“Фарфоровий Мауглі зворушить серця і малечі, і старших”, – збирачка Людмила Карпінська-Романюк

Мауглі — персонаж «Книги джунглів» славетного англійського письменника і поета Редьярда Кіплінга. Історія про хлопчика, що зростав серед звірів, вражаюча. Справді, схожі випадки в літописі людства ставалися доволі часто.

Розповіді про Мауглі завоювали грандіозну популярність у всьому світі. Редьярд Кіплінг у 1907 році був удостоєний Нобелівської відзнаки з літератури. Настільки високою була оцінка його творчості.

Англійський поет і письменник Редьярд Кіплінг з’явився на світ у Бомбеї. Його батько був митцем та скульптором і, що цікаво, ілюстрував роботи сина — зокрема і оповідання про Мауглі. Важливим є те, що ім’я майбутньому літератору батьки дали на честь надзвичайно красивої водойми Редьярд, біля якої вони побралися. Редьярд Кіплінг віддячив природі — змалював її красу у своїх творах. Дивно, що в джунглях він жодного разу не бував, однак змалював їх віртуозно.

Літератор прожив насичене, хоча й непросте життя. Коли одна з британських газет завчасно сповістила про кончину знаменитості, Кіплінг зреагував досить дотепно: «Я щойно прочитав, що відійшов у інший світ. Прошу, не забудьте виключити мене зі списку передплатників».

В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк повідомила про втілення образу Мауглі у вітчизняному фарфорі.

«Для дітей це — казка та пригода, для дорослих — міркування про закони світу»

— Історія про буття хлопчика Мауглі посеред звірів увійшла до збірки оповідань «Книга джунглів» британського письменника та поета, класика всесвітньої літератури Редьярда Кіплінга, — каже Людмила Карпінська-Романюк. — Від часу появи у друку вона набула надзвичайної популярності. Минуло більше ніж сторіччя, однак зацікавлення юних читачів до життя Мауглі у світі диких джунглів не згасає. Оповідання про Мауглі — дитяча книжка, хоча її читають і дорослі. Вона від самого початку створювалася для малечі та юнацтва — як пригодницька, навчальна та чарівна проза. Ключовий персонаж — дитина, котра пізнає всесвіт. Сюжет скомпонований як казка, оскільки звірі розмовляють та мають характери. Теми дружби, вірності, правил спільного існування подані крізь образи, зрозумілі дитині.

ВІДЕО ДНЯ

Але разом з тим «Книга джунглів» має глибший, філософський аспект, саме тому її перечитують у різному віці. Для дітей це — казка та пригода, для дорослих — міркування про закони світу, природу влади, причетність і волю. Робота Валерія Албула «Мауглі», натхненна твором Редьярда Кіплінга, була виготовлена на Полонському заводі художньої кераміки у 1988 році.

Валерій Албул. “Мауглі” – тиражний варіант. Полонський завод художньої кераміки. 1988 рікРЕКЛАМА

— Надзвичайно яскрава!

— Так. Мауглі сидить зверху на великому доброзичливому пітоні, котрий згорнувся кільцями, як казкова гойдалка. Змій тут не лячний — він скоріше нагадує лісову забавку, розмальовану зеленими листочками та сонячними стежками. Навіть золота корона на його голові виглядає доволі потішно — немов він король казки, в якій всі товаришують.

«Фарфоровий Мауглі — це нагадування про гармонію у відносинах природи і людини»

— Мауглі підіймає руку, ніби вітається з пташками, а біля губ тримає сопілку — чи, можливо, чарівний ключик до всіх таємниць лісу, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Він грає — і звірі заворожено слухають. Світ для хлопчика безмежний і добрий, кожна істота в ньому здатна стати приятелем. Це оповідання про дитинство, яке не квапиться, про всесвіт, у якому немає «небезпечно», а є тільки «давай разом», про той момент, коли людина і природа довіряють одне одному. Мауглі ніби уособлює момент первинної єдності людини з миром. Золота корона на голові змія — тонкий, майже нелогічний знак. Влада тут не агресивна і не ієрархічна: це корона природи, яка не віддає наказів, а дозволяє бути. Жест Мауглі з сопілкою біля вуст є важливим. Це не звук для підкорення природи, а подих — подібний до молитви чи медитації.

РЕКЛАМА

— В чому особливості розпису пітона?

— Зелено-білі плями на тулубі змія відтворюють листя, світло і тінь — шматки лісу, котрі злилися з тілом тварини. Природа тут не фон, а тіло світу, в котрому Мауглі перебуває, мов клітина в живому організмі.

Порцеляновий Мауглі — це нагадування про втрачений, однак не зниклий стан гармонії у взаєминах природи та людини.

Валерій Албул, Наталія Албул. “Мауглі”. Полонський завод художньої кераміки. 1988 рік. Хмельницький обласний краєзнавчий музей.

«Дорослим людям статуетки, створені за мотивами дитячої літератури, нагадують дитинство»

— Книга Редьярда Кіплінга надихала і надихає митців, скульпторів, кінорежисерів… Всесвітню славу завоював американський мультиплікаційний фільм 1967 року, знятий студією Уолта Діснея. Як вважаєте, у чому секрет такої популярності твору Редьярда Кіплінга про Мауглі?

РЕКЛАМА

— Кожен індивідум знаходить у цій оповіді щось своє. Це твір про вічне, тому що поняття свободи, дружби, шляхетності поза часом. Щодо скульптур, виготовлених за мотивами всесвітньої та української дитячої літератури, вони завжди займають у помешканні особливе місце. Дорослим людям вони нагадують дитинство…

— Як, на вашу думку, краще розташувати фігурки, натхненні літературними творами у домашньому інтер’єрі?

— Найкраще місце — книжкова шафа, але не слід ставити фігурку безпосередньо перед обкладинкою книги, краще — поруч або дещо осторонь, ніби персонаж тільки-но вийшов з неї. Фігурку не потрібно розміщувати десь внизу або дуже високо як «дрібничку», варто поставити її на рівні очей сидячої людини або там, де погляд може натрапити на неї ненароком. Це дозволить поціновувачам краси насолоджуватись нею і розглядати у деталях.

Раніше колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про колоритну серію робіт подружжя Валерія та Наталії Албул.

Читайте також: «Цей музичний напрям став джерелом натхнення для багатьох українських фарфористів», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

До слова, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», котрі є шанувальниками краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У фонді музею ви зможете побачити кращі взірці світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна фарфорова мандрівка подарує вам безліч позитивних почуттів та закарбується на все життя!

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

Фото у заголовку: Валерій Албул. «Мауглі» — тиражний варіант. Полонський завод художньої кераміки. 1988 рік