«Сервіз „Червона книга“ захопить усіх, хто цінує природу», — вважає колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

Світ природи захоплює своєю красою. Він схожий на справжній земний рай, тому митці протягом історії створювали численні оду його величі.

Нині мова піде про сервіз “Червона книга”, створений видатним українським майстром порцеляни Віталієм Шевченком. В інтерв’ю “ФАКТАМ” Людмила Карпінська-Романюк, колекціонерка, дослідниця українського фарфору та авторка книг, поділилася своїми враженнями від цього дивовижного набору.

“Теплі тони надають композиціям вигляду старовинних гравюр”

— Сервіз “Червона книга” Віталія Шевченка неодмінно зачарує поціновувачів природи, — зазначає Людмила Карпінська-Романюк. — Цей сет був виготовлений на Сумському фарфоровому заводі у 1986 році. На перший погляд, він нагадує сторінки фундаментальної енциклопедії про природу. На бездоганно білій поверхні порцеляни оживають зображення птахів та тварин. Художник оточує їх гілками, листям та травами, ніби створюючи унікальні медальйони пам’яті, де кожен представник фауни займає почесне місце.

ВІДЕО ДНЯ

В. Шевченко. Сервіз “Червона книга”. Сумський фарфоровий завод. 1986 рік

— У чому, на Вашу думку, полягає унікальність декору цього сервізу?

РЕКЛАМА

— Декоративне оформлення виконане у витриманій коричнево-золотистій палітрі. Ці ніжні відтінки надають композиціям подоби старовинних гравюр або музейних ілюстрацій XIX століття. Художник свідомо уникає яскравих барв, аби привернути увагу глядача до самих образів. Майстерність промальовки тонких ліній, ретельне моделювання оперення, хутра, листя та трав свідчать про глибоку прихильність автора до світу природи. Особливе захоплення викликає велика таріль із зображенням вепра. Його велична постать виглядає як символ дикої природи, яка все ще зберігає свою міць, але вже потребує захисту. Поруч розташовані птахи, кожен з яких має свій неповторний характер. Усі вони утворюють своєрідний порцеляновий заповідник, сповнений життя.

— Чи не здається Вам, що погляди птахів дещо беззахисні?

— Ці образи справляють потужне враження. Птахи, здається, прислухаються до навколишнього світу, намагаючись розпізнати потенційну загрозу. На великому чайнику вони зображені разом, створюючи майже родинний портрет. Уява мимоволі домальовує безпомічних пташенят. Усі ці асоціації надають сервізу глибини, перетворюючи його на щось більше, ніж просто декоративний предмет з анімалістичним оздобленням.

РЕКЛАМА

В. Шевченко. Чайники із сервізу “Червона книга”. Сумський фарфоровий завод. 1986 рік

“Цей сет на столі я б доповнила вазою з гілочками шипшини”

— Назва сету “Червона книга” слугує нагадуванням про моральну відповідальність людини перед світом, у якому вона існує, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Цей сервіз з’явився у другій половині 1980-х років, у період, коли екологічна тематика почала дедалі гучніше лунати в усьому світі. Для декоративного мистецтва такий витвір був досить нетиповим: він не лише прикрашав побут, а й спонукав до роздумів. Саме в цьому полягає його особлива цінність. Сьогодні, коли багато видів тварин і птахів перебувають під загрозою зникнення, сервіз “Червона книга” звучить напрочуд актуально. Він демонструє, що мистецтво здатне не лише захоплювати своєю красою, а й виховувати відповідальність. Дивлячись на ці порцелянові вироби, усвідомлюєш: перед нами не просто чайний сервіз, а тихий і мудрий заклик берегти світ, який ми отримали у спадок.

— Як би Ви порадили сервірувати стіл цим сетом?

— Мені здається, цей витвір особливо гармонійно сприймається восени. Його золотисто-коричнева палітра перегукується з кольорами осіннього лісу, а образи тварин і птахів нагадують про вічний зв’язок людини з природою. На мою думку, цей сервіз належить до тих рідкісних творів, які цікавіші не стільки як предмет для щоденного чаювання, скільки як привід для спілкування. Якщо більшість чайних сервізів запрошують до атмосфери затишку чи святкового столу, то “Червона книга” Віталія Шевченка спонукає до роздумів. Під час сервірування гості неодмінно почнуть розглядати зображення птахів і звірів, згадувати власні зустрічі з природою. Найкраще цей сет виглядав би у заміському будинку чи на дачі, серед книг про природу. Поруч із цим сетом я б розмістила вазу з гілочками шипшини або польовими квітами.

— Кому варто дарувати анімалістичні сервізи та статуетки, кому — з квітами, а кому з графічним дизайном — смугами чи в горошок?

РЕКЛАМА

— Це дуже цікаве запитання, адже вибір порцеляни часто розкриває характер людини не менше, ніж її одяг чи книжкова полиця. Анімалістичні сервізи та статуетки — чудовий подарунок для людей емоційних, відкритих, тих, хто любить природу та зберіг дитячу здатність дивуватися. Такі предмети сподобаються родинам із дітьми та домашніми улюбленцями, а також людям, чия професія пов’язана з дослідженням фауни, і, звісно, колекціонерам фарфору. Фігурка коня може символізувати силу та свободу, птахи уособлюють мрію та натхнення, коти — символ домашнього затишку, а олені чи лані — шляхетності та гармонії. Сервізи та вази з квітами — майже універсальний подарунок. Вони особливо сподобаються романтичним натурам, поціновувачам класики, людям, які люблять садівництво, дачу, кімнатні рослини, тим, хто прагне створити в домі атмосферу спокою, затишку та краси. Квітковий декор несе відчуття достатку, родинного тепла та зв’язку з природою.

Графічний дизайн часто обирають шанувальники сучасних інтер’єрів, прихильники стилю 1960-х років, ті, хто цінує лаконічність.

— Чи варто, на Вашу думку, у сервіруванні столу поєднувати предмети сервізів з флористичним та анімалістичним декором?

— Чому б ні? Наприклад, можна скомбінувати чашки з польовими квітами та фігурку пташки як акцент, або сервіз з маками розмістити поруч із вазою, прикрашеною метеликами… Не бійтеся експериментувати. Це може бути справді дуже цікаво та захопливо.

Раніше колекціонерка, дослідниця історії української порцеляни та авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про сети зі свічниками у творчому доробку вітчизняних митців-фарфористів.

Читайте також: “Відзначаючи сторіччя скульптора Владислава Щербини, ми відтворили атмосферу його майстерні”, — засновник ShvetsMuseum Олександр Швець

До речі, запрошуємо читачів “ФАКТІВ”, які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею Ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-порцеляністів. Неймовірна порцелянова подорож подарує Вам масу позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

Фото у заголовку: В. Шевченко. Сервіз “Червона книга”. Сумський фарфоровий завод. 1986 рік