Порцелянова таця – вишуканий та практичний предмет, що служить для оформлення столу. Вона чудово підходить для подачі напоїв, солодощів, фруктів чи сирних асорті. Порцелянова таця може виступати й самодостатнім витвором мистецтва в інтер’єрі. Але якщо вона є частиною сервізу, вам неймовірно пощастило мати таку красу у своєму домі.
Сьогодні ми розглянемо винятково гарний комплект із тацею “Святковий”, створений визнаними українськими митцями Віталієм та Людмилою Шевченками. Милуватися ним можна нескінченно. Уява домальовує ароматні смаколики на столі з таким дивовижним посудом. Атмосфера завжди має велике значення. Вона запам’ятовується надовго, якщо є особливою.
В інтерв’ю “ФАКТАМ” колекціонерка, дослідниця української порцеляни та авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про набір “Святковий”, який вражає своєю красою та колоритом.
“Насичений червоно-помаранчевий фон ніби випромінює тепло”
— Насправді літо починається не з календаря, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. – Воно приходить разом із запахом стиглих яблук, маками у саду, вечірнім чаєм на ґанку та несподіваними гостями, які заходять “лише на хвилинку”, а залишаються до заходу сонця. Саме таким бачиться набір чайників “Святковий”, створений відомими митцями Віталієм та Людмилою Шевченко у 1989 році на Сумському фарфоровому заводі.
ВІДЕО ДНЯ
Віталій та Людмила Шевченки. Набір «Святковий». Сумський фарфоровий завод. 1989 рік
— Яскрава робота!
РЕКЛАМА
— Спершу увагу привертає не форма, а колір. Насичений червоно-помаранчевий фон ніби випромінює тепло. Він нагадує стиглі яблука, маки, сонце на вечірньому небі. На ньому розквітають великі квіти, обрамлені зеленим листям, а чорні графічні акценти додають композиції ритму й виразності.
— Чому саме мак обрано символом домашнього свята?
– Ця квітка – одна з найулюбленіших в Україні. Мак символізує красу літа, щедрість землі, врожай, домашній затишок, добробут, він може трактуватися як оберіг. Наприкінці літа, саме на Маковія, мак освячували разом із букетами польових квітів. Він ставав символом завершення першого етапу жнив і вдячності за достаток.
РЕКЛАМА
— Мак не лише зображений на предметах сету. Уся колірна палітра нагадує цю квітку.
— Дійсно, насичений червоно-помаранчевий колір сету перегукується із кольором пелюсток маку, а темні геометричні вставки можуть асоціюватися з чорною маковою серединкою. У результаті виникає дуже українська колористика: червоний – життя, любов, свято, чорний – родюча земля, зелений – молодість, золото – сонце й достаток. Саме ця палітра робить набір таким урочистим.
“Таця є символом гостинності та щедрості”
— Яка гарна таця! Що подавати на ній?
— Таця є справжнім центром композиції. Її орнамент ніби збирає всі предмети в єдине коло, перетворюючи їх на святкову композицію. Вона виконує ту саму роль, яку в українській хаті виконували вишитий рушник чи святкова скатертина: об’єднує речі, створює настрій, підкреслює урочистість миті. Саме завдяки таці набір легко переносити до саду, на терасу чи у вітальню. На ній можна подати не лише чайники, а й чашки з чаєм, варення, мед… Особливо апетитно виглядатиме на такій таці рулет з маком, медівники, пиріг з яблуками й корицею, домашнє печиво, пряники. Таця ніби запрошує доповнити композицію дарами літа – яблуками, грушами, абрикосами, персиками, сливами, виноградом…
РЕКЛАМА
— Таця ніби поділена на сегменти. Цей задум, мабуть, невипадковий?
– Думаю, так. Великий червоний ромб і чотири трикутні площини створюють відчуття сервірувальної карти. Таця наче сама підказує, де що має лежати: пиріг, цукерки або печиво, горішки, фрукти… Функціонально вона не є менажницею, але художньо працює саме так.
У наборі два чайники. Великий можна використовувати для окропу або легкого ароматного трав’яного чаю, менший – для міцної заварки. Таке поєднання продовжує давню традицію українського та східноєвропейського чаювання, коли напій готували без поспіху, дозволяючи кожному обрати бажаний, той, що подобається.
Віталій та Людмила Шевченки. Набір «Святковий». Сумський фарфоровий завод. 1989 рік
— Чайник на постаменті додає урочистості…
— Безумовно. Його висока основа працює майже як п’єдестал.
— Верх чайника нагадує квітку маку…
– Так. Ця форма ніби розкривається пелюстками. Кришка із золотою кулькою виглядає мов серцевина квітки. Це дуже органічно поєднується з великими стилізованими квітами розпису.
“Українська гостинність починається з простої фрази: «Заходьте на чай»”
— Які чашки, на вашу думку, можна поєднати з цим сетом?
— Мені здається, що найкраще підійдуть до набору білі чашки із золотим обідком або без нього. Тоді весь акцент залишиться на розкішній яскравій таці. Також доречні будуть чашки з одним великим маком у декорі або стилізованою квіткою.
— Чомусь уявляється цей сет на столі під яблунею чи грушею…
– Так. Адже українська гостинність починається з простої фрази: “Заходьте на чай”. Саме цю мить і зберегли у фарфорі митці, коли красиво сервірована таця, запашний чай, домашні смаколики й тепла розмова перетворюють звичайний літній вечір на справжнє свято. Такий сет збирає навколо себе близьких людей так само, як сонце збирає довкола себе літній день. Сет “Святковий” показує українське розуміння свята не як виняткової події, а як уміння бачити красу в кожному щедрому літньому дні. Домашнє свято – це стан душі, це бажання зробити кожну мить життя яскравою та подарувати гарний настрій рідним та близьким. На мою думку, Віталій та Людмила Шевченки створили не просто комплект для подачі напоїв, а образ українського свята, достатку, гостинності.
Раніше “ФАКТИ” публікували інтерв’ю з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк про те, що магічний яблуневий розпис робить такі сервізи мрією багатьох людей і сьогодні.
До речі, запрошуємо читачів “ФАКТІВ”, які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото у заголовку: Віталій та Людмила Шевченки. Набір “Святковий”. Сумський фарфоровий завод. 1989
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк