
Елегантний кобальтовий сервіз, знайомий своїм глибоким інтенсивним синім відтінком, шанувався з давніх часів. Синій колір і блакить асоціюються із загадковістю, а також із всесвітом, безмежними небесами, морем, океаном…
На декорованій кобальтом тарілці чудово виглядає майже будь-яка страва: і зелень, і насичені овочі та фрукти, і різноманітна випічка…
Українські майстри порцеляни створили подібного посуду дуже багато. Отже, можливо, і у вашому домі є сервіз або ж тарілки з кобальтовим декором? Якщо так, будьте певні: вам поталанило. За кожним таким виробом — історія виробництва. За кожним візерунком — обдарованість творців.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка і дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про кобальтовий посуд, виготовлений на Коростенському порцеляновому підприємстві.
«Позолочені квіткові мотиви на кобальті створюють неповторний настрій»
– Ці тарілки Коростенського порцелянового заводу — як нічні стави, облямовані сяйвом, — каже Людмила Карпінська-Романюк. — М’який відтінок кобальту — наче колір сутінків, коли день вже минув, а ніч ще не повністю настала. Білий центр — як перерва. Це місце для світла, для їжі, для бесіди. Він не конкурує з рамкою, а збалансовує її, дарує подих композиції. Золочені рослинні візерунки на кобальті творять особливий настрій. Форма класична, впевнена, з невеликою хвилею облямівки. Вона зберігає відчуття традиції та зв’язку з європейською порцеляновою культурою, переосмисленою на українському ґрунті.
ВІДЕО ДНЯ
Ці тарілки — про цінність повсякденного життя, про смак до краси без надмірності. Коростенський порцеляновий завод вмів виготовляти подібні речі: скромні, відомі, довговічні.

Тарілки Коростенського фарфорового заводу. 1971 рікРЕКЛАМА
— Чому кобальт зазвичай має різні тони — від темного до яскравого?
— Причин декілька. Це залежить і від концентрації фарбника, і від товщини прошарку, і від температури обпалювання, і від способу нанесення…
— Чи випускав Коростенський порцеляновий завод кобальтові комплекти?
РЕКЛАМА
– Звісно. Наприклад, кобальтовий сервіз «Золотий колос». До нього входили різноманітні тарілки, а також горщик для супу, соусниця, салатниці, велика тарілка, ємності для приправ. Іноді — масельничка. По синьому фону розкиданий золотий орнамент з ритмічних овалів і петель, подібних до стилізованих вінків, зерен або безкінечних ланцюжків. Це не сюжетний малюнок, а ритм, майже музичний: повторення, тиша, знову повторення. Золото не переважає — воно мерехтить, з’являється і зникає, підтримуючи глибину синього. Форми предметів класичні, збалансовані. Супниця, соусниці, овальні блюда, тарілки різного призначення — все підпорядковано ідеї гармонійного столу.
Їжа в такому посуді виглядає органічно, без суперництва з візерунком. Декор не заважає — він тільки прикрашає момент трапези. Саме тому ці тарілки так природно вписуються в дім — і залишаються в ньому надовго.

Сервіз «Золотий колос». Коростенський фарфоровий завод. 1970–ті роки
— Мені дуже імпонують тарілки з хвилястою кромкою.
РЕКЛАМА
– Він додає ніжної пластичності: чіткі геометричні кола зрівноважуються легкою, майже квітковою лінією абрису. Завдяки цьому декор не виглядає холодним — він теплий, затишний.
«Кожен колосок — символ: збір урожаю, хліб, спокій поля, усталений ритм землі»
— Який коростенський сервіз ваш найулюбленіший?
– Відповім так: кожний чудовий по-своєму. Ось один із них. Ці тарілки звучать тихо та благородно, наче ледь чутний післяобідній передзвін у будинку, де шанують простоту та значення. Декор збудований на контрасті чистого білого тла і насиченого кобальтового контуру, що обводить облямівку тарілки впевненою, майже каліграфічною лінією. Синій не рівномірний — він жвавий, хвилеподібний, немов переміщується разом із формою, підкреслюючи м’який, трохи схожий на пелюстку, обрис вінця. Між синіми вигинами — золотаві колоски. Вони легкі, витончені, наче змальовані одним дотиком пензля. Кожен колосок — символ: збір урожаю, хліб, спокій поля, усталений ритм землі. Тонкі коричнево-золотисті лінії додають декору тепла і глибини, зрівноважуючи холодну шляхетність кобальту. Композиція розгортається по колу, не перевантажуючи простір. Центральна частина тарілки лишається чистою, відкритою — декор начебто навмисне відступає, залишаючи місце для головного: повсякденного життя, трапези, розмови.

Тарілки Коростенського фарфорового заводу, 1972 рік
— Як найкраще сервірувати стіл кобальтовим комплектом?
– Стіл з кобальтовим посудом — поза часом. Він виглядає вишукано та елегантно. Сервіруючи стіл кобальтовим сервізом, слід враховувати певні аспекти. Комбінуйте насичений синій відтінок з білосніжними або кремовими скатертинами та рушниками. Доповніть сервірування столу кришталевими чарками, витонченими свічками, свіжими квітковими композиціями білого або блакитного тону. Дуже привабливим акцентом на столі з кобальтовим сервізом може бути кришталева ваза з апельсинами або мандаринами. Можуть бути доречними й інші яскраві нюанси — наприклад, ягоди. Проте перевантажувати стіл надмірними деталями не варто. Кобальтовий дизайн самодостатній. Сміливо поєднуйте старовинний посуд із сучасним. Такі комбінації, за словами стилістів, сьогодні дуже популярні й роблять стіл неповторним. Між іншим, старовинним може бути не тільки посуд, а й текстиль. Наприклад, дуже витончено виглядають вишиті серветки або доповнені старовинними мереживами. Квіти мають бути невеликі — такі, щоб не заважали гостям бачити один одного та розмовляти. Створення чудової атмосфери — справжнє мистецтво. Вона надзвичайно важлива і запам’ятовується гостям надовго — часом навіть на все життя. Цінуйте моменти, коли рідні та близькі збираються за столом разом. Даруйте один одному позитивні емоції. Привчайте цінувати красу дітей. Коли виростуть, вони будуть за це вам вдячні.
Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк рекомендувала сервірувати святковий стіл тарілками з родинного «музею».
До слова, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є шанувальниками краси порцеляни, до першого в Україні Музею порцелянових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових порцелянових фабрик. Нещодавно у музеї відкрито залу української порцеляни, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-порцеляністів. Неймовірна порцелянова мандрівка подарує вам чимало позитивних вражень та залишиться у пам’яті надовго!
Фото в заголовку: Сервіз «Золотий колос». Коростенський фарфоровий завод. 1970-ті роки
Фото з архіву Людмили Карпінської-Романюк