Тепер ходить без милиць. Минулого року пройшов льотну медкомісію – і тепер він знову літає зі своїм напарником Олексієм Чижом.
НІМЕЧЧИНА: ДОСВІД ОЛЕКСІЯ ЧИЖА
Задіяні у медичній евакуації українців 22 країни, каже Арман Качарян. Стабільно приймають пацієнтів Німеччина, Норвегія, Нідерланди, Литва, Латвія, Швеція, Данія. Швейцарія, дотримуючись багаторічного нейтралітету, приймає лише цивільних українців постраждалих від війни.
Чи були випадки смертей за кордоном пацієнтів, які поїхали за цією програмою на лікування? Так, за майже три роки померли 85 осіб зі складними діагнозами.
Найбільше громадян України за програмою Medevac запросили до себе заклади Німеччини, третину від загального числа. Зважаючи на це, уряд цієї країни з 29 січня 2025 року виділив ще 50 млн євро для лікування евакуйованих українців за цією програмою, каже Арман Качарян.
«У Німеччині мені врятували ногу, – каже 32-річний військовий пілот Олексій Чиж, якому там провели чотири операції. Німецькі лікарі вважали затягування оперативного втручання, коли там «гуляла» інфекція, дуже ризиковим. Відтермінування могло призвести до ампутації.
Олексія евакуювали наприкінці червня 2022 року. Усі лікувальні етапи в Ерфурті проходили відмінно. Коли запропонували реабілітацію – подумав, що все відбуватиметься так само швидко. Утім це перейшло у звичну для Німеччини, Нідерландів та інших європейських країн практику чекання прийому у сімейного лікаря, а потім – вузькопрофільного спеціаліста.
Тепер із власного досвіду Олексій Чиж знає, що ефективнішою є реабілітація у київських центрах, де багато індивідуальних занять. У Німеччині, у Масенбергу, це були групові програми переважно для літніх людей.
Втім, на початку травня 2023 року Олексій з дружиною повернулися в Україну.
Уже майже два роки почувається добре, пройшов медичну комісію. Знову – в одному екіпажі з Іваном Пепеляшком захищають Україну.
Фото Юлії Овсяннікової та надані співрозмовниками.
Реабілітація Захід Війна Військові
Источник: www.ukrinform.ua
