На думку експертів, одним із ключових показників високої якості чаю є його свіжість. Після того, як ви допили напій, чашка ще деякий час зберігає його запах. Зістарений чайний лист, зазвичай, вже не пахне. На якість чаю впливає багато речей — наприклад, період збору чайного листя, погодні умови…
Сьогодні поговоримо про дивовижні чайники, декоровані навершями у формі мініатюрних чайничків.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» дослідниця історії українського фарфору та авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про унікальні комплекти для чайної церемонії.
«Задум розкривається поступово, немов бутон квітки»
– Великий чайник із навершям у вигляді маленького чайника відразу привертає погляд, — зазначає Людмила Карпінська-Романюк. — Це своєрідний ефект «віддзеркалення» у мініатюрі. Цікаво, що маленький чайничок придатний для використання. І це справжнє диво. Навершя кришок інших двох чайників нагадують маленькі глечики.
ВІДЕО ДНЯ
В. та Л. Шевченко. Набір чайників. Сумський фарфоровий завод. 1980-ті
— Який же обсяг мініатюрного чайничка?
РЕКЛАМА
– Це умовно чайничок «на один ковток». У виставкових авторських зразках функціональність часто ставала елементом художньої гри, демонстрацією високої майстерності. Цей набір має казковий вигляд. Задум розкривається поступово, немов бутон квітки. Спочатку ми бачимо всю композицію, потім звертаємо увагу на мініатюрний чайничок, а потім починаємо розглядати гру масштабів. Дуже цікаво виглядає і колір. Блакитно-зелені переходи створюють відчуття легкості й навіть певної акварельності. А рожеві квіти в середині композиції відсилають до мотивів українського декоративного розпису. Водночас сама форма залишається дуже сучасною. Вона не переобтяжена деталями, має великі плавні площини, складну хвилясту лінію краю і дуже виразні ручки, які ніби змальовані одним безперервним штрихом. Подібні речі надзвичайно рідкісні. Вони вимагали складної роботи модельника, точного лиття й особливо ретельного випалу. Адже будь-яка найменша неточність одразу могла б порушити прилягання кришки та пропорції всієї композиції. Тому такі вироби завжди були ближчими до виставкових експериментів, ніж до звичайного серійного посуду.
І, напевно, саме тому вони сьогодні так захоплюють. У них є те неповторне відчуття, коли митець дозволяє собі не тільки створювати об’єкт, а й грати з формою легко, сміливо і з відчутною насолодою.
— Чи не схожа форма носиків чайників на лебедів?
РЕКЛАМА
— Така асоціація дійсно виникає через плавний вигин. Лебідь у декоративному мистецтві часто уособлював красу, невинність, злагоду — і тут це відчувається дуже ніжно.
В. та Л. Шевченко. Набір. Сумський фарфоровий завод. 1980-ті
— Заворожує красою тарілка…
— Її форма ніжна, хвилеподібна, майже квіткова. Вона нагадує розгорнуту пелюстку або невелике озерце, в якому змішалися небесна синява і зелень молодої трави. Перехід відтінків дуже витончений, від насиченого синього до прозорої бірюзи та світлого зеленуватого кольору. У середині квітковий візерунок із рожевою трояндою, що ніби сяє зсередини. Все це створює враження літнього ранку, свіжого, ще прохолодного, але вже сонячного.
РЕКЛАМА
Кожен предмет зачаровує вишуканістю та красою
«Чашка ніби розташована в центрі великої пелюстки»
– А чашка в цьому наборі легка і водночас вишукана, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. – Її висока ніжка надає формі певної театральності, навіть «палацовості». Вона ніби створена не для швидкого чаювання, а для неспішної бесіди. Ручки тонкі, витончені, а золота смужка на краю додає урочистості. У поєднанні з розписом чашка виглядає ніжною, мрійливою, майже музичною за настроєм. Блюдце під чашкою дуже делікатне і водночас багато декороване. Його форма плавно розкривається назовні, утворюючи майже квітковий контур. Завдяки цьому чашка ніби розташована в центрі великої пелюстки.
— Які форми навершя чайників поширені в українському фарфорі?
– Це були риби, русалки, бутони квітів… Але особливе місце займають навершя у формі мініатюрного чайника. У них є щось дуже щире і затишне. Предмет немов усміхається глядачеві. Український фарфор іноді вражає не тільки формою чи розписом, а й зовсім незначними деталями. Ось ще один чудовий комплект Віталія та Людмили Шевченко з квітковим розписом і декоративними чайничками в навершях чайників.
В. та Л. Шевченко. Набір чайників. Сумський фарфоровий завод. 1980-ті
«При митті порцеляни з витонченими деталями варто класти рушник у раковину»
— Як ви уявляєте чаювання з цих наборів?
– У бірюзово-блакитному чайнику можна приготувати чай з пелюстками троянд, жасминовий або липовий. До нього підійшли б домашнє печиво, мед, варення з пелюсток троянд або тонкі шматочки лимона. У цьому наборі відчувається літній ранок, відкрите вікно і тиха музика. А в помаранчево-білому чайнику я б заварила міцний чорний чай — можливо, з чебрецем або м’ятою. До такого чаю можна запропонувати ягідний чи яблучний пиріг, пампушки, мед… У цьому наборі відчувається атмосфера гостинності та великого столу, за яким збирається сім’я.
В. та Л. Шевченко. Набір чайників. Сумський фарфоровий завод. 1980-ті
— Такі вироби надзвичайно делікатні. Як поводитися з ними, щоб випадково не пошкодити деталі?
– Найбільш вразливі саме невеликі виступаючі елементи: носики, ручки, навершя, декоративні петельки. Порцеляна добре витримує статичне навантаження, але дуже чутлива до точкового удару. Тому колекціонери зазвичай радять: ніколи не брати чайник за кришку або навершя, переміщати предмет лише обома руками, не класти кришки одна на одну, уникати тісних полиць, де вироби можуть торкатися ручками чи носиками.
Під час миття варто покласти рушник у раковину, саме він часто захищає від випадкового зіткнення. І, мабуть, саме ця тендітність додає таким виробам особливої цінності. Адже в українському фарфорі навіть маленьке навершя часом стає окремим витвором мистецтва.
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк про те, що ранкова кава з сервізом «Муза» перетворюється на момент зустрічі з натхненням.
До слова, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є шанувальниками краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур. ShvetsMuseum. У зібранні музею ви зможете побачити кращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно в музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено багато унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Незабутня порцелянова мандрівка подарує вам багато позитивних вражень і залишиться у пам’яті на завжди!
Фото в заголовку В. та Л. Шевченко. Набір чайників. Сумський фарфоровий завод. 1980-ті
Фото з колекції Людмили Карпінської-Романюк