22 січня Україна вшановує День Соборності на згадку про проголошення Акту об’єднання УНР і ЗУНР у 1919 році. Ця дата стала символом українського державобудівництва та єдності.
Сьогодні, 22 січня, відзначаємо День Соборності України. Ця дата була встановлена у 1999 році на честь відзначення у 1919 році Акту об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, повідомляє УНН.
Згідно з указом Президента України Леоніда Кучми від 1999 року, “зважаючи на вагоме політичне та історичне значення з’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки для формування єдиної (соборної) української держави”, в Україні було засновано День соборності України, який відзначається щороку 22 січня – у день проголошення в 1919 році Акту єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в цілісну незалежну країну.
Певний час, починаючи з 2011 року, відповідно до указу Президента України (на той час Віктора Януковича) День Соборності було перейменовано на “День Соборності та Свободи України”. Проте в листопаді 2014 року указом Президента України Петра Порошенка назву свята знову повернули.
Власне, у цей день, 1919 року на Софійській площі у Києві в святковій обстановці відбулося проголошення Акту злиття Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в єдину самостійну державу.
У зачитаному на зібранні “Універсалі соборності”, зокрема, зазначалося: “Відтепер навіки з’єднуються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Закарпатська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Збулися вікові мрії, якими жили і за які гинули найкращі сини України. Відтепер є єдина незалежна Українська Народна Республіка”. Цей день став знаком українського державотворення, втілив ідеї соборності українців щодо об’єднання в одній країні”.
Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – знаменна подія з’єднання українських земель в одній державі. Подія є фундаментальною для українського державотворення. Вона цілком спростовує твердження російської пропаганди, нібито українські землі вперше поєднав Сталін у 1939 році. Ідея соборності України була визначальною для майбутнього покоління учасників українського визвольного руху у XX столітті.
Акт Злуки 22 січня 1919 року завершив прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Галичини – до об’єднання щонайменше з середини XIX століття.
Наступного дня, 23 січня 1919 року, у приміщенні київського Оперного театру (теперішня Національна опера України) Трудовий Конгрес України обговорив зазначені документи та затвердив їх. Таким чином, ратифікувавши Універсал Директорії УНР, Конгрес надав йому законного юридичного статусу.
Голову УНРади Євгена Петрушевича невдовзі обрали до складу Директорії. ЗУНР після об’єднання з УНР змінила назву на Західна область Української Народної Республіки. Розпочалася активна співпраця між обома державними утвореннями в економічній, військовій та культурній галузях.
Соборність передбачає не тільки згадку про минуле, а й вимагає об’єднаної спільної діяльності та взаємодопомоги в сучасній Україні, коли ми, з різних країв, спілкуємося, спільно працюємо, творимо важливе і значуще. Соборність є невід’ємною від суверенітету й справжньої незалежності народу, вона є основою розбудови демократичної держави, гарантією виживання й існування нації.
Національна єдність є не лише головною цінністю громадян країни, а й необхідною умовою успішного опору зовнішній агресії.
Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність і досі є одним з найважливіших національних завдань.