Ефект провулка Привітного 09.08.2024 16:33 Укрінформ Привітні, каштанові і липневі вулиці – що не так із “нейтральними” назвами?
“Є приказка: "Ти можеш забрати хлопця з Единбурга, але Единбург ти з хлопця не забереш". Те саме у мене. Мене не можна забрати, я – корінний львів’янин. Я буду завжди львів’янином. Львів’янином, який живе у Харкові", – сказав у 2018 році в Києві той, чиє ім'я Харків у воєнний 2024 рік проміняв на безликий “привітний” варіант назви провулку. “Привіт” виявився досить яскравим, суперечливим і точно далеким від українського Харкова.
Фронтмен культового рок-гурту “Мертвий півень” Місько Барбара у 2000-х змінив місце прописки. З важливого на той час як центр україномовності Львова на Харків. Його переїзд був неоднозначно сприйнятий оточенням. Всі ж розуміли, що у русифікованому Харкові не буде аншлагів на концертах, а за українську можна було добряче “отримати на горіхи”, такі випадки непоодиноко фіксувались. Скажімо, у 2014 році прихильники “руського міра” жорстоко побили відомого письменника та активіста Сергія Жадана. Та й з комфортної бульбашки переїжджати до міста з демонстративною проросійською владою було як мінімум нелогічно.
Барбара ж продовжив свою лінію, він рухав у Харкові культуру до українського берега. Саме у цьому місті, яке донедавна ще гордо назвали “першою столицею України” (забуваючи про те, що йдеться про окуповану більшовиками Україну і першість Харкова тут сумнівної якості) Місько разом із театром “Арабески” творив модерні вистави, а також музику. І це не його біда, що українське (особливо музика) в Україні лишались до 20-х років ХХІ століття витиснуте на маргінес російськомовною і російською культурою.
Источник: www.ukrinform.ua
