
Поділитися Джерело: Bloomberg
Швеція офіційно висловила попередження щодо можливості військового удару з боку Росії по країнах-членах НАТО у найближчому майбутньому. Цю інформацію поширило видання Bloomberg, посилаючись на звіт парламентського комітету з питань оборони країни, який було опубліковано 12 червня.
Ключові моменти:
- Шведська розвідка попереджає про ймовірність російського військового втручання у справи країн НАТО у короткостроковій перспективі.
- Оцінка шведської розвідки наголошує на тому, що російські збройні сили зберігають високий рівень боєздатності та готовності до проведення обмежених наступальних дій.
Можливий напад Росії на країни НАТО найближчим часом
Донедавна аналітики припускали, що російській армії знадобиться значний час для відновлення після завершення бойових дій в Україні. Проте нова оцінка шведської розвідки кардинально змінює це уявлення.
Згідно зі звітом, ключові компоненти російських збройних сил, такі як авіація, військово-морський флот, системи далекобійного ураження та можливості ведення гібридної війни, зазнали відносно незначних втрат під час конфлікту. Автори документа наголошують, що Москва вже зараз спроможна організувати обмежену військову агресію за межами України.
Зазначається, що головна небезпека полягає не стільки у військовій перевазі, скільки у політичних розрахунках. Росія може вдатися до провокації проти Північноатлантичного альянсу, якщо Кремль вважатиме, що “політичні обставини є сприятливими” – навіть за відсутності традиційного балансу сил, що підтверджує можливість повномасштабної атаки.
У звіті також приділяється увага посиленню військової присутності Росії поблизу кордонів НАТО. Зокрема, Росія створює нові військові формування в Ленінградській області та зміцнює свої позиції на Кольському півострові та в Арктичному регіоні.
Поділитися
Автори окремо звернули увагу на нестабільність у відносинах між Європою та Сполученими Штатами.
Нинішня американська адміністрація проводить зовнішню політику, яка характеризується “непередбачуваністю, швидкими змінами курсу, транзакційним підходом, жорсткішою риторикою та більшою готовністю до одностороннього застосування військової сили”.