“`html
Для творчих особистостей зима — час особливого піднесення. Краса навколишнього світу заворожує та налаштовує на глибокі роздуми. Часом виникає відчуття, що зима-чарівниця — також обдарована майстриня.
Справжній гімн зимі відтворила у своїх витворах київська художниця Ольга Ковтун. Її полотна знані не тільки в Україні, а й у Польщі, Німеччині, Франції, Ісландії, Іспанії, Італії, Великій Британії, США, Канаді…
У розмові з «ФАКТАМИ» Ольга Ковтун поділилася думками про свої твори на зимову тематику.
«Біло-блакитна гама створює враження морозного повітря і невинності»
— Мій задум «Пори року» складається з чотирьох робіт, — каже Ольга Ковтун. — Кожному сезону відповідає алегорична жіноча постать. Для того, щоб передати колорит, характер, властивий кожній порі року, я застосовувала елементи народного одягу, українського візерунку, символізм, особисті почуття та враження. Зима в серії «Пори року» виступає не як мороз і завмирання, а як стан глибокої безмовності. Це відображення часу, коли світ затихає ззовні, але зберігає життя всередині. Жіночий образ у традиційному українському вбранні немов з’являється із зимового простору — стримана, сконцентрована, сповнена внутрішнім світлом.
ВІДЕО ДНЯ
Зима у серії «Пори року», за словами української мисткині, постає як стан глибокої тиші
— Чудово!
РЕКЛАМА
— Біло-блакитна палітра формує відчуття морозного повітря й невинності, а плавні об’ємні форми вбрання нагадують засніжені краєвиди. Візерунок в одязі спрямовує погляд до народних звичаїв, до пам’яті, що долає будь-яку зиму. За виглядом жінки вимальовується крилатий мотив — ледь помітний, але відчутний, як ознака захисту й духовної присутності. Червоні відтінки — коралі, калина, пташка в долонях — вдихають життя в холодну гаму. Вони лунають, як ледь чутний ритм життя, що не згасає, а тільки очікує свого часу. У цій зимі немає відчаю. У ній — умиротворення й віра в обов’язкове повернення тепла. Цей образ закликає глядача не квапитися, зупинитися поглядом і сприйняти зиму як необхідну перерву перед новим циклом життя.
— Надзвичайно самобутня робота «Бабуся Зима»…
— У ній я звертаюся до образу української бабусі як до втілення теплої домашньої зими — тієї, що асоціюється з затишком печі та безтурботністю. Цей образ радісний, лагідний, дбайливий. Сріблястий фон з білим орнаментом відтворює морозні малюнки на склі, створюючи відчуття тихого зимового дня. Припорошена снігом горобина та маленький снігур — ненав’язливі символи зими, знаки життя, яке продовжується попри мороз. Бабуся Зима випромінює відкритість і внутрішнє сяйво: її світлі очі, добрий погляд, незворушна поза говорять більше, ніж будь-які слова. Для мене це не просто портрет, а відображення пам’яті — про бабусь, трохи чарівниць, із теплими та майстерними руками, міцними обіймами й безмежною любов’ю. Ця зима не студить — вона зігріває.
РЕКЛАМА
Картина Ольги Ковтун «Бабуся Зима» викликає у людей чимало спогадів про дитинство
«Для мене важливо не тільки відобразити тканину, а передати відчуття — її вагу, ніжність, тепло»
— А це моя робота «На ковзанах», — продовжує Ольга Ковтун. – Вона дещо фантазійна та декоративна. Це образ української дівчини у святковому вбранні. У картині використані стилізовані елементи українського одягу. У ній відчувається рух і воля. Це не просто зимова сцена, а згадка про радість, яка зігріває навіть у мороз, і про ту легкість, яку так хочеться зберегти всередині, незважаючи на сезон.
Робота «На ковзанах», за словами Ольги Ковтун, розповідає про ту легкість, яку хочеться зберегти всередині, незалежно від пори року
— Як зародилася ідея створення кожного витвору?
— З внутрішніх відчуттів і спостережень. Я багато думаю про плин часу, про жіночі образи в культурі, про взаємозв’язок людини з довкіллям.
РЕКЛАМА
— Вам вдалося передати у творах фактуру тканин. У чому секрет такого результату?
— Для мене важливо не тільки відобразити тканину, а передати відчуття — її вагу, ніжність, тепло. Я використовую багатошаровий живопис, ретельно вивчаю, як світло «лягає» на зморшки. Часто уявляю, як ця тканина рухається, торкається шкіри, і вже з цього виникає форма. Кожен наряд — це вираження характеру та стану. Я не відтворюю костюм дослівно, а стилізую його, поєднуючи традиційні елементи з особистою фантазією. Орнаменти, відтінки, фактури допомагають розкрити вдачу героїні та сезон, який вона представляє.
— Кожну роботу цікаво вивчати у деталях.
— Авжеж. Калина та горобина для мене — символи життя, стійкості та пам’яті. Узимку вони особливо промовисті: яскраві та живі серед холоду. Це уособлення тепла. Хустка в руках дівчини на ковзанах ніби оберіг. У цій роботі вона ще й частина руху, легкості, гри — щось дуже живе й невимушене, як сама героїня.
Читайте також: «Зимова казка в українській порцеляні захоплює», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
«Зима для мене — час тиші, заглиблення та внутрішньої праці»
— Які найцікавіші відгуки про ці картини ви чули?
— Найбільш цінно для мене, коли мої полотна викликають у людей спогади про дитинство, а також відчуття тепла й умиротворення. Багато хто, споглядаючи на мою картину «Бабуся Зима», згадує своїх бабусь. Це дуже зворушує, оскільки писала цей образ я з думкою про свою бабусю, яка мала золоті руки.
— Яке зображення зими у світовому мистецтві вам найбільше подобається?
— Мені близькі зимові пейзажі Пітера Брейгеля. Вражає їхня правдивість, буденність і глибина. Там зима не декорація, а частина буття.
Ольга Ковтун: «Сьогодні я продовжую працювати з жіночими образами, темами пам’яті, традиції та часу»
— Що означає для вас зима особисто?
— Зима для мене — час тиші, заглиблення та внутрішньої праці. Вона надає можливість сповільнитись, прислухатись до себе та зберегти те, що дійсно важливе. Люблю зимові свята, коли родина збирається разом на Різдвяну вечерю, в наш час це особливо важливо, а ще люблю мій день народження взимку.
— Чим надихає вас ця пора року?
— Перервою, світлом, яке стає особливо цінним, прозорістю форм, оголеністю сутності. Взимку краще відчувається плин часу та мінливість миті.
— Що вважаєте зимовим дивом?
— Властивість людини зігрівати словом, поглядом, присутністю. А ще справжнє диво — зимове сонце. Воно з’являється нечасто й саме тому має майже священну силу.
— Які ваші улюблені вислови відомих особистостей про зиму?
— Мені близька думка Альбера Камю: «В середині зими я нарешті зрозумів, що в мені живе непереможне літо». Вона дуже влучно відгукується сьогодні.
— Яке ваше творче гасло?
— Давати можливість образам виникати з тиші, не поспішаючи. Менше зовнішнього галасу — більше внутрішнього сприйняття. І головне — зберігати світло, навіть коли довкола багато пітьми.
— Над чим працюєте зараз?
— Я продовжую працювати з жіночими образами, темами пам’яті, традиції та часу, шукаючи нові форми й символи для розмови про вічне мовою живопису.
Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» мисткиня розповіла про свої полотна, на які її надихнула інша пора року — весна.
Фото з архіву Ольги Ковтун
“`