Заступниця керівника ОП Ірина Верещук акцентувала увагу на систематичному застосуванні Telegram противником для залучення нових членів та координування терористичних актів. Фахівці висловили сумніви щодо дієвості обмеження доступу до месенджера.
Теракт у Львові знов актуалізує питання про Telegram та інші аналогічні анонімні платформи. На цьому зробила акцент заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук.
“Вчергове ми спостерігаємо, що супротивник систематично експлуатує Telegram для вербування терористів, узгодження їхньої діяльності та здійснення терористичних актів”, – зауважила Верещук.
За словами Верещук, супротивник планомірно використовує Telegram для залучення виконавців, узгодження дій та організації терактів. Анонімність, відсутність суворої модерації та швидкість розповсюдження інформації роблять ці платформи зручним інструментом для спецслужб росії та диверсійних груп. У цьому контексті обмеження виглядають як намагання зменшити ризики та закрити один з каналів впливу.
Аргументи “за”: безпека в умовах війни
Аргументи на підтримку обмежень базуються перш за все на питаннях безпеки. У воюючій державі влада має право застосовувати надзвичайні заходи, якщо вони сприяють збереженню життів. Часткове або повне блокування певних функцій анонімних платформ може ускладнити вербування, перешкодити комунікації між координаторами та виконавцями, а також знизити розповсюдження паніки та дезінформації після терактів.
Контраргументи: ризики для свободи та ефективність
В той же час, існують вагомі контраргументи. Telegram в Україні вже давно став не тільки месенджером, а й одним з основних джерел новин, офіційних повідомлень і волонтерського координування. Велика кількість державних установ, військових формувань та місцевих адміністрацій самостійно активно використовують цю платформу для зв’язку з громадянами. Повне обмеження може негативно вплинути і на інформаційну стійкість, і на довіру до влади, якщо населення розцінить це як цензуру.
Окреме питання – результативність. Технічні блокування часто легко обійти за допомогою VPN та дзеркал. В такому випадку обмеження можуть більше зашкодити законослухняним користувачам, ніж реально зупинити ворога. Крім того, жорсткі заборони без чітких роз’яснень і правових основ можуть створити небезпечний приклад для свободи слова після завершення війни.
Отже, питання про доцільність обмеження Telegram та інших анонімних платформ не має однозначної відповіді. Умови війни вимагають рішучих кроків, але ці кроки повинні бути виваженими, результативними та юридично обґрунтованими. Баланс між безпекою та свободою інформації залишається одним з найскладніших завдань для держави в нинішній ситуації.
“Блокування не вирішить проблему”
Офіцер запасу ЗСУ та військовий експерт Андрій Крамаров у коментарі для УНН прокоментував ініціативи щодо можливого обмеження доступу до Telegram в Україні та оцінив, чи може це вплинути на стан безпеки.
На його думку, на даний момент немає підстав вважати Telegram головним інструментом для вербування чи координування диверсій в Україні.
Я не вважаю, що сьогодні Telegram є основним засобом для вербування або узгодження диверсій. Так, там можуть бути певні можливості для комунікацій російських спецслужб з українцями, але я не думаю, що це має вирішальне або визначальне значення
– зазначив він.
Відповідаючи на запитання, чи зменшить блокування платформи кількість терактів, Крамаров висловився однозначно.
Ні, абсолютно не зменшить. Якщо люди використовують один месенджер, вони можуть перейти на інший. Ви телефонуєте мені через Telegram, але могли б телефонувати через WhatsApp, Viber чи будь-який інший сервіс. Тому блокування однієї платформи не розв’язує проблему в цілому
– зауважив Крамаров.
Експерт також підкреслив, що з технічної точки зору повністю перекрити доступ до сервісу майже неможливо.
Навіть якщо держава спробує повністю обмежити Telegram, це все одно будуть обходити через VPN. Ми бачимо, що навіть у росії, незважаючи на всі заборони, люди активно користуються VPN і обходять обмеження
– відзначив він.
Окремо Крамаров згадав ситуацію в рф, коли виникли проблеми з доступом до певних сервісів зв’язку.
Коли в росії були перебої зі Starlink і обмеження в роботі Telegram, вони дуже болісно це сприйняли. Для них це серйозна проблема, адже це означає відкат у комунікаційних можливостях на кілька років. Telegram, безумовно, легко замінити, але певні складнощі все ж були
– сказав експерт.
Водночас він наголосив, що українські військові не застосовують Telegram для службового зв’язку.
Ми не використовуємо Telegram для військових потреб. Для цього застосовуються інші месенджери, але про них ми говорити не будемо
– підсумував Крамаров.
Проблема не в одному додатку
Також свою думку щодо ініціативи обмежити Telegram висловив військовий аналітик, колишній працівник СБУ Іван Ступак в етері телеканалу Київ24.
Коментуючи пропозицію заступниці керівника Офісу президента Ірини Верещук обмежити роботу месенджера на тлі теракту у Львові, Ступак різко розкритикував ідею блокування платформи як універсального рішення.
Верещук може з таким же успіхом поїхати до КНДР або рф – блокування Telegram не є панацеєю
– заявив він.
За словами експерта, проблема вербування не пов’язана з конкретним додатком, оскільки російські спецслужби можуть застосовувати будь-який канал комунікації.
росіяни можуть використати абсолютно будь-який додаток для вербування людини. Навіть можуть відправляти повідомлення через переказ на банківську картку – умовно по 1 гривні з текстом у призначенні платежу
– пояснив Ступак.
Він також визначив основні групи ризику, на які, за його словами, найчастіше звертають увагу вербувальники.
Кого найбільше вербують? Це люди з наркотичною залежністю. Люди з залежністю від азартних ігор. Є ті, хто ображений на все і хоче помститися. Є діти – особливо під час канікул, коли вони залишаються наодинці з телефоном чи планшетом, і тоді починаються “пригоди”. Я вже не кажу про антиукраїнськи налаштованих – їх невеликий відсоток, але, на жаль, вони є, і росіяни їх продовжують шукати. І, звичайно, залишається ще невеликий відсоток тих, кого просто залякують
– зазначив він.
Отже, думки експертів збігаються в одному: боротьба з диверсіями та вербуванням вимагає системної роботи спецслужб і підвищення поінформованості громадян, тоді як блокування окремої платформи навряд чи стане універсальним запобіжником від терактів чи інформаційних операцій.
Анонімні канали як загроза національній безпеці
Дискусія навколо Telegram набагато ширша, ніж питання одного месенджера. Йдеться про явище анонімних платформ і каналів, які фактично виконують функції медіа, але не є зареєстрованими ЗМІ та не несуть прозорої редакційної відповідальності. Саме це створює потенційні загрози: можливість маніпуляцій, розповсюдження дезінформації, психологічних операцій і навмисного дестабілізування ситуації всередині країни.
В умовах війни такі анонімні канали можуть ставати засобом інформаційного впливу або навіть елементом гібридних операцій. Відсутність чіткої ідентифікації власників та джерел фінансування ускладнює як правову оцінку їх діяльності, так і притягнення до відповідальності у випадку загрози національній безпеці.
Водночас це вже виходить за рамки суто технічного питання блокування конкретного сервісу. Йдеться скоріше про необхідність системної державної політики у сфері інформаційної безпеки: зрозумілих правил для цифрових платформ, прозорих механізмів реагування на загрози та водночас збереження балансу зі свободою слова.
Отже, проблема не зводиться до Telegram як такого. Вона стосується ширшого виклику – як держава має реагувати на вплив анонімних цифрових медіа в умовах війни та після завершення бойових дій, не порушивши при цьому базових демократичних принципів.