Поширити Джерело: УНІАН
РФ отримала з Ірану всю технологічну документацію для виробництва реактивних безпілотників “Герань‑5”, котрі за швидкісними характеристиками та бойовим потенціалом майже ідентичні крилатим ракетам, і які можливо запускати з вантажівок і військової авіації. Авіаційний фахівець Анатолій Храпчинський пояснив, які переваги це може надати Росії, з яких причин Москва переходить на подібні методи та яку загрозу це становить для України.
- Безпілотники “Герань-5”, передані РФ з Ірану, володіють бойовими характеристиками, близькими до крилатих ракет.
- Застосування дронів “Герань-5” може становити небезпеку для України через їхню швидкість та здатність ефективно уражати цілі.
- Росія потрапляє у залежність від іранських поставок технологій для виготовлення реактивних безпілотників, що ймовірно загрожує безпеці в регіоні.
Дрон "Герань-5" подібний до крилатої ракети: як з ним воювати
Іран повністю передав Росії технологічну базу для виробництва дронів "Каррар". Фактично, ми маємо справу з іранським дроном, який за початковою концепцією передбачав можливість перенесення корисного навантаження, його скидання та повернення на базу.
Реактивні безпілотники мають аеродинамічну, ракетоподібну конструкцію з великими площинами крил і зовнішнім двигуном, що візуально нагадує українські ракети "Пекло" і "Фламінго".
У російському використанні цей безпілотник не потребує якихось "нестандартних" методів, його просто застосовують як дрон-камікадзе. При цьому по швидкості він майже не поступається крилатій ракеті. Він здатний набирати швидкість до 800 км/год і нести до 200 кг корисного вантажу. Це приблизно вчетверо більше, ніж у звичайних ударних БПЛА. Такої ваги достатньо для ураження об’єктів на дистанції до 1000 км.
Іншими словами, ми маємо справу з черговою крилатою ракетою з боку супротивника. Нам потрібні мобільні ПЗРК та системи, націлені на теплове випромінювання.
Поширити
В Ірані зараз серйозна політична нестабільність. У випадку зміни уряду й усунення чинної влади взаємодія Тегерана з Москвою, ймовірно, значно зменшиться або зовсім зупиниться.
Передаючи Росії технологію "Шахедів", Іран не надав усіх ключових компонентів для виробництва. Певні важливі деталі він продовжує постачати самостійно, натомість одержуючи від Росії досвід ведення бойових дій та можливість вдосконалювати власні розробки. Фактично, Москва продовжує залежати від іранських поставок.
Раніше основний акцент Російська Федерація робила саме на стратегічну авіацію. Літаки здіймалися в повітря та запускали відразу велику кількість ракет. Сьогодні їхній ресурс вичерпано приблизно на 80%. Разом з тим тих 20%, що залишилися, їм вистачить ще на декілька років війни. При цьому в Росії розуміють, що у разі масштабної війни стратегічна авіація їм знадобиться, тому вони намагаються її зберегти.
Саме з цієї причини їм потрібна ракета, котра здатна летіти з-під крила на значну відстань. "Герань-5" або "Каррар" — це недороге озброєння.
Поширити
Росія значно вдосконалила ударні "Герані" та забезпечила їх зв'язком для незалежного визначення координат.
Зокрема, на території Білорусі створено мережу мобільних вишок і радіомаяків, котрі дрони використовують як навігаційні точки. Це принцип, подібний до повітряної навігації за радіомаяками, коли GPS не є абсолютно необхідним. Таке рішення стало відповіддю на постійну боротьбу з нашими засобами радіоелектронної боротьби.
Отже, "Герані-5" — це в більшій мірі про здешевлення у питаннях використання крилатих ракет і водночас збільшення можливостей.