Парламентські вибори в Росії, за результатами яких партія “Єдина Росія”, що підтримується Кремлем, знову отримала перемогу з майже 58% голосів, не призвели до зміни влади, яка б вивела президента Володимира Путіна з гри. Натомість, після виборів постає питання, чи, коли і в якій формі Кремль розпочне нову хвилю мобілізації, про яку попереджала Україна і яку Росія, можливо, потребуватиме для досягнення своїх воєнних цілей.
Росія залишається відданою захопленню всієї Донецької області. За словами українських чиновників, Кремль хоче досягти цього до кінця 2026 року, тоді як російські військові прагнуть перенести термін до березня 2027 року.
В будь-якому разі, для підтримки кампанії Росії знадобиться більше живої сили. Українська розвідка повідомляє, що Генеральний штаб Росії готовий мобілізувати близько 300 000 осіб у 2026 та 2027 роках. Це додатково до приблизно 400 000 осіб на рік, яких Росія потребує лише для поповнення своїх сил, розповів виданню The Kyiv Independent високопоставлений український чиновник.
Тим часом, набір контрактників сповільнюється: з січня по серпень цього року контракти підписали близько 234 000 осіб, порівняно з приблизно 260 000 за той самий період 2025 року.
Проте Москва також втрачає особовий склад приблизно в тому ж темпі, в якому може його замінити. Президент Володимир Зеленський заявив у липні, що Росія зазнала майже 225 500 втрат з початку 2026 року.
За оцінками української влади, загальні військові втрати Росії за весь час повномасштабного вторгнення становлять близько 1,6 мільйона осіб, з яких близько 700 000 загинули. Цифри важко перевірити незалежно, оскільки жодна зі сторін не публікує дані про свої втрати.
Фрагментована мобілізація
Перше оголошення Путіним про часткову мобілізацію у 2022 році викликало найбільший внутрішній спротив війні Росії та змусило сотні тисяч росіян покинути країну.
Цього разу, за словами обізнаних осіб, очікується більш фрагментований процес, який поєднуватиме тиск на резервістів, продовження набору за контрактом та інші заходи без необхідності оголошувати мобілізацію.
“Вони шукатимуть півзаходів і кожному кроку надаватимуть окреме обґрунтування”, – сказав Артем Клига, юрист та керівник юридичного відділу “Руху свідомих відмовників”, вигнаної незалежної російської НУО, яка допомагає громадянам Росії законно уникнути призову.
Кремль категорично заперечує такі плани. 1 вересня Путін назвав повідомлення про майбутню мобілізацію “нісенітницею”, після того, як 25 серпня прессекретар Дмитро Пєсков назвав їх “вигаданими історіями”, поширеними Україною для дестабілізації Росії.
“Усе, що роблять влада, спрямоване на максимально можливе дистанціювання від слова “мобілізація” і пов’язаного з ним страху”, – сказав Клига.
Наскільки видимим буде процес мобілізації, залежить від його масштабу.
Кремль ще має вирішити, наскільки з запиту Генерального штабу він готовий схвалити, а також щодо термінів, повідомило виданню The Kyiv Independent джерело в оборонному секторі України, яке побажало залишитися анонімним.
“Якщо число буде керованим, воно може залишитися прихованим. Якщо ж воно буде значним, вони не зможуть його приховати”, – сказав співрозмовник.
За словами джерела, після призову новобранцям знадобиться близько двох-чотирьох тижнів базової підготовки, перш ніж вони зможуть приєднатися до бойових підрозділів.
Резервісти можуть бути першими
У Росії активні резервісти є відносно невеликою групою в межах ширшого військового резерву. Це цивільні особи, які підписали контракти, що зобов’язують їх залишатися доступними для Міністерства оборони, продовжуючи своє звичайне цивільне життя.
З 2025 року Кремль розширив використання активного резерву Росії, включаючи розгортання для захисту критичної інфраструктури та протидії атакам безпілотників у своїх регіонах.
Зараз з’являються ознаки зростаючого тиску на цю групу.
Клига сказав, що резервісти склали близько 60% запитів про допомогу, які його організація отримала цього літа, порівняно зі звичайними 20-30% — це найвищий показник, який вони коли-небудь фіксували.
“Ми були щиро здивовані”, – сказав він. “Багато з них отримують [повістки] вперше за багато років, і вони панікують”.
Окрім цього законтрактованого резерву, існує значно більший неактивний військовий резерв. Будь-який чоловік, який пройшов 12-місячну обов’язкову військову службу в Росії, що може початися з 18 років, входить до неактивного військового резерву і стає придатним для мобілізації, навіть у віці 19 років.
В Україні основна мобілізаційна рамка зазвичай застосовується до військовозобов’язаних чоловіків віком від 25 до 60 років.
Росія також краще оснащена сьогодні для примусового вручення повісток, ніж у 2022 році. Електронні повідомлення юридично вважаються доставленими через сім днів, навіть якщо отримувач їх не відкриває. Неявка може призвести до обмежень на отримання кредитів, водійських прав, а також на угоди з нерухомістю та транспортними засобами.
За межами резервістів
Триваючий добровільний набір за контрактом, ймовірно, залишиться одним з основних способів поповнення армії Росією.
Ця система вже охоплює чоловіків різного віку та соціального походження: студентів, призовників, старших чоловіків, тих, хто стикається з фінансовими труднощами, іноземців та в’язнів.
“Коли ми говоримо про мобілізацію, ми штучно виключаємо велику групу чоловіків, яких вже набирають на війну”, – сказав Клига. “Іншими словами, вони вже охопили всіх, до кого могли дотягнутися”.
Ймовірно, зміниться рівень тиску.
Українська військова розвідка повідомляє, що Росія готує посилення контролю за військовим обліком, нові механізми набору в’язнів та додаткові примусові заходи.
Клига сказав, що його організація вже наприкінці 2025 року почала фіксувати більше випадків обману та примусу.
Одним з найяскравіших прикладів став червневий рейд поліції та співробітників військових комісаріатів для виявлення та затримання чоловіків, які нібито не стали на військовий облік у кількох містах Пензенської області Росії.
Пряме масове насильство не є нормою, сказав Клига, але такі рейди можуть сигналізувати про перехід до більш примусової моделі набору.
“Далі тиск може поширитися на безробітних та тих, хто шукає роботу”, – додав він.
Що це означає для України
Президент Володимир Зеленський заявив, що більшість новомобілізованих російських військ, ймовірно, будуть спрямовані або для посилення наступу Росії на сході України, зокрема на Донеччині, або для створення тиску з півночі, в тому числі на Київ та Чернігів з території Білорусі.
В обох випадках метою буде розтягнути українські оборонні лінії та послабити її позиції на сході.
Тим часом Україна стикається з власною кризою живої сили. Глава Офісу президента Кирило Буданов заявив у серпні, що країні потрібно мобілізувати щонайменше 30 000 осіб щомісяця, просто щоб підтримувати чисельність своїх поточних сил. Для країни з набагато меншою чисельністю населення, ніж Росія, підтримання такого темпу є значно важчим тягарем.
Хоча Росія зберігає перевагу в живій силі, артилерійських запасах та балістичних ракетах, Сирський заявив у червні, що Україна здобула перевагу в війні безпілотників, включаючи FPV-дрони, а також удари на середні та дальні дистанції.
Україна також прагне зрівняти перевагу в інших галузях технологій.
Дві балістичні ракети вітчизняного виробництва очікується ввести в експлуатацію найближчими місяцями, тоді як Київ працює з європейськими партнерами над системою протибалістичної оборони “Фрейя”.
Михайло Самусь, український військовий експерт і директор “Нової політики безпеки”, заявив, що відповіддю України має бути розширення сфер, де вона може компенсувати чисельну перевагу Росії.
“Якщо росіяни хочуть використовувати тіла своїх громадян замість технологій, це їхній вибір”, – сказав він виданню The Kyiv Independent. “Нам потрібно продовжувати розробляти технології, підвищувати ефективність армійських корпусів, створювати військові угруповання, збільшувати кількість безпілотників та розвивати роботизовані та автономні системи”.
“Це не Перша світова війна. Це війна технологій”.