Горобина — істинна прикраса осені. Це дерево, ніби оздоблене яскравою кораловою низкою. В Англії, Німеччині та країнах Скандинавії в минулі часи вірили в те, що горобина — найбільш сильний захист. Норвезькі рибалки, вирушаючи в плавання, розміщували в човні гілочки горобини. Англійські візники та їздоки на конях прикрашали ними головний убір і розраховували, що це вбереже від небажаних випадків у дорозі. Шотландські хлібороби підвішували китиці горобини над корівником, щоб тварини були здоровими. З матеріалу горобинового дерева виготовляли ручки маслобійок, щоб добре збивалося масло. А щоб малюки міцно спали, ліжечка також робили з матеріалу горобини. Звісно, насаджували горобину поблизу дому, щоб вона оберігала від бід. А буси з плодів горобини захищало від поганого погляду недругів.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та знавець історії українського фарфору Людмила Карпінська-Романюк розповіла про горобину у творах вітчизняних майстрів порцеляни.
«Тарілка Івана Ткаченка — це відчуття осені у фарфорі»
— Посуд з горобиною додає в дім тепло і комфорт, — каже Людмила Карпінська-Романюк. – Він візуально робить теплішим простір, додає лагідності, відвертості, формує атмосферу злагоди і достатку. Ймовірно, посуд з ягодою, котра вважається міцним оберегом, є і у вашому помешканні. Ось, наприклад, тарілка Івана Ткаченка. Це справжній гімн українській природі, її вічній вроді та духовній значущості. Кожна гілка, кожен листок промовляють до спостерігача живим подихом осені, сповненої згадками, сяйвом і теплом. У композиції — багатство фактури і барви. Багряні ягоди виблискують, немов крапельки сонця, а зелено-фіолетове листя оточує їх, створюючи ефект блискучої глибини. Делікатні переходи тонів і точна деталізація додають об’ємності. В українській народній традиції горобина — не тільки оздоба, а й захисниця дому, символ захисту від горя. Цей витвір — це відчуття осені у порцеляні. Вона знаходиться в Національному музеї декоративного мистецтва України та Коростенському краєзнавчому музеї.
ВІДЕО ДНЯ
І. Ткаченко. Таріль «Горобина». Коростенський фарфоровий завод, 1977 р.
— Чудово!
РЕКЛАМА
— А ось триповерховий каскад «Горобина червона» Валентини Трегубової. Ця робота — щирий гімн українській осені, її теплу, багатству та милозвучності кольору. Три яруси, як три частини пісні, розкривають тему плодючості та безперервного руху природи. На кожному рівні — візерунок багряних гронових ягід горобини, вплетених у листя, котре сяє жовтогарячими, багряними, ліловими та яскраво-зеленими кольорами. Гілки наче ворушаться, дихають, виспівують, створюючи ілюзію вітру, що пробігає крізь гілля. Три яруси композиції символізують щедрість, процвітання і безперервність буття: від квітучого літа — через золоту осінь — до зимового затишшя, коли горобина стоїть на гілках, як ознака надії. Це не просто предмет сервірування — це ода осені у порцеляні.
В . Трегубова. Каскад « Горобина червона». Коростенський фарфоровий завод. 1988
— Для чого призначався такий каскад?
— Для бутербродів, тістечок, фруктів. А ось перед нами сервіз «Горобина» — звичний приклад українського декоративного модерну 1970-х, коли порцеляна поєднувала в собі домашній затишок і святкову естетику. Білий, наче перший сніг, фарфор у поєднанні з червоними плодами горобини має дивовижний вигляд. Орнамент простий, проте надзвичайно виразний: великі ягоди, чорні тичинки, золоті акценти, що підкреслюють святковість композиції. Цей розпис — втілення народного відчуття ритму життя, тепла і природної багатості. У ньому — осінь українського саду, хата бабусі, відсвіт полум’я у печі, пахощі чаю з медом. Форма сервізу стримана, з м’якими вигинами, типова для Полонського заводу 1970-х років. Вона гармонійно поєднує практичність і мистецтво, що було рисою полонського дизайну — створювати речі не тільки для використання, але й для задоволення ока. «Горобина» — це не тільки орнамент, а й метафора: вогонь життя серед зими, тепло оселі серед холоду.
РЕКЛАМА
Сервіз чайний «Горобина». Полонський фарфоровий завод, 1976 р.
«Художник ніби говорить пошепки: «Поглянь, взимку життя не щезає, воно просто тихіше співає»
— Який виріб з горобиною ваша найулюбленіша?
— Каскад Валентини Трегубової та чайник Таїсії Шуляк. Таїсія Шуляк, відома своєю здатністю поєднувати лаконічність форми з виразністю народного живопису, створила справжню хвалебну пісню українській природі. Опуклий корпус чайника (на знімку у заголовку. — Авт.) нагадує налите плодами гроно, а м’яка лінія ручки перегукується з вигином гілки. Розпис — яскраві китиці горобини серед сріблясто-блакитного серпанку листя — втілює одночасно святковість і затишок. У цій композиції є щось від народної пісні, де кожний мазок — це нота, а кожна ягідка — маленьке сонце, що не гасне навіть узимку.
Золотим обідком майстриня підкреслює відчуття теплоти та шляхетної урочистості, властиве порцеляні 1980-х років. Чайник «Горобина» належить до найбільш ліричних зразків української тематичної порцеляни, в якій побут і природа переплітаються в єдиний образ дому. Його можна уявити на накритому вишитим рушником столі, поруч із глиняними тарілками з яблуками та грушами — як вічний символ гостинності, родинного тепла та любові до рідної землі.
Читайте також: «Ця оповідь про те, що найважливіше у приязні», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
РЕКЛАМА
— А чи були твори з горобиною у зимовому краєвиді?
— Блюдо Петра Щербоноса — справжня зимова симфонія у порцеляні. Живописець Петро Щербонос відтворює красу тихого засніженого ранку і теплу присутність птахів, що не покидають нас взимку. Снігурі гніздяться здебільшого у Карпатах і на Поліссі, вони захоплюють своєю красою. У цій роботі — замилування гармонією природи, почуття спокою, світла і вдячності зимі за її особливу чарівність. Живописець ніби говорить пошепки: «Поглянь, взимку життя не щезає, воно просто тихіше співає».
П. Щербонос. Декоративне блюдо “Зимові наші гості”. Бориславський фарфоровий завод. 1983
До слова, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є шанувальниками краси порцеляни, до першого в Україні Музею порцелянових фігур ShvetsMuseum. У збірці музею ви зможете побачити найкращі зразки світових порцелянових мануфактур. Нещодавно у музеї було відкрито зал української порцеляни, де представлено чимало унікальних творів вітчизняних майстрів-порцеляністів. Неймовірна порцелянова мандрівка подарує вам безліч позитивних емоцій і закарбується на все життя!
Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» дослідниця історії української порцеляни Людмила Карпінська-Романюк розповіла про скульптурну групу видатної майстрині порцеляни Оксани Жникруп, присвячену професіям.
Фото з колекції Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: Т. Шуляк. Чайник «Горобина». Полонський завод художньої кераміки. 1980 р.