Близько мільйона українських дітей перебувають у “безкінечному локдауні”, отримуючи знання дистанційно через пандемію та військові дії. Це спричинило погіршення психологічного стану, водночас засвідчивши значний рівень адаптивності серед підростаючого покоління.
Майже через чотири роки після початку повномасштабної агресії рф постає питання, як війна вплинула на генерацію юних українців, зазначено в матеріалі AFP, повідомляє УНН.
Деталі
“Приблизно мільйон юних українців усе ще живуть у “безперервному локдауні”, навчаючись повністю або частково в онлайн-режимі. Спочатку була епідемія у березні 2020 року, потім напад – загалом шість років, коли вони проводили значну частину часу перед родинним комп’ютером, навчаючись та розважаючись”, – пише видання.
Батьки, опитані в Харківській області, де особливо відчувається ізоляція на тлі постійних “прильотів”, “усвідомлюють, що їхні діти зовсім не розвивалися (фізично) з часів Covid. І що їм корисніше грати у футбол… аніж постійно бути біля своїх телефонів”.
“Спочатку два роки Covid, потім чотири роки війни – діти втрачають розум”, – констатує викладач Аюна Морозова у найбільшому харківському комплексі басейнів.
Україні не вистачає можливостей для оцінювання впливу війни на молодь, зазначає видання.
“У нас недостатньо психологів”, – констатувала Оксана Збітнєва, очільниця Координаційного центру з ментального здоров’я Кабміну. Щоб частково це компенсувати, “130 000 медичних працівників на місцях – медсестер, педіатрів, сімейних лікарів – пройшли акредитовану Всесвітньою організацією охорони здоров’я підготовку з психічного здоров’я”, – сказала вона.
Хоча “деякі держави розбудовували свої системи (психічного здоров’я) протягом пів століття, ми були останніми, хто розпочав це робити через нашу радянську спадщину”, – додала вона.
Держава відкрила 326 “центрів стійкості” для дітей та батьків по всій країні, і “ще 300” планується збудувати наступного року, за словами міністра соціальної політики Дениса Улютіна.
Психологиня Марина Дудник зауважує: “Війна мала колосальний вплив на емоційний стан юнацтва, ми всі знаходимося в напруженні”. У своєму кабінеті вона чує “багато остраху та занепокоєння у дітей”.
Дослідники ВООЗ, які опитали 24 000 молодих українців віком від 11 до 17 років наприкінці 2023 року, виявили “погіршення психологічного самопочуття” та “суттєве” зниження відчуття радості, яке вони відчували.
Однак також було виявлено “досить значний рівень адаптивності… до труднощів воєнного часу”.
Настільки, що дослідження ЮНІСЕФ у серпні повідомило, що іспити були для них більшим джерелом стресу, ніж сирени повітряної тривоги, які “тривожно вказують на те, що війна стала частиною звичного життя для багатьох дітей”.
“Діти втратили рідних, друзів і сплять в укриттях, – сказав міністр соціальної політики Улютін. – І все ж вони продовжують жити, мати надії”.