Президент України Володимир Зеленський у річницю широкомасштабної агресії рф звернувся до українців з укриття на вулиці Банковій, де відбувалися його перші спілкування з очільниками держав світу на зорі війни. Він акцентував увагу на непохитності української нації та висловив сподівання одного разу відвідати це місце разом із президентом США.
Президент України Володимир Зеленський звернувся до українців у четверту річницю початку повномасштабного наступу росії на Україну, показавши кадри з офісу, невеликого приміщення в укритті на Банковій, де пройшли його перші переговори з лідерами держав на початку війни, і зазначив, що має велике бажання одного дня відвідати це місце з президентом США, повідомляє УНН.
Сьогодні рівно чотири роки з того моменту, як путін хотів захопити Київ за три дні. І це, власне, багато що говорить про нашу оборону, про те, як саме Україна чинить опір увесь цей час. За цими словами – мільйони наших людей. За цими словами – надзвичайна відвага, дуже кропітка праця, стійкість і значний шлях, який Україна долає з 24 лютого
– заявив Зеленський.
Президент зазначив:
Цей офіс, ця маленька кімната в укритті на Банковій, – тут відбулися перші мої переговори з лідерами держав на початку війни. Я тут розмовляв із Президентом Байденом і саме тут почув: “Володимире, є загроза, вам терміново потрібно покинути Україну. Ми готові в цьому сприяти”. І я тут відповів, що мені потрібна зброя, а не таксі
“І не через те, що ми всі такі безстрашні чи такі міцні. Ми всі – звичайні люди, і в той день усім нам, усім українцям, було і моторошно, і сумно, і в багатьох був ступор, і багато хто не знав, що вимовити, але на якомусь… на якомусь незримому рівні всі ми усвідомлювали, що іншої України в нас немає. Це наш дім, і всі ми розуміли, що потрібно робити”, – продовжував Глава держави.
За його словами, “це був такий вибір”. “Вибір, що тоді зробили мільйони українських громадян. Наші люди не підняли білий прапор, а захищали жовто-блакитний. І окупанти, які вважали, що тут їх зустрінуть із квітами, побачили черги у військові комісаріати. Наші люди віддали перевагу опору. І воїни наші – вони стояли непохитно, і цивільні боронили міста, боронили наші села, вулиці, двори, прості люди, абсолютно, живою стіною зупиняли колони техніки. І всі разом вказували заблукалій росії єдино правильний шлях”, – зауважив Президент.
“Всі розуміли: кожен наступний день потрібно виборювати. Україна повинна була вистояти, стояти держава незважаючи ні на що. І попри все повинна була функціонувати наша Україна. Багато чого відбувалося саме тут – ми раніше ніколи не показували цей об’єкт. Зараз він пустий, зрозуміло, а на початку війни… на початку війни тут перебували сотні людей”, – поділився Зеленський.
“Я працював тут, потім я підіймався вгору, я звертався до вас, до людей. Тут була наша команда, уряд, щоденні наради з військовими, дзвінки, пошук варіантів вирішення проблем – усе потрібне для того, щоб Україна вистояла. Треба було доправляти зброю. Доставляли ліки, доставляли харчі в блоковані ворогом міста. Щоб було життя, за яке Україна так самовіддано бореться”, – наголосив Глава держави.
За його словами, “відверто кажучи, ну, траплялося різне, і тут звучала і офіційна мова, і нецензурна, оскільки кожен пакет допомоги, кожні санкції щодо росії, кожну партію зброї – усе це треба було реально… реально вигризати”. “Вигризати віру в Україну. Зробити так, щоб світ включився”, – підкреслив він.
“І це було ключове повідомлення звернень до європейських країн, до Конгресу США, до більшості парламентів світу. І до людей, безумовно, до звичайних людей, до мільйонів в усьому світі: будьте з нами, будьте з Україною, вірте в нас, stand with Ukraine, be brave like Ukraine! Ці заклики дали результат, тому що українці боролися так, що викликало захоплення. І цей опір було видно з космосу. Це надихало, без сумніву, тому досить швидко всі побачили це жовто-блакитне море – тисячі людей із нашими прапорами на площах Європи та світу”, – сказав Зеленський.
“І так поступово, важко, крок за кроком, по цеглині Україна”, зі слів Президента, “зводила ту підтримку, яка дозволила вистояти: коли ми витримали перший день війни, найтриваліший у житті”. “А потім ще один. І ще один. А далі тиждень. Два. А згодом… а згодом – місяць. І ми побачили весну”, – зауважив він.
Ми вибороли її тоді, коли здавалося, цей лютий не завершиться ніколи. Ми здобули свою першу весну під час великої війни. Це був переломний момент, і вперше тоді в кожного промайнула думка така: зможемо. Україна зможе
– сказав Зеленський.
“Мені дуже імпонує фраза, яку в той час поширював кожен. Такий своєрідний висновок першого етапу повномасштабної війни, коли Україна сказала: “Ти думаєш, я стала на коліна? Я тільки зав’язала берці””, – зазначив він.
“А попереду”, за його словами, “був шлях”. “І навіть у цьому довгому тунелі не вмістити й мільйонної частини того болю, який Україна пережила за цей час. Болю, який росія принесла в кожну нашу сім’ю, в кожне українське серце”, – зауважив Президент.
“Буча. Ірпінь. Бородянка. Братські могили. Гостомель. “Мрія”. Харків. Миколаїв. ОДА. Каховська дамба. Запорізька АЕС. Кременчук і Кривий Ріг. Тернопіль і Львів. Оленівка. Часів Яр. Київ. “Охматдит”. Краматорськ. Вокзал. Іграшка. Маріуполь. Драмтеатр. Напис “Діти”. Одеса. Багатоповерхівка. Дівчинка. Три місяці. Вільнянськ. Пологовий. Немовля. Два дні…”, – підкреслив Глава держави.
“Чоловіки так не воюють. Люди так не роблять. Українці цього не забудуть. І нехай ці кадри бачать усі, кого не мучить совість, хто досі подає руку російському злу й досі купує в путіна нафту”, – продовжував Президент.
“Але весь цей час ми не дозволяємо гніву поглинути нас зсередини, українці перетворюють власну злість на енергію для боротьби й доводять: можливо змусити нас спуститися в притулок, але неможливо загнати Україну під землю назавжди. Ми обов’язково піднімемося, повернемося, ми продовжуємо боротися, тому що боремось ми за життя. За право стояти на своїй землі, дихати своїм повітрям. І Україна добре знає ці відчуття, коли попри все після відбою ми піднімаємося нагору й коли з бомбосховища разом із нами піднімається надія, летить до неба завжди, коли вгору злітає український прапор – коли він повертався і повертається туди, де має бути по праву”, – підкреслив Зеленський.
“І це наступний важливий етап нашої боротьби, коли Україна не тільки вистояла й не лише тримає оборону, а коли Україна дає відсіч. Коли історію творили цілі міста. Міста-герої. Міста героїв. Які просувалися вперед. Були перші наступи, перші успіхи й те, що неможливо забути: перші очі – очі українців, які дочекалися своїх. Балаклія, Ізюм, Куп’янськ, Херсон. І всі бачили, як виганяли окупантів із Київщини, виганяли із Сумщини, Чернігівщини. І всі дізналися про український телепорт для ворогів на той світ – Чорнобаївку. Бачили, як російські ультиматуми ставали жестами доброї волі. Як Зміїний знову став нашим”, – зазначив Зеленський.
“Як слово “бавовна” отримало нове значення, і як ми раділи, коли першу “бавовну” почули на росії. Це не зловтіха, просто так українською звучить справедливість. Звучить “стугною”, “вільхою”, “нептуном” і гуркотом, із яким крейсер “Москва” йшов на дно. Тоді це була подія, згодом – традиція. І мало що ще так зігріває українцям душу, як кадри палаючих військових об’єктів ворога та його НПЗ. Коли це сталося вперше, це були гучні новини. Зараз – майже щоденні. І те, що раніше здавалося нереальним, тепер стало буденністю. “Петріоти”, “айріси”, “насамси”, F-16. І дещо більше: наша зброя, наша далекобійність”, – зауважив Зеленський.
І додав: “Просто збагніть: Україна пройшла шлях від моменту, коли нам передавали “броніки”, до моменту, коли ми самі виготовляємо понад 3 мільйони ефпівішок на рік. Від часів, коли ми захоплювалися “джавелінами” й “байрактарами”, до дня, коли в нас є свої “січень”, “гор”, “вампір”, “паляниця”, “пекло”, “рута”, “фламінго”. Від прохання закрити небо до здатності збивати сотні “шахедів” за ніч. Від їжаків і укріплень на вулицях Києва до Курської операції та “Павутини””.
Але й цього недостатньо – ми будемо робити більше, тому що росія не зупиняється, на жаль, і воює всіма способами проти миру, проти нас, проти людей
– сказав Зеленський.
“путін усвідомлює, що не може перемогти Україну на полі бою, і “друга армія світу” воює з багатоповерхівками й електростанціями. І зараз українці долають найскладнішу зиму в історії. І терор майже щоночі. І я не знаю, хто б іще таке витримав, не зламався, не захитався. Українці це роблять. Це велика втома, безумовно. Який іще народ може так? Незважаючи на війну, всі ці атаки, всі випробування перемагати зло, перемагати зневіру, відчай. І триматися. І триматися в єдності”, – зазначив Глава держави.
“І при всьому цьому – досягати результатів усюди. Щоразу після атак відновлюватися. Щоразу наповнювати ракетами нашу ППО. Щоранку йти на роботу. Постійно утримувати позиції. Спілкуватися зі світом на рівних. Здобувати кандидатство в ЄС, повертати додому тисячі наших полонених. І кожен міжнародний майданчик – від Давосу до ООН – робити проукраїнським. Робити голос України у світі гучним, перемагати на “Євробаченні”, забирати “Оскар” і “Бафту”, бути абсолютними чемпіонами світу з боксу й доводити, що українці мають честь найвищого ґатунку – набагато ціннішу, ніж будь-яке золото цього безхребетного МОК. З кожного такого вчинку, з усіх таких кроків, здобутків, маленьких перемог складається велика Україна. Велика, тому що в неї є ви. Люди, які надихають планету”, – наголосив Зеленський.
Він зазначив, що “ми пам’ятаємо, як перші іноземні лідери прибували в Україну на початку цієї війни”. “І термін “офіційний візит” навіть на краплину не може передати, чим були ці зустрічі для нас. Ми зрозуміли, хто нам дійсно брат і друг, хто не злякався, не засумнівався, хто зберіг обличчя і не думав, як не розізлити путіна. Я хочу подякувати кожному лідеру, який обрав світлий бік історії – обрав Україну. У Європі, США, Канаді, Японії, Австралії. Всім, всім, хто з нами”, – сказав Президент.
І я дуже хочу одного дня прийти сюди з Президентом США. Я точно знаю: тільки побувавши в Україні й побачивши на власні очі наше життя і боротьбу, відчувши наших людей і ось це море болю, – тільки так можна зрозуміти, про що ця війна насправді. І через кого. Хто тут агресор. На кого потрібно тиснути. Зрозуміти, що Україна захищає життя, воює саме за це. І це не вулична бійка. Це напад хворої держави на суверенну, і зрозуміти, що путін і є ця війна. Він – причина початку й перешкода для її завершення. І ставити на місце треба саме росію, щоб справжній мир був
– наголосив Зеленський.
“Кажуть, час лікує. Я не впевнений. Принаймні я не знаю, скільки часу потрібно, щоб загоїти всі наші рани. Всі ці болісні запитання “скільки?”, від яких болить всередині. Скільки виплакано сліз? Скільки атак, підступних ударів? Скільки шрамів на серці? Скільки прапорів на наших цвинтарях? Скільки імен? Да Вінчі. Грєнка. Джус. Жека. Тихий. Норд. Петриченко. Мацієвський. Матрос Віталій Скакун. Льотчик Олександр Оксанченко. Дар’я Лопатіна, Дельта. Лана Чорногорська, Саті. Юлія Березюк. Маргарита Половінко. Тисячі, тисячі героїв, які віддали життя, щоб жила Україна. Наші воїни-захисники. Наші янголи-охоронці”, – зазначив Президент.
Глава держави зазначив, що “впевнений, вони точно розповіли Богові всю правду про цю війну”. “Про те, як ми захищаємося. Захищаємо свою землю, життя, незалежність, свою культуру, історію, свою Софію, своїх людей. Тисяча чотириста шістдесят два дні повномасштабної війни. Дванадцять років від початку агресії росії. Для когось – ціле життя. Без сумніву, ми всі хочемо, щоб війна закінчилась. Але ніхто не дозволить, щоб закінчилась Україна. Ми хочемо миру. Сильного, гідного, довгого. І перед кожним раундом переговорів я даю нашій команді дуже чіткі вказівки. Це завжди відбувається за закритими указами, але точно не розголошу державну таємницю, якщо скажу головний мій посил: не обнулити всі ці роки, не знецінити всю боротьбу, відвагу, гідність, усе, що Україна пережила. Не можна, не можна це віддати, забути, зрадити. Саме тому стільки раундів переговорів і битва за кожне слово, за кожен пункт, за реальні гарантії безпеки, щоб угода була сильною. Історія дивиться на нас уважно. Угода має бути не просто підписана, має бути прийнята – прийнята українцями”, – продовжував Зеленський.
“Дорогий народе! Сила, яка тримає нас усі ці роки, – це ви, наші люди. Наш опір – це ви. Українці. Українки. Кожен, хто не здається. Можливо, очі наші й втомлені, але спини непохитні. Я хочу подякувати кожному й кожній, хто тримає на своїх плечах незалежність. Кожному воїну – за силу. Вашим батькам, дітям, дружинам, чоловікам – за витримку. Я дякую всім, хто своєю працею робить Україну сильнішою. Хто повертає в наш дім світло й тепло. Хто лікує, волонтерить, хто навчає. І хто вчиться в університеті або в школі. Та вчиться найголовнішого – бути людьми, бути українцями. Я пишаюся вами. Я вірю в кожного й кожну. В усіх, до кого без жодного перебільшення я маю честь звертатись: великий народе великої України”, – підкреслив Президент.
З його слів, “згадуючи початок вторгнення і дивлячись на сьогоднішній день, ми маємо повне право сказати: ми захистили незалежність, ми не втратили державність, Україна існує, і не лише на карті”. “Україна – суб’єкт міжнародних відносин. Наша столиця є, стоять Харків, Суми, Чернігів, Дніпро, Запоріжжя, Краматорськ, Одеса, Львів, інші міста. путін не досягнув своїх цілей. Не зламав українців. Не переміг у цій війні. Ми зберегли Україну, і ми зробимо все, щоб здобути мир. І щоб була справедливість”, – зазначив Зеленський.
До весни менше тижня. Ми долаємо найважчу зиму в історії. Це факт. І це дуже непросто. Непросто всім вам. Але так само, як у перший день війни, ми продовжуємо будувати своє завтра – крок за кроком, справа за справою, здобуток за здобутком. І кожен результат, кожен успіх, кожне наше “Україна змогла” – заслуга всіх вас. Українського народу. Слава Україні!
– наголосив Зеленський.